Проаналізовано літературу щодо проблем реабілітації голосу у разі роз'єднання дихальних і стравопровідних шляхів. Подано характеристику трьох напрямів відновлення голосу у хворих після ларингектомії: навчання псевдоголосу, застосування технічних засобів (електронних гортаней), використання хірургічних засобів (створення шунта).

Приведен обзор литературы по проблеме реабилитации голоса при разобщении дыхательных и пищепроводящих путей. Дана характеристика трех направлений воссоздания голоса у больных после ларингэктомии: 1) обучение псевдоголоса; 2) применение технических средств (электронных гортаней); 3) использование хирургических способов(создание шунта).

Висвітлено проблему пізніх ускладнень, що виникають після трахеостомії у дорослих і дітей. До них відносяться: арозивна кровотеча; підшкірна емфізема; емфізема середостіння; пневмоторакс; запалення навколо трахеостоми; гнійний паратрахеїт; дифузне запалення м'яких тканин шиї; залучення в гнійний процес зовнішньої сонної артерії; газова флегмона шиї; бешихове запалення навколо трахеостомії; запальний інфільтрат, келоїдні рубці тканин шиї; некроз шкіри біля трахеостоми; стягувальні рубці в ділянці трахеостоми; хондроперихондрит перснеподібного хряща; некроз хрящів гортані; інфільтрати підголосової порожнини; грануляції трахеї та підголосової порожнини гортані; посттрахеостомічна гранульома; утворення шпори; закупорка трахеї ендотрахеальним келоїдом; розповсюдження шкіри в глибину трахеї; рак шкіри в ділянці рубців трахеостоми; закриття трахеостоми згустками слизу, густою слизисто-гнійною масою; попадання відламків трахеоканюлі в трахею чи бронхи; набряк слизової оболонки підголосової порожнини гортані; підскладковий ларингіт; аерофобія; гостре розширення шлунка; абсцес легенів; парез м'яза, який розширює голосову щілину; рубцеві стенози гортані та трахеї; облітерація великої ділянки трахеї; западання верхнього краю трахеостоми в трахею; дискінезія грудного відділу трахеї; синехії між голосовими складками; трахеомаляція; ускладнення деканюляції; летальні наслідки в пізній період, пов'язані найчастіше з арозивною кровотечею.

Освещена проблема поздних осложнений трахеостомии как у детей, так и у взрослых. К ним относятся: арозивное кровотечение; подкожная эмфизема; эмфизема средостения; пневмоторакс; воспаление вокруг трахеостомы; гнойный паратрахеит; диффузное воспаление мягких тканей шеи; включение в гнойный процесс внешней сонной артерии; газовая флегмона шеи; рожистое воспаление вокруг трахеостомы; воспалительный инфильтрат тканей шеи; келоидные рубцы тканей шеи; некроз кожи около трахеостомы; стягивающие рубцы на участке трахеостомы; хондропериходрит полуколец и персневидного хряща; некроз хрящей гортани; инфильтраты подголосовой полости; грануляции трахеи и подголосовой полости гортани; посттрахеостомическая гранулема; образование шпоры; закупорка трахеи эндотрахеальным келоидом; распространение кожи в глубину трахеи; рак кожи в области рубцов трахеостомы; закрытие трахеостомы сгустками слизи, густой слизисто-гнойной массой; попадание инородных тел в трахеостому; попадание обломков трахеоканюли в трахею и бронхи; отек слизистой оболочки подголосовой полости гортани; подскладочный ларингит; аэрофобия; острое расширение желудка; абсцесс легких; парез мышцы, которая расширяет голосовую щель; рубцовые стенозы гортани; рубцовые стенозы трахеи; облитерация большого участка трахеи; западание верхнего края трахеостомы в трахею; дискинезия грудного отдела трахеи; синехии между голосовыми связками; трахеомаляция; затруднение деканюляции; летальные исходы в позднем периоде, связанные чаще всего с арозивным кровотечением.

Доведено високу терапевтичну ефективність препарату Синупрет. Одержані дані дозволяють рекомендувати його як ефективний засіб для хворих після трахеостомії для профілактики ускладнень, пов'язаних з інфекцією верхніх дихальних шляхів.

Доказана высокая терапевтическая эффективность препарата Синупрет. Полученные данные позволяют рекомендовать его как эффективное средство для больных после трахеостомии для профилактики осложнений, связанных с инфекцией дыхательных путей.

Проаналізовано літературу з проблем ускладнень, що виникають після однієї з частих операцій в оториноларингології - трахеостомії. До таких ускладнень належать кровотеча; медіастиніт; інфікування дихальних шляхів з розвитком запальних процесів у трахеї, бронхах, легенях; ендобронхіт; пневмонія; обтурація трахеї згустками крові; підшкірна емфізема; пневмоторакс. Зроблено висновок, що проведена правильно трахеостомія, правильний вибір розміру трахеоканюлі та ретельний післяопераційний догляд дозволяють запобігти розвитку ранніх післяопераційних ускладнень.

Проведен анализ литературы по проблеме осложнений, возникающих после одной из частых операций в оториноларингологии - трахеостомии. К таким осложнениям относятся: кровотечения; медиастенит; инфицирование дыхательных путей с развитием воспалительных процессов в трахее, бронхах, легких; эндобронхит; пневмония; обтурация трахеи згустками крови; подкожная эмфизема; пневмоторакс. Сделан вывод, что проведенная правильно трахеостомия, правильный выбор размера трахеоканюли и тщательный послеоперационный уход позволяют предотвратить развитие ранних послеоперационных осложнений.

Впровадження в практику лікаря-анестезіолога ендотрахеальних методів штучної вентиляції легенів під час проведення загального знеболення підвищило її безпечність і значно зменшило вірогідність ускладнень. Існує низка ускладнень, пов'язаних із травматичною інтубацією трахеї, реакцією симпатоадреналової системи на інтубацію, регургітацією, аспірацією шлункового вмісту, тривалою штучною вентиляцією легень. Усі вони достатньо серйозні та вимагають від лікаря-анестезіолога швидкого прийняття рішення, віртуозного володіння всіма навичками забезпечення прохідності дихальних шляхів, які добре відомі й описані в літературі.

На підставі топографо-анатомічних особливостей шийного відділу трахеї розроблено спосіб формування стійкої трахеостоми, просвіт якої довгостроково зберігає свої розміри, при цьому в пацієнта забезпечується задовільне дихання. Особливістю розробленого способу стійкої трахеостомії є формування бічних стінок трахеостомічного каналу шкірними клаптями особливої трикутної форми. За результатами обстеження 96-ти пацієнтів виявлено тривалу (протягом року) фунціональну спроможність стійкої трахеостоми, створеної за розробленим способом у 80,82 % випадків. Встановлено, що функціонально стійка трахеостома характеризується значно кращим станом дихальної та захисної функцій верхніх дихальних шляхів, ніж звичайна трахеостома. На підставі аналізу даних, одержаних під час проведення клінічного та функціонального дослідження, визначено та конкретизовано показання та протипоказання, накладення функціонально стійкої трахеостоми, надано рекомендації стосовно тактики одноетапного накладення стійкої трахеостоми. Обгрунтовано доцільність визначення "стійкості" трахеостоми за функціональним критерієм, на підставі якого запропоновано нову систематизацію трахеостом: до стійких відносяться трахеостоми, просвіт яких довгостроково зберігається, забезпечуючи хворим адекватний подих; трахеостоми, сформовані шляхом підшивання слизової оболонки трахеї до шкіри (фіксовані трахеостоми).

  Скачати повний текст

Обстежено 400 хворих з хірургічною патологією щитовидної залози. Проведено порівняльну характеристику різних предикторів і шкал для прогнозування "тяжких дихальних шляхів". Для прогнозування тяжкої інтубації трахеї доведено вірогідну перевагу непрямої та прямої діагностичної ларингоскопії. Для покращання ларингоскопічної картини під час інтубації вірогідно ефективним є застосування зовнішнього ларингеального маневру. Найменша частота тяжких інтубацій трахеї була у разі використання фібробронхоскопу та ларингоскопу Рlарlight. Встановлено, що основними причинами порушення прохідності дихальних шляхів після операції на щитовидній залозі є набряк і парез гортані, а також післяопераційна кровотеча.

Обстежено 400 пацієнтів, оперованих з приводу патології щитоподібної залози. Проведено порівняльну характеристику різних ларингоскопів. Встановлено, що ларингоскоп Flaplight найбільш ефективний для інтубації трахеї.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.682.6 + Р685.246

Рубрики:

Пухлини гортані та трахеї

Операції на гортані і трахеї

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р685.246

Рубрики:

Операції на гортані і трахеї

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено чинники, які актуалізують питання відновлення голосу після часткових і тотальних резекцій гортані, зокрема, рівень захворювання на рак гортані в Україні. Розглянуто методику навчання стравохідного голосу, використання голосотвірних апаратів різних конструкцій, метод стравохідного шунтування. Розкрито методику відновлення голосу та розбірливості мовлення через 1,5 - 2 місяці після оперативного втручання. Запропоновано методику корекційно-педагогічної роботи щодо відновлення голосу, апробовану автором, зокрема викладено зміст основних етапів роботи з відновлення голосу.

Вивчено вплив різних чинників на ефективність прогнозування тяжкої інтубації трахеї. Доведено, що найбільш часто тяжка інтубація траплялася в осіб із III - IV ступенями тяжкості інтубації за Cormack - Lehane та аномаліями розвитку хрящів гортані.

Проаналізовано захворюваність на рак гортані в Україні і США. Незважаючи на те, що гортань відноситься до візуальних локалізацій, проблема діагностики та лікування її злоякісних пухлин на сьогоднішній день залишається великою. Особам із III - IV стадіями захворювання показаний здебільшого хірургічний метод лікування. Ларингектомія супроводжується відсутністю голосу, нюху і смаку, утрудненим диханням. Описано рекомендації щодо голосової реабілітації, покращання втрачених функцій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р685.246 + Р684

Рубрики:

Операції на гортані і трахеї

Розлад мови і голосу

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано сучасні методики і технології відновлення втрачених голосових функцій у хворих після операції ларингектомії. Наведено переваги і недоліки хірургічних та нехірургічних методів голосової реабілітації, описано можливі ускладнення під час їх застосування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р685.246 + Р684

Рубрики:

Операції на гортані і трахеї

Розлад мови і голосу

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р685.246

Рубрики:

Операції на гортані і трахеї

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дослідження присвячено підвищенню ефективності анестезіологічного забезпечення ендоскопічних мікрохірургічних втручань у хворих за паралітичного стенозу гортані шляхом обгрунтування використання високочастотної підскладкової струминної вентиляції легень. Обгрунтовано використання цієї методики респіраторної підтримки, яка дозволяє уникати виконання превентивної трахеостомії у вказаних хворих. Проаналізовано 88 загальних анестезій у хворих, які прооперовані з приводу паралітичного стенозу гортані з використанням різних методів респіраторної підтримки. Розроблено методику забезпечення респіраторної підтримки під час ендоскопічних втручань з приводу паралітичного стенозу гортані, яка передбачає використання двопросвітного катетера для проведення високочастотної підскладкової струминної вентиляції легень та дозволяє уникати виконання превентивної трахеостомії, що дозволяє скоротити час перебування вказаних пацієнтів в операційній, зменшити тривалість госпіталізації, знизити трудове навантаження на середній медичний персонал.

Вивчено вплив високочастотної електрохірургії на тканини гортані за використання різних за типом та потужністю інструментів. На підставі результатів аналізу проведеного лікування 61-го пацієнта автори дійшли висновку, що запропонований метод високочастотної електрохірургії сприяє абластичному видаленню новоутворень, ранньому відновленню голосової функції, а також має гемостатичну дію.

Изучено влияние высокочастотной электрохирургии на ткани гортани при использовании различных по типу и мощности инструментов. На основании результатов анализа проведенного лечения 61-го пациента авторы пришли к выводу, что предложенный метод высокочастотной электрохирургии способствует абластическому удалению новообразований, раннему восстановлению голосовой функции, а также обладает гемостатическим действием.