Скачати повний текст

Розроблено нові й удосконалено існуючі апаратні та програмні методи та засоби опрацювання вихідних сигналів дозиметричних детекторів (ДД), які дозволяють істотно покращити метрологічні характеристики дозиметричних пристроїв (ДП). Доведено можливість ефективного використання число-імпульсних функціональних перетворювачів для побудови універсального цифрового інтенсиметра з масштабуванням вимірюваних величин і компенсацією мертвого часу ДД. Вирішено завдання вибору параметрів ДД і засобів опрацювання їх вихідних сигналів у разі розширення діапазону вимірювання потужності експозиційної дози (ПЕД) з використанням додаткового низькочутливого ДД. Удосконалено метод розширення динамічного діапазону ДП шляхом відновлення вихідного імпульсного потоку ДД з нормуванням їх мертвого часу. Проаналізовано результати використання методу залежної лічби, адаптованого для вимірювання ПЕД. Запропоновано новий алгоритм роботи пошукових ДП з блоками детектування низької чутливості. Визначено статистичні характеристики імпульсного потоку на виході ДД з урахуванням його мертвого часу, що дозволяє проектувати ДП з заданими характеристиками за мікропроцесорної корекції результатів вимірювання ПЕД. Результати наукового дослідження використано у процесі розробки ДП різного призначення.

Увагу приділено розробці методів і засобів аналізу джерел високоенергетичного рентгенівського та γ-випромінювання в широкому діапазоні параметрів останніх за інтенсивністю, енергією фотонів, геометричними характеристиками за допомогою детекторів на основі CdTe і CdZnTe. Проведено аналіз та оптимізацію умов формування сигналу для реалізації режиму радіометра-спектрометра на CdTe (CdZnTe), а також дослідження радіаційної стійкості спектрометричних детекторів. Визначено особливості їх роботи за умов великих статистичних завантажень, показано результати розробки блоків детектування різного призначення: для роботи в режимі радіаційної аварії, аналізу ізотопного складу РАВ, а також визначення геометричних характеристик поля γ-випромінювання. Описано розроблений у межах дисертаційної роботи метод фотоядерного конвертера, результати комп'ютерного моделювання, апаратуру для реалізації методу й алгоритм обробки результатів вимірювання.