Вивчалась якість життя 60-ти пацієнтів з хворобою Меньєра до та в різні строки після лікування. Поруч з традиційною методикою медикаментозної терапії використовувались методики малоінвазивного лікування, а також комплексне лікування. Встановлено, що найбільш ефективним для таких хворих є комплексне лікування, що включає пневмомасаж вікон лабиринту та кінезотерапію. Визначення показників якості життя може бути використано як один із критеріїв ефективності проведеної терапії.

Изучалось качество жизни 60-ти пациентов с болезнью Меньера до и в различные сроки после лечения. Рядом с традиционной методикой медикаментозной терапии использовались методики малоинвазивного лечения, а также комплексное лечение. Установлено, что наиболее эффективным для таких больных является комплексное лечение, включающее пневмомассаж окон лабиринта и кинезотерапию. Определение показателей качества жизни может быть использовано как один из критериев эффективности проводимой терапии.

Розглянуто результати хірургічного лікування у хворих з патологією області клиноподібної пазухи. Оцінено стан співустя клиноподібних пазух, функціональний стан слизової оболонки та порожнини носа до та після запропонованих варіантів лікування, клінічний стан хворих. Проведено аналіз ефективності розроблених методів лікування в ранньому та відділеному післяопераційому періодах. Вдосконалено хірургічне втручання у хворих з ізольованим сфеноїдитом за рахунок модифікованої трансназальної сфенотомії.

Рассмотрены результаты хирургического лечения у больных с патологией области клиновидной пазухи. Оценено состояние соустья клиновидных пазух, функциональное состояние слизистой оболочки и полости носа до и после предложенных вариантов лечения, клиническое состояние больных. Проведен анализ эффективности разработанных методов лечения в раннем и отдаленном послеоперационном периодах. Усовершенствовано хирургическое вмешательство у больных с изолированным сфеноидитом за счет модифицированной трансназальной сфенотомии.

Створено експериментальну установку на підставі одержаної раніше стереолітографічної моделі порожнини носа. Розроблено методику визначення кількості осаджених аерозольних часточок у порожнині носа в експерименті. Подано визначення фільтраційної здатності носа та простежено її залежність від швидкості повітряного потоку та розміру аерозольних часточок. Проведено аналіз одержаних даних, зроблено висновки.

Создана экспериментальная установка на основании полученной ранее стереолитографической модели полости носа. Разработана методика определения количества осевших аэрозольных частиц в полости носа в эксперименте. Дано определение фильтрационной способности носа и прослежена ее зависимость от скорости воздушного потока и размера аэрозольных частиц. Проведен анализ полученных данных, сделаны выводы.

Розглянуто методику викладання курсу оториноларингології для сімейних лікарів в рамках двотижневих виїздних циклів на базі сімейних амбулаторій та поліклінік кафедрою оториноларингології ГУ "Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України". За доволі нетривалий час підготовки на виїздному циклі найбільш якісний результат дає поєднання лекційного матеріалу та практичних занять на місці беспосередньої роботи лікарів.

Рассмотрена методика преподавания курса оториноларингологии для семейных врачей в рамках двухнедельных выездных циклов на базе семейных амбулаторий и поликлиник кафедрой оториноларингологии ГУ "Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины". За достаточно короткое время подготовки на выездном цикле наиболее качественный результат дает сочетание лекционного материала и практических занятий на месте непосредственной работы врачей.

Вивчено зміни слухової функції за даними аудіометрії після комплексного лікування (хірургічного та медикаментозного із поліфункціональними інгібіторами протеолітичних ферментів, зокрема, апротиніном) хворих на хронічний гнійний середній отит із холеастомою до та у відділеному (через 18 - 24 міс) періодах.

Изучены изменения слуховой функции по данным аудиометрии после комплексного лечения (хирургического и медикаментозного с полифункциональными ингибиторами протеолитических ферментов, в частности, апротинином) больных хроническим гнойным средним отитом с холеастомой до и в отдаленном (через 18 - 24 мес) периодах.

Визначено клінічні особливості та показники кохлеовестибулярної функції за різної локалізації акустичної невриноми у внутрішньому носовому проході. У пацієнтів з наявністю пухлини біля дна внутрішнього слухового ходу спостерігався більш виражений ступінь втрати слуху, що може стати важливим фактором у разі вибору методу лікування.

Определены клинические особенности и показатели кохлеовестибулярных функций при различной локализации акустической невриномы во внутреннем носовом проходе. У пациентов с наличием опухоли у дна внутреннего слухового прохода наблюдалась более выраженная степень потери слуха, что может стать важным фактором при выборе метода лечения.

Надлишок ліпополісахариду в системному кровотоці за недостатності ендотоксин-зв'язувальних систем сприяють розвитку ендотоксинової агресії, яка супроводжує чисельні патологічні стани. Мета дослідження: встановити вплив ендотоксину кишкової мікрофлори на стан клітинного імунітету у хворих з добро- та злоякісними пухлинами гортаноглотки. В результаті дослідження було встановлено, що у онкохворих на тлі високих значень рівня ендотоксину та зниженні титру антитіл до ліпополісахариду, спостерігаються зміни з боку клітинної ланки імунної системи, що може бути розцінено як прояв вторинного імунодефіциту.

Избыток липополисахарида в системном кровотоке при недостаточности эндотоксин-связующих систем способствует развитию эндотоксиновой агрессии, которая сопровождает многочисленные патологические состояния. Цель работы: установить влияние эндотоксина кишечной микрофлоры на состояние клеточного иммунитета у больных с добро- и злокачественными опухолями гортаноглотки. В результате исследования было установлено, что у онкобольных на фоне высоких значений уровня эндотоксина и снижении титра антител к липополисахариду, наблюдаются изменения со стороны клеточного звена иммунной системы, что может быть расценено как проявление вторичного иммунодефицита.

Обстежено 50 хворих на рецидив папіломатозу гортані, з них 23 жінок і 27 чоловіків. Автори застосували лаферон та алокін-альфа після хірургічного видалення папілом у 50-ти хворих на рецидивний папіломатоз гортані. Дослідження показали, що у хворих, які одержували алокалін-альфа у вигляді підшкірних ін'єкцій за схемою, результат був більш ефективнішим в порівнянні з лафероном, тобто рецидив був тільки у 2-х хворих (8,3 %). Таким чином, встановлено, що алокалін-альфа обов'язково посилює антирецидивну систему організму, тому включення до хірургічного лікування алокаліна-альфа сприяє нормалізації метаболічних та імунологічних показників, що зменшує ризик рецидивів захворювання.

Обследовано 50 больных рецидивом папилломатоза гортани, из них 23 женщины и 27 мужчин. Авторы применили лаферон и алокин-альфа после хирургического удаления папиллом у 50-ти больных рецидивирующим папилломатозом гортани. Исследования показали, что у больных, получавших аллокалин-альфа в виде подкожных инъекций по схеме, результат был более эффективным по сравнению с лафероном, то есть рецидив был только у 2-х больных (8,3 %). Установлено, что алокалин-альфа обязательно усиливает антирецидивную систему организма, поэтому включение в хирургическое лечение алокалина-альфа способствует нормализации метаболических и иммунологических показателей, уменьшает риск рецидивов заболевания.

За умов експерименту проведено вивчення впливу місцевих анастетиків, які найбільш часто використовуються в стоматологічній практиці, на гемодинаміку великої вушної артерії статевозрілих кролів. Виявлено, що місцевим знеболювальним препаратом вибору за поверхневого та середнього карієсу може бути анестетик без вазоконстриктору, за глибокого карієсу та пульпіті з використанням біологічного методу лікування - анастетик з вмістом вазоконстриктору 1:200000 (септанест), за пульпіту із застосуванням екстирпаційного методу-анастетик з вмістом вазоконстриктору 1:100000 (септанест).

В условиях эксперимента проведено изучение влияния местных анастетиков, которые наиболее часто используются в стоматологической практике на гемодинамику большой ушной артерии половозрелых кроликов. Выявлено, что местным обезболивающим препаратом выбора при поверхностном и среднем кариесе может быть анестетик без вазоконстрикторов, при глубоком кариесе и пульпите с использованием биологического метода лечения - анастетик с содержанием вазоконстрикторов 1:200000 (септанест) , при пульпите с применением экстирпационного метода - анастетик с содержанием вазоконстрикторов 1:100000 (септанест).

Досліджено вплив препарату ангіоваг на стан факторів локального імунітету в ротоглотковому секреті у пацієнтів з хронічними запальними захворюваннями верхніх дихальних шляхів (переважно фарингітами та тонзилітами). Виявлено, що після застосування препарату відбувалось відновлення рівня дефензіну-бета та лактоферину, зменшувався вміст інтерлейкіну-1бета, не змінювалась концентрація інтерферонів секреторного імуноглобуліну А.

Исследовано влияние препарата ангиоваг на состояние факторов локального иммунитета в ротоглоточном секрете у пациентов с хроническими воспалительными заболеваниями верхних дыхательных путей (преимущественно, фарингитами и тонзиллитами). Обнаружено, что после применения препарата происходило восстановление уровня дефензина-бета и лактоферина, уменьшалось содержание интерлейкина-1бета, без изменений оставалась концентрация интерферонов секреторного иммуноглобулина А.

Проведено дослідження стану церебральної гемодинаміки у хворих на хронічні функціональні порушення голосу та з різним ступенем порушень в роботі голосового апарату. Встановлено, що за цієї патології відбуваються зміни в показниках реоенцефалографії, що характеризують підвищення тонусу мозкових судин і порушення венозного відтоку, особливо в вертебрально-базилярній системі. До того ж, ступінь зміни виявляється тим більше, чим більше є порушення в голосоутворенні. Результати дослідження підтверджують значення вивчення стану судин головного мозку у хворих на порушення голосу для вибору патологічно обгрунтованого лікування.

Проведено исследование состояния церебральной гемодинамики у больных хроническими функциональными нарушениями голоса и с разной степенью нарушений в работе голосового аппарата. Установлено, что при данной патологии происходят изменения в показателях реоэнцефалографии, характеризующие повышение тонуса мозговых сосудов и нарушение венозного оттока, особенно в вертебрально-базиллярной системе. К тому же, степень изменения оказывается тем больше, чем больше выражены нарушения в голосообразовании. Результаты исследования подтверждают значение изучения состояния сосудов головного мозга у больных с нарушением голоса для выбора патологически обоснованного лечения.

Вивчено вплив високочастотної електрохірургії на тканини гортані за використання різних за типом та потужністю інструментів. На підставі результатів аналізу проведеного лікування 61-го пацієнта автори дійшли висновку, що запропонований метод високочастотної електрохірургії сприяє абластичному видаленню новоутворень, ранньому відновленню голосової функції, а також має гемостатичну дію.

Изучено влияние высокочастотной электрохирургии на ткани гортани при использовании различных по типу и мощности инструментов. На основании результатов анализа проведенного лечения 61-го пациента авторы пришли к выводу, что предложенный метод высокочастотной электрохирургии способствует абластическому удалению новообразований, раннему восстановлению голосовой функции, а также обладает гемостатическим действием.

Звернено увагу лікарів на актуальну та невивчену досі проблему лікування хворих з патологією ЛОР-органів на фоні тривалої наркотичної залежності в анамнезі. Проведено корекцію виявлених порушень за допомогою включення до традиційного лікування методів гіпербаричної оксигенації. Виявлено достовірні зміни показниів крові, фосфорно-кальцієвого обміну та покращання функцій порожнини носа після проведення курсу гіпербаричної оксигенації.

Обращено внимание врачей на достаточно актуальную и неизученную еще проблему лечения больных с патологией ЛОР-органов на фоне длительной наркотической зависимости в анамнезе. Проведена коррекция выявленных нарушений с помощью включения к традиционному лечению методов гипербарической оксигенации. Выявлены достоверные изменения показателей крови, фосфорно-кальциевого обмена и улучшения функций полости носа после проведения курса гипербарической оксигенации.

Вивчено патологію ЛОР-органів у дітей з вродженими зубощелепними аномаліями. Дослідження проведено серед населення Азербайджанської республіки. Виявлено 213 пацієнтів з різними формами розщеплення верхньої губи та піднебіння, з яких було обстежено 87. В результаті досліджень у більшості хворих з ізольованим та поєднаним розщепленням піднебіння виявлено наступні оториноларингологічні захворювання: деформація зовнішнього носа і гіпогенезія перегородки носа, хронічний синусит, тубоотит, мезотимпаніт, адгезивний отит.

Изучена патология ЛОР-органов у детей с врожденными зубочелюстными аномалиями. Исследования проведены среди населения Азербайджанской республики. Выявлено 213 пациентов с различными формами расщепления верхней губы и неба, из которых было обследовано 87. В результате исследований у большинства больных с изолированным и сочетанным расщеплением неба выявлены следующие оториноларингологические заболевания: деформация наружного носа и гипогенезия перегородки носа, хронический синусит, тубоотит, мезотимпанит, адгезивный отит.

Проведено ультразвукове дослідження гемодинаміки артерій язика в В-режимі, в поєднанні з кольоровим допплеровським картуванням і допплерометрію у 42-х здорових осіб молодого віку. Встановлено ехокардіографічні критерії кровотоку в а. profunda linguae, її якісні та кількісні характеристики.

Проведено ультразвуковое исследование гемодинамики артерий языка в В-режиме, в сочетании с цветным допплеровским картированием и допплерометрией у 42-х здоровых лиц молодого возраста. Установленны эхокардиографические критерии кровотока в а. profunda linguae, ее качественные и количественные характеристики.

Вивчено вміст про- та протизапальних цитокінів, а також канцер-ембріонального антигену у хворих з акустичною невриномою після проведеного спостереження, хірургічного втручання і радіохірургічного лікування. Визначено закономірності зміни цих показників за умов використання різних методів лікування.

Изучено содержание про-и противовоспалительных цитокинов, а также канцер-эмбрионального антигена у больных с акустической невриномой после проведенного наблюдения, хирургического вмешательства и радиохирургического лечения. Определены закономерности изменения этих показателей при использовании различных методов лечения.

Проведено дослідження часових характеристик довголатентних слухових викликаних потенціалів (ДСВП) у хворих на функціональні дисфонії та з різним ступенем прояву порушення функціонального стану голосового апарату. Проведені дослідження свідчать про наявність змін у функціонуванні коркових структур головного мозку у хворих з функціональними порушеннями голосу. До того ж, зі збільшенням прояву функціональних порушень голосового апарату за даними відеоларингостробоскопії спостерігаються більш суттєві зміни у стані коркових структур за даними ДСВП, що вказує на взаємозв'язок між станом цих структур головного мозку та ступенем порушення голосової функції у разі функціональних порушень голосу.

Проведено исследование временных характеристик длиннолатентных слуховых вызванных потенциалов (ДСВП) у больных функциональными дисфониями и с разной степенью проявления нарушения функционального состояния голосового аппарата. Проведенные исследования свидетельствуют о наличии изменений в функционировании корковых структур головного мозга у больных с функциональными нарушениями голоса. К тому же, с увеличением проявления функциональных нарушений голосового аппарата по данным видеоларингостробоскопии наблюдаются более существенные изменения в состоянии корковых структур по данным ДСВП, что указывает на взаимосвязь между состоянием этих структур головного мозга и степенью нарушения голосовой функции при функциональных нарушениях голоса.

Обстежено 164 особи, які мали контакт з радіацією в результаті Чорнобильської катастрофи у віці 25 - 55 років. Зазначено, що під впливом радіації у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС та жителів забруднених радіонуклідами територій сраждають всі відділи слухової системи. Встановлено також, що під впливом радіації пошкоджується серцево-судинна система. Проведені дослідження на основі вивчення даних аудіометрії, РЕГ та ЕКГ показали, що під впливом радіації ступінь зниження слуху має пряму залежність від порушення серцевої діяльності і мозкового кровообігу, що необхідно враховувати під час обстеження таких хворих і визначення шляхів корекції виявлених порушень.

Обследованы 164 человека, которые имели контакт с радиацией в результате Чернобыльской катастрофы в возрасте 25 - 55 лет. Отмечено, что под воздействием радиации у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС и жителей загрязненных радионуклидами территорий страдают все отделы слуховой системы. Установлено также, что под воздействием радиации повреждается также сердечно-сосудистая система. Проведенные исследования на основе изучения данных аудиометрии, РЭГ и ЭКГ показали, что под воздействием радиации степень снижения слуха имеет прямую зависимость от нарушения сердечной деятельности и мозгового кровообращения, что необходимо учитывать при обследовании таких больных и определении путей коррекции виявленных нарушений.

Акцентовано увагу на тенденції до зростання ролі гострого отиту як первинного фактора у виникненні отогенних внутрішньочерепних ускладнень. Наведено опис клінічного випадку, особливість якого полягає в тому, що у пацієнтки 57-ми років, яка з дитинства хворіла на хронічний двосторонній гнійний середній отит (холестеатомна форма), впродовж 2 міс. розвинулися два отогенних ускладнення: ліворуч - отогенний парез лицьового нерва, праворуч - отогенний лабіринтит, з приводу яких пацієнтка була ургентно прооперована з добрим результатом та повним відновленням функції лицьового нерва, а також вестибулярної функції.

Акцентировано внимание на тенденции к росту роли острого отита, как первичного фактора в возникновении отогенных внутричерепных осложнений. Приведено описание клинического случая, особенность которого заключается в том, что у пациентки 57-ми лет, которая с детства болела хроническим двусторонним гнойным средним отитом холестеатомная форма), в течение 2 мес. развились два отогенных осложнения: слева - отогенный парез лицевого нерва, справа - отогенный лабиринтит, по поводу которых пациентка была ургентно прооперирована с хорошим результатом и полным восстановлением функции лицевого нерва , а также вестибулярной функции.

Зазначено, що спостерігаючи та лікуючи протягом 5-ти років 190 пацієнтів, автори статті проводили огляд внутрішньої поверхні гортані та трахеї за допомогою ендоскопа. Це надавало можливість виявити навність рубцевого стенозу, визначити його локалізацію, ступінь, розповсюдження та вираженість запального процесу. За необхідністю діагностично-ендоскопічна процедура трансформувалась в лікувальну маніпуляцію шляхом реканалізації чи механічного розширення просвіту дихальних шляхів. Подібна тактика допомогла відмовитись чи звести до мінімуму екстренні операції чи невиправдану трахеотомію. Наведено опис двох подібних клінічних випадків.

Отмечено, что наблюдая и излечивая в течение 5 лет 190 пациентов, авторы статьи проводили осмотр внутренней поверхности гортани и трахеи с помощью эндоскопа. Это давало возможность выявить наличие рубцового стеноза, определить его локализацию, степень, распространение и выраженность воспалительного процесса. При необходимости лечебно-эндоскопическая процедура трансформировалась в лечебную манипуляцию путем реканализации или механического расширения просвета дыхательных путей. Подобная тактика помогла отказаться или свести к минимуму экстренные операции или неоправданную трахеотомию. Приведено описание двух подобных клинических случаев.