Визначено принципові закономірності змін геологічного середовища, а також параметри дослідження екологічної геології. Проаналізовано зміни даного середовища під впливом природних і ландшафтних факторів. Досліджено техногенно-геохімічні процеси у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС. Охарактеризовано екологічну роль екзодинамічних геологічних і техногенних процесів. Значну увагу приділено екологічній безпеці Чорного й Азовського морів, а також регіональному моніторингу еколого-геологічних процесів.

Определены принципиальные закономерности изменений геологической среды, а также параметры исследования экологической геологии. Проанализированы изменения данной среды под влиянием природных и ландшафтных факторов. Изучены техногенно-геохимические процессы в связи с аварией на Чернобыльской АЭС. Охарактеризирована экологическая роль экзодинамических геологических и техногенных процессов. Значительное внимание уделено экологической безопасности Черного и Азовского морей, а также региональному мониторингу эколого-геологических процессов.

Охарактеризовано сучасну екологічну ситуацію в Україні, розкрито роль географічної науки у становленні соціоекології. Розглянуто актуальні проблеми конструктивної геоекології як базової основи для оцінювання взаємодії суспільства і природи. Розкрито теоретичні та методичні засади нового наукового напряму в екології. Наведено результати оцінювання екологічного стану геосфер Землі, описано процедури охорони їх ресурсів. Розроблено підходи до конструювання техноприродних геосистем. Особливу увагу приділено стратегії та методології використання земних надр. Висвітлено наукові та методологічні засади конструктивно-екологічної концепції, розглянуто комп'ютеризовані системи екологічної безпеки на ієрархічних рівнях: об'єктному, локальному, регіональному, національному та міждержавному.

Охарактеризована современная экологическая ситуация в Украине, раскрыта роль географической науки в становлении социоэкологии. Рассмотрены актуальные проблемы конструктивной геоэкологии как теоретическая база для оценки взаимодействия общества и природы. Раскрыты теоретические и методологические основы нового научного направления в экологии. Приведены результаты оценивания экологического состояния геосфер Земли, описаны процедуры охраны их ресурсов. Разработаны подходы к конструированию техноприродных геосистем. Особое внимание уделено стратегии и методологии использования земных недр. Освещены научные и методологические основы конструктивно-экологической концепции, рассмотрены компьютеризированные системы экологической безопасности на иерархических уровнях: объектном, локальном, региональном, национальном и межгосударственном.

Розроблено теорію, методологію та обгрунтовано методику еколого-географічного аналізу. Оцінено інтегративну геосистему "суспільство-природа" на основі картографічного моделювання. Проаналізовано досвід еколого-географічного картографування. Розкрито поняття екологічної географії, зважаючи на особливості нового конструктивного напряму географічної науки. Розроблено системну концепцію еколого-географічного картографування та його методичні засади, за якими укладено систему карт результатів еколого-географічного аналізу й оцінювання: структури й організації (карти екологічного потенціалу природного і соціально-економічного середовища та наслідків суспільно-природної взаємодії), функціонування (конструктивно-географічні карти пошуку збалансованого вирішення екологічних і соціально-економічних проблем розвитку регіонів) інтегративної геосистеми "cуспільство - природа". Запропоновано картографічне забезпечення основних етапів державної екологічної політики в Україні на основі створення картографічного антропоекологічного моніторингу навколишнього середовища як складової частини державного екологічного моніторингу.

Рассмотрены особенности обоснования экосети как пространственного структурного образования, объединяющего в своем составе природные и в разной степени измененные ландшафтные комплексы - наземные и аквальные. Пространственная структура экосети проанализирована посредством рассмотрения свойств и параметров ее основных элементов - экоядер и экокоридоров, обуславливающих в своём единстве ее основные структурно-функциональные свойства. Акцентирована необходимость учета при создании и оптимизации элементов экосети особенностей миграционных перемещений животных. Рассмотрена проблема возникновения экобарьеров на миграционных путях и представлены пути её решения. Дано определение экосети.

Досліджено проблеми глобальних змін планетарного клімату та його можливі негативні наслідки у природному середовищі й економіці України та світу. Розглянуто основні з цих проявів в окремих економічних галузях, визначено стратегії, напрями та заходи щодо їх пом'якшання з урахуванням можливих альтернативних тенденцій кліматичних змін - подальшого потепління й альтернативного йому циклу похолодання.

Представлено концепцію Державної цільової науково-технічної програми комплексних досліджень клімату України до 2030 року, спрямовану на створення за результатами комплексних досліджень ефективної системи забезпечення органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, населення України гідрометеорологічною інформацією і прогнозами щодо можливих соціально-економічних та екологічних наслідків коливань і зміни клімату.

Глобальне потепління клімату - т. зв. "парниковий ефект" - одна з найбільш обговорюваних проблем фізики та геополітики, яка викликала протестні екологічні рухи у світі. Широко обговорюються як антропогенна (емісія парникових газів в атмосферу), так і природна концепції глобального потепління з драматичними наслідками зміни клімату для планети і окремих її регіонів. Мета роботи - оцінити стан проблеми, представити результати досліджень і заходи щодо можливого зниження парникового ефекту. Використано авторитетні літературні джерела з аналізом антропогенних і природних факторів глобального потепління, в т. ч. з поясненням фізичних процесів, що проявляються при сонячно-геомагнітній активності. Визначено шляхи та напрямки підвищення ефективності використання енергоресурсів по зниженню емісії парникових газів. Висновки: найбільший потенціал підвищення енергоефективності використання енергоресурсів, і тим самим зниження емісії парникових газів, знаходиться в сфері теплопостачання житлово-муніципальної сфери країни. Перспективи подальших досліджень пов'язані з розробкою і реалізацією організаційно-економічних і технологічних інновацій в цьому секторі енергетики.

Проаналізовано зміст навчального посібника "Водні об'єкти України та рекреаційне оцінювання якості води", виданий професорами Київського національного університету імені Тараса Шевченка В. К. Хільчевським та В. В. Гребенем у 2022 р. У навчальному посібнику, який є першою розробкою такого спрямування в Україні, наведено характеристику водних об'єктів України, яка дає уяву про їхній рекреаційний потенціал. Розглянуто рекомендації ВООЗ щодо якості рекреаційної води та створення планів безпеки рекреаційної води, директива ЄС щодо управління якістю води для купання, особливості нормативного оцінювання якості води для рекреаційних цілей в Україні. Навчальний посібник призначено для студентів, які навчаються за освітньою програмою "Управління та екологія водних ресурсів" спеціальності 103 "Науки про Землю"; він може бути корисним для студентів інших освітніх програм, які вивчають різні аспекти рекреаційного використання водних об'єктів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Б1 в2:Д

Рубрики:

Охорона природи. Екологія

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено глобальні тренди зміни клімату, що є однією з найактуальніших загроз із довгостроковим негативним впливом на населення, навколишнє природне середовище й економіку. Проаналізовано вплив глобальної зміни клімату на земельні ресурси, сільське господарство, лісове господарство, водні ресурси, енергетику, інфраструктуру, біорізноманіття, здоров'я населення, надзвичайні ситуації. Досліджено міжнародний досвід адаптації до зміни клімату та можливості його застосування в умовах України.