Дисертацію присвячено вивченню стереохімічних підсумків і стереоконтролюючих факторів каталітичних альдольних реакцій циклізації похідних ізоціанооцтової кислоти з карбонільними сполуками, описано методи асиметричного синтезу фторовмісних серинів різної будови.

Запропоновано оптимальні методи синтезу нових типів азолів з біофорними групами - потенційних біорегуляторів різної дії. Показано можливість їх легкого утворення з доступних похідних 5-меркапто-, 5-аміно і 5-гідразино-1,3-оксазолів, які містять біля центра C-4 різноманітні електроноакцепторні групи. Відзначено оригінальність трансформації похідних 5-гідразино-1,3-оксазолу у заміщені 1,3,4-оксадіазоли і 1,3,4-тіадіазоли. Серед нових азолів виявлено ефективні імуномодулятори, які підвищують фагоцитоз у щурів майже удвічі.

Розроблено зручні підходи для введення фармакофорних ациклічних залишків в положення 4 та 5 оксазольного кільця. Проведено синтез нових 5-азото- та 5-сірковмісних 4-азоліл-1,3-оксазолів на основі похідних 1,3-оксазол-4-карбонової кислоти. Досліджено рециклізацію похідних 5-гідразино-1,3-оксазолу, що дозволяє одержати заміщені 1,3,4-оксадіазоли з фрагментом гліцину. Одержано численні нові похідні 1,3-оксазол-4-карбонової кислоти. Порівняння їх з відомими біорегуляторами дозволило прогнозувати високу біоактивність синтезованих сполук, яка в деяких випадках підтверджена експериментально.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г294.3-4 + Г262.4-4

Рубрики:

Похідні хіноліну

Оксазол та його похідні

Шифр НБУВ: Ж69583/Сер.А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Впервые синтезированы и охарактеризованы новые 4-сульфамидные производные 3-амино-5-метилизоксазола.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г262.4-4

Рубрики:

Оксазол та його похідні

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Синтезовано низку нових діалілсульфоніламідів ізооксазольного ряду. Вперше за допомогою рутенійкарбенового каталізатора проведено реакції метатезису з закриттям циклу діалілсульфоніламідних похідних низки заміщених ізооксазолів. Показано перспективність застосування цієї реакції для одержання нових піролінвмісних сульфоніламідних похідних ізооксазолу.

Розроблено препаративний метод уведення хіральних аміноалкільних залишків у положення 2 похідних 5-аміно-1,3-оксазол-4-ілфосфонової кислоти та на їх основі синтезовано фосфорильовані ди- та трипептидоміметики зі збереженням оптичної чистоти хірального центру. Одержано нові фосфорильовані дегідропептидоміметики розщепленням 1,3-оксазол-5(4 H)-онів амідами фосфоногліцину та діетиловими естерами 5-аміно-2-аміноалкіл-1,3-оксазол-4-ілфосфонової кислоти. Підібрано умови відновлення подвійного зв'язку фосфорильованих дегідротрипептидоміметиків. На основі ненасичених азлактонів синтезовано нові пептидоміметики, що містять термінальну фосфорильну групу. Проведено первинні біологічні дослідження ряду синтезованих речовин, в результаті чого виявлено сполуки із фунгістатичною, вазодилатуючою та противірусною активністю.

Представлено синтез нових фосфорильованих пептидоміметиків, та вперше проведено оцінку біологічної активності синтезованих сполук на експериментальних тваринах - щурах-самцях. На основі діетилового естеру 1-бензоїламіно-2,2,2-трихлороетилфосфонової кислоти синтезовано нове похідне діетилового естеру 2-феніл-1,3-оксазол-4-ілфосфонової кислоти, що містить у положенні 5 оксазольного кільця залишок метиламіноетан-1-олу. Знайдено оптимальні умови розкриття 1,3-оксазольного циклу в кислому середовищі з утворенням фосфорильованих пептидоміметиків. Так, у разі обробки його 85 % водною трифторооцтовою кислотою було одержано діетиловий естер {бензоїламіно[(2-гідроксіетил)метилкарбамоїл]метил}фосфонової кислоти, а дія хлористого водню за безводних умов дає діетиловий естер {бензоїламіно[(2-хлороетил)метилкарбамоїл]метил}фосфонової кислоти. Розроблений метод синтезу є зручним і препаративним, оскільки перетворення відбуваються за м'яких умов, що надає змогу уникнути утворення побічних продуктів. При цьому пептидоміметики одерижані з високими виходами без застосування хроматографічних колонок. Реєстрація різних функціональних показників кардіогемодинаміки проводилася у щурів in vivo за допомогою мікрокатетера і Millar Pressure-Volume System. Дослідження впливу одержаних сполук на функціональний стан серця показало, що їх введення щурам внутрішньоочеревинно призводить до зниження частоти серцевих скорочень і стимуляції скоротливої активності міокарда.

З'ясовано, що взаємодія 3-арилсульфоніл-1,3-дифеніл-1-пропанонів з гідроксиламіном та о-фенілендіаміном відбувається з утворенням продуктів гетероциклізації - відповідно, 4,5-дигідро-3,5-дифенілізоксазолу та 2,4-дифеніл-1Н-1,5-бензодіазепіну через елімінування арилсульфонільної групи.

На сучасному етапі розвитку органічної хімії відомо багато основних синтетичних підходів до синтезу похідних 1,3,4-оксадіазолів з широким спектром біологічної активності. Гетероциклічні системи, що містять 1,3,4-оксадіазольне ядро, мають багату синтетичну історію і характеризуються наявністю широкого набору методів синтезу. В роботі вперше систематизовано та узагальнено літературні джерела, які стосуються хімії гетерилопохідних 2,5-дизаміщених 1,3,4-оксадіазолів як важливих синтетичних субстратів і попередників для конструювання біологічно активних речовин. Розглянуто основні підходи до синтезу даного ряду сполук, які полягають у внутрішньомолекулярній дегідратації 1,2-діацилгідразинів, взаємодії гідразидів гетерилкарбонових кислот з карбонілдихлоридом, ортоетерами, карбону (IV) сульфідом та формуванням оксадіазольного ядра на базі функціональних ацилтіосемікарбазидів та гідразонів. Вагомі акценти зосереджено на реакції циклодегідратації N,N'-діацилгідразидів з використанням дегідратуючих агентів, яка є потужним інструментом конструювання їх синтетично та біологічно привабливих похідних. Детально проаналізовані методи одержання похідних акридону, що містять 1,3,4-оксадіазольний фрагмент, окреслено їх препаративні межі та розкрито біологічний потенціал. Доречно відзначити, що процеси гетерилфункціоналізації є новими в хімії 1,3,4-оксадіазолів і надають змогу одержувати нові біоперспективні гібридні структури. Аналіз даних літератури показав, що похідні 2,5-дизаміщених 1,3,4-оксадіазолів розглядаються як перспективні речовини з антибактеріальною, фунгіцидною, протизапальною, гіпоглікемічною, протималярійною активністю. Пошук біологічно активних речовин у даному ряду сполук є доцільним, має практичну і теоретичну значимість.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г262.4-4 + Г223.71

Рубрики:

Оксазол та його похідні

Алкілування

Шифр НБУВ: Ж24793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено препаративні методики синтезу 2-(5-арилізоксазол-4-іл)бензойних кислот і 2-(5-(2-гідроксіарил)ізоксазол-4-іл)бензойних кислот; показано, що аміди 2'-дезоксибензоїнкарбонових кислот є зручними вихідними сполуками для отримання структурно різноманітних 4,5-діарилзаміщених ізоксазолів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г262.4-4

Рубрики:

Оксазол та його похідні

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертаційна робота присвячена вивченню можливостей одержання та розробці зручних препаративних методів синтезу нових цикло- та гетероциклоалкенільних похідних ізооксазолу за допомогою реакцій метатезису із закриттям циклу, які можуть мати низку практично корисних властивостей. Було відпрацьовано декілька шляхів отримання сульфонілхлоридів ізооксазольного ряду, зокрема З-арил-ізооксазоліл-5-іл-метансульфонілхлориди були отримані в результаті взаємодії ізооксазоловмісних солей сульфінових кислот з пентахлоридом фосфору, а 3-(5-хлоро-2-алкокси-арил)-ізооксазоліл-5-іл-метансульфонілхлориди та 3-(3,5-дихлоро-4-алкокси-арил))-ізооксазоліл-5-іл-метансульфонілхлориди - окиснювальним хлоруванням відповідних ізоксазоловмісних ізотіуронієвих солей. Досліджено взаємодію 5-бромометил-З-арилізооксазолів з натрієвими солями арилсульфінових кислот та отримано низку 5-арилсульфометил-З-арил-ізооксазолів з активною метиленовою групою. Розроблено декілька зручних синтетичних послідовностей одержання діамідосульфонів ізооксазольного ряду. В результаті проведених досліджень були знайдені та відпрацьовані зручні шляхи одержання низки нових діалільних сульфовмісних похідних ізооксазолу - прекурсорів циклоалкенільних похідних. Встановлено, що ці прекурсори з високими виходами можуть бути перетворені в нові цикло- та гетероциклоалкенільні похідні ізооксазолу за допомогою реакцій метатезису із закриттям циклу. В ході виконання роботи були знайдені та відпрацьовані зручні синтетичні послідовності для одержання широкої низки таких трьох типів нових похідних ізооксазолу, як піроліновмісні сульфоніламіди арилізооксазолів, циклопентенові похідні арилсульфонів ізооксазольного ряду та арилізооксазоловмісні похідні тіадіазепін-1,1-діоксиду. Будова синтезованих сполук підтверджена за допомогою даних елементного аналізу, спектроскопії ЯМР на ядрах 'Н, ІЗС та хромато-масс-спектометрії. Серед синтезованих діалілвмісних похідних знайдено сполуки, які можуть бути перспективними в ролі протизносних та протизадирних присадок до авіаційних олив на основі естеру пентаеритриту та синтетичних жирних кислот. У результаті проведення первинних біологічних випробувань серед синтезованих речовин виявлені сполуки з протигрибковою та протипухлинною активностями.

Дисертаційну роботу присвячено розробці нових препаративних методів синтезу функціоналізованих алкілзаміщених 1,3-оксазолів як будівельних блоків для потреб медичної хімії. Розроблено метод синтезу (S)-4-алкіл-2-(піролідин-2-іл)оксазолів, виходячи з L-Вос-проліну, на основі циклізації його похідних в умовах реакції Апеля. Оптимізовано тристадійний підхід до синтезу оксазол-4-карбоксилатів, що містять у положенні 5 приєднані шляхом С-С-зв'язування за всіма можливими положеннями піролідин та піперидин. В основі методу є реакція відповідних N-Boc-захищених амінокислот та етилізоціаноацетату. На основі препаративних перетворень естерної функції в 4-му положенні оксазолу знайдено ефективний підхід до нових алкіл-заміщених оксазолів із замісником в положенні С-4. Досліджено циклізацію 4,5-дизамііцених біфункціональних похідних оксазолу, що містять хлорметильний фрагмент у 4-му та аміноалкільний фрагмент -у 5-му положенні. Знайдено, що під дією основ вищезгадані субстрати утворюють 10-, 12- та 14-членні димерні продукти. Розроблено препаративні підходи до синтезу 2-, 4- та 5-бромооксазолів та продемонстрована можливість їх застосування в реакції кроссполучення Сузукі-Міяури.