Розкрито сутність загальних термінів екологічного аналізу, наведено тлумачення основних понять, законів і принципів екології.

Раскрыта сущность общих терминов экологического анализа, дано толкование основных понятий, законов и принципов экологии.

На основі когнітивного та дискурсивного підходу досліджено комунікації у сфері екології. Обгрунтовано виділення екологічного дискурсу, запропоновано його визначення, розглянуто особливості та принципи організації. На підставі аналізу мовного матеріалу виокремлено основні дискурсотворчі концепти, що складають семантичну базу сучасного англомовного екологічного дискурсу. Вивчено шляхи вербалізації даних концептів в англійській мові під впливом процесу екологізації суспільної свідомості, досліджено аксіологічні одиниці, характерні для комунікації у сфері екології. Відзначено аргументативний характер екологічного дискурсу. Встановлено, що його основними комунікативними стратегіями є стратегії переконування та тиску. Виділено п'ять моделей адресантно-адресатної конфігурації. Проаналізовано засоби реалізації комунікативних стратегій у конкретних моделях адресантно-адресатної конфігурації.

Проаналізовано історію формування мовознавчої науки - еколінгвістики, її розвиток та функціонування на сучасному етапі. Досліджено наукові праці слов'янських (Ї. Марвана, Г. Цихуна, Є. Іванової) й українських мовознавців (О. Павловського, Б. Грінченка, Ю. Шереха, Г. Голоскевича та ін.), які висвітлюють еколінгвістичні проблеми. Зазначено, що комплексний підхід до вивчення мови в контексті еколінгвістики допомагає простежувати вкрай негативні впливи на функціонування мови й уникати негативних наслідків для її розвитку. Дієвість мовної політики передбачає активну увагу до дотримання всіх законодавчих проектів, які врегульовують нормативність мови, що сприяє уникненню розбіжностей у законодавчій сфері, стабільності та розвитку мови як повноцінної націєтворчої одиниці.

Проаналізовано граматичну структуру екологічних термінів, які є ознакою сучасних фахових посібників і підручників для студентів-екологів. Термінологічні одиниці, що функціюють у спеціальних текстах, охарактеризовано з погляду їх походження (власне українські чи запозичені) та способу творення термінних слів і словосполучень.

Обгрунтовано необхідність впровадження екологічної термінології, яка міститься в понад 30 підручниках і навчальних посібниках із загальної екології (та неоекології) та основ екології, для однозначного її розуміння студентами вищих навчальних закладів.

Предложено уточнение терминов в отношении понятий "экологические безопасность, опасность, риск", которое базируется на причинно-следственных связях.

Обгрунтовано необхідність розробки футоротермінології, яка сприяла б позитивності в сучасній еволюції людства. Запропоновано комплекс нових понять з виразними ознаками новизни та позитивного футурологічного спрямування, які увійшли до сформованого авторами першого варіанту нооглосарію. Наведено нооглосарій українською та англійською мовами у скороченому варіанті. Увагу зосереджено на кількох ключових термінах нооглосарію. Розглянуто зміст поняття "ноотехнології" як такі способи виробництва, соціальні чи економічні процеси, які дають можливість для всієї популяції людей співіснувати з біосферою, не пошкоджуючи її. Проаналізовано приклад створення та можливого використання фотоплівок на основі перовскіту з метою екологічно безпечного енергозабезпечення. Зазначено, що цей нооглоссарій може набагато ефективніше ніж термін "екологія" створити основу нового світогляду і життєдіяльності людства для власного виживання і повинен стати ідейною основою вищої освіти XXI ст. Зроблено висновок, що подана сукупність "термінів з майбутнього" прискорить еволюцію людства в есхатологічно-позитивному аспекті.

Обоснована необходимость разработки футоротерминологии, которая способствовала бы позитивизации в современной эволюции человечества. Предложен комплекс новых понятий с отчетливыми признаками новизны и положительного футурологического направления, которые вошли в сформированный авторами первый вариант нооглосария. Представлен нооглосарий на украинском и английском языках в сокращенном варианте. Внимание сосредоточено на нескольких ключевых терминах нооглосария. Рассмотрено содержание понятия "ноотехнологии" как способы производства, социальные или экономические процессы, которые дают возможность для всей популяции людей сосуществовать с биосферой, не повреждая ее. Проанализирован пример создания и возможного использования фотопленок на основе перовскита с целью экологически безопасного энергообеспечения. Указано, что такой нооглоссарий может гораздо эффективнее, чем термин "экология", создать основу нового мировоззрения и жизнедеятельности человечества для собственного выживания и должен стать идейной основой высшего образования XXI ст. Сделан вывод, что представленная совокупность "терминов из будущего" ускорит эволюцию человечества в эсхатологически-положительном аспекте.

Absence of positivity in modern evolution of mankind has in a political basis conflicts and disagreements, and in economic - absence of futuroterminology and out-of-date ideologically-theoretical base for thinking. Decisions of the United Nations Organization and three world ecological forums in 1992, 2002 and 2012 have not specified a reliable way to a sustainable development as they contain only retro terms and do not offer concepts «from the future». Our Nooglossary contains only new terms with positive futurological creativity, exceeding efficiency of concept «ecology» in creation of a new basis for outlook and ability of mankind to live for the sake of own rescue. The Nooglossary can become an ideological basis for higher education in the XXI-st century.

Викладено часові аспекти змісту поняття "середовище", взаємовідносини між живими істотами, їх угрупованнями, людиною та середовищем існування, формування біотичних, географічних і геосоціальних систем, в яких середовище є незамінним структурним і функціональним компонентом. Необхідність виокремлення середовищезнавства, як науки про середовище, розкрито, спираючись на процес формування та розвитку нових розділів науки, методичні засоби яких є адекватними для вивчення тих складних об'єктів, у яких структурно і функціонально поєднані не лише біотичні, а й економічні, демографічні, політичні, технологічні компоненти, передусім екосистемології, геосоціосистемології, охорони природи, охорони довкілля. Наголошено на важливій ролі середовищезнавства у подальшому розвитку географії.

Досліджено сприйняття стану розвитку мови на певному етапі як стану динамічної синхронії, поєднання синергетичного, семасіологічного й ономатологічного підходів, методів лінгвістичного та соціолінгвістичного аналізу. Виявлено шляхи та способи збагачення та тенденції розвитку словникового складу англійської мови дослідженої сфери, її вплив на систему англійської мови загалом. З урахуванням основних макросоціальних чинників виокремлено основні особливості лексики, яка позначає зміни в глобальному кліматі.

На основі інформаційно-комунікативного підходу розроблено методологічні основи вивчення функціональної критичності тезаурусного типу в системі моніторингу надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру. Досліджено та систематизовано вплив на інформаційні потоки, які характеризують стан виникнення небезпеки надзвичайних ситуацій різного характеру, комунікативних бар'єрів тезаурусного типу.

Досліджено структурно-семантичні особливості англомовних термінів охорони довкілля. Терміносистему охорони довкілля розглянуто як впорядковану сукупність термінів, що позначають спеціальні поняття охорони довкілля. Терміносистема охорони довкілля є комплексом вузькогалузевих термінів, термінів суміжних наук і загальнонаукових термінів, що утворені за допомогою морфологічного, синтаксичного та семантичного способів. Терміни охорони довкілля ієрархічно утворюють тематичні та лексико-семантичні групи на основі гіперо-гіпонімічних зв'язків. У межах терміносистеми спостерігаються такі лексико-семантичні зв'язки: синонімічні, антонімічні та полісемічні. Проаналізовано розподіл термінів у фахових текстах і свідчить про використання адресантом стратегії поступового ускладнення термінологічного апарату. Аналіз структури та семантики термінів охорони довкілля є внеском у процеси впорядкування досліджуваної терміносистеми, що зумовлює лінгвопрагматичне спрямування дослідження. Його результати можуть використовуватися для подальших термінотвірних процесів охорони довкілля.