Висвітлені сутність поняття "досвід музично-виконавської діяльності", його структура, рівні сформованості у студентів музичних спеціалізацій вузів культури, а також викладений перебіг експериментально-дослідної роботи по вивченню стану формування даного досвіду у студентів вузів культури різних регіонів України. Аналіз результатів діагностичного експерименту дозволив автору констатувати відсутність цілеспрямованого формування досвіду музично-виконавської діяльності у студентів вузів культури. Запропонована оптимальна система формування досвіду музично-виконавської діяльності і методика її реалізації у навчальному процесі дисципліни "Спеціальний інструмент" вузу культури.

Проанализирована сущность опыта эмоционально-эстетического переживания в системе профессиональной подготовки музыкантов-исполнителей. Раскрыты пути его обогащения, расширения с позиции индивидуализированного педагогического действия опосредованного характера.

Театралізація хорових творів - нове явище в сучасному хоровому виконавстві. Це процес реалізації ідеальної, слухової, моторико-пластичної, графічної або вербальної моделі руху в сценічному виконанні музичного твору, в результаті якого створюється вторинний, відносно авторського задуму, художній об'єкт, синтетичний за своєю формою та синкретитичний за суттю, оскільки він є продуктом єдиного та неподільного, психологічно зумовленого процесу музичної орієнтації. Наведено схему колективного виконання твору "композитор - виконавець - слухач - диригент".

Підкреслено, що сучасна музична педагогіка не має наукового обгрунтування поняття "досвід музично-виконавської діяльності", його структури, засобів формування тощо. Відсутність теоретичних знань негативно впливає на якість практичного освоєння студентами досвіду музично-виконавської діяльності, а звідси і на якість підготовки фахівців даного напрямку. Тому автор намагався розробити оптимальну систему формування досвіду музично-виконавської діяльності у студентів вузів культури і мистецтв, а також представити методики її реалізації у навчальному процесі дисципліни "Спеціальний інструмент" вузу культури, які передбачають формування у студентів необхідних знань, умінь та навичок.

Висвітлено питання культурологічного обгрунтування виконавського мистецтва, семантику музичного твору і проблеми інтерпретації, теорію і практику виконавства на окремих музичних інструментах (баяні, акордеоні, духових інструментах). Проаналізовано музичне виконавство України на рубежі ХХ та ХХІ ст., зокрема, узагальнено існуючі тенденції та теоретично розроблено проблематику передбачуваних напрямків подальшого розвитку українського національного музичного виконавства. Наведено результати досліджень у галузі конкретних фахових методик щодо специфіки звуковимовлення в контексті вимог світового сучасного мистецтва і творчості до виражальних можливостей музичного інструментарію.

Висвітлено актуальні напрямки виконавського мистецтва на рубежі ХХ та ХХІ ст., зокрема, хорового та диригентського. Розглянуто питання походження національного духового інструментарію в контексті музичної україністики. Проаналізовано інтерпретаційні аспекти музично-виконавського мистецтва (у т.ч. на академічних народних інструментах), сучасні проблеми музичної педагогіки.

Аналізується проблема інтонації у гносеологічному аспекті. На основі музичної інтонаційної моделі зроблено спробу розширити рамки вживання поняття "інтонація" як структурної особливості усіх видів мистецтва. Інтонація трактується як глибинний смисл мистецької інформації, що пізнається не раціональним шляхом і водночас є способом пізнання та засобом передачі інформації.

Розглянуто актуальні питання композиторської творчості та виконавської інтерпретації, теорії і практики музичного виконавства та педагогіки. Висвітлено основні теоретично-технологічні аспекти формування виконавської майстерності саксофоніста, психологічні аспекти художньої майстерності виконавця-інструменталіста, еволюції бандурного виконавства. Наведено порівняльний аналіз інтерпретації барокової музики, розвитку ансамблевого баянно-акордеонного виконавства в Україні, формування та розвитку Київської оперно-симфонічної диригентської школи 1920 - 1990 рр. як цілісної системи "виховання - навчання" виконавців.

Рассмотрены актуальные вопросы композиторского творчества и исполнительской интерпретации, теории и практики музыкального исполнительства и педагогики. Освещены основные теоретико-технологические аспекты формирования исполнительского мастерства саксофониста, психологические аспекты художественного мастерства исполнителя-инструменталиста, эволюции бандурного исполнительства. Приведены сравнительный анализ интерпретации барокковой музыки, развития ансамблевого баянно-аккордеонного исполнительства в Украине, формирования и развития Киевской оперно-симфонической диригентской школы 1920 - 1990 гг. как целостной системы "воспитания - обучения" исполнителей.

Розглянуто питання розвитку слухомоторних зв'язків у студентів факультетів мистецтв шляхом упровадження у навчальну практичну діяльність великої кількості вправ з підбору на слух та їх систематичного використання на заняттях в концертмейстерському класі. Описано психологічні механізми гри за допомогою слуху.

Рассмотрены вопросы развития слухомоторных восприятий у студентов факультетов искусств путем внедрения в практическую деятельность большого количества упражнений по подбору на слух и их систематического применения на занятиях в концертмейстерском классе. Описаны психологические механизмы игры по слуху.

Изложен примерный тематический план и содержание программы. Охарактеризованы методические принципы и приемы, вопросы музыкального сопровождения, музыкального и сценического ритма. Рассмотрены особенности проведения контрольных и зачетных занятий, критерии оценки полученных знаний, умений и навыков. Представлен краткий перечень музыкальных произведений для использования на учебных занятиях.

Охарактеризовано специфічні фактори вокального інтонування, взаємодії й взаємовпливу літературно-поетичного й музичного тексту у вокальному творі.

Охарактеризованы специфические факторы вокального интонирования, взаимодействия и взаимовлияния литературно-поэтического и музыкального текста в вокальном произведении.

Aarticle is devoted to studying of specific factors vocal intoning, to interaction and interference of the literary - poetic and musical text in vocal product.

Проанализированы оркестровый стиль и стилевая функция тембра, национальная природа стилеобразования в первых русских симфониях. Освещена проблема авторского стиля в современной музыке. Изучены взаимодействие элементов стиля композиторов ХХ ст., неофольклоризм как фактор обновления стиля в музыке ХХ ст., закономерности исполнительской организации музыкальной архитектоники. Рассмотрены вопросы стилистических модификаций фортепианной аппликатуры, национального генезиса стилевых особенностей артикуляции в фортепианных произведениях венских классиков.

Висвітлено питання історії, загальної теорії, методики та практичної діяльності музичного виконавського мистецтва. Розглянуто новітні тенденції сучасного хорового мистецтва України, а також неофольклор як художньо-естетичне явище в музичному мистецтві. На підставі використання матеріалів музичних творів епохи бароко розкрито стилістичні аспекти виконавської майстерності баяніста-акордеоніста. Висвітлено роль слухових і рухових відчуттів у розвитку техніки гри на музичному інструменті. На прикладі Першої сонати М.Дремлюги здійснено народно-професіональний синтез особливостей сучасного бандурного мистецтва.

Запропоновано результати аналізу сприймання музики підлітками за умов реалізації музичних здібностей та необхідності використання їх емоційно-рухової природи. Засновуючись на теорії про три типи музичності (за теорією С. І. Науменко) та особливостях розвитку музичних здібностей у підлітків, обгрунтовано, що сприймання є вторинним процесом, забезпеченим здібностями, від яких залежить тип сприймання (образний, аналітичний, асоціативний).

Висвітлено актуальні питання історії та сучасності виконавського мистецтва України, композиторської творчості та виконавської інтерпретації, музичної педагогіки. Проаналізовано становлення духового оркестру в країні. Розглянуто неофольклоризм як стимул до театралізації у музичному виконавстві. Розкрито методологію змісту професійної підготовки музикантів-виконавців. Описано еволюцію розвитку елементів баянної техніки. Наведено словник музичної педагогіки.

Освещены актуальные вопросы истории и современности исполнительского искусства Украины, композиторского творчества и исполнительской интерпретации, музыкальной педагогики. Проанализировано становление духового оркестра в стране. Рассмотрен неофольклоризм как стимул к театрализации в музыкальном исполнительстве. Раскрыта методология содержания профессиональной подготовки музыкантов-исполнителей. Описана эволюция развития элементов баянной техники. Приведен словарь музыкальной педагогики.

Викладено теоретичні аспекти розуміння музичного твору. Розглянуто проблему комп'ютерного моделювання процесу композиторської творчості. Описано взаємодію стабільного і мобільного в аспекті стилю музичного твору. Висвітлено українську музичну теорію першої третини ХХ ст. Проаналізовано програмність як творчий музичний процес в українській симфонії.

Изложены теоретические аспекты понимания музыкального произведения. Рассмотрена проблема компьютерного моделирования процесса композиторского творчества. Описано взаимодействие стабильного и мобильного в аспекте стиля музыкального произведения. Освещена украинская музыкальная теория первой трети ХХ ст. Проанализирована программность как творческий музыкальный процесс в украинской симфонии.

Висвітлено систему та метод видатного музиканта-дослідника Б.Л.Яворського, спрямовані на формування художньо-творчого мислення музиканта-виконавця. Сформульовано визначення поняття "музичне мислення" у взаємозв'язку з основними категоріями творчої діяльності.

Освещены система и метод выдающегося музыканта-исследователя Б.Л.Яворского, направленные на формирование художественно-творческого мышления музыканта-исполнителя. Сформулировано определение понятия "музыкальное мышление" во взаимосвязи с основными категориями творческой деятельности.

In paper are lighted a system and method of the produced musician - contributor B.L. Yavorskiy. She is directed on shaping of art - creative thinking of the musician - performer. The definition of concept " musical thinking " in correlation with main categories of creative activity is formulated.

Розглянуто уявлення Б.Л.Яворського про техніку музиканта як найважливішу складову цілісного виховання художньо-творчої особистості, сформульовано поняття "органічної" техніки, обгрунтовано взаємозв'язок рухів і подиху з особливостями конкретного музичного твору.

Рассмотрены представления Б.Л.Яворского о технике музыканта как важнейшей стороне целостного воспитания художественно-творческой личности, сформулировано понятие "органической" техники, обоснована взаимосвязь движений и дыхания с особенностями конкретного музыкального произведения.

In article B.L. Javorskogo's representations about techniques of the musician as to the major side of complete education of the art - creative person, formulated concept of "organic" techniques are considered, the interrelation of movements and breathwith features concrete a piece of music is proved.

Висвітлено історію становлення західноєвропейської музичної педагогіки, проаналізовано її найважливіші досягнення, зв'язок гуманістичних і передових ідей сучасної музичної педагогіки. Описано особливості музичної культури Стародавньої Греції та Риму в добу Античності, західноєвропейського середньовіччя, Відродження, Просвітництва, ХІХ - ХХ ст.

Освещена история становления западноевропейской музыкальной педагогики, проанализированы ее важнейшие достижения, связь гумманистических и ведущих идей современной музыкальной педагогики. Описаны особенности музыкальной культуры Древней Греции и Рима в эпоху Античности, западноевропейского Средневековья, Возрождения, Просветительства, ХІХ - ХХ ст.

Висвітлено актуальні питання композиторської творчості і виконавської інтерпретації, теорії і практики музичного виконавства, музичної педагогіки. Проаналізовано становлення київської бандурної школи, роль особистості у становленні української скрипкової школи. Описано семантику артикуляційних прийомів у східноєвропейському хазануті, інтерпретаційні моделі віолончельних соло-сюїт ХХ ст., виконавську динаміку у творчості сучасних композиторів. Розкрито передумови виникнення західноєвропейських національних вокальних шкіл, дидактичні аспекти професійної підготовки музикантів-виконавців.

Освещены актуальные вопросы композиторского творчества и исполнительской интерпретации, теории и практики музыкального исполнительства, музыкальной педагогики. Проанализированы становление киевской бандурной школы, роль личности в становлении украинской скрипичной школы. Описаны семантика артикуляционных приемов в восточноевропейском хазануте, интерпретационные модели виолончельных соло-сюит ХХ в., исполнительская динамика в творчестве современных композиторов. Раскрыты предпосылки возникновения западноевропейских национальных вокальных школ, дидактические аспекты профессиональной подготовки музыкантов-исполнителей.