Осадові породи гуляйпільської світи утворились за рахунок розмиву гранітоїдів неоархейського та мезоархейського віку. U-Pb вік кластогенного циркону з кварцитів нижньогуляйпільської підсвіти становить 2900 +- 100 млн рр. Вік метаморфізму порід гуляйпільської світи 2200 - 2100 млн рр.

Ключ. слова: gamma-облучение, радиационные дефекты, природные туфы, кристаллооптика, ИК-спектроскопия
Індекс рубрикатора НБУВ: Д344.11

Рубрики:

Вулканогенноосадочні (туфогенні) породи

Шифр НБУВ: Ж29137 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты исследований распространения и поведения титана в осадочно-вулканогенных образованиях Кривбасса. Содержание и распределение титана в породах региона, прежде всего, зависит от содержания этого элемента в минералах-носителях и наличия минералов-концентраторов.

Досліджено геохімічнихі та петрографічні особливості породно-рудних комплексів трапової формації зони зчленування Волинського палеозойського підняття та Волино-Подільської монокліналі та встановлено температуру, склад і походження флюїдів магматичних і постмагматичних процесів і створено узагальнену модель магматично-гідротермального мінералогенезу. Побудовано карти потужності і рельєфу та розрізи свердловин світ і товщ усіх стратифікованих одиниць району та встановлено пряму залежність між потужністю виливу і концентраціями міді. Вперше доведено присутність явищ ліквації під час формування трапової формації, що сприяло відокремленню крапельок міді з перенесенням у приповерхневі горизонти виливів. Вперше встановлено генетичне значення знахідок пізолітів у туфах бабинської світи. Вперше проведено систематичне мінералофлюїдологічне вивчення вулканітів і встановлено температуру, склад та агрегатний стан флюїдного середовища кристалізації мінералів міденосних парагенезів. Вперше запропоновано можливі механізми перенесення та локалізації міді на відповідних рівнях лавових утворень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342.1 + Д344.11

Рубрики:

Інтрузивні (глибинні) гірські породи. Загальні роботи

Вулканогенноосадочні (туфогенні) породи

Шифр НБУВ: Ж24597 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что ультраосновные вулканогенные породы образуются в результате подъема первичного расплава, сформированного на глубине более 250 км. В архее активны окисленные хлоридно-водно-силикатные флюиды. При их участии происходит образование коматиитов, слагающих зеленокаменные структуры Среднеприднепровского мегаблока. Породы Среднего Побужья образованы при участии щелочных фторидно-карбонатных флюидов, активных в палеопротерозое. Это не позволяет относить их к коматиитовой формации.

Кратер Эльгыгытгын диаметром 18 км образован 3,6 млн лет назад на Чукотском полуострове (Россия). Импактиты в кратере представлены ударнорасплавлениыми породами (УРП), стекловатыми бомбами и ударнометаморфизованиыми вулканогенными породами мишени. Реликтовые частицы палеофлоры, представленные обрывками клеточной ткани, растительными волокнами и некоторыми другими образованиями, установлены при электронно-микроскопическом изучении УРП. Растительные остатки заключены в газовых пузырях в стекловатой матрице расплавных импактитов. Установление органических остатков в КРП кратера Эльгыгытгын свидетельствует о возможности длительного сохранения следов органической жизни при ударном кратерообразовании.

Магнітні властивості різних магнітних мінералів дуже залежать від розміру зерен (доменного стану). Гірські породи часто містять суміш різних магнітних мінералів з різними розмірами зерен (доменних станів). Як матеріал для визначення доменного стану зерен мінералів використано вулканіти з надглибокої свердловини Саатлі в інтервалі глибин 3540 - 8126 м. За даними петрографічного та електронно-мікроскопічного аналізів у верхній частині розрізу (3540 - 5500 м) цих порід зерна рудних мінералів представлені двома генераціями: великі зерна титаномагнетиту (бідні на титан), гомогенні або зі структурами розпаду; невеликі за розміром, зазвичай добре ограновані зерна практично стехіометричного магнетиту. Гомогенні невеликі зерна або фрагменти розпаду великих зерен (які дуже змінені хімічно) можуть мати властивості однодоменних частинок; феромагнітні зерна часто визначають як псевдоодиничний домен. У нижній частині розрізу (5500 - 8126 м) мультидоменні зерна титаномагнетиту збіднені титаном. З глибин 7000 м спостерігається також окиснений магнетит. Псевдооднодоменних зерен зафіксовано значно менше, ніж у верхній частині розрізу. З глибини 7300 м і нижче вони повністю відсутні. За результатами досліджень, феромагнетик представлений істотно мультидоменними зернами. Слід зазначити, що критерій Лорі - Фуллера непридатний при ідентифікації доменної структури складного сполучення феромагнітних зерен.

Получены новые экспериментальные данные о глубинном распределении частотно-резонансных характеристик пород для отдельных вулканов и вулканических провинций Западной Антарктиды и Антарктики. Результаты исследований показывают существование в Западной Антарктиде сложной магмо-газо-флюидной системы, состоящей из ряда магматических камер, питаемых магмами, поднятыми из мантии в промежуточные (коровые) зоны накопления. Для вулканических провинций выделены глубинные границы положения корней каналов (вулканов) разного возраста - 95, 217, 470 и 723 км, что свидетельствует о существенной роли многофазной импульсной вулканической деятельности (по вертикальным каналам миграции глубинных флюидов) в формировании тектонического разнообразия и эволюции структур континентальных окраин Антарктического региона. По данным частотно-резонансных исследований каналы с разной глубиной расплава заполнены базальтами, кимберлитами, ультрамафитами и различными группами осадочных пород. Наличие вулканических построек с корнями на различных глубинах позволяет предположить наличие их закономерной связи с процессами тектонической активизации в этих регионах, которые происходили за последние 500 млн лет. Использование эталонных частот для разных типов известных пород и минералов позволяет применять частотно-резонансные методы для изучения глубинного строения нашей планеты и решения проблем поисков многих видов полезных ископаемых.