Изложены основные понятия экологического мониторинга. Представлены методические рекомендации по организации общественного экологического мониторинга. Рассмотрены вопросы, касающиеся места общественности в экологическом мониторинге. Охарактеризованы основные принципы функционирования сети общественного экологического мониторинга межрегионального (международного) уровня.

Розглянуто історію розвитку моніторингу довкілля як самостійної та самодостатньої галузі екологічної науки, визначено її предмет, об'єкт та методи дослідження. З урахуванням сучасних потреб і тенденції до глобальної екологізації людського світогляду узагальнено та систематизовано теоретичний доробок і практичний досвід суміжних природознавчих дисциплін. Розкрито сутність, розглянуто види та рівні моніторингу довкілля, визначено його пріоритетні завдання. Сформульовано принципи класифікації існуючих систем оцінки стану навколишнього середовища. Висвітлено питання організації спостережень за забрудненням атмосферного повітря, грунтів і поверхневих вод Світового океану. Охарактеризовано джерела радіоактивного забруднення природного середовища, наведено методи радіаційного контролю та обстеження забруднених сільськогосподарських угідь і об'єктів ветеринарного нагляду. Наведено відомості про становлення біомоніторингу та біоіндикації як методів наукового пізнання. Розроблено практичні завдання з моніторингу природних об'єктів.

Рассмотрена история развития мониторинга окружающей среды как самостоятельной и самодостаточной отрасли экологической науки, определены ее предмет, объект и методы исследования. С учетом современных потребностей и тенденции к глобальной экологизации человеческого мировоззрения обобщен и систематизирован теоретический и практический опыт родственных естественных наук. Раскрыта сущность, рассмотрены виды и уровни мониторинга окружающей среды, определены его приоритетные задания. Сформулированы принципы классификации существующих систем оценки состояния окружающей среды. Рассмотрены вопросы организации наблюдений за загрязнением атмосферного пространства, грунтов и поверхностных вод Мирового океана. Охарактеризованы источники радиоактивного загрязнения окружающей среды, приведены методы радиационного контроля и обследования загрязненных сельскохозяйственных угодий и объектов ветеринарного надзора. Приведены сведения о становлении биомониторинга и биоиндикации как методов научного познания. Разработаны практические задания по мониторингу природных объектов.

У сучасному аспекті розкрито науково-теоретичні та практичні аспекти моніторингу екологічного простору. Наведено науковий підхід до визначення моніторингу як складової інформаційної системи екологічної безпеки. Викладено засади його організації та функціонального забезпечення. Охарактеризовано принципи оцінювання стану й якісних показників навколишнього середовища. Описано державну систему монітирингу довкілля України. Викладено структуру схеми сутності поняття "середовище". Розглянуто природу як об'єкт моніторингу.

В современном аспекте раскрыты научно-теоретические и практические аспекты мониторинга экологического пространства. Приведен научный подход к определению мониторинга как слагаемой информационной системы экологической безопасности. Изложены основы его организации и функционального обеспечения. Охарактеризованы принципы оценивания состояния и качественных показателей окружающей природной среды. Описана государственная система мониторинга окружающей среды Украины. Изложена структура схемы сущности понятия "среда". Рассмотрена природа как объект мониторинга.

Викладено теоретичні засади стандартизації, сертифікації та метрології відповідно до вимог ISO. Розглянуто особливості організації та координації робіт зі стандартизації, запропоновано шляхи розв'язання екологічних задач. Наведено правила затвердження стандартів, а також оформлення та застосування нормативних документів. Охарактеризовано структурні елементи стандартизації. Висвітлено основні аспекти екологічного нормування. Представлено правові норми стандартизації та нормування у сфері охорони навколишнього природного середовища. Наведено методику розрахунку основних характеристик забруднення атмосфери викидами промислових підприємств. Розглянуто особливості проведення стандартизації процесу оцінки якості водного середовища. Встановлено гранично допустимі скиди для водних об'єктів з високими фоновими концентраціями речовин. Наведено методи визначення токсичності води. Встановлено вимоги щодо зберігання та видалення відходів, розглянуто порядок проведення їх державного обліку та паспортизації. Запропоновано заходи щодо запобігання або зменшення обсягів і утворення відходів. Розглянуто особливості нормування антропогенного навантаження на грунт. Розкрито важливі питання екологічної безпеки у сфері стандартизації, сертифікації та метрологічного забезпечення вимірювання параметрів навколишнього середовища.

Освещены теоретические основы стандартизации, сертификации и метрологии в соответствии с требованиями ISO. Рассмотрены особенности организации и координации работ по стандартизации, предложены пути решения экологических задач. Приведены правила утверждения стандартов, а также оформления и применения нормативных документов. Охарактеризованы структурные элементы стандартизации. Освещены основные аспекты экологического нормирования. Представлены правовые нормы стандартизации и нормирования в сфере охраны окружающей среды. Приведена методика расчета основных характеристик загрязнения атмосферы выбросами промышленных предприятий. Рассмотрены особенности проведения стандартизации процесса оценки качества водной среды. Установлены предельно допустимые сбросы для водных объектов с высокими фоновыми концентрациями веществ. Приведены методы определения токсичности воды. Установлены требования по сохранению и удалению отходов, рассмотрен порядок проведения их государственного учета и паспортизации. Представлены средства по уменьшению объемов и предотвращению процесса образования отходов. Рассмотрены особенности нормирования антропогенной нагрузки на почву. Раскрыты важные вопросы экологической безопасности в сфере стандартизации, сертификации и метрологического обеспечения измерения параметров окружающей среды.

Висвітлено концептуальні основи інноваційного розвитку економіки на засадах моніторингу довкілля. Наведено характеристику земельного фонду України як об'єкта моніторингу. Розкрито зміст і структуру системи моніторингу земель, описано його види, принципи та способи здійснення, розглянуто критерії та нормативи для оцінювання ерозійної небезпеки й екологічного стану земель щодо їх пестицидного, техногенного та радіаційного забруднення. Розроблено методику проведення моніторингу кризових ситуацій на забруднених територіях, меліорованих землях, а також таких, що пов'язані з надмірною ерозією грунтів. Показано особливості проведення моніторингу за гумусним станом грунту. Наведено матеріали про моніторинг земель з аномальними явищами. Встановлено критерії та нормативи оцінювання екологічного стану меліоративних земель.

Освещены концептуальные основы инновационного развития экономики на базе мониторинга окружающей среды. Приведена характеристика земельного фонда Украины как объекта мониторинга. Раскрыты содержание и структура системы мониторинга земель, описаны его виды, принципы и способы осуществления, рассмотрены критерии и нормативы для оценивания эрозионной опасности и экологического состояния земель относительно их пестицидного, техногенного и радиационного загрязнения. Разработана методика проведения мониторинга кризисных ситуаций на загрязненных территориях, мелиорированных землях, а также связанных с чрезмерной эрозией почв. Показаны особенности проведения мониторинга по гумусному состоянию почвы. Приведены материалы о мониторинге земель с аномальными явлениями. Установлены критерии и нормативы оценивания экологического состояния мелиорированных земель.

Висвітлено історію розвитку біотехнології як науки та сфери виробництва. Розкрито принципи екогенетичного моніторингу, можливості використання біотехнологічних методів для захисту довкілля, безпеки живих організмів і охорони здоров'я людини. Показано перспективи застосування методів екобіотехнології для очищення стічних вод, повітря та грунтів, біоутилізації викидів, відходів агропромислового комплексу та гірничорудної промисловості. Розглянуто питання біотрансформації ксенобіотиків, одержання біодобрив і біопестицидів, лікарських препаратів і харчових домішок, виробництва альтернативної відновлювальної енергії та моторного біопалива. Увагу приділено проблемам біобезпеки та біоетики сучасного суспільства, впровадження нанотехнологій, протидії біотероризму, контролю генетичних модифікацій, використанню ембріональних стовбурових клітин, а також здійсненню терапевтичного та репродуктивного клонування.

Освещена история развития биотехнологии как науки и сферы производства. Раскрыты принципы экогенетического мониторинга, возможности использования биотехнологических методов для защиты окружающей среды, безопасности живых организмов и охраны здоровья человека. Показаны перспективы применения методов экобиотехнологии для очистки сточных вод, воздуха и почв, биоутилизации выбросов, отходов агропромышленного комплекса и горнорудной промышленности. Рассмотрены вопросы биотрансформации ксенобиотиков, получения биоудобрений и биопестицидов, лекарственных препаратов и пищевых добавок, произвоодства альтернативной возобновляемой энергии и моторного биотоплива. Уделено внимание проблемам биобезопасности и биоэтики современного общества, внедрению нанотехнологий, противодействию биотерроризму, контролю генетических модификаций, использованию эмбриональных стволовых клеток, а также осуществлению терапевтического и репродуктивного клонирования.

Висвітлено теоретичні та практичні аспекти моніторингу, особливості організації різних рівнів системи моніторингу довкілля (МД), сучасні методи та засоби моніторингових досліджень. Викладено методичні основи організації спостережень та проведення аналізу забруднення атмосфери, поверхневих, підземних та морських вод, грунтового покриву та геологічного середовища. Наведено характеристики соціально-екологічного й еколого-гігієнічного моніторингів, класифікацію різновидів МД. Увагу приділено питанням застосування в системі екологічного моніторингу дистанційних методів зондування Землі та геоінформаційних систем і технологій, а також основам екологічного картографування.

Висвітлено напрямки діяльності й основні завдання моніторингу, надано класифікацію його систем. Розкрито організаційні основи державної системи моніторингу довкілля, його інформаційне забезпечення та сучасний стан моніторингових спостережень. Проаналізовано моніторинг як систему спостережень за впливом антропогенних факторів на довкілля, а також як систему оцінювання стану довкілля. Надано відомості про моніторинг складових довкілля - атмосфери, грунтів, гідросфери, лісових екосистем. Увагу приділено соціально-економічному та біологічному моніторингу навколишнього середовища, а також моніторингу транскордонного перенесення забруднень, джерел забруднення та стійких органічних забруднювачів.

Викладено основні відомості про вимірювання, надано їх класифікацію та методів вимірювання параметрів навколишнього природного середовища. Розглянуто інструментальні методи та засоби аналізу параметрів навколишнього середовища (спектрометрія, фотометрія, хроматографія), хімічні та біологічні методи аналізу параметрів об'єктів довкілля (гравіметричний і титриметричний аналіз). Описано методи аналізу токсичних забруднювачів (оптичної спектроскопії та люмінесценції, газової хроматографії, хромато-мас-спектроскопії, інверсійної вольтамперометрії тощо). Надано відомості про вимірювання енергетичних параметрів об'єктів навколишнього середовища, обробку результатів вимірювання. Наведено загальні принципи моделювання екологічного стану довкілля, розглянуто питання його прогнозування. Висвітлено основи екологічного картографування. Увагу приділено паспортизації стану об'єктів довкілля за результатами моніторингу.

Розглянуто основні положення та визначення моніторингу довкілля, основи організації моніторингу за складовими біосфери. Увагу приділено організації спостережень за станом та якістю атмосферного повітря, поверхневих вод, грунтів. Розкрито принципи дії приладів для вимірювання параметрів навколишнього середовища та його забруднення. Надано відомості про природні випромінювання, описано температурні фактори середовища, теплові потоки, атмосферний тиск, параметри вітру, вологості, опадів, а також методи їх автоматизованого вимірювання. Висвітлено питання моніторингу якості атмосферного повітря, повітря приміщень, грунту, води, рослин і рослинних покривів. Описано особливі види забруднення навколишнього середовища (вібраційні, шумові, електромагнітні, світлові, радіоактивні). Надано класифікацію систем дистанційного зондування та інформацію про їх застосування. Розкрито можливості нанотехнології для ремедіації навколишнього середовища.

Розглянуто основи геоінформаційних технологій та їх використання у сфері екології й охорони довкілля, описано джерела одержання екологічної інформації. Наведено основні положення та структуру географічних інформаційних систем (ГІС). Викладено базові поняття створення геоінформаційних технологій, охарактеризовано інформаційне забезпечення екологічного картографування та екологічного моніторингу. Надано відомості про програмні засоби геоінформаційних технологій, наведено приклади сучасних ГІС-технологій в екології.

Викладено основи метрології, наведено основні поняття та визначення. Розглянуто поняття про довкілля та параметри, що його характеризують. Надано відомості про фізичні, фізико-хімічні, біологічні та біохімічні методи, використання яких на практиці дозволяє здійснювати контроль за станом довкілля, формулювати висновки про якість досліджуваного об'єкта (наприклад, якість води, повітря, грунтів, якість життя, чистота технологічного процесу).

Розглянуто поняття, мету та завдання екологічного інспектування, права та повноваження Державної екологічної інспекцій та морських екологічних інспекцій. Наведено порядок організації та проведення екологічного інспектування, мету, види та порядок оформлення результатів перевірок. Увагу приділено організації діяльності громадських інспекторів, визначено їх права та обов'язки. Показано особливості екологічного інспектування повітряноохоронної діяльності. Акцентовано увагу на проблемах охорони та раціонального використання водних ресурсів. Проаналізовано процеси здійснення державного контролю за охороною земельного ресурсу, використанням надр, під час поводження з небезпечними хімічними речовинами, а также за охороною, захистом і використанням й відтворенням лісів та інших рослинних ресурсів. Наведено порядок здійснення державного контролю у галузі охорони, використання, відтворення тваринного світу та рибних ресурсів, порядок вилучення знарядь незаконного добування природних ресурсів і продукції, що з них виготовлена. Розглянуто взаємодію органів виконавчої влади у галузі охорони навколишнього середовища.

Розглянуто питання організації, здійснення та забезпечення на різних рівнях системи моніторингу середовища існування. Висвітлено розвиток системи моніторингу середовища існування як самостійної науки. Наведено методи та засоби моніторингових досліджень з урахуванням сучасної міжнародної екологічної політики й екологічної ситуації, що склалась в Україні та світі. Систематизовано інформацію щодо класифікації видів моніторингу середовища існування, на основі якої детально розглянуто теоретичні та практичні аспекти моніторингу атмосферного повітря, поверхневих вод, Світового океану, грунтів, радіактивного забруднення.

Розглянуто поняття про моніторинг навколишнього середовища. Приділено увагу застосуванню штучних нейронних мереж для обробки супутникової моніторингової інформації. Охарактеризовано способи радіолокаційного спостереження й огляду. Подано інформацію про взаємодію електромагнітних хвиль з атмосферою. Наведено рівняння радіолокації метеорологічних об'єктів. Надано відомості про вимірювання інтенсивності опадів і водності хмар за даними спостережень імпульсних радіолокаційних систем, а також швидкості та напряму вітру доплерівськими метеорологічними радіолокаційними системами.

Увагу приділено принципам організації системи моніторингу довкілля. Проаналізовано наукові відомості про хімічний склад об'єктів природного середовища - повітря, вод і грунтів. Розглянуто фізико-хімічні основи й аналітичні характеристики методик визначення основних компонентів і мікродомішок у природних водах, повітрі та грунтах, показано застосування відповідних практичних умінь і навичок щодо особливостей визначення їх хімічного складу.

Викладено основні положення про державне екологічне інспектування. Розглянуто види інспекторських перевірок, описано функції та структуру Державної екологічної інспекції. Охарактеризовано права й обов'язки державних екологічних інспекторів і громадських інспекторів з охорони навколишнього середовища. Подано інформацію про надання приписів та оформлення результатів перевірки. Розкрито питання захисту навколишнього середовища від небезпечних техногенних впливів промисловості на екосистеми. Увагу приділено проблемі утилізації небезпечних відходів.

Розглянуто основи геоінформаційних технологій (ГІТ) і їх використання у сфері екології й охорони довкілля. Докладно описано джерела одержання екологічної інформації, основні положення та структуру географічних інформаційних систем (ГІС). Розкрито базові поняття створення ГІТ. Охарактеризовано інформаційне забезпечення екологічного картографування й екологічного моніторингу. Подано інформацію про програмні засоби ГІТ. Наведено приклади сучасних ГІС-технологій в екології.

Індекс рубрикатора НБУВ: Б1 с7 я73 + Б2 с7 я73 + Х809(4УКР)33 я73

Рубрики:

Охорона природи. Екологія

Природокористування

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: ВА820483 Пошук видання у каталогах НБУВ