Осадові породи гуляйпільської світи утворились за рахунок розмиву гранітоїдів неоархейського та мезоархейського віку. U-Pb вік кластогенного циркону з кварцитів нижньогуляйпільської підсвіти становить 2900 +- 100 млн рр. Вік метаморфізму порід гуляйпільської світи 2200 - 2100 млн рр.

Рассмотрены процессы диффузионного массопереноса при метаморфизме в докембрийских кристаллических комплексах. На основании минералого-петрографических исследований с применением микроанализа впервые на Украине изучена химическая зональность в породах, комплексах и минералах (гранатах, плагиоклазах), интерпретированной как диффузионная зональность. Определены параметры приконтактной диффузионной зональности между мафитами, ультрамафитами и эндербито-гнейсами гранулитовых комплексов, внутрикристаллической диффузии компонентов в глиноземистых гранатах, а также вертикальной диффузии через межпоровый флюид в гранитоидах. Оценены градиенты, расстояния и длительность диффузионного массопереноса.

Приведены результаты геологического исследования Криворожского железорудного бассейна. Раскрыты исторические аспекты выделения и изучения досаксаганских толщ, определены их геологические условия и режимы формирования. Проанализированы особенности первичного состава, структуры и происхождения метаморфических пород досаксаганского разреза Криворожского синклинария. Приведены новые данные о древних метаморфизированных корах выветривания в Кривбассе, подтверждающие развитие процессов выветривания в различные периоды времени.

Наведено характеристику генезису та умов формування гранітних пегматитів. Подано класифікацію гранітних пегматитів докембрійських щитів, в основу якої покладено відомості щодо магматичних, метаморфогенно-метасоматичних та структурних чинників становлення пегматитів і їх мінералого-геохімічних особливостей.

Приведена характеристика генезиса и условий формирования гранитных пегматитов. Осуществлена классификация гранитных пегматитов докембрийских щитов, в основу которой положены данные о магматических, метаморфогенно-метасоматических и структурных факторах становления пегматитов, а также их минералого-геохимических особенностях.

There is given a concise characteristic of peculiarities of genesis and formation conditions of granite pegmatite. The classification of granite pegmatite of ancient platforms is presented. The classification is based on magmatic, metamorphogenic-metasomatic and structural factors of pegmatite becoming, as well as on their mineralogical-geochemical peculiarities.

Розглянуто питання специфіки процесів ранньодокембрійського рудоутворення. Показано, що в ранньому докембрії були особливі умови осадконагромадження, які визначили низькі значення d18О в окислах, карбонатах і силікатах. Особливе значення мають "надважкі" ізотопно-вуглецеві характеристики окремих карбонатних горизонтів. У гідротермальному рудоутворенні простежується певна роль метеорних розчинів, яка зростала з часом від древніх до молодших.

Рассмотрены вопросы специфики процессов раннедокембрийского рудообразования. Показано, что в раннем докембрии существовали особые условия осадконакопления, которые определили низкие значения d18О в окислах, карбонатах и силикатах. Важное значение имеют "сверхтяжелые" изотопно-углеродные характеристики отдельных карбонатных горизонтов, которые также объясняются резкой спецификой состава древней атмосферы или особыми (эвапоритовыми) условиями осадконакопления. В гидротермальном рудообразовании прослеживается определенная роль метеорных растворов, которая возрастала со временем от древних к более молодым.

Some problems of specificity of Early processes of ore formation are considered. Is shown, that in there were special conditions of sedimentation early Precambrian which have determined low values of d18О in oxides, carbonates and silicates. The "super heavy" isotopical-carbon characteristics of separate carbonate horizons which are also explained by sharp specificity of composition of the ancient atmosphere or special (evaporate?) conditions of sedimentation ore of great importance. In the geothermal ore Formation some role of meteoric solutions plied that grew due ring time from ancient to younger rocks.

Проаналізовано можливості утворення мінералів метаморфічних порід докембрію залежно від термодинамічних умов перебігу хімічних реакцій у потенційно можливому первинному субстраті. Показано, що немає прямих свідчень здійснення деяких хімічних реакцій, які слід було б очікувати за умов залежності утворення конкретних мінералів від температур і тисків, а наявні методи виявлення первинного субстрату метаморфічних порід за результатами їх хімічного аналізу допускають багатозначність природи первинних утворень і близькість хімічного складу магматичних та осадових порід. На основі геолого-мінералогічних, геохімічних та ізотопних даних у ряді докембрійських регіонів підтверджено збереженість первинних "міток" субстрату метаморфічних порід, що дає змогу обмежити коло можливого походження вихідних утворень. Первинний субстрат визначальною мірою зумовлює видовий мінеральний склад і сучасний вигляд метаморфічних порід, серед яких за мінералого-геохімічними ознаками чітко вирізняються ділянки, де локально змінювався характер рухливості фізико-хімічних компонентів.

Проанализированы возможности образования минералов метаморфических пород докембрия в зависимости от термодинамических условий протекания химических реакций в потенциально возможном первичном субстрате. Показано, что нет прямых свидетельств реальности химических реакций, которые следовало бы ожидать при условиях зависимости конкретных минералов от температур и давлений, а наличные методы установления первичного субстрата метаморфических пород по результатам их химического анализа разрешают многообразие природы первичных образований и сходство химического состава магматических и осадочных пород. На основе геолого-минералогических, геохимических и изотопных данных по ряду докембрийских регионов подтверждена сохранность первичных "меток" субстрата метаморфических пород, что позволяет ограничить круг возможной природы исходных образований. Первичный субстрат в определяющей мере обусловливает видовой минеральный состав и современный облик метаморфических пород, среди которых по минералого-геохимическим признакам четко выделяются участки, где локально изменялся характер подвижности физико-химических компонентов.

Possibilities of formation of minerals of metamorphic rocks in connection with their thermodynamics characteristics have been discussed. It has been shown that there is no any direct dependence between conditions of forming real minerals on temperature and pressure, and presence in mineral forming medium their constituent in suitable form is most important factor. Number of minerals is being in stable form on large scale of exogenic and endogenous conditions of forming - from magmatic up to sedimentary in authigenic forms. It has been shown, based on analysis of distribution of separate mineral phases in the different natural formation and mediums, experimental data, and thermodynamics calculations, possibilities of formation separate mineral phasesunder existing conditions of overcoming of energy barrier. Potentialities inherent in native metals formation under low parametric conditions have been indicated.

Проаналізовано нові геолого-мінералогічні відомості, що істотно змінили попередні уявлення щодо віку, співвідношення та складу докембрійських метаморфічних і магматичних порід, які утворюють кристалічний фундамент Кавказу, щодо часу та характеру регіонального метаморфізму, якому вони підлягали. Процеси регіонального метаморфізму та магматизму у докембрійський час пов'язані з функціонуванням зон субдукції по обидві сторони океанічного басейну Прото-Палеотетиса.

Розглянуто можливість використання значень вмісту елементів-домішок у метавулканітах і гранітоїдах Українського щита для визначення їх відносного віку та міжмегаблокової кореляції. У мафітах від древніх до молодих помітно зменшується вміст V, Cr та Co і підвищується - Ti, Li, Rb і Ba. Для гранітоїдів найбільш ілюстративними є Li, Rb і Sr, а також Pb, Ba та Y. Побудовано діаграми, які дають можливість оцінювати вік цих ранньодокембрійських порід.

Вивчено етапну послідовність формування гранітоїдів докембрійської тектоно-магматичної активізації (ТМА) на Українському щиті (УЩ) на підставі аналізу їх мікроелементного складу з залученням великого обсягу геохімічної інформації щодо провідних петротипів і з використанням для його обробки сучасних комп'ютерних технологій. Уперше процеси активізації регіону досліджено на кількісному рівні. Визначено чотирьохетапний характер процесів гранітоїдної активізації на УЩ. Обгрунтовано двостадійність прояву цих процесів на кожному з виділених етапів. Виокремлено два геохімічні різновиди гранітоїдних порід різного ступеня активізації. Проведено петрогеохімічний аналіз гранітів різних етапів активізації в регіоні. Визначено типоморфні особливості гранітоїдних порід різних етапів активізації УЩ. Виділено геологічні об'єкти докембрійської епохи ТМА гранітоїдного типу на УЩ з різним типом геохімічної (металогенічної) спеціалізації.

Розглянуто можливості використання K-Ar геохронометрії для датування процесів діафторезу у докембрійських рухомих зонах на прикладі північно-західної частини Українського щита. Комплекс петрографічних, мінералогічних та хронометричних досліджень асоціації калійвмісних мінералів із порід зон тектонічних порушень дозволяє правильно інтерпретувати ізотопні дати їх походження та здійснювати хронометраж метаморфічних і тектонічних подій у докембрії.

Отмечено, что черносланцевые формации содержат сингенетическое органическое вещество сапропелевого (гумусово-сапропелевого) типа. Они широко развиты в осадочных и осадочно-метаморфических комплексах докембрия и фанерозоя планеты. С ними связаны нефть, газ, битумы и руды. В настоящее время изучение черносланцевых формаций весьма важно в связи с добычей из них сланцевого газа. Рассмотрены наиболее важные аспекты их изучения, геология, главные факторы образования и распространения.

Зазначено, що нижньовендська трапова формація південно-західної частини Східноєвропейської платформи поділяється на петрогенетично відмінні трапові комплекси й структурно-фаціальні зони. У деформаційній структурі трапів, поряд з блоковими, суттєву роль відіграють плікативні форми штампового типу. На фоні регіональної монокліналі виділяється Волинське палеозойське підняття, яке відповідає Центральнобілоруській шовній зоні в дорифейському кристалічному фундаменті й вирізняється складнішою деформованістю трапів. Показано контроль диз'юнктивними й плікативними структурами самородномідного зруденіння в трапах.

Отмечено, что Нижневендская трапповая формация юго-западной части Восточно-Европейской платформы разделяется на петрогенетически отличные трапповые комплексы и структурно-фациальные зоны. В деформационной структуре траппов, вместе с блочными, существенную роль играют пликативные формы штампового типа. На фоне региональной моноклинали выделяется Волынское палеозойское поднятие, которое отвечает Центральнобелорусской шовной зоне в дорифейском кристаллическом фундаменте и имеет большую деформированность траппов. Показан контроль дизъюнктивными и пликативными структурами самородномедного оруденения в траппах.

The lower-vendian trapean structure of south-west part of the East European platform divided on petrogenetic excellent trapean complexes and structure-facies zone. Plicate structures of stamp type, next to a block, played substantial role in the deformation structure of traps. The Volhynian Paleozoic ascension is selected on a background of regional monocline and marked with more difficult deformity, which corresponds to the center Belorussian suture zone in the pre-Riphean crystalline basement. The control of native-copper mineralization of traps with disjunctive and plicative structures is shown.

Приведена петрографическая, петрохимическая и геохимическая характеристика магматических интрузивных комплексов, представляющих два этапа палеопротерозойской активизации в докембрии Украинского щита во временном интервале 2000 - 1900 и 1800 - 1700 млн лет: соответственно букинского, новоукраинского и хлебодаровского; коростенского, корсунь-новомиргородского и южнокальчикского. Эти петрографические ассоциации сформированы мантийными диапирами, которые связаны с поддвиганием океанических плит под континентальные в центрально-западной и юго-восточной частях щита.

Зазначено, що головними особливостями ранньодокембрійських стратигенних утворень фундаменту древніх платформ є їх повсюдний метаморфізм і наявність серед них монофаціальних (ареальних) та поліфаціальних (зональних) метаморфічних комплексів. Перші з них поширені тільки у фундаменті епікарельських кратонів, другі відомі і в структурах неогею. Показано, що монофаціальний метаморфізм був відносно незалежним від тектонічних факторів і пов'язаний головно з специфічними умовами нагромадження вихідних дометаморфічних товщ і високотемпературними умовами їх перетворення вже у приповерхневій частині земної кори. Поліфаціальний метаморфізм має чітку геоструктурну приуроченість і зумовлений геотектонічними режимами формування відповідних комплексів.

З позицій петрохімії (із застосуванням факторного і кластерного аналізів) встановлено загальні закономірності складу й умов накопичення вихідних осадових порід на "зеленокам'яному" етапі ранньодокембрійської історії Кривбасу - під час формування суттєво вулканогенного комплексу новокриворізької світи.

Рассмотрены стадии перикратонного траппового магматизма, что проявился в юго-западной части Восточно-Европейской платформы вследствие раскола в раннем венде суперматерика Родиния и раскрытия палеоокеана Япетус (Галицийской геосинклинали). В первую стадию с мантийного плюма произошло извержение пикритовых и оливин-базальтовых магм западнобугского траппового комплекса. Во вторую стадию были извержены меденосные низкотитанистые толеиты верхнеприпятского и дациты брестского комплексов - продукты коровой контаминации магм. В третью стадию из плюма, что распространился в сублитосферной мантии, излились высокотитанистые плато-базальты и вторглись габбро-долериты беловежско-подольского комплекса.

На основе анализа материалов по геологической палеоокеанографии Мирового океана и фактических данных о древнем седиментогенезе бассейна "пра-Палеотетиса" впервые реконструированы условия формирования "черносланцевой" фосфоритоносной формации венда (калюсские слои) Волыно-Подольской моноклинали и смежных регионов. Процесс фосфорогенеза "черносланцевых" отложений был генетически связан с седиментацией первичного продуцента органического вещества - растительного детрита, фито- и, возможно, зоопланктона, вызванной действием геохимической активности биогенной триады Р - С - N вследствие прибрежного апвеллинга. Формирование углеродсодержащих образований проходило в аноксических условиях. Поздневендское "бескислородное океаническое событие" индексируют как "ОАEV".

За умов загального спільного підходу до вивчення стратиграфії криптозою (докембрію) і фанерозою розчленування нижнього докембрію має низку особливостей. Вони зумовлені його повсюдним метаморфізмом і дислокованістю, неможливістю застосування біостратиграфічних методів і низкою інших причин. Пов'язані з цим труднощі стратиграфічного розчленування не можуть бути компенсовані методами ізотопної геохронології. За цих умов у стратиграфічних дослідженнях нижнього докембрію різко зростає роль стратотипів та їх всебічного вивчення. Мета вивчення - виявлення регіональних і глобальних кореляційних ознак стратонів, зумовлених еволюцією тектонічних, палеокліматичних і палеогеографічних умов їх накопичення і подальшого метаморфізму. Підкреслено змістовну відмінність загальних і місцевих стратиграфічних таксонів щодо стратиграфії нижнього докембрію і фанерозою. Обгрунтовано доцільність використання "комплексів" у стратиграфічній схемі докембрію Українського щита, як це передбачено новим Стратиграфічним кодексом України.

Робота присвячена вирішенню однієї з складних проблем докембрію - палеомагнітній інформативності залізистих кварцитів. На основі даних про роль метаморфізму в їх формуванні автори пропонують нетрадиційний підхід до їх залишкової намагніченості. Проведено лабораторне моделювання термозалишкової намагніченості, а також дослідження її властивості. В результаті визначено, що процеси утворення термозалишкової і в'язкої компонент намагніченості зразків незалежні одне від одного, що є нетиповим для гірських порід. Анізотропія термозалишкової намагніченості більш ніж у квадраті перебільшує анізотропію магнітної сприйнятливості. Термозалишкова намагніченість, якщо вона закріплюється у залізистих кварцитах, дає вигадане направлення геомагнітного поля.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д432.1-24

Рубрики:

Докембрійський етап

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ