Досліджено витоки та етапи становлення астрогеодинамічної школи академіка О. Я. Орлова (1880 - 1954). Показано, що зміна пріоритетів, наукової проблематики, ідейних засад та технологій призводили до трансформації наукової школи з плином часу.

Наведено результати регресійного аналізу тижневих рядів руху геоцентра, одержані в Інституті астрономії РАН у ході обробки вимірювань системи DORIS в інтервалі 1999.2 - 2002.6 рр. Проаналізовално також 10-річні ряди коливань геоцентра, одержані центрами GPS-даних (JPL) і DORIS-даних (IGN/JPL), а також 8-річний ряд лазерних даних Центру космічних досліджень CSR (США). Виявлено річні та піврічні коливання геоцентра, амплітуди яких дорівнювали 1,2 - 18,5 мм. Виявлено також коротші періодичні складові з амплітудами, зіставними з амплітудами піврічних коливань. Віковий тренд руху геоцентра складає одиниці міліметрів за рік.

Продемонстрирован комбинированный метод определения параметров вращения Земли, который на основе итерационной процедуры позволяет сопрягать конечно-элементное решение с точным решением уравнения Лапласа. Это дает возможность более адекватно учитывать геометрические и реологические неоднородности структуры внутреннего строения Земли. В рамках метода определена вынужденная нутация для упрощенной динамической модели Земли и приведено сравнение с соответствующими результатами Молоденского и Вара.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*114 + В652.7 + В654.13-2

Рубрики:

Загальна біологія

Проблема Сонце - Земля.

Земля-планета

Шифр НБУВ: Ж70795/Биол. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано статистичне дослідження параметрів руху поверхні магнітопаузи за матеріалами вимірювань магнітного поля та плазмових параметрів системою THEMIS у квітні - вересні 2007 р. За цей період система THEMIS більш ніж 300 разів перетинала магнітопаузу. Більш ніж половина перетинів були неодноразовими. Проаналізовано напрямки нормалей до поверхні магнітопаузи, що визначались у разі перетину, та швидкість її зміщення. Запропоновано алгоритм розділення різних випадків руху поверхні магнітопаузи: одновимірного руху як цілого (flapping) та руху по поверхні магнітопаузи двовимірних хвильових структур (waving). Поверхневі хвилі спостерігаються на флангах магнітосфери, а одновимірні осциляції - в основному в денному секторі. Для хвильових структур характерна більша швидкість зміщення поверхні: 50 - 150 км/с (для одновимірних осциляцій 10 - 70 км/с). Генерація хвильових структур на флангах магнітосфери пов'язана з осциляціями підсонячної магнітосфери (cavity modes) та пов'язаними з цими осциляціями неоднорідностями поверхні магнітопаузи. Поверхневі неоднорідності зносяться у хвіст магнітосфери зі швидкостями, близькими до швидкості потоку плазми в магнітошарі. За квазіперіодичного характеру руху підсонячної магнітопаузи на флангах магнітосфери спостережено хвилеподібні збурення. Амплітуда зміщення поверхні може істотно збільшуватись за рахунок розвитку нестійкості Кельвіна - Гельмгольца.

Розроблено методику й алгоритм визначення параметрів обертання Землі (ПОЗ), їх похідних з обробки лазерних спостережень ШСЗ, а також алгоритму прогнозування координат полюса. Обгрунтовано методику одночасного інтегрування рівнянь руху ШСЗ із системою варіаційних рівнянь для ізохронних похідних і часткових похідних від біжучого вектора стану супутника за ПОЗ, їх похідних, алгоритм визначення різниці часу (UTIR-UTC) за результатами лазерних спостережень ШСЗ. Отримано 13 розв'язків для рядів ПОЗ та їх перших і других похідних у різних комбінаціях параметрів з обробки лазерних спостережень основної кампанії міжнародного проекту MERIT. Виконано Фур'є-аналіз рядів ПОЗ та їх швидкостей зміни, отриманих в роботі та визначених різними міжнародними центрами обробки супутникових вимірів. Порівняльний аналіз результатів свідчить про добру узгодженість отриманих у дослідженні рядів ПОЗ і швидкостей їх зміни з визначеннями міжнародних організацій. Модель прогнозування координат полюса складено з двох частин: математичної та стохастичної. Математичну модель зображено сумою рядів Фур'є з різними базовими періодами: шестирічним, чандлеровим та річним. Здійснено прогноз координат полюса для одиного року.

Розроблено алгоритми моделювання часової затримки й оцінки параметрів для обробки РНДБ спостережень, за використанням яких створено унікальне програмне забезпечення "SteelBreeze" для обробки РНДБ даних, що дозволяє проводити аналіз існуючих спостережень, визначати параметри обертання Землі, координати та швидкості станцій спостережень, координати радіоджерел, інші геодинамічні параметри. Досліджено високочастотні варіації миттєвого вектора кутової швидкості обертання Землі.

Досліджено однорідні вихрові рухи (ОВР) нестисливої рідини в еліпсоїдальних порожнинах. Розглянуто питання їх використання в динаміці систем тіл з еліпсоїдальними порожнинами, заповненими рідиною. У випадку ідеальної рідини рівняння руху системи тіло - рідина наведено у гамільтоновій формі. З використанням перших інтегралів (Гельмгольця та моменту кількості руху) порядок гамільтонових рівнянь знижено на чотири одиниці. У певних випадках це дозволило проінтегрувати задачу або одержати необхідні та достатні умови стійкості відомих стаціонарних розв'язків. Розглянуто задачу про течію в'язкої нестислої рідини у рухомій еліпсоїдальній порожнині з пористим демпфером. Знайдено умови, за яких рух рідини наближається до ОВР. Досліджено гідродинамічну стійкість течії. З використанням одержаних результатів вивчено стійкість рівномірних обертань і регулярних процесій розташованої у кардановому підвісі дзиги з еліпсоїдальною порожниною. Розглянуто задачу про течію нестисливої рідини у еліпсоїдальній порожнині у випадку, коли в'язкість стратифікована таким чином, що рідина може здійснювати ОВР. Задачу використано для оцінювання впливу в'язкості рідкого ядра на тривалість майже добового періоду коливань полюсу Землі. Стратифіковану в'язкість ураховано у класичній проблемі про коливання рідких еліпсоїдів Діріхле. На підставі ОВР побудовано малопараметричні моделі для опису обертання Землі, полюс яких здійснює коливання з майже добовим періодом і періодом Чандлера.

Розроблено нову методику одержання спільного розв'язку для геодинамічних параметрів за даними сучасних методів космічної геодезії. Створено програмне забезпечення, що дає змогу одержувати реалізації Небесної та Земної системи координат, а також узгоджені з ними параметри орієнтації Землі.

Проанализировано влияние угловой скорости вращения Земли на точность измерения углов с помощью системы, где используется лазерный гироскоп. Определена погрешность такого измерения и предполагается методика по учету этой ошибки для получения результата высокой точности.

Проведено дослідження впливу обертання і форми Землі на політ некерованих снарядів класу "земля-земля", рух снарядів в геоцентричній та інерціальній системах координат, визначено початкові умови траєкторії відносного і абсолютного руху центру мас снаряда. Доведено, що коріолісове прискорення залишається єдиним чинником, який ураховує вплив обертання Землі на відносний рух снаряда. Наведено рівняння руху центру мас снаряда в проекції на осі траєкторної системи координат з урахуванням обертання Землі і її кривизни.

Смоделированы системы фундаментальных параметров Земли на основании современных геодезических и астрономических данных. Выполнено уравнивание астрономических и геодезических параметров планеты и дан сравнительный анализ результатов, полученных двумя методиками. Оценены вековые вариации основных астрономо-геодезических параметров планеты.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д1,0 + В654.13-2

Рубрики:

Геодезичні науки. Картографія

Земля-планета

Шифр НБУВ: Ж16489 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д392 + В654.13-2

Рубрики:

Тектонічні рухи земної кори

Земля-планета

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі результатів розв'язання оберненої задачі магнітометрії та аналізу деяких відомих моделей генерації магнітного поля Землі запропоновано модель, в якій струмом, що створює магнітне поле, є вихровий рух позитивно зарядженої плазми зовнішнього ядра планети. Основні генератори руху рідини - осьове обертання планети і горизонтальні складові гравітаційного поля Місяця і Сонця, що створюють на поверхні планети короткострокові періодичні припливи і стійкі пасатні течії в екваторіальних зонах океанів, а в ядрі - глибинні течії іонізованої рідини. Для перевірки припущень побудовано математичну кінематико-гравітаційну модель розрахунку відносних параметрів для оцінки магнітного моменту планети і магнітного поля на екваторі. Основні аргументи для розрахунку - період обертання планет, маса і радіус орбіти супутників, що створюють припливні сили. Для усіх планет Сонячної системи наведено таблицю початкових і розрахункових параметрів і параметрів, одержаних в результаті супутникових спостережень магнітного поля. Коефіцієнт кореляції розрахункових і супутникових даних 0,997. Зроблено висновок щодо тісного зв'язку кінематико-гравітаційних параметрів і параметрів магнітного поля планет.

We show that the intraannual spin-orbital resonance of the Earth (the conjugation of its axial rotation and orbital movement) coexists with the interannual spin-orbital resonance. This fact is of theoretical as well as practical importance, in particular, in the development of forecasting techniques for dangerous geological-geophysical processes and events.

Акцентовано увагу на проблемі одержання узгоджених координатних рядів перманентних GPS-станцій (Global Positioning System) і параметрів зенітної тропосферного рефракції (насамперед, для українських станцій), вирішення якої дозволяє одержати однорідний координатний розв'язок, вільний від ефектів, привнесених змінами в методиках обробки, моделях, апріорних даних і програмному забезпеченні. Наведено результати зведеної обробки (репроцесингу) архівних GPS-спостережень, що виконана в Центрі аналізу ГНСС-даних ГАО НАН України для періоду спостережень з 14 вересня 2003 р. до 4 листопада 2006 р. (163 GPS-тижні) для 29 GPS-станцій, розташованих на території Східної Європи (12 з яких - на території України). Вперше одержано однорідні координатні ряди в системі координат IGS05 і значення зенітної тропосферної рефракції для 29 GPS-станцій. Незважаючи на використання різних моделей і методик обробки (різні методи завдання системи координат, модель океанічних навантажень тощо), основний вплив на точність визначення координат і зенітної тропосферної рефракції на станціях зумовлено використанням абсолютних моделей калібровок комбінацій антена-купол замість відносних, покращених орбіт GPS-супутників та апріорної тропосферної моделі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д243 + В654.13-2

Рубрики:

Фізика приземного шару атмосфери

Земля-планета

Шифр НБУВ: Ж73941 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В654.13-27

Рубрики:

Земля-планета

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено результати моделювання, оцінку точності та прогноз рядів координат полюса та всесвітнього часу (UT1 - UTC) методом сингулярного спектрального аналізу. Відмінні характеристики точності прогнозування дозволяють рекомендувати метод для використання в геодинамічних задачах.