Запропоновано авторське бачення моделі демократичних виборів. На підставі аналізу демократичних принципів виділено індикатори демократичних виборів. Їх дотримання в законодавстві та у виборчій практиці надасть змогу забезпечити демократичний характер виборчого процесу.

Розглянуто проблему кооперативного руху як елемента громадянського суспільства в українській суспільно-політичній думці першої чверті XX ст. Визначено основні віхи еволюції ідеології кооперативного руху. Розглянуто цю проблему в ідеології українського націонал-комунізму.

Проаналізовано погляди відомого теоретика української політичної думки міжвоєнного періоду О. Бочковського щодо можливих шляхів реалізації прав національних меншин. Доведено, що поєднавши етнічний і територіальний принципи формування держави, широку реалізацію прав національних меншин О. Бочковський представив як початковий етап національного самовизначення. Виокремлено основні чинники, які визначають статус національної меншини у державі.

Проаналізовано урядові кабінети у контексті систем уніфікованої більшості у російському напівпрезиденталізмі у проміжку 2000 - 2012 рр. Визначено атрибути президент-парламентського напівпрезиденталізму у Росії. Проаналізовано формальні та фактичні патерни політичної системи Росії. Окреслено модель діархії.

Проаналізовано зміни, що відбувалися у складі депутатів-мажоритарників Верховної Ради України від Львівської та Хмельницької областей упродовж сучасного періоду розвитку української держави. Розглянуто основні характеристики народних депутатів від досліджуваних областей, що надало змогу простежити їх спільні та особливі риси. Зіставлено та визначено тенденції у змінах представників регіональної еліти у законодавчому органі країни.

Розглянуто етапи становлення та розвитку політичного управління за період державної незалежності України, та проблеми ефективності політико-управлінської діяльності за умов реалізації нею трансформаційних цілей.

Досліджено політичні ризики за умов трансформації суспільства. Розкрито сутність трансформаційних процесів у країнах ЦСЄ. Проаналізовано основні аспекти прояву ризиків у процесі трансформації країн "нової демократії".

Проаналізовано офіційну позицію католицизму, викладену у працях Римських Архієреїв щодо сучасних глобальних проблем, причин їх виникнення та можливих шляхів подолання. Досліджено проблему війни і миру, захисту довкілля та стверджено, що їх аналіз Римськими Архієреями відбувається на засадах принципів теоцентризму та теогуманізму.

Досліджено діяльність і роль українських політичних партій у становленні кооперативного руху на західноукраїнських землях. Проаналізовано економічно обгрунтоване та цілеспрямоване запровадження сільськогосподарської кооперації як історично випробуваних ринкових форм виробничої діяльності у сільському господарстві. Висвітлено форми та методи діяльності партій у сфері кооперації, що знайшли своє відображення у процесах соціального розшарування галицько-волинського села.

Розглянуто вплив гуманістичних ідей епохи Відродження на розвиток українського друкарства кінця XVI - початку XVII ст. і діяльність перших українських друкарень у період піднесення суспільно-політичного руху українського народу, що призвів до відродження власної культури та державності.

Розглянуто окремі політологічні аспекти арабсько-мусульманської культури та ісламу. Проаналізовано історичний спадок мусульманської культури у перерізі суперництва з європейською культурою, досліджено політичну роль релігійної системи ісламу. Проведено політологічне сканування Корану, досліджено його значення для політичної історії, держави, влади, міжнародних відносин.

Розглянуто наукові біографії В. Липинського і М. Вебера. На підставі їх порівняння доведено, що особливості біографії останнього надали змогу йому встановити більше наукових знайомств і тому "накопичити" більший "обсяг" культурного капіталу та досягнути більших успіхів, ніж В. Липинському.

Розкрито державотворчу спрямованість суспільно-політичної діяльності Л. Цегельського й обгрунтовано самобутній характер внеску вченого в українську політичну теорію, з огляду на раціональне сприйняття державотворчих проблем. Проаналізовано маловідомі твори Л. Цегельського, зокрема, й меморандум Загальної Української Національної Ради.

Досліджено зовнішньополітичні пріоритети у процесі боротьби за національне визволення та вектори зовнішньої політики майбутньої Української держави в концепціях, публіцистиці, програмних документах української організованої націонал-демократії Західної України міжвоєнного періоду XX ст. Визначено місце СРСР, Польщі, країн Західної Європи у зовнішньополітичних орієнтаціях націонал-демократів.

Розглянуто поняття демократії як політичної цінності, її ознаки, рівні. Окреслено їх специфіку в Україні. Проаналізовано становлення демократії у контексті політико-владних відносин. Визначено шляхи та періоди розвитку стабільної консолідованої демократії в українському суспільстві.

Досліджено та проаналізовано діяльність наукових та освітньо-виховних осередків української діаспори у повоєнні роки у країнах наймасовішого проживання українців. Відзначено ступінь етнічної свідомості та плекання культурної самобутності на теренах чужих держав.

Проаналізовано чинники впливу неурядових організацій у трансформаційному контексті розвитку сучасної системи міжнародних відносин. Показано ефективність їх безпосереднього впливу на складні процеси демократизації суспільств, що свідчить про перспективи подальшого зміцнення їх ролі у формуванні нової архітектури світового порядку.

Розглянуто процес становлення транскордонного співробітництва між Україною та Європейським Союзом, досліджено основні форми такої співпраці. Стверджується про роль транскордонного співробітництва, яке є надзвичайно важливим, не тільки як інструмент розвитку прикордонних територій, а й як чинник посилення контактів між людьми та взаємопроникнення цінностей громадянського суспільства через європейські кордони.

Розглянуто особливості процесу оформлення українсько-російського кордону, визначено його етапи. Досліджено позиції сторін та спірні питання щодо визначення кордону, проаналізовано перспективи переговорного процесу.

Проаналізовано можливості реалізації політичних інтересів етнічних і національних меншин в Україні, зокрема кримськотатарського населення, з часу проголошення незалежності нашої держави та повернення репатрійованого народу на територію Кримського півострова. Висвітлено існуючі проблеми, що виникають, як правило, під час посилення політичної активності вказаного електорату.