Досліджено критерії музично-виконавського професіоналізму з огляду на можливість інтерпретації емоційно-образних, стильових і життєвих контекстів у процесі виконавства музики, а також здатності до створення змістотворчих моделей інтерпретування. Поряд з традиційними засобами музично-виконавського професіоналізму розглянуто відтворення енергетично-емоційного контексту твору. Охарактеризовано особливості цього параметру та визначено його необхідність для формування виконавських засобів виразності. Доведено, що без енергетично-емоційного контексту засоби виразності носять позаособистий характер і не можуть відтворювати художню сутність твору, а можуть позначити тільки його репродуктивний зліпок.

Розкрито зміст поезії І. Франка "Червона калино, чого в лузі гнешся?" та особливості її музичного втілення в оригінальному творі М. Ластовецького для мішаного хору. Охарактеризовано засоби музичної виразності: гармонію, мелодику, ритм, динаміку, темп; музичну форму.

Вивчено жанр обробки народної пісні у творчості М. Колесси. Проаналізовано обробки лемківських народних пісень композитора, створених у 1933 р. Розглянуто їх поетику та музичну стилістику. Відзначено зв'язок обробок з нефольклорними та неокласичними тенденціями музичного мистецтва перших десятиліть XX ст.

Розкрито виконавську діяльність народного артиста України, провідного соліста Львівського оперного театру І. Кушплера. На базі зібраного матеріалу про сценічні виступи, низки рецензій, відгуків, інтерв'ю з партнерами по сцені, режисерами, диригентами здійснено хронографічну систематизацію творчого шляху співака.

Розглянуто феномен музичного аматорства за умов сучасної культури та вплив комп'ютерних технологій на особливості художнього мислення композиторів-аматорів. Надано визначення поняття "музичне аматорство", визначено 2 типи музичного аматорства; розглянуто комп'ютерні технології, що сприяють розвитку композиторської аматорської творчості. Запропоновано аналіз деяких аматорських композицій.

Досліджено проблему театральності в музиці К. С. Цепколенко для дітей як одну з визначальних рис художньої реальності композитора. Розглянуто специфіку театральності, яка стає потужним каналом прояву творчої індивідуальності в жанрі дитячої музики. Охарактеризовано основні принципи музичного розвитку дитини за умов театралізації процесу навчання.

На підставі матеріалів родинного архіву вперше надано життєопис О. Бережницького (1879 - 1916) - юриста за освітою, музично-громадського діяча, скрипаля, педагога, музичного критика. Висвітлено участь митця у "Бояні", у заснуванні та перших роках діяльності "Союзу співацьких і музичних товариств", Вищого музичного інституту, у заснуванні та редагуванні "Артистичного вістника". Розглянуто його діяльність як музичного критика.

Досліджено питання формування виконавської майстерності та професійної культури джазового гітариста. Позначено спеціальні методичні аспекти сучасного джазового гітарного виконавства, які сприяють комплексному формуванню виконавської культури: теоретичні уявлення про стиль, розвиток "інтонаційного словника" та техніки імпровізації, розвиток "музичного інтелекту".

Розглянуто історію підготовки та видання монографічного збірника "Гаївки" В. Гнатюка. Звернено увагу на новаторські підходи вченого до упорядкування та систематизації пісенного матеріалу в збірнику та виокремлення його з-поміж багатьох інших аналогічних видань. Проаналізовано "Мелодії гаївок" О. Роздольського - Ф. Колесси як складової вищезазначеного видання з урахуванням структурного підходу до їх систематизації.

Узагальнено відомості про парадигматику виразових засобів високого ("баритонового") баса в XIX ст. і подальшого його трактування у цьому аспекті. Такого роду спостереження зроблено на прикладі низьких голосів в операх Вольфгана Амадея Моцарта крізь призму концепції "баритонізації" чоловічого голосу в епоху Дж. Россіні та в основному Дж. Верді.

Простежено міфологемні важелі, що властиві музично-хоровій творчості, на прикладі всеохоплюючого та фахового (шкільного) принципів творення та з виходом їх на українські культурні традиції. Міфологічне тло мислення авторів висвітлено в "двоїстості-множинності" альтернативних смислів, вкладених у виразовість мелодично-хорових побудов.

Висвітлено життєвий і творчий шлях відомих польських музикологів і публіцистів В. Позьняка та С. Голяховського крізь призму музичного життя Польщі першої половини XX ст. Проаналізовано науково-публіцистичну діяльність доктора філософії (спеціальність "Музикознавство") В. Позьняка та магістра філософії (спеціальність "Музикознавство") С. Голяховського.

Виявлено специфіку професійного універсалізму музиканта з Кореї І. Юна, для якого фаховий статус сформувався на стику політичної роботи та музичних занять як таких. Політична idea fixe І. Юна - об'єднання Північної та Південної Кореї під егідою інтернаціоналізму - надихнула його на створення першого в історії високохудожнього симбіозу європейського та східного музичного театру.

Розглянуто пісенні жанри родинно-обрядового фольклору, зокрема визначено їх місце та ступінь трансформації у бандурному мистецтві другої половини XX - початку XXI ст. Запропоновано аналіз вокально-інструментальних та інструментальних обробок та авторських творів з фольклорною родинно-обрядовою основою або рисами спорідненої тематики в сучасному бандурному репертуарі.

Розглянуто специфічність навчання студента-лялькаря. Через аналіз різновидів імпровізованої ляльки доведено, що саме курс імпровізованої ляльки допомагає студентові зробити плавний перехід від руки до ляльки. Досліджено, що цей курс є важливою передумовою для роботи з театральною лялькою та створення акторського образу майбутнього актора-лялькаря.

Досліджено значення масових театралізованих свят періоду Великої французької буржуазної революції доби Просвітництва. Розглянуто особливості створення символічної образності в революційних святах означеного періоду. Показано зв'язок нової символіки з епохою античності. Охарактеризовано основні засоби виразності, які використовуються у ході створення художньої образності під час проведення головних масових театралізованих свят.

Розглянуто діяльність аматорського театрального гуртка осередку товариства "Просвіта" с. Біла Тернопільського повіту у першій третині XX ст. Звернено увагу на роль керівників місцевої філії "Просвіти" та їх ставлення до культурно-мистецького життя села. Показано репертуар колективу на різних етапах розвитку, охарактеризовано роботу режисерів гуртка та ставлення сільської громади до театральних постановок аматорів.

Досліджено участь і перемоги китайських співаків в одному з найпрестижніших змагань європейського рівня - у Міжнародному конкурсі оперних співаків ВВВ у м. Кардифф (Уельс, Великобританія). Розглянуто репертуар та охарактеризовано значення перемог співаків з Китаю у розвитку китайської національної вокальної школи та її місці у світовій музичній культурі.

Досліджено працю Л. Моцарта "Досвід грунтовної скрипкової школи" крізь призму епохи Просвітництва. Розглянуто естетичні засади просвітницького руху в різних європейських країнах. Охарактеризовано вплив методичної праці Л. Моцарта на розвиток музичної педагогіки та інструментознавства того часу.

Розглянуто новаторські принципи, застосовані Й. Роздольським і С. Людкевичем у процесі систематизації та транскрибування збірника "Галицько-руські народні мелодії". Розглянуто способи транскрипції пісенного матеріалу, використані С. Людкевичем у збірнику "Галицько-руські народні мелодії". Надано матеріал щодо оцінки українських і зарубіжних учених-фольклористів, який був опублікований після виходу збірника.