Скачати повний текст

Досліджено рух центру яскравості зображення джерела з урахуванням його розмірів під час проходження однієї точкової маси поблизу променя зору. Вперше показано, що під час проходження мікролінзи на фоні неточкового джерела траєкторія центру яскравості його зображення має вигляд трипелюсткової кривої, з якої можна одержати інформацію про розмір джерела. Одержано траєкторії для різних розмірів симетричного джерела. Визначено, що розмір джерела (квазара) є різним у різних діапазонах спектра. Вперше одержано траєкторії центру яскравості зображення джерела у разі мікролінзування однією масою за наявності зовнішнього фонового поля, яке може виникати за наявності інших мас у площині лінзи. Показано, що фонове поле суттєво впливає на якісний вид траєкторії. У випадку мікролінзування з великою кількістю мікролінз без фонового поля (нульовий зсув у рівнянні лінзи) вперше одержано залежність статистичних характеристик руху мікролінзованого зображення від оптичної густини за різних розмірів джерела. Визначено, що середня швидкість центру яскравості зображення суттєво залежить від крайових ефектів у процесі моделювання, але одержані результати щодо варіацій швидкості слабо залежать від далекодіючих ефектів. За наявності фонового поля (ненульовий зсув) одержано залежності статистичних характеристик руху центру яскравості зображення від зсуву та внеску неперервної компоненти речовини, яка моделює можливий внесок темної речовини.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто гравітаційне мікролінзування віддалених джерел стохастичною системою точкових і протяжних мас, що моделюють згустки темної матерії. Встановлено, що в подіях з великим підсиленням можна виділити дві групи моделей джерела, які можна розрізнити на сучасному рівні фотометричної точності за спостережуваними кривими блиску: компактні моделі (гаусівська, з потемнінням до краю); моделі з повільним спаданням яскравості від центра до країв (степенева модель з невеликими показниками степеня, модель Шакури - Сюняєва). За результатами статистичного аналізу встановлено, що різниця між кривими блиску, що відповідають різним групам, сягає 12 %. Показано, що врахування подвійних систем у лінзуючій галактиці несуттєво впливає на цю оцінку. Варіюючи оптичну глибину мікролінзування в лінзуючій галактиці, підтверджено наявність виділених значень оптичної глибини для низки моделей розподілу яскравості по диску джерела, що виявляється у двогорбому вигляді розподілу коефіцієнтів підсилення. В межах запропонованої моделі протяжних згустків темної матерії одержано автокореляційні функції кривих блиску залежно від частки згустків в загальній оптичній глибині мікролінзування. Перевірено вплив розміру згустку та різного зовнішнього зсуву в багаточастинковій гравітаційно-лінзовій системі. Показано, що поведінка автокореляційних функцій залежно від оптичної глибини згустків має немонотонний характер.