Зосереджено увагу на проблемі активізації та модернізації практичної підготовки майбутніх екологів. З метою забезпечення ефективності професійно-практичного навчання (ППН) майбутніх екологів виокремлено основні складові їх професійно-практичної підготовки: когнітивний, діяльнісний, результативний та особистісний компоненти. Наведено схему розробленого автором алгоритму ППН майбутніх екологів та його основні складові – соціальне замовлення, змістово-методологічний, діяльнісно-творчий та результативний блоки – і елементи, що входять до них; охарактеризовано їх сутність та основні положення. Зроблено висновок, що ППН є обов’язковою ланкою підготовки висококваліфікованого фахівця до майбутньої роботи, яке сприяє забезпеченню його конкурентоздатності та можливості працевлаштування на вітчизняному та європейському ринках праці.

Сосредоточено внимание на проблеме активизации и модернизации практической подготовки будущих экологов. С целью обеспечения эффективности профессионально-практического обучения (ППО) будущих экологов выделены основные составляющие их профессионально-практической подготовки: когнитивный, деятельностный, результативный и личностный компоненти. Приведена схема разработанного автором алгоритма ППО будущих экологов, представлены его основные составляющие – социальный заказ, содержательно-методологический, деятельностно-творческий и результативный блоки – и входящие в них элементы; охарактеризована их сущность и основные положения. Сделан вывод, что ППО является обязательным звеном подготовки высококвалифицированного специалиста к будущей работе, которое способствует обеспечению его конкурентоспособности и возможности трудоустройства на отечественном и европейском рынках труда.

This article is dedicated to practical preparation of the future students- environmentalists. Algorithm to perform professional-practical study of the students has been developed and its feasibility as well as practicality has been analyzed. Main aspects and structure of the practical study are introduced and discussed.

Проаналізовано екологізацію освіти як суспільну проблему, пов'язану з виживанням людства, як відповідь на цю потребу через модернізацію змісту та технологій освітніх систем і процесів, виховання у особистості здатності до ліквідації наслідків руйнаційного ставлення до Природи. Інституалізація екоосвіти, тобто включення екологічної компоненти освіти до базової частини освіти, виразно подає спроби обгрунтувати необхідність створення самостійної галузі освіти - екоосвіти - на базі спеціально розробленої методологічної платформи, яка дозволила б чітко сформулювати її цілі та завдання, методичний і дидактичний інструментарій. У найзагальнішому вигляді ця платформа означається як екологізація освітньої сфери, а також передбачає експансію принципів екоосвіти в інші складові освіти. Освіта в цій галузі здійснюється протягом всього життя людини і є невід'ємною частиною процесу загальної та професійної освіти, вона має зосереджуватися на практичних проблемах і носити міждисциплінарний характер, інтегруючи знання різних наук, що допоможе зрозуміти екологічні цінності, сприяючи колективній стабільності та приділяти основну увагу проблемі екологічного виживання людини. Проаналізовано основні напрями менеджменту екологічної освіти, обгрунтовано його оптимальну модель для сучасного стану та потреб її модернізації, що розгортається в освітніх системах України та провідних країн європейського простору.

Подано розроблену методику формування екологічної культури у ході підготовки бакалаврів філології, перекладачів. Досліджено низку навчальних дисциплін, в межах вивчення яких можна здійснювати процеси інтеграції та профілізації знань задля формування компонентів екологічної культури. Встановлено залежність мети та змісту освіти у ВНЗ із освітнім стандартом напряму «Філологія» від вимог ринку праці. Після обробки результатів, одержаних під час анкетувань та експериментів, виявлено ефективність розробленої методики навчання. Зроблено висновок, що ефективність формування екологічної культури у БФП підвищується за умови профілізації та інтеграції екологічних знань з системами знань ПОД на основі використання проектної методики навчання.

Рассмотрена разработанная методика формирования экологической культуры при подготовке бакалавров филологии, переводчиков. С учетом требований рынка труда, образовательного стандарта направления «Филология», цели и содержания образования в ВУЗ, был избран ряд учебных дисциплин, в рамках изучения которых возможно осуществлять процессы интеграции и профилизации знаний для формирования компонентов экологической культуры. После обработки результатов, полученных в ходе анкетирований и экспериментов, была установлена эффективность разработанной методики обучения.

The article describes developed methods of ecological culture formation in the process of training of bachelors in philology, and interpreters. According to the needs of the labor market, the educational standard of the direction “Philology” as well as to the purpose and the content of education in higher educational establishments, a number of academic disciplines, within which it is possible to have the processes of integration and profiling knowledge for forming the components of ecological culture, have been chosen. After processing, the results during the surveys and experiments, proved the effectiveness of the developed methods of teaching.

Обгрунтовано зміст виробничої практики в процесі підготовки студентів-екологів. Наголошується на тому, що виробнича практика майбутніх фахівців-екологів є невід'ємною складовою частиною підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах. Проаналізовано зміст виробничої практики, що надає можливість підкреслити важливість глибокої теоретичної підготовки майбутнього фахівця.

Проаналізовано сутність та дидактичні можливості віртуальних лабораторних робіт. Розглянуто сучасний стан їх використання у підготовці фахівців-екологів у Хмельницькому національному університеті. Встановлено, що виконання віртуальних лабораторних робіт у поєднанні з вивченням реального обладнання, реальних явищ і процесів суттєво підвищує рівень знань, умінь та навичок студентів.

Висвітлено етапи педагогічного експерименту щодо формування екологічної компетентності майбутніх інженерів хімічних спеціальностей. Проаналізовано рівень сформованості екологічної компетентності студентів контрольних та експериментальних груп. Описано рівень засвоєння екологічних знань у студентів, які вивчали курс “Основи екології”, та тих студентів, навчальний план яких мав спецкурс “Екохімія”. На основі одержаних даних зроблено висновки щодо доцільності введення спецкурсу “Екохімія” для студентів напрямів підготовки “Хімічна технологія та інженерія”, “Біологія” та “Екологія”.

Освещены этапы педагогического эксперимента по формированию экологической компетентности будущих инженеров химических специальностей. Проанализирован уровень сформированности экологической компетентности студентов контрольных и экспериментальных групп. Описаны уровень усвоения экологических знаний у студентов, которые изучали курс “Основы экологии”, и тех студентов, в учебном плане которых был спецкурс “Экохимия”. На основе полученных данных сделаны выводы о целесообразности введения спецкурса “Экохимия” для студентов направлений подготовки “Химическая технология и инженерия”, “Биология” и “Экология”.

Lit stages pedagogical experiment on the formation of ecological competence of the future engineers of chemical specialties. Analyzed the level of development of ecological competence of students the control and experimental groups. Describes the level of achievement of environmental knowledge among students who studied the course “Fundamentals of Ecology”, and those students whose curriculum was course “Есochemistry”. Based on the data conclusions about appropriateness of course “The eсochemistry” for students training areas “Chemical technology and engineering”, “Biology” and “Ecology”.

Вивчено складові професійної компетентності сучасного фахівця, враховуючи, що ключові компетенції є результативно-цільовою основою компетентного підходу в освіті. Проаналізовано зміст професійно-практичної підготовки студентів у структурі екологічної освіти. Розглянуто етапи формування професійно-практичної підготовки майбутніх екологів. Обгрунтовано роль інформаційно-теоретичного, науково-практичного, науково-дослідницького етапів. Аргументовано напрями підготовки майбутніх екологів в різних навчальних закладах України за різних екологічних ситуацій.

Изучены составляющие профессиональной компетентности современного специалиста, учитывая, что ключевые компетенции являются результативно-целевой основой компетентного подхода в образовании. Проанализировано содержание профессионально-практической подготовки студентов в структуре экологического образования. Рассмотрены этапы формирования профессионально-практической подготовки будущих экологов. Обоснована роль информационно-теоретического, научно-практического, научно-исследовательского этапов. Аргументированы направления подготовки будущих экологов в различных учебных заведениях Украины в условиях различных экологических ситуаций.

Components of modern specialist’s professional competence are researched, considering the fact that the key competences are result- and goal-based foundation of competence approach in education. Content of professional and practical students’ training in the framework of ecological education is analyzed. Stages of forming professional and practical training of future ecologists are presented. Roles of information-theoretical, scientific-practical and scientific research stages are substantiated. Trends of future ecologists’ training in various educational establishments of Ukraine under conditions of various ecological situations are argued.

Проаналізовано систему професійної підготовки майбутніх екологів, розкрито зміст педагогічних принципів, методів та умов формування професійних умінь студентів-екологів, проведено комплексну оцінку програм виробничих практик. Запропоновано модель формування професійних умінь майбутніх екологів та охарактеризовано технологію проведення виробничої практики. Визначено роль виробничої практики для формування професійних умінь у майбутніх екологів, її місце й значення у навчальному процесі. Виявлено проблеми організації виробничої практики у ВНЗ України та запропоновано шляхи їх розв'язання. Розглянуто систему оцінювання рівнів сформованості професійних умінь на основі розв'язання професійних завдань. Обгрунтовано критерії та рівні сформованості професійних умінь майбутніх екологів та визначено стан їх готовності до проходження виробничої практики. Перевірено стан підготовки майбутніх екологів до виробничої практики та рівні сформованості професійних умінь. Доведено ефективність запропонованого системно-поетапного підходу щодо підготовки студентів-екологів до виробничої практики.

Розглянуто конкретні та загальні питання екології. Визначено антропогенний вплив на рослинний і тваринний світ. Висвітлено підготовку викладачів до екологізації навчально-виховного процесу та його еколого-методичну грамотність. Осмислено та узагальнено необхідність змін у світосприйнятті екологічних питань у природовідповідальній діяльності.

Розглянуто особливості інформаційно-методичного забезпечення вивчення спеціальних дисциплін майбутніми екологами в контексті застосування інформаційно-комунікаційних технологій. Розкрито роль і місце інформаційно-методичного забезпечення у навчальному процесі аграрних ВНЗ. Проаналізовано структуру, зміст інформаціно-методичного забезпечення, його роль у професійній підготовці майбутніх екологів. Обгрунтовано принципи, критерії, умови розробки і реалізації інформаційно-методичного забезпечення, засоби вдосконалення навчального процесу на основі інформаційно-комунікаційних технологій. Наведено результати експертного оцінювання ефективності інформаційно-методичного забезпечення.

Проаналізовано теоретико-методологічне підгрунтя професійної підготовки майбутніх учителів (далі – МУ) природничих дисциплін (ПД), спрямованої на формування їхньої екологічної компетентності в освітньому процесі закладів вищої освіти. Обґрунтовано концепцію дослідження на методологічному, теоретичному та методичному рівнях, що дало змогу спроектувати зміст і структуру педагогічної системи формування екологічної компетентності МУ ПД. Здійснено її апробацію шляхом упровадження в освітній процес концептуальної моделі (удосконалених змісту, форм, навчально - виховних технологій та засобів) формування екологічної компетентності студентів з дотриманням визначених педагогічних умов її реалізації у процесі професійної підготовки. З'ясовано сутність, функції та структуру екологічної компетентності МУ ПД, представлену інформаційно - пізнавальним, ціннісно - мотиваційним, професійно - діяльнісним, рефлексивно-оцінним компонентами й обґрунтовано етапи її ґенези в процесі професійної підготовки. Визначено критерії (когнітивний, аксіологічний, практико - процесуальний, нормативно-світоглядний) з відповідними показниками оцінювання рівнів сформованості екологічної компетентності МУ ПД (низький - неусвідомлена (мимовільна) некомпетентність, середній - усвідомлена (довільна) некомпетентність, високий – усвідомлена (довільна) компетентність). Розроблено методику діагностування та експериментально перевірено результативність педагогічної системи формування екологічної компетентності МУПД, доведено її ефективність.