Оброблено спектри 204-х зір, одержані на 1,93 м телескопі Обсерваторії Верхнього Провансу (ОНР, Франція), за допомогою ешеле-спектрометра ELODIE. Визначено параметри атмосфер і вміст елементів в атмосферах 8-ми субгігантів , 19-ти гігантів диска та 177-ми зір, які за фотометричними критеріями віднесено до кламп гігантів. Проведено порівняння одержаних результатів з теоретичними передбаченнями першого перемішування. Установлено зміну вмісту літію та вуглецю стосовно субгігантів згідно до стандартної теорії еволюції. Оцінено можливість проведення селекції гігантів, що належать до різних еволюційних стадій на підставі розрахунків еволюційних треків і визначення ефективних температур і вмістів елементів, які можуть змінюватися у процесі еволюції зір. Відібрано 21 кламп гігант, 54 кандидата до клампа та біля 100-та звичайних гігантів, у яких установлено наявність усіх ознак першого перешування. Результати визначення вмісту C, N і Na у програмних зорях відображають проходження CNO-та, можливо, NaNe-циклів у зорях-гігантах. Визначено нахил залежності [C/Fe] та [Fe/H] подібний до карликів у даному діапазоні металевості. Це дозволяє використовувати вміст цих елементів для вивчення хімічної та динамічної еволюції Галактики.

Проведено дослідження впливу на міжзоряне середовище масивних зір в процесі їх еволюції в галактиках із зореутворенням із сьомого випуску даних Цифрового огляду неба Слоан. Вивчення статистики масивних зір (WR та О) в галактиках із особливостями зір WR в спектрах і порівняння її з моделями еволюційного популяційного синтезу показало, що пропорція зір WR серед масивних зір зменшується із металічністю галактики, а наявні моделі добре описують спостереження спалаховим сценарієм еволюції, крім галактик з найнижчими металічностями, якщо взяти до уваги можливу зміну нахилу початкової функції мас. Описано впровадження нових моделей зоряної еволюції з врахуванням власного обертання масивних зір в еволюційний код Starburst99, а також досліджено прояви обертання масивних зір в інтегральних властивостях популяції поодиноких зір. На основі вибірки 79-ти галактик з небулярною емісією Hell λ468.6 нм показано, що іонізація гелію в міжзоряному середовищі здійснюється випромінюванням не тільки від масивних зір, а і від ударних хвиль. Визначено хімічний склад обох вищезазначених вибірок галактик. Відношення вмістів Ne/O, S/O, Cl/О і Ar/О в них не залежать від металічності. З іншого боку, відношення вмістів N/O за металічності 12 + logO/H > 8.0 зростає. Визначено, що зорі WR роблять внесок у збагачення міжзоряного середовища азотом на рівні 20 %. Залежність відношення вмістів N/O від віку спалаху зореутворення також підкреслює важливість ролі зір WR у збагаченні азотом міжзоряного середовища. Досліджено спектр блакитної компактної галактики ІС 4662. Одна з двох областей зореутворення галактики більш багата металами і в ній знаходиться 29 із загальної кількості зір WR, що дорівнює 33 зорям.