Прослідковано еволюцію в термодинамічній побудові моделей механіки матеріалів. За основний параметр, щодо вигляду якого розрізняються моделі, вибрано сукупність термодинамічних впорядкованих пар. Стверджується, що еволюції моделей відбувалася від класичної моделі пружного тіла до моделі дифузійно пружного тіла Підстригача й далі до моделі багатофазних сумішей Бедфорда - Драмхеллера.

Розвинуто метод власних фукцій для некласичних осесиметричних задач дифузії тепла та речовини з узагальненими гранично-контактними умовами в багатошарових тілах канонічної форми. На основі запропонованого скалярного добутку некласичного вигляду побудовано у формі розкладів у ряді за власними функціями розв'язки вказаних задач, а також розв'язок задачі про визначення напружено-деформованого стану, який спричинений процесами дифузійного типу в багатошарових тілах із прошарками.

В образцах, вырезанных из монокристалла кремния, плавленого кварца, полиметилметакрилата, исследован эффект фотоупругости, индуцированный градиентом температуры. Использование поляризационной модуляции позволило провести исследования при малых градиентах температуры и получить достоверные данные о распределении наведенной анизотропии вдоль теплового потока.

Запропоновано методику кількісного опису взаємозв'язаних електромагнітних, теплових, дифузійних і механічних процесів у твердих тілах з газовою домішкою при дії зовнішнього теплового інфрачервоного випромінювання. Досліджено вплив енергетичних і спектральних характеристик зовнішнього випромінювання на параметри розглядуваних процесів, зокрема, на зміну концентрації домішки.

Індекс рубрикатора НБУВ: В375.6

Рубрики:

Дифузія, самодифузія і внутрішнє тертя (в'язкість) в твердих тілах

Шифр НБУВ: Ж41115 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В372.312 + В375.6

Рубрики:

Вакансії і домішки

Дифузія, самодифузія і внутрішнє тертя (в'язкість) в твердих тілах

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

У рамках континуально-термодинамiчного пiдходу узагальнено рiвняння Гiббса та отримано вихiднi спiввiдношення локально-градiєнтної механотермодифузiї. Сформульовано залежностi мiж термодинамiчними потоками й силами у виглядi функцiоналiв. Знайдено такi функцiї впливу, якi зумовлюють розширення фазового простору визначення термодинамiчних потенцiалiв градiєнтами iнтенсивних параметрiв рiвноважного стану системи. Показано, що такi функцiї впливу пов'язанi з незатухаючою пам'яттю тiла про дiю у початковий момент часу.

Індекс рубрикатора НБУВ: В375.6

Рубрики:

Дифузія, самодифузія і внутрішнє тертя (в'язкість) в твердих тілах

Шифр НБУВ: Ж60673 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В375.6

Рубрики:

Дифузія, самодифузія і внутрішнє тертя (в'язкість) в твердих тілах

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одержано аналітичні вирази для коефіцієнтів хімічної і стрибкової дифузії, а також для дифузії "мічених" атомів у випадку, коли має місце сильне відштовхування найближчих сусідніх адатомів, а їх концентрація близька до половини моношару. Використовуючи важливу властивість саме такої системи, коли вклад в потік частинок дають тільки сильно скорельовані стрибки адатомів, ми змогли описати явища масопереносу в рамках кінетики розрідженого газу дефектів. Дано пояснення природи глибокого мінімуму в концентраційній залежності коефіцієнта стрибкової дифузії і дифузії "мічених" атомів, яка має місце при покриттях більших, ніж половина моношару. Досліджено вклад димірних конфігурацій в явища переносу адатомів. Димірний процес домінує при високих концентраціях адатомів. Теорія порівнюється з результатами моделювання методом Монте-Карло на комп'ютері Cray T3E (LC672-128), робота якого в повністю паралельному режимі забезпечувалась відповідним алгоритмом. Обидва підходи дають близькі результати, які в той же час істотно відрізняються від одержаних з використанням існуючої теорії, яка нехтує кореляцію стрибків адатомів.

Pозглядається дифузія іонів у неодноpідних умовах двофазної системи вихідний pозчин електpоліту - мембpана. За допомогою методу неpівноважного статистичного опеpатоpа отpимано виpази для константи теpтя, коефіцієнтів самодифузії та взаємної дифузії в неодноpідному випадку. Їх застосовано до даної системи і pозpаховано поведінку коефіцієнта самодифузії для NaCl, залежного від віддалі до звоpотноосмотичної мембpани.

Індекс рубрикатора НБУВ: В375.6

Рубрики:

Дифузія, самодифузія і внутрішнє тертя (в'язкість) в твердих тілах

Шифр НБУВ: Ж14063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: TbFe_2, hydrogen, phase transformations, decomposition kinetics
Індекс рубрикатора НБУВ: В375.6 + К209

Рубрики:

Дифузія, самодифузія і внутрішнє тертя (в'язкість) в твердих тілах

Вплив інших факторів на структуру і властивості металів і сплавів

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: reinforced metal-based composites, borides, diffusion
Індекс рубрикатора НБУВ: В375.6

Рубрики:

Дифузія, самодифузія і внутрішнє тертя (в'язкість) в твердих тілах

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано новий механізм дифузії, складений з одночасної дії вакансій Шоттки та нестійких пар точкових дефектів.

Індекс рубрикатора НБУВ: В372.5 + В375.6

Рубрики:

Поверхневі явища у твердих тілах

Дифузія, самодифузія і внутрішнє тертя (в'язкість) в твердих тілах

Шифр НБУВ: Ж41115 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено теоретичному вивченню процесів утворення і росту зародків проміжних фаз у полі градієнта концентрації в бінарній системі. Досліджено термодинаміку гомогенного і гетерогенного (на границях зерен та фаз) зародкоутворення з урахуванням оптимізації форми зародка. Вивчено вплив напруг, що виникають при зародкоутворенні проміжних фаз на початковій стадії реакційної дифузії. Реалізовано стохастичну комп'ютерну модель зародкоутворення в полі градієнта концентрації. Отримано розв'язки рівняння Фоккера - Планка, які описують еволюцію ансамбля зародків при гетерогенному зародкоутворенні та нуклеації на границі фази, що росте.

Істотно поліпшено експериментальну методику, вперше запропоновану Ю. С. Ведулою, для вивчення розподілів адсорбату при вивченні поверхневої дифузії. В основу методики покладено вимірювання локальних значень контактної різниці потенціалів діодним методом (реєструються вольт-амперні характеристики в режимі затримуючого потенціалу). Поверхня зондується вузьким пучком термоелектронів з енергією біля 1 еВ, що практично виключає ефекти руйнування електронами. Електронний промінь сканує поверхню в результаті програмованої зміни напрямку магнітного поля. Автоматизована система забезпечує дискретність кроку сканування 0,13 мкм і просторову роздільну здатність близько 1 мкм. Контактна різниця потенціалів реєструється з чутливістю близько 0,0001 еВ , що дозволяє визначати покриття адсорбату з точністю 0,001 - 0,01 моношару.

Досліджені процеси реактивної дифузії в трикомпонентній системі. Вивчений вплив початкового складу зразка і його дифузійних параметрів на склад і структуру дифузійної зони. Показано, що опис процесів взаємної дифузії в потрійній системі за допомогою рівнянь балансу потоків компонентів на міжфазних границях може приводити до неоднозначності, тобто до можливості для реалізації відразу декількох режимів. Розглянуте зародкоутворення нової фази при взаємній дифузії в потрійній системі шляхом гетерофазної флуктуації, що враховує зміну концентраційного складу зародка в порівнянні з складом материнської фази. Отримана формула залежності зміни термодинамічного потенціалу Гіббса системи при утворенні зародка нової фази від його об'єму, форми, концентраційного складу, а також градієнтів концентрацій компонентів в материнській фазі. За допомогою цієї формули визначився склад зародка, концентраційна область дифузійної зони, в якій він виникає, і інкубаційний час появи нової фази. Проведений комп'ютерний експеримент, що моделює дифузію в системах CuNiSn, CuNiIn, що дозволив пояснити виникнення концентраційних піків Sn і In.

Аналізуються особливості взаємної дифузії в потрійних системах. Пропонується алгоритм вибору дифузійного шляху системою, коли можлива реалізація декількох режимів. Першою буде рости фаза з мінімальним бар'єром зародкоутворення, який залежить від градієнта концентрацій для кожного дифузійного шляху. Пропонується взаємоузгоджена модель побудови фазових діаграм і дифузійних шляхів з використанням одних і тих же парних потенціалів.