Розробка сучасної генетичної теорії вимагає вдосконалення й об'єднання на єдиних наукових засадах усіх підходів до вивчення генезису мінералів. Дослідження вузького парагенезису акцесорних мінералів, створення якого відбувалося в конкретну фазу формування магматичної породи - основне завдання філогенії. Розвиток філогенії акцесорних мінералів дає змогу розробити методику визначення умов та особливостей формування геологічного об'єкта за найбільш інформаційними з мінералів - акцесорними мінералами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д340.42 + Д330.444

Рубрики:

Мінералогічний склад гірських порід

Оптичні і люмінесцентні властивості

Шифр НБУВ: ВА600551 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що кожний мінерал має генетичну інформацію. Найбільш інформаційно місткими є акцесорні мінерали. Філогенія акцесорних мінералів та їхніх парагенезисів дає змогу визначити стадії процесу породоутворення, еволюцію його фізико-хімічних умов, рудоспроможність геологічного об'єкта.

Every mineral contains genetic information. The most informative are accessory minerals. Philogenesis of accessory minerals and their paragenesises gives a possibility to determine the stages of rock-forming process, an evolution of its physical-chemical conditions and geological object potential ore content.

Виділено критерії встановлення генетичного зв'язку метасоматитів з магматичними комплексами шляхом аналітичного дослідження й геохімічного моделювання мікроелементного та фазового складу акцесорних мінералів. Наведено нові дані, які одержані під час використання ізохронного методу "загального свинцю" для визначення абсолютного віку за монацитами. Вони підтверджують правильність результатів геохімічного моделювання.

Предложены критерии выявления генетической связи метасоматитов с магматическими комплексами путем аналитического исследования и геохимического моделирования микроэлементного и фазового состава акцессорных минералов. Приведены новые данные, которые получены при использовании изохронного метода "общего свинца" для определения абсолютного возраста по монацитам. Они подтверждают правильность результатов геохимического моделирования.

Results of geochemical modelling of wide-spread accessory minerals association of the metasomatites of Perga area are in a good agreement with their modal composition. Obtained data as well as the results of "total-lead" monazite age dating confirm the hypothesis that metal-bearing fluids for metasomatites formation were produced by Precambrian Korosten pluton granitoids during their magmatic evolution.

Розглянуто можливості кількісного геохімічного моделювання для оцінки модельного мікроелементного складу акцесорних мінералів, продукованих магматогенно-гідротермальною рудотвірною системою протягом поліетапної взаємодії водного флюїду з вмісними породами. Як приклад використано головні елементи-домішки циркону (Hf та Y). Застосування запропонованого підходу до гранітоїдів Коростенського плутону та метасоматичних зон, які просторово асоціюють з ним (Сущано-Пержанська зона), підтверджує його ефективність.

Рассмотрены возможности количественного геохимического моделирования для оценки модельного микроэлементного состава акцессорных минералов, продуцированных магматогенно-гидротермальной рудообразующей системой в течение полиэтапного взаимодействия водного флюида с содержащими породами. В качестве примера использованы ведущие элементы-примеси циркона (Hf и Y). Применение предложенного подхода к гранитоидам Коростенского плутона и пространственно ассоциирующим с ним метасоматическим зонам (Сущано-Пержанская зона) подтверждает его эффективность.

Potentialities of the geochemical modelling to calculate the model trace element composition of accessory minerals produced by magmatic-hydrothermal ore-forming system during the water fluid/wall-rocks multistage interaction were considered. The main trace element (Hf and Y) content in zircon was used as an example. An application of the proposed approach to Korosten pluton granitoids and neighbouring metasomatic zones (Perga area) confirms its effectivenes.

Наведено дані з морфології та хімічного складу акцесорного золота з кімберлітових порід Східного Приазов'я. За хімічним складом можна виділити мідисте та ртутисте золото. Для золота різного складу припускається різний генезис.

Приведены данные о морфологии и химическом составе акцессорного золота из кимберлитовых пород Восточного Приазовья. По химическому составу можно выделить медистое и ртутистое золото. Для золота разного состава допускается разный генезис.

Accessory native gold was found in kimberlitic rocks of the East Peri-Azovian area. Their morphology and chemical composition is described in the paper. According to its composition cooper- and mercury-rich gold is distinguished.

Розглянуто наукові й технологічні рішення, які є результатом досліджень у галузі геохімії акцесорних мінералів і геохімічного моделювання. Вони передбачають масове геохімічне вивчення гірських порід і їх наскрізних акцесорних мінералів (НАМ: циркон, апатит, монацит, сфен, флюорит), частина яких має статус, наскрізних теригенних мінералів. Ці рішення можуть бути реалізовані для розв'язання широкого переліку завдань (геохімічне моделювання магматичних та магматогенно-гідротермальних систем, теригенно-мінералогічне дослідження осадових басейнів, шліхомінералогічні пошуки родовищ алмазу і рідкісних металів, дослідження еволюції земної кори тощо). Наведені приклади такої реалізації дозволяють розглядати їх як основу перспективних технологій регіональних геохімічних досліджень і прогнозно-пошукових робіт.

Рассмотрены научные и технологические решения, полученные в результате исследований в области геохимии акцессорных минералов и геохимического моделирования. Они предполагают массовое геохимическое изучение горных пород и их сквозных акцессорных минералов (САМ: циркон, апатит, монацит, сфен, флюорит и др.), часть которых имеют статус "сквозных терригенных минералов". Такие разработки могут быть реализованы для решения широкого круга задач (геохимическое моделирование магматических и магматогенно-гидротермальных систем, теригенно-минералогическое изучение осадочных бассейнов, шлихоминералогические поиски месторождений алмаза и редких металлов, исследование эволюции земной коры). Приведенные примеры такой реализации позволяют рассматривать предложенные решения как основу перспективных технологий региональных геохимических исследований и прогнозно-поисковых работ.

Trace element geochemistry of widespread accessory minerals (WSAM: zircon, apatite, monazite, titanite etc.) and its application were considered. Such fields of application were characterized: (1) provenance studies of sedimentary rocks as well as significant metallogenic events (formation of kimberlites, alkaline rocks, carbonatites etc.) determination and mineral exploration based on regional-scale heavy mineral sampling, (2) crustal history reconstruction which may be derived from single-grain trace element geochemistry of WSAM's large detrital populations that reflect provenance (age, composition and volume content of rocks within the drained area/crustal block), (3) Geochemical modelling of the closely connected magmatic and magmatic-hydrothermal ore-forming systems. Such potentialities of WSAM's geochemical investigation may be regarded as a basis for various promising techniques.

Описано рентгеноспектральний флуоресцентний метод визначення вмісту Sr, Y, Hf, Pb, Th, U в окремих мікрокристалах акцесорних мінералів, що має достатню точність і велику продуктивність. Наведено приклади та висвітлено перспективи його застосування в геологічних дослідженнях.

Описан рентгеноспектральный флуоресцентный метод определения содержания Sr, Y, Hf, Pb, Th, U в отдельных микрокристаллах акцессорных минералов, который обладает достаточной точностью и большой производительностью. Приведены примеры и перспективы его применения в геологических исследованиях.

XRF method of Sr, Y, Hf, Pb, Th and U content determination in accessory minerals single microcrystals is presented. The method is productive and quite accurate. The examples of application and perspectives for geological investigations of the method are given.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д340.42

Рубрики:

Мінералогічний склад гірських порід

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д340.42

Рубрики:

Мінералогічний склад гірських порід

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д340.42

Рубрики:

Мінералогічний склад гірських порід

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто можливості енергодисперсійного рентгенофлуоресцентного аналізу мікрокількостей речовини (XRF-MP, milliprobe X-ray fluorescence analysis) особливості його використання в дослідженні елементів-домішок акцесорних мінералів. Реальні метрологічні характеристики XRF-MP встановлено за допомогою мономінеральних аналітичних зразків порівняння Kovd-ZR та Kovd-AP, спеціально підготовлених з крупних монокристалів циркону та апатиту карбонатитового комплексу Ковдор (Кольський півострів, Росія) та багаторазово проаналізовано прецизійними аналітичними методами (LAM-ICP-MS, електронно-зондовим мікроаналізом) паралельно з міжнародними стандартними зразками серії NIST. Зроблено оцінку вірогідності даних, раніше одержаних за допомогою XRF-MP, та можливість його подальшого застосування з урахуванням сучасних вимог до мінералого-геохімічних досліджень та існуючих тенденцій розвитку локальних методів елементного аналізу.

Продовжено опис породотвірних мінералів Сорокинської тектонічної зони. Охарактеризовано мусковіт, флогопіт, біотит, серпентин, хлорит, преніт. Основну увагу приділено особливостям хімізму породотвірних мінералів, які помітно різняться за вмістом Si, Al, Fe, Mg, Ca, Ti та лугів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д340.42

Рубрики:

Мінералогічний склад гірських порід

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено геохімічні особливості великих вибірок уламкових зерен циркону (n = 2684) та монациту ((n = 937) з льодовикових і алювіальних відкладів, які характеризують як провінції постачання Український щит з прилеглою частиною Східно-Європейської платформи (СЄП) й Антарктичний півострів (АП) у Західній Антарктиді. Концентрації елементів-домішок (Hf, Y, Th, U, Pb) у поодиноких зернах мінералів визначено за допомогою нової апаратурної версії спеціалізованого варіанта рентгено-флуоресцентного аналізу (XRF - MP/SG). Вік зерен оцінено за методом "загального Pb" (Pb - Th - U критерій). Денудовані материнські петротипи ідентифіковано за складом циркону з використанням його Hf - Y класифікації (Hf - Y критерій). Установлено, що комплексне використання Hf - Y та Pb - Th - U критеріїв дозволяє ефективно ідентифікувати провідні джерела постачання уламкового циркону (материнські петротипи) й оцінювати внесок кожного з них. Hf - Y та Pb - Th - U систематика зерен уламкового циркону дозволила оцінити об'ємні співвідношення провідних петротпів, охарактеризувати їх зміну у часі та розрахувати моделі росту земної кори у межах СЄП та АП. Виявлено молодий (0,5 - 0,7 млрд років), невідмий раніше етап інтенсивного монацитоутворення у межах СЄП. Одержані результати досліджень суттєво доповнюють існуючі дані про еволюцію земної кори обох регіонів.

Розглянуто елементи-домішки найбільш розпосюджених ("наскрізних") акцесорних мінералів (НАМ) та їх використання під час проведення дослідження ендо- та екзогенних геологічних утворень. Запропоновано нові індикаторні пари ізоморфних елементів-домішок провідних НАМ - циркону (Hf - Y), а також апатиту та сфену (Sr - Y). Розроблено геохімічні класифікації, які дають змогу ідентифікувати вміщуючі породи та руди за домішковим складом НАМ, реконструювати області живлення осадових басейнів і здійснювати пошуки родовищ алмазу і рідкісних металів. Запропоновано модель магматичної еволюції, яка базується на геохімії НАМ та їх мінералотвірних елементів. Зазначено, що її реалізація на прикладі Коростенського плутону (Український щит) показала принципове розширення можливостей геохімічного моделювання з метою оцінки умов функціонування та потенційної рудоносності магматичних систем. Доведено можливість використання великих теригенних популяцій циркону для дослідження історії формування континентальної земної кори. Запропоновано модель її росту, яка може бути застосована для узгодження геохімічних моделей магматичних систем і системи кора - мантія між собою і з геофізичними моделями.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси розчинності акцесорних мінералів Be, Zr і Nb у розчинах мінеральних та органічних кислот. Проведені дослідження доповнюють уявлення про механізм вивітрювання гірських порід та мінералів і вказують на значну роль комплексоутворення у цьому процесі. Визначено найбільш перспективні екстрагенти для вилучення і переносу мікроелементів за екзогенних умов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д340.42 + Д342

Рубрики:

Мінералогічний склад гірських порід

Петрографія магматичних (вивержених) гірських порід

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Развитие в синергетическом смысле идей В. И. Драгунова и академика Д. В. Рундквиста об элементарных ячейках горных пород и академика М. А. Садовского о дискретности геофизической среды ("естественной кусковатости") привело к установлению нового макроскопического горнопородного явления - первичной кусковатости или фрустумации (лат. "фрустум" - кусок), сначала для простых по минеральному составу и генезису, а затем и для полиминеральных и сложных по генезису горных пород. Предпосылки этого содержатся в работах С. М. Бескина, А. Г. Жабина, И. С. Делицина, А. Н. Никитина, O. A. Суставова, Н. З. Евзиковой, В. В. Индутного, М. Ю. Поваренных, а еще ранее в статье Д. С. Коржинского о локальном ("мозаичном") равновесии в неравновесных геологических процессах и в работах В. Ф. Левинсон-Лессинга. Для выявления петрологической сущности фрустумации горных пород проведен комплекс разномасштабных исследований (от нано- до дециметрового уровня) наиболее простых по минеральному составу и генезису пород с использованием традиционных минералогопетрографических методов и нейтронографического изучения текстур (метод малоуглового рассеяния нейтронов SANS), лазерно-ультразвуковой спектроскопии, УФ-люминесценции и сканирующей электронной микроскопии. Высказано предположение, что изучение этого нового макроскопического свойства горных пород даст возможность по-новому рассмотреть проблему их дробимости и обогатимости (включая крупнокусковую) связанных с ними металлических руд и неметаллических полезных ископаемых.