Наведено результати наукових досліджень, присвячені основним напрямкам вирішення екологічних проблем річкових басейнів України. Розглянуто питання історії та методики даних досліджень, а також проблеми взаємодії природи та суспільства (в межах конкретних річкових басейнів). Запропоновано заходи щодо збереження різноманіття та формування мережі заповідного фонду країни. Визначено фактори негативного впливу на загальний екологічний стан р.Дніпро в басейнах її приток на Сумщині, а також хімічний склад повехневих вод басейну р.Сумка. На прикладі Дніпропетровщини проаналізовано вплив рекреаційної діяльності на екологічний стан басейнів малих річок. Висвітлено особливості формування та динаміки субаквальних антропогенних комплексів Східного Поділля.

Приведены результаты научных исследований, касающиеся основных направлений решения экологических проблем речных бассейнов Украины. Рассмотрены вопросы истории и методики данных исследований, а также проблемы взаимодействия природы и общества (в пределах конкретных речных бассейнов). Предложены меры по сохранению разнообразия и формирования сети заповедного фонда страны. Определены факторы негативного влияния на общее экологическое состояние р.Днепр в бассейнах ее притоков в Сумской области, а также химический состав поверхностных вод бассейна р.Сумка. На примере Днепропетровской области проанализировано влияние рекреационной деятельности на экологическое состояние бассейнов малых рек. Освещены собенности формирования и динамики субаквальных антропогенных комплексов Восточного Подолья.

Розроблено та вдосконалено методи розрахунку характеристик стоку за умов водогосподарських перетворень (ВГП) і глобальних змін клімату. Показано, що гідрологічна вивченість водозбору достатня, але стік річок значно трансформований водогосподарськими заходами. Наведено новий розв'язок задачі розрахунків характеристик річного стоку в басейні р. Сіверський Донець за умов антропогенного впливу шляхом подальшого теоретичного та практичного розвитку комплексу моделей "клімат - стік". Розроблено методики визначення статистичних параметрів річного стоку за природних кліматичних умов, у разі глобальних змін клімату та в процесі проведення ВГП. Проведено районування території за синхронністю коливань стоку, виділено статистично однорідні райони для параметрів, які визначаються за даними спостережень з малим ступенем достовірності. Побудовано карту ізоліній норм кліматичного стоку, розроблено методику переходу від норм кліматичного стоку до природного. Проведено оцінювання впливу глобального потепління на водні ресурси, одержано функції відгуку стоку на ВГП та оцінку ризику. Надано прогноз стану водних ресурсів за умов ВГП і глобальних змін клімату.

Проаналізовано річну динаміку вмісту важких металів у воді (валового) та у донних відкладах (валового і рухомого) річки Збруч. Проведено порівняльний аналіз результатів дослідження з ГДК та фоновими показниками.

Проаналізовано особливості змін клімату та водності в нижній частині басейну Південного Бугу, в регіоні розташування ЮУАЕС, в другій половині ХХ ст. та на початку ХХI ст., оцінці впливів від діяльності ЮУАЕС на мікрокліматичні умови, а також визначенню можливих загроз для біотичного різноманіття природних екосистем, які пов'язані зі змінами довкілля.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д229(45Укр)5 + Д829(45Укр)6 + Ч518.14(45Укр3)

Рубрики:

Регіональна гідрологія суші

Регіональна фізична географія

Організація туризму

Шифр НБУВ: Ж68937/Геогр. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено результати досліджень вмісту важких металів Fe, Mn, Zn, Сu, Ni, Cd, Pb, Cr та макроелементів Ca, Al в донних відкладах р. Дунай відібраних на території України упродовж 2016 - 2017 рр. Середній вміст металів у донних відкладах має розподіл - Ca >> Fe >> Al >> Mn >> Zn >> Ni ~ Cu >> Cr >> Pb >> Co >> Cd. Відхилення від розподілу кларків елементів у земній корі за О. П. Виноградовим спостерігалось за Ca, Fe, Mn, Zn, Cu, Ni та Pb. Порівняння з ретроспективними даними 1985 - 1989 рр. вказує на зменшення вмісту важких металів у донних відкладах р. Дунай на території України. Проведено кореляційний аналіз за його результатами найбільші кореляції спостерігаються між вмістом Mn, Zn, Cu, Cr, Co та вмістом Fe; вмістом Ni та вмістом Cr; вмістом Cd і Pb та вмістом Zn. На основі одержаних під час проведення кореляційного аналізу залежностей запропоновано спосіб оцінки забруднення донних відкладів важкими металами. Проведено оцінку кореляційних залежностей між вмістом важких металів у донних відкладах та їх вмістом у воді. Для більшості важких металів одержані кореляції не були значимими.

Розглянуті основні статистичні характеристики максимального стоку весняного водопілля в басейні Дніпра. Досліджено однорідність та циклічність багаторічних часових рядів максимальних витрат й шарів стоку весняного водопілля у сучасний період, що характеризується мінливістю клімату. Застосування гідролого-генетичного методу показало подальшу можливість використання стандартних методів статистичної обробки для визначення характеристик стоку рідкісної ймовірності перевищення.

На основі створеного банку щоденних даних витрат води з використанням програмного комплексу IHA по 22 гідрологічних постах річок басейну Тиси (в межах України) було встановлено величину модуля мінімального за 7 діб стоку води. З ряду гідрографічних характеристик обрано площу та середню висоту водозбору, глибину ерозійного врізу та похил русла річки. Між цими характеристиками та мінімальними витратами води за період 7 діб для літньо-осінньої та зимової межені були побудовані графіки залежностей. Аналіз емпіричних регіональних залежностей мінімального стоку річок басейну Тиси дозволив встановити, що найбільше на формування мінімального стоку води за 7 діб впливає площа водозбору, глибина ерозійного врізу русла та висота водозбору. Натомість похил опосередковано впливає на формування мінімального стоку води за 7 діб. Отримані регіональні залежності доцільно використовувати також при оцінці мінімального стоку для річок з недостатніми або відсутніми гідрологічними спостереженнями.

Выполнена типизация рек трансграничных бассейнов Западного Буга и Сана, впадающих на территории Польши в Вислу. Исследования базируются на положениях Водной рамочной директивы Европейского Союза и системах по выделению абиотических типов рек и озер, имплементированных в Украине и Польше.

Изучены основные причины ухудшения качества поверхностных вод Украины на примерах реки Днепр - изменение гидрологических и гидрохимических характеристик, связанное с зарегулированием стока и нарастающим антропогенным загрязнением, и, как следствие, изменение видового состава гидробионтов. Проанализированы факторы ухудшения качества природных вод в результате массового размножения одноклеточных водорослей (цветение воды), в первую очередь сине-зеленых, которые снижают концентрацию растворенного кислорода и вызывают заморные явления для водных животных, особенно в зимнее время.

В соответствии с положениями Соглашения о научно-техническом сотрудничестве между Государственным учреждением "Госгидрография" Министерства инфраструктуры Украины и Государственным учреждением "Научный гидрофизический центр НАН Украины" в 2018 г. проведены три совместные комплексные научно-исследовательские экспедиции: речная экспедиция "Днепр-2018" в акватории Каневского водохранилища р. Днепр, морская экспедиция "Черное море-2018" (акватория северо-западной части Черного моря), речная экспедиция "Дунай-2018" (акватории устья Быстрое, Очаковского устья и Соломонова рукава дельты Дуная). Цель исследований - океанографическое и гидрографическое изучение морских и речных акваторий для повышения эффективности навигационно-гидрографического обеспечения безопасности судоходства и создания совместного банка океанографических данных Национальной академии наук Украины, Министерства инфраструктуры Украины и Морской администрации. С помощью современных высокоэффективных приборов измерены скорости течений, горизонтальные поля и вертикальное распределение температуры, солености воды, растворенного в ней кислорода и водородный показатель упомянутых районов акваторий. В результате комплексного дистанционного гидроакустического изучения рельефа дна и донных отложений по площади и разрешению по характеристикам отраженных сигналов изучены гидрофизические и геофизические параметры (геоакустические характеристики и литологические типы донных отложений, обратная и объемная реверберация водной толщи) обследованных районов акваторий. Выполнена съемка рельефа дна, в том числе на навигационном фарватере, а также на отдельных опасных для навигации объектах. Получены эмпирические данные для их применения на практике и дальнейших теоретических обобщений в области гидрографии и океанографии. Данные переданы в банк океанографических данных.

Представлены результаты исследований динамики водного режима и стока наносов Подольских и Карпатских притоков Днестра. На основе методов многомерного статистического анализа выполнены пространственно-временные обобщения характеристик стока (годового и максимального) воды и наносов за различные расчетные периоды с целью выявления последствий влияния хозяйственной деятельности и происходящих климатических изменений. Установлена роль различных климатических осцилляций (Северо-Атлантическое колебание и другие) в формировании гидрологического режима исследуемой территории. Выявлены и исследованы периодичности в колебаниях стока воды и наносов в связи с проявлениями солнечной активности. Разработаны методики расчета годовых расходов наносов на базе данных наблюдений за стоком воды.

Управління водними ресурсами є частиною публічного управління країною. Управління водними ресурсами пройшло шлях значних перетворень і реформування від адміністративно-територіального принципу керівництва до басейнового, де другий доводить свою ефективність і правильність застосування. Перехід до басейнового принципу управління водними ресурсами був зумовлений підписанням Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Застосування басейнового принципу управління водними ресурсами на регіональному рівні, особливо якщо він реалізований на еколого-економічних засадах, призведе до забезпечення регіону водою високої якості та в достатніх обсягах. Якщо активно реалізовувати положення цього принципу по регіонах, то у них з'явиться можливість стабілізувати, а згодом покращити екологічний стан водних об'єктів та зменшити їх забруднення, що сприятиме відновленню природно-екологічного стану водної екосистеми, який є основою для постачання питної води населенню. Розкрито суть басейнового принципу управління водними ресурсами. Розкрито специфіку впровадження цього принципу на прикладі суббасейну нижнього Дніпра. Виділено проблемні питання щодо застосування басейнового принципу управління водними ресурсами, наведено шляхи їх розв'язання. Охарактеризовано стан водогосподарського комплексу Херсонської області та напрями його покращання. Розкрито суть методів економічного регулювання водокористування суббасейну нижнього Дніпра.

0бобщены исследования устьевых процессов, происходящих в основных реках бассейна Черного моря. Дана физико-географическая характеристика морских устьев рек Украины. Проанализированы особенности водного режима, а также режима насосов морских устьев рек Украины. Внимние уделено вопросам температуры воды и стока тепла. Раскрыты проблемы минерализации и солености воды.

Обобщены исследования устьевых процессов, происходящих в основных реках бассейна Черного моря. Охарактеризированы фазы ледового режима, соответствующие им процессы и ледовые явления. Проанализированы особенности волнения на устьевых взморьях рек. Внимание уделено вопросам гидрологических явлений, их классификации, рассмотрены опасные и особо опасные гидрологические явления. Раскрыты проблемы гидрохимического режима и стока растворенных веществ. Охарактеризированы современные междисциплинарные модели устьевых экосистем.

Узагальнено відомості про найважливіші гідрологічні характеристики річок: рівні та витрати води, стік завислих наносів, температуру води та ін. Встановлено зміни водного режиму, що відбулись в останні десятиліття, зокрема під впливом кліматичних змін і господарської діяльності. Подано опис найбільших річок і створених на них водогосподарських об'єктів. Наведено дані щодо розташування гідрологічних постів, а також фотознімки багатьох із них.

Уперше комплексно досліджено та проаналізовано екологічний стан і рівень трофності правобережних приток верхів'я р. Прип'ять за гідрохімічними та фітоіндикаційними показниками. Одержано цілісне уявлення про вищу водну рослинність річок Турія, Вижівка та Цир за таксономічним складом, систематичною, біоморфологічною й екологічною структурою макролітів. Визначено пріоритетний вплив гідрохімічних показників на формування фітоіндикаційних критеріїв якості поверхневих вод досліджуваних річок. Розроблено картосхеми екологічного стану правобережних приток верхів'я р. Прип'ять за результатами фітоіндикації. Вдосконалено методичні підходи до оцінювання екологічного стану та якості поверхневих вод, із використанням макрофітного індексу (MIR), адаптованих до умов України. Набули подальшого розвитку дослідження екологічного стану поверхневих вод басейну р. Прип'ять, а також можливості реалізації європейських стандартів та українського законодавства в системі моніторингу екологічного стану поверхневих вод.

Уперше обґрунтовано методологію організації екологічного моніторингу порушених водних екосистем з урахуванням рівня трансформації ландшафтної структури басейну р. Стир і тенденції забруднення поверхневих вод. Установлено якість річкової води за хімічними та біологічними показниками, оцінено самоочисну здатність річки на всій досліджуваній ділянці. Запропоновано методичні підходи до експрес-оцінки стану водного середовища з використанням найпростіших мікроорганізмів. За результатами оцінки фактичного екологічного стану басейну розроблено картосхеми, спрогнозовано тенденції формування водного ризику. Розроблено схему екологічного моніторингу водної екосистеми (із зазначенням переліку показників, термінів проведення спостережень, методик оцінювання фактичного і прогнозованого екологічного стану) як основного елемента інтегрованого управління басейну річки. Вдосконалено теоретико-методологічні підходи до наступного оцінювання впливу природних факторів та антропогенних чинників на формування екологічного стану басейнів річок і якість поверхневих вод, а також програми державного моніторингу поверхневих вод. Набули подальшого розвитку: методики визначення рівня антропогенної трансформації й оцінки якості поверхневих вод; методичні підходи до вибору найбільш репрезентативних показників стану басейну річки для проведення екологічного моніторингу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д225.1(45УКР,25ДНС) + Д229(45УКР)5 Дністер

Рубрики:

Склад і властивості річкових вод

Регіональна гідрологія суші

Шифр НБУВ: Ж25662 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одним з найважливіших способів широкого територіального узагальнення гідрологічних характеристик є карти ізоліній, які застосовуються при розрахунках середнього річного, сезонного, максимального і мінімального стоку води, стоку наносів при оцінюванні водних ресурсів або водного балансу досліджуваних територій тощо. Мета дослідження - побудова за допомогою аналітичних функцій ГІС карти ізоліній середнього річного стоку води річок України та аналіз просторових закономірностей його змін. Для цього створено банк даних середніх річних витрат води від початку спостережень по 2015 р. включно з 389 гідрологічних постів, розташованих на території України та за її межами (Білорусь, Російська Федерація, Молдова, Словаччина, Угорщина, Румунія). Створена за сучасними даними карта має важливе практичне значення при різних видах водогосподарського проектування: розробленні стратегії раціонального використання й охорони водних ресурсів, плануванні та реалізації водогосподарських заходів водозабезпечення, оптимального регулювання річкового стоку, оцінюванні гідроенергетичного потенціалу річок тощо.