Досліджено хімічну та фотометричну еволюцію дискових галактик з зореутворенням. Моделювання складних газодинамічних течій базується на власному коді хіміко-динамічної згладжуваної гідродинаміки частинок (CD-SPH - Chemo-Dynamіcal Smoothed Partіcle Hydrodynamіcs) з включенням процесів зореутворення. Під час розрахунків проведено розширене тестування запропонованого нового критерію зореутворення. Доведено, що отримані результати з різним числом "газових" і "зоряних" частинок є не тільки якісно, але і кількісно подібними.

Наведено наближений аналітичний опис переходу залишків Наднових з адіабатичної до радіаційної стадії еволюції. Усупереч традиційним уявленням цей процес виявився доволі тривалим і сумірним з тривалістю адіабатичної стадії. Розраховано характеристики теплового рентгенівського випромінювання залишків Наднових.

Оброблено спектри 204-х зір, одержані на 1,93 м телескопі Обсерваторії Верхнього Провансу (ОНР, Франція), за допомогою ешеле-спектрометра ELODIE. Визначено параметри атмосфер і вміст елементів в атмосферах 8-ми субгігантів , 19-ти гігантів диска та 177-ми зір, які за фотометричними критеріями віднесено до кламп гігантів. Проведено порівняння одержаних результатів з теоретичними передбаченнями першого перемішування. Установлено зміну вмісту літію та вуглецю стосовно субгігантів згідно до стандартної теорії еволюції. Оцінено можливість проведення селекції гігантів, що належать до різних еволюційних стадій на підставі розрахунків еволюційних треків і визначення ефективних температур і вмістів елементів, які можуть змінюватися у процесі еволюції зір. Відібрано 21 кламп гігант, 54 кандидата до клампа та біля 100-та звичайних гігантів, у яких установлено наявність усіх ознак першого перешування. Результати визначення вмісту C, N і Na у програмних зорях відображають проходження CNO-та, можливо, NaNe-циклів у зорях-гігантах. Визначено нахил залежності [C/Fe] та [Fe/H] подібний до карликів у даному діапазоні металевості. Це дозволяє використовувати вміст цих елементів для вивчення хімічної та динамічної еволюції Галактики.

Досліджено комплексне моделювання формування й еволюції галактик та галактичних структур з використанням багатовимірних динамічних чисельних алгоритмів. Запропоновано істотно розширений варіант SPH, який включає в себе мультикомпонентний опис міжзоряного середовища та моделювання процесів зореутворення та хімічної еволюції різних газових фаз. Проаналізовано динамічну еволюцію галактичного центру з одинарними та подвійними чорними дірами. Вперше показано, що завдяки тривісній структурі галактичного балджа з обертанням подвійні чорні діри можуть зливатися в шкалі часу близько одного мільярда років. Досліджено еволюцію зоряних скупчень Галактичного диска в полі гравітації Галактики. Проаналізовано динамічну еволюцію форми зоряних скупчень у припливному полі Галактичного іравітаційного потенціалу. Проведено порівняння даних еліптичностей зоряних систем у сонячному околі з модельними розрахунками.

Методом мультикомпонентного фотоіонізаційного моделювання досліджено вплив бульбашкоподібних структур навколо спалахів зореутворення всередині низькометалічних зон H II на зміну форми іонізаційного спектру та на формування деяких емісійних ліній. Радіальний розподіл густини та інших фізичних параметрів всередині бульбашкоподібних структур розраховано Уївером та ін. Перший та другий компоненти таких моделей описують відповідно зону вільного розширення супервітру від центральної області зореутворення та розріджений гарячий газ каверни, термалізований зворотною ударною хвилею. Розподіл густини газу та електронної температури в цих компонентах задавався розв'язком системи рівнянь неперервності та переносу енергії з урахуванням теплопровідності. Третім компонентом є тонкий шар газу високої густини, утворений прямою ударною хвилею зоряного вітру з газу, що оточує бульбашку. Густина газу в ній одержана з умови ізобарності на контактному розриві між другим та третім компонентами. Спектри іонізаційного випромінювання задавалися з розрахованих еволюційних моделей спалаху зореутворення. Розраховано еволюційну сітку мультикомпонентних низько металічних моделей з вільними параметрами, що визначають фізичні умови всередині бульбашки. Проаналізовано вплив бульбашки зоряного вітру на зміну форми спектру іонізаційного випромінювання та на формування потоків у важливих емісійних лініях за низької металічності.

Представлен новый метод расчета параметров низкоскоростной части биполярных потоков в молекулярных облаках. Метод учитывает все возможные проявления биполярного потока в спектрах линий - асимметрию профилей линий, наличие крыльев линий и систематический сдвиг всего профиля линии вдоль оси потока. Метод адаптирован для расчета параметров слабых биполярных потоков, а также потоков, спектры которых характеризуются малым отношением сигнал/шум. С помощью этого метода рассчитаны параметры биполярных потоков в источнике G122.0-7.1.

Розглянуто проблему стійкості гравітуючих газових і зоряних систем, із зауваженнями історичного характеру. Обговорено цікаві і важкі задачі, пов'язані з еволюцією самогравітуючих систем.

Здійснено пошук і спостереження областей зореутворення в міліметровому діапазоні довжин хвиль, у яких спостерігається явище зміщення ліній випромінювання. Розроблено методи аналізу для визначення кінетичних характеристик біполярних потоків з урахуванням низькошвидкісних компонентів руху молекулярної речовини. Створено комп'ютерні програми для їх розрахунків з урахуванням систематичного зміщення ліній випромінювання. Визначено параметри низькошвидкісної складової біполярних потоків і кінетичних характеристик біполярних потоків в об'єктах, де спостерігається зміщення ліній. Оснащено радіотелескоп РТ-22 (сел. Кацивели, Крим) високочутливим приймальним комплексом міліметрового діапазону (на частоти від 85 до 115 ГГц) для проведення спектральних досліджень. У межах цієї роботи поставлено завдання розробки та виготовлення Фур'є-спектроаналізатору для аналізу спектру молекулярного випромінювання, а також розроблено програмне забезпечення для управління антеною радіотелескопу РТ-22 і приймальним комплексом. Визначено параметри антени радіотелескопу РТ-22 на частотах випромінювання молекул, що використовувалися в спостереженнях.

Планета или субзвезда в процессе формирования вычищает полость вдоль своего орбитального движения в протопланетном диске. Изучается возможность идентифицикации образующейся полости в диске и спутника в ней, опираясь исключительно на данные о распределении энергии в непрерывном спектре. Представлены результаты моделирований для системы в возрасте 100 млн лет с маломассивной звездой, типичным осколочным диском и субзвёздным спутником. Ширина полости, вычищенной спутником, определяется значением диаметра сферы Хилла.

Проведено дослідження впливу на міжзоряне середовище масивних зір в процесі їх еволюції в галактиках із зореутворенням із сьомого випуску даних Цифрового огляду неба Слоан. Вивчення статистики масивних зір (WR та О) в галактиках із особливостями зір WR в спектрах і порівняння її з моделями еволюційного популяційного синтезу показало, що пропорція зір WR серед масивних зір зменшується із металічністю галактики, а наявні моделі добре описують спостереження спалаховим сценарієм еволюції, крім галактик з найнижчими металічностями, якщо взяти до уваги можливу зміну нахилу початкової функції мас. Описано впровадження нових моделей зоряної еволюції з врахуванням власного обертання масивних зір в еволюційний код Starburst99, а також досліджено прояви обертання масивних зір в інтегральних властивостях популяції поодиноких зір. На основі вибірки 79-ти галактик з небулярною емісією Hell λ468.6 нм показано, що іонізація гелію в міжзоряному середовищі здійснюється випромінюванням не тільки від масивних зір, а і від ударних хвиль. Визначено хімічний склад обох вищезазначених вибірок галактик. Відношення вмістів Ne/O, S/O, Cl/О і Ar/О в них не залежать від металічності. З іншого боку, відношення вмістів N/O за металічності 12 + logO/H > 8.0 зростає. Визначено, що зорі WR роблять внесок у збагачення міжзоряного середовища азотом на рівні 20 %. Залежність відношення вмістів N/O від віку спалаху зореутворення також підкреслює важливість ролі зір WR у збагаченні азотом міжзоряного середовища. Досліджено спектр блакитної компактної галактики ІС 4662. Одна з двох областей зореутворення галактики більш багата металами і в ній знаходиться 29 із загальної кількості зір WR, що дорівнює 33 зорям.