Здійснена оцінка основних стадій та закономірностей формування берегів великих рівнинних водосховищ. Робота виконана на основі аналізу багаторічної динаміки розвитку берегів дніпровських водосховищ, а також узагальнення опублікованих матеріалів по волзьких та інших великих рівнинних водосховищах. Розглянуто основні стадії формування берегів (абразійного і абразійно-акумулятивного вирівнювання, абразійно-акумулятивного розчленування) та відповідні їм типологічні характеристики, особливості їх прояву в різних частинах водосховищ. Показано роль вихідного рельєфу і геологічної будови річкової долини в розвитку берегових процесів. Відзначено умовність стадії динамічної рівноваги для берегів водосховищ і зростаючу роль вздовжберегових течій і пов'язаних з ними потоків наносів і динамічних систем берегів. Проаналізовано основні закономірності процесів формування берегів - спадковість, спрямованість, інерційність і мінливість розвитку. Запропоновані підходи можуть бути використані для типізації берегів, еколого-гідроморфологічного зонування та районування берегової зони дніпровських водосховищ.

Серед чинних державних кадастрів важливе місце належить водному, який є базою державного управління водним фондом. Відповідно до Водного кодексу України водний фонд включає всі водні об'єкти, передбачає систематичне визначення запасів та якості водних ресурсів на певній території. На якість води впливає велика кількість факторів, серед яких - територіальне розташування, категорія водного об'єкта, площа водозабору, площа водного дзеркала, об'єм води, вид річкової мережі, параметри та властивості рельєфу, гідрологічні умови. Не менш важливий вплив антропогенних чинників, який корелює зі ступенем освоєння території, структурою угідь, кількістю населення та населених пунктів, техногенним навантаженням тощо. Мета роботи - аналіз стану водотоків суббасейну р. Сян і встановлення основних чинників, які впливають на якість води. Якісний стан водних ресурсів істотно впливає на здоров'я населення, тому ретельний аналіз стану природних водних джерел є однією з важливих складових кадастру водних ресурсів. Під час виконання досліджень використано інформацію, надану Львівською гідрометеорологічною службою, Львівським обласним управлінням водного господарства, науково-дослідними лабораторіями, що займалися моніторингом та аналізом стану водних ресурсів Львівщини за останні 10 років, даними з екологічного паспорта Львівської області за 2020 р. Під час опрацювання результатів використано поєднання методів системного та структурного аналізу, аналітичного порівняння, математичної формалізації, картографічні матеріали, що уможливило вирішення поставлених завдань і досягнення поставленої мети та достовірність висновків [Совгіра С. В. та ін., 2016]. Установлено, що якість води у водотоках, які протікають територією, що не зазнає техногенного навантаження, залежить, переважно, від природних чинників, а саме: територіального розташування, кліматичних умов, рельєфу, гідрогеологічних та геоморфологічних умов тощо. У зв'язку зі зміною клімату все частіше виникають різні стихійні явища та проблеми з затопленням територій, які негативно впливають на запаси та якість води. Затоплення виникають через різні причини й останніми роками характерні для суббасейну р. Сян, особливо у гірській місцевості. Для території, що характеризується високим господарським освоєнням, якість води річок залежить: від гірничо-видобувної діяльності; забруднення грунтів; створення та експлуатації штучних водойм; господарської діяльності в межах заплавно-руслових комплексів; днопоглиблювальних і руслоспрямувальних робіт; вирубування лісів та інтенсивної господарської діяльності на водозборах, що яскраво підтверджено станом води в р. Шкло та її допливах Гноянець, Терешка тощо. Зібрано, систематизовано та проаналізовано дані щодо стану водотоків суббасейну р. Сян із використанням і дотриманням основних положень інтегрованого підходу до управління водними ресурсами за басейновим принципом.

Мета роботи - визначення площ затоплення земель згідно з обраноюї гідрологічною моделлю складної ділянки р. Дністер у місці переходу від передгірської частини до рівнини зі складним меандруванням та значними зміщеннями річки. Опрацьовано метод дослідження затоплених земель внаслідок підняття води до певного рівня. Він включає: знімання з БПЛА; геодезичні та гідрологічні роботи; створення ЦМР та аналіз її точності; гідрологічне моделювання з використанням програмного пакету HEC-RAS; визначення площ затоплення. Для отримання цифрової моделі рельєфу, яка є основою для гідрологічного моделювання, використано БПЛА Trimble UX5 із камерою Sony NEX-5R. Точність визначення планових координат за ЦМР становить 6 см; висотні позначки залежно від базису стереопари та підстильної поверхні становлять 0,21 м. ЦМР створено за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення Pix4D. ЦМР створено за результатами знімання з БПЛА з середньою квадратичною похибкою 0,2 м. Методику гідрологічного моделювання реалізовано на частині р. Дністер зі складною конфігурацією русла. Визначено зони затоплення за різних рівнів підняття води. Наукова новизна полягає у розробці методики визначення затоплених територій на підставі гідрологічного моделювання за допомогою модуля HEC-RAS для ділянки р. Дністер, яка характерна значною ерозією прибережних грунтів, складним меандруванням і переходом від передгірської частини до рівнинної. Такі умови вимагають точного визначення параметрів моделювання. Для отримання вхідних даних для моделювання затоплень виконано знімання з БПЛА з попереднім обгрунтуванням параметрів точності. Практичне значення. Гідрологічне моделювання виконують з метою передбачення наслідків матеріальних втрат внаслідок повеневих явищ, які трапляються в Прикарпатському регіоні. Своєчасне отримання інформації про ці процеси, стеження на гідрологічних постах за рівнем води, яка наповнює русла та заплаву, надають можливість через відповідні адміністративні структури здійснити оповіщення населення і прийняти заходи для зменшення втрат, які виникають внаслідок цих руйнівних явищ. Запропоноване дослідження спрямоване на отримання інформації про площі затоплення внаслідок різних рівнів підняття води в р. Дністер.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д491.04 + Д174.253 + И361

Рубрики:

Склад і інженерно-геологічні властивості ґрунтів

Зображення ґрунтів і рослинного покриву

Розробка нафтових родовищ

Шифр НБУВ: Ж25640 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання вивчення цифрових моделей рельєфу. Вперше розроблено інноваційний спосіб картографічного прогнозного моделювання для суміжних територій з відсутньою чи недостатньою інформацією про ґрунтовий покрив із залученням 14 типів предикативних алгоритмів. Обґрунтовано методику аналізу залежності просторового розташування ареалів ґрунтів від розширеного набору морфометричних параметрів рельєфу. Виявлено, що використання гексагонально-растрової ЦМР забезпечує вищий рівень достовірності й об'єктивності під час дослідження просторово-часової варіабельності ґрунтового покриву та оцінці екологічних ризиків (ерозії ґрунтів, поширення полютантів). Установлено, що включення додаткових 2,5d та 3d структурних ліній антропогенної та природної генези до цифрової картографічної моделі рельєфу, при використанні напружених регуляризованих сплайнів, дає змогу коректно відтворювати мезо- та мікрорельєф.

Представлено топоніми узбережжя Чорного і Азовського морів, зазначені на середньовічних рукописних морських картах ХІV -ІІ століть, так званих «картах-портоланах». Топоніми 394 карт-портоланів з понад 750 відомих, що збереглись до нашого часу, які охоплюють регіон Чорного моря. Кожен топонім описано і локалізовано на сучасних картах, надано статистичні, хронологічні, картографічні, топонімічні та історичні характеристики кожного топоніму. Проаналізовано хороніми і пелагоніми цього регіону. Наведено результати авторської методики зіставлення карт на підставі ідентичності топонімів. Надано прогноз щодо карти про час і місце створення, в тому числі щодо підписаних і датованих. Надано зведені переліки топонімів, хоронімів і пелагонімів, включаючи аналіз їх застосування на досліджуваних картах-портоланах.

Розглянуто можливості використання даних дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) у прикладних завданнях, пов'язаних із вивченням водних об'єктів України. Описано історію розвитку ДЗЗ і засоби обробки супутникової інформації. Показано можливості використання ДЗЗ для візуалізації рельєфу земної поверхні й уточнення довжини річок і водозбірної площі. Подано відомості щодо меж річкових басейнів. Розроблено алгоритм визначення сучасної площі та корисного об'єму дніпровських водосховищ. Наведено результати досліджень екологічного стану водних об'єктів: температури та каламутності води, її "цвітіння" тощо. Висвітлено закономірності льодового режиму водосховищ.

Запропоновано метод фільтрації карт класифікації земного покриву, отриманих на основі супутникових знімків високого розрізнення. Основна ідея методу - дослідження властивостей кожного об'єкта в цілому (групи пікселів з однаковим значенням класу) з врахуванням специфіки кожного класу і, як наслідок, підбором порогу фільтрації для кожного з них окремо. Враховуючи специфіку карт класифікації земного покриву, необхідно зберегти межі між сільськогосподарськими полями. Для цього запропоновано модифікований алгоритм Собеля. Точність та ефективність даного методу підтверджується тестуванням на незалежній вибірці, а також шляхом візуального порівняння з результатами загальновідомих методів фільтрації.

Наведено основні положення щодо застосування сучасних географічних інформаційних систем (ГІС). Увагу приділено практичним аспектам використання пакету програм інтерактивної векторизації растрових зображень Easy Trace, ГІС Quantum і GRASS, а також ряду супутнього програмного забезпечення. Подано інформацію про конвертацію значень координат із формату DDMMSS до формату DD.DDDD. Описано принципи роботи з Геодезичним калькулятором.

Рельєф є одним з найважливіших елементів змісту будь-якої карти, яка визначає особливості ландшафту. Розглянуто наявні моделі та методи побудови цифрових моделей рельєфу (ЦМР) з метою їх порівняльного аналізу на основі комплексування відкритих, загальнодоступних джерел інформації. Наведено підходи побудови цифрових моделей рельєфу та розглянуто інформаційне забезпечення для їх створення. Продемонстровано можливість використання різних джерел даних, призначених для створення ЦМР: для моделювання задач землеустрою, моделювання гідрологічної мережі, аналізу зони покриття радіочастотних вишок, моделювання задач будівництва, моделювання зон затоплення внаслідок повеней та паводків. За рахунок удосконалювання ЦМР можливе вироблення нових підходів для їх створення або інтеграція наявних.

Мета публікації - узагальнення досвіду робіт з укладання цифрової ландшафтної карти України та представлення методологічних підходів до середньомасштабного геоінформаційного картографування ландшафтів, а також опрацьованих під час виконання роботи технологічних прийомів як цілісної методичної розробки. Висвітлено низку методичних і технічних питань, пов'язаних із виконанням науково-дослідної роботи. Продуктивним є цільове поєднання класичних ландшафтознавчих методів та підходів з новітніми ГІС-технологіями. Визначено та розв'язано основні методологічні питання розроблення структури цифрової ландшафтної карти та формування концепції ГІС "Ландшафти України": обгрунтування базової (операційної) ландшафтної одиниці картографування, що є об'єктом середньомасштабного геоінформаційного картографування (у цьому дослідженні - місцевість, складне урочище); розроблення структури легенди ландшафтної карти; визначення змісту тематичного наповнення бази геоданих про ландшафти; опрацювання методичних прийомів ГІС-картографування ландшафтів. Використано великий масив інформації щодо окремих компонентів природи (літературних, фондових, картографічних даних, матеріалів дистанційного зондування Землі тощо) та ландшафтної структури регіонів України. Опрацьована методика середньомасштабного геоінформаційного картографування ландшафтів спрямована на використання можливостей сучасних ГІС-технологій для збору, систематизації та аналізу даних про ландшафти та їх складові та різноцільового прикладного оцінювання ландшафтів. Наукова новизна даного дослідження полягає в опрацюванні методологічних і методичних засад геоінформаційного картографування ландшафтів і створенні середньомасштабної цифрової ландшафтної карти України як відкритої геоінформаційної системи, що забезпечена базою даних про ландшафти та їх компоненти.

Задачу картографування великих територій земного покриву розглянуто як задачу автоматизованого оброблення великих обсягів геопросторових даних, які можуть містити різні невизначеності. Для її розв'язання запропоновано використовувати 3 різних парадигми: метод декомпозиції, метод активного навчання зі сфери інтелектуальних обчислень і метод відновлення супутникових знімків. Комплексне застосування цих трьох складових надає можливість мінімізувати участь експерта у розв'язанні задачі. При розв'язанні задачі класифікації земного покриву проаналізовано також 3 різних варіанти злиття даних. Показано ефективність методу злиття даних, що зводиться до розв'язання задачі класифікації на базі часових рядів даних. Завдяки розробленій автоматизованій методології задача класифікації та картографування земного покриву була вперше розв'язана для всієї території України за 1990, 2000 і 2010 роки з 30-метровим просторовим розрізненням.

Purpose. Avalanching is a natural phenomenon that can cause loss of life, destructions of residential and industrial buildings, inflict losses on forestry, agriculture and tourism development in mountainous areas. Monitoring and research of potential avalanche dangerous territories is an urgent task. Geoinformation modeling plays leading role for its solving. The purpose of this paper is to create raster thematic maps of avalanching hazards on the base of analysis of certain morphometric and environmental factors of avalanching in the territory of the mountain ridge Polonyna Borzhava. Methodology. Digital terrain models were obtained by vectorization of cartographic materials. This created vector models were interpolated into raster model, which became the basis for classification of geomorphometric factors of avalanching. The following factors of avalanche formation have been selected: fixed (hillside slopes, curvature and hills exposure) and variable (direction of winds). Resulting rasters were reclassified for further operations using the tools of map algebra, such as raster calculator. The classes of avalanche dangerous areas, depending on the combination of values of slope and exposure, were sorted in the resulting summation of rasters of slopes, curvature and orientation of slopes and generalization of the number of received classes. Results. A digital elevation model and raster thematic map of avalanche dangerous territories of mountain ridge Polonyna Borzhava were created. Originality. A comprehensive approach that includes integration of cartographic material, statistical meteorological data and some geomorphometric data about surface in a unified geographic information system allocates the territories with consistent snow avalanche phenomena of mountain ridge Polonyna Borzhava.

Вперше розроблено методологію оцінювання екологічної безпеки техноприродних геосистем (ТПГ) для різних типів геологічного середовища, що визначає екологічну ємність і стійкість природного середовища до техногенних навантажень. Вперше обгрунтовано наукові та методичні основи екологічної безпеки ТПГ на регіональному рівні. Ідентифіковано екологічно обумовлені загрози захворюваності людей, створено програмні комплекси ГІС-оцінки екологічного стану на прикладі Тернопільської області. Вперше проведено аналітичні дослідження концентрацій мікроелементів у грунтах і водоймах та встановлено зв'язки між виявленими концентраціями цих мікроелементів і показниками захворюваності людей за низкою нозологічних груп, а також на цій основі створено комп'ютерну програму для підвищення рівня виявлення хвороб кровообігу на первинній стадії. Встановлено cтислий статистичний зв'язок між забрудненнями Zn, Сu та первинною захворюваністю на хвороби кровообігу у м.Чортків. Вперше розроблено методи та моделі ідентифікації техногенного забруднення грунтів, що базуються на одночасних дистанційних і лабораторно-польових вимірюваннях, які надають змогу виявляти критичні забруднення грунтів металами з найбільшим впливом свинцю в районі автодоріг. Вперше створено факто- та картографічні моделі антропогенного навантаження на водні об'єкти, зокрема встановлено закономірності евтрофікації та формування дна на прикладі Тернопільського ставу.

Development and research of cartographic software of visual correlation-extreme navigation systems has been done. Selection of informative features has been developed by using Speed-Up Robust Feature descriptors and expert estimations of reference image.

Наведено розв'язання задачі підвищення точності класифікації та завчасності оцінки площ класів земного покриву (ЗП), а також забезпечення високої точності картографування земної поверхні на великих територіях шляхом розробки методів злиття різнорідних геопросторових даних великих обсягів і створення автоматизованої технології картографування. Удосконалено метод класифікації ЗП за супутниковими даними великих обсягів на основі використання ансамблю нейронних мереж. Розроблено методи злиття гетерогенних супутникових даних на рівнях пікселів і прийняття рішень для побудови карти, які реалізовано у створеній автоматизованій інформаційній технології картографування для всієї території України в межах сервіс-орієнтованого підходу. Розроблений метод картографування ЗП використано під час побудови карт для території України на основі Landsat - 4 / 5 / 7 за 2010 р., 2000 р. та 1990 р. Одержані карти дали можливість оцінити загальні тенденції різного призначення ЗП в Україні. На основі розробленої технології вирішено проблеми оцінки збитків від посухи та порушення сівозміни, побудовано карти ЗП для території Київської області протягом 2013 - 2015 рр. (із використанням супутникових даних Landsat - 8, Sentinel - 1).

Висвітлено особливості атласного картографування грунтів і земель у зарубіжних країнах та підходи до створення переважно дрібномасштабних атласів. Проаналізований зміст зарубіжних атласів грунтів і земельних ресурсів. Розглянуто основні концепції створення тематичних карт в цих атласах. За результатами порівняльного аналізу визначено переваги та недоліки застосованих підходів і використаних технологій укладання карт. Визначено основні напрямки удосконалення методик атласного картографування грунтів і земельних ресурсів.

Охарактеризовано природно-географічні умови та процеси грунтотворення та грунти території Нижньодністровського національного природного парку (НДНПП), методику укладення та зміст створеної вперше грунтової карти парку масштабу 1:50 000. Наведено результати вивчення морфології, речовинно-хімічного складу і властивостей грунтів території НДНПП, оцінки їх еколого-біопродукційного стану.

Охарактеризованы природно-географические условия, процессы почвообразования и почвы территории Нижнеднестровского национального природного парка (НДНПП), методика составления и содержание созданной впервые почвенной карты парка масштаба 1:50 000. Приведены результаты изучения морфологии, вещественно-химического состава и свойств почв территории НДНПП, оценки их эколого-биопродуrционного состояния.

PURPOSE: The main objective of the work – is to examine natural factors, conditions and processes of soil formation and to characterize the soils of Lower Dniestrovskiy national natural park (LDNNP) territory. The object of investigation – is natural factors of soil formation and soils of natural park territory. The subject of investigation – is natural-geographical conditions and processes of soil formation and soil map of LDNNP, genetic-productive characteristics of its territory soils. METHODOLOGY: there have been characterized natural-geographical conditions and processes of soil formation and soils of LDNNP, and created by us for the first time soil map of natural park of 1:50000 scale. FINDING: there have been shown the results of examination of LDNNP territory soil morphology, content and properties. RESULTS: in concluding part according to the investigation results there have been determined the tasks of further natural park territory soils investigation and assessment of their ecologicbioproductive condition.

Запропоновано й обгрунтовано новий підхід до інтеграції дистанційних і геолого-геофізичних даних на базі математичної теорії свідчень Демпстера - Шейфера, який надає можливість інтегрувати зазначені дані, будувати карти просторового розподілу функції довіри схожості з позитивними структурами (встановленими покладами вуглеводнів), що є інформаційним забезпеченням підтримки прийняття рішень про нафтогазоперспективність. Наведено приклади його реалізації на ділянках прикерченського шельфу Чорного моря та акваторії Азовського моря. Даний підхід надає змогу кількісно оцінити ступінь їх перспективності, конкретизувати задачі для подальших геологорозвідувальних робіт.

Поставлено завдання можливого оновлення та поповнення растрових топографічних карт. Ірак є однією з тих країн, де близько 95 % топографічних карт з масштабом 1:25 000, 1:50 000 і 1:100 000 не оновлюються, а якщо і оновлюються, то тільки карти з малим охопленням територій.