Рассмотрены философские, юридические, педагогические, культурологические, рекреационные и другие направления природоохранной эстетики. Проанализирована красота природы как одна из мотиваций природоохраны, как неосознанная ценность, как исцеление, спасение и моральное очищение. Описана красота природы окультуренных ландшафтов, диких видов живой природы. Исследована роль красоты природы в воспитании детей и формировании духовности.

Вперше досліджено проблему екологічної безпеки та раціонального природокористування на засадах системного підходу з використанням якого систему гірничопромисловий комплекс - довкілля проаналізовано в контексті стадій проектування, оптимального функціонування до ліквідації та в післяліквідаційний період. Наведено приклади управління природно-технічними системами в межах геологічного та суміжних середовищ. Розглянуто питання екологічного моніторингу й управління ресурсами надр. Охарактеризовано стан мінеральних ресурсів і розроблено методологію екологічної безпеки їх використання. Запропоновано ресурсно-економічні аспекти використання мінерально-сировинної бази України й екологічні наслідки гірничопромислової діяльності та завдання щодо охорони надр. Проаналізовано основні гірничопромислові та нафтогазові комплекси західного регіону України з урахуванням оптимальності їх функціонування та трансформації у рекреаційно-курортні зони та інші реабілітаційні ландшафтні комплекси.

Розглянуто генезис світоглядних основ екологічної культури, її рівень та необхідність формування за сучасних умов. На основі соціологічних досліджень, статистичних матеріалів, шляхом аналізу рівня екологічних знань, переконань та екологічної діяльності розкрито механізм формування екологічної культури сучасника.

Розглянуто проблеми, пов'язані з оцінкою впливу енергетики на навколишнє середовище. Проаналізовано роботу паливно-енергетичного комплексу за період 1990 - 1998 рр. та виділено основні види впливу енергетики на навколишнє середовище. Наведено кількісну та якісну оцінки даних впливів. Особливу увагу приділено таким об'єктам енергетики як ТЕС, ГЕС і АЕС. Викладено окремі пропозиції щодо зменшення впливу енергетики на навколишнє середовище.

Подано аналіз основних закономірностей і тенденцій розвитку екологічних проблем природокористування в світі, колишньому Союзі, Україні. Особливу увагу приділено проблемам охорони атмосферного повітря, раціонального використання земельних ресурсів у сфері сільськогосподарського виробництва, а також проблемам охорони та раціонального використання надр, водних, лісових, рослинних, рибних та тваринних ресурсів. Вміщено відомості про заповідники, ландшафти, рідкісні об'єкти та інші території, що перебувають під охороною держави.

Розглянуто історію розвитку науки про природу, екологію, економіку і промислову технологію та сучасні концепції природничих наук, а також біосферу Землі, її виникнення, еволюцію і сучасний стан (природничі та урбанізовані екологічні системи). Проаналізовано матеріальні та енергетичні потоки сучасних технологічних систем промисловості як складових урбанізованих екосистем біосфери.

Індекс рубрикатора НБУВ: Б1 в2|Ф + Ф062

Рубрики:

Охорона природи. Екологія

Політика та проблеми людини (політичне екологія, кліматологія)

Шифр НБУВ: В343492 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше в українознавстві системно досліджено антропотехногенний пресинг, його історичну генезу, сучасні масштаби, прояви процесів і тенденцій у різних регіонах України, неоднорідність і взаємозалежність показників соціоекологічної кризи в них. Доведено, що внаслідок занедбаності та складності еколого-економічної ситуації реальні зміни до кращого можуть з'явитись лише протягом тривалої історичної перспективи. Проаналізовано вирішальну роль політичних чинників історичної генези та сучасного стану національної екологічної кризи в контексті глобальних політико-екологічних тенденцій і перспектив. Розглянуто вплив державно-імперських суспільних деформацій на розгортання процесів еколого-економічної кризи в Україні. Показано трагічні наслідки та соціально-політичну сутність Чорнобильської катастрофи, відсутність у період незалежної державної розбудови дієвих владних механізмів і сукупної політичної волі екологізувати всі сфери суспільного життя, забезпечити конституційні екологічні права громадян.

Розглянуто стан природного середовища у 1900-2000 рр. Значну увагу приділено механізмам розвитку глобальної екологічної кризи. Проаналізовано явища парникового ефекту, кислотних дощів, деградації біоти, а також виявлено їх зв'язок з індустріальним розвитком промисловості та сільського господарства. Досліджено проблеми, що постали перед людством на межі ХХІ ст., подано можливі сценарії розвитку цивілізації.

Розглянуто низку актуальних проблем щодо впливу екологічних ідей на формування основних світоглядних орієнтацій сучасника, становлення новітніх стандартів наукового пошуку, характер соціально-політичних процесів, які мають місце у світі та, особливо, в Україні. Проаналізовано можливості впливу екології на зміну (трансформацію чи реформацію) нинішнього способу життя людей. Здійснено спробу виявити суть об'єктивних екологічних чинників та їх роль у національному відродженні. Досліджено традиції природокористування та їх закріплення в національній культурі, шляхи та можливості модернізації екофільних національних традицій соціоприродних колізій сучасного українського світу, охарактеризовано стан реалізації головних соціальних функцій екології в реальній практиці державного будівництва на теренах України. Запропоновано конкретні методологічні засоби узгодження ефективної соціально-економічної та екологічної політики в Україні у перехідний період.

Проведено аналіз сучасного стану оточуючого середовища, розроблено розвинуту класифікацію основних видів забруднення. Основну увагу приділено розгляду всесвітніх проблем індустріалізації. Проаналізовано проблеми сучасних індустріальних агломерацій. Запропоновано ідею екологічної економіки як основи рівноважного економічного зростання індустріально розвинутих країн.

Рассмотрена история экологической этики в царской России, СССР, на постсоветском пространстве (1865 - 1999 гг.) и за рубежом. Проведен обзор различных направлений в экологической этике. Особое внимание уделено экологической этике в контексте религии, заповедного дела, природоохранной эстетики. Освещены внутренняя и идеальные ценности дикой природы, а также природоохранные мотивации.

Установлено, что решение экологической задачи базируется на построении действенных моделей, процесс формирования которых сводится к воспроизведению на пространственной (территориальной), временной, стохастической упорядоченности. Понятие "биогеоценоз" выделено в качестве основного в экологических науках.

Викладено основні принципи хімічної екології. Розглянуто основні хіміко-екологічні проблеми атмосфери, гідросфери, літосфери та енергетики. Проаналізовано вплив навколишнього середовища в цілому і його окремих чинників на організми; становлення морфологічних та фізіологічних особливостей організмів, а також зміну їх чисельності залежно від умов існування у середовищі; взаємовідносини "біоценозів" із середовищем; внутрішньовидові та міжвидові відносини організмів; певну єдність живих організмів та навколишнього середовища, у межах якої відбувається трансформація енергії та органічної речовини. Значну увагу приділено основним поняттям моніторингу навколишнього середовища.

Представлены современные научные данные из новой области психологии - экологической психологии. Это авторская концепция данной сферы научного знания, которая сложилась в процессе многолетнего эмпирического и теоретического исследования проблемы адаптогенеза экологического сознания населения, пострадавшего от последствий Чернобыльской катастрофы. Приведены категориальные обобщения имеющихся сведений по экологической психологии. Основное внимание уделено отработке понятийного аппарата.

Рассмотрены философские, педагогические и практические проблемы природоохранной эстетики. Исследован эстетический аспект экологического кризиса. Проанализировано влияние развития человеческой цивилизации на сохранность природной красоты. Охарактеризованы эстететические ценности природы и их влияние на формирование нравственности и культуры. Особое внимание уделено вопросам оценки и защиты природной красоты ради нее самой. Обоснованы эффективные пути и методы защиты красоты природы и необходимость популяризации природоохранной эстетики.

Изложены теоретические и практические аспекты природоохранной эстетики как учебного предмета в ВУЗ. Раскрыта сущность понятий красоты окультуренной, неживой, божественной дикой природы, животных и растений, стихий и явлений природы, планет и светил. Проанализировано влияние красоты природы на развитие культуры и науки, описано участие общественности в ее защите.

Освещена история формирования и развития экологической этики в царской России, СССР, в постсоветских государствах и некоторых зарубежных странах. Раскрыты теоретические основы экологической этики. Охарактеризованы ценности природы, конфликты ценностей и природоохранные мотивации, моральные агенты и партнеры. Установлены права природы, экоэтические принципы и правила. Рассмотрен экоэтический идеал и основные этапы эволюции экологической этики. Проанализированы морально-религиозные мотивы защиты дикой природы. Рассмотрены вопросы воспитания экоэтического сознания и роль народных традиций, религии и природоохранной эстетики в данном процессе. Освещены прикладные аспекты экологической этики и обоснованы эффективные пути ее популяризации.

Рассмотрены экологизация как фактор развития экономики, а также методологические основы эвологизации научно-технологического развития. Обоснована необходимость включения экологической компоненты в экономическую теорию. Рассмотрены особенности рыночного природоиспользования и его возможности. Раскрыты эколого-экономические основы теорий технологического развития и технических укладов.

Раскрыто содержание понятий экологической этики (ЭЭ), природоохранной эстетики. Изложены принципы и правила отношения к природе. Рассмотрены особенности применения природных экологических традиций и религиозных воззрений в популяризации ЭЭ.