Запропоновано цілісний опис контактних гідронімів і ойконімів Західної України за допомогою записів, ономастичних довідників і публікацій у галузі гідронімії та ойконімії. Розглянуто різні підходи до вивчення гідронімів і ойконімів, проаналізовано їх особливості. На підставі грунтовного аналізу фактичного матеріалу (сформовано картотеку, яка налічує близько 1000 одиниць) з'ясовано типи відношень, вивчено взаємозв'язки, найпродуктивніші гідронімно-ойконімні моделі західноукраїнського ономастикону. Простежено шляхи формування гідронімної та ойконімної систем регіону, зв'язок між визначенням словотвірної моделі та семантики базової основи. Визначено найпродуктивніші гідронімно-ойконімні моделі у західноукраїнському ономастиконі.

На засадах синхронічного погляду проаналізовано лексико-семантичні групи народних географічних термінів Кіровоградщини, їх семантичні особливості, виявлені в процесі номінації різного типу географічних об'єктів на межі степу та лісостепу.

Представлено собрание географических имен (топонимов), связанных с проживанием в Северном Приазовье греков (таврорумеев и урумов), компактной массой поселившихся здесь более 200 лет назад (1778 - 1779 гг.). Приведены все варианты и дублеты того или иного топонима, установлена лингво-этническая природа каждого термина.

Рассмотрены вопросы окружающей природной среды и административно-территориального устройства Балаклавы. Проанализированы современное демографическое и социально-экономическое положение Балаклавы, особенности ее рекреационно-туристического комплекса, экологии, культуры, религии. Внимание уделено христианским святыням и памятникам легендарного края.

Наведено довідкові відомості про місцезнаходження та власні назви 1 825-ти географічних об'єктів, які існують або існували на території сучасних Василівського, Вільнянського, Гуляйпільського, Запорізького та Новомиколаївського районів, зокрема, 359-ти існуючих і 709-ти колишніх населених пунктів, 315-ти річок і балок, 103-х курганів, 239-ти кутків сіл і міст, 100-а інших об'єктів.

Приведены справочные данные о местонахождении и собственных названиях 1 825-ти географических объектов, существовавших или существующих на территории современных Василевского, Вольнянского, Гуляйпольского, Запорожского и Новониколаевского районов, в частности, 359-ти существующих и 709-ти бывших населенных пунктов, 315-ти рек и балок, 103 курганов, 239-ти уголков сел и городов и 100-а других объектов.

Розглянуто структурно-стилістичні особливості антропонімікону малої прози А.Дімарова, повісті М.Малахути "Звичка - натура". Показано значення використання топонімів у художніх текстах письменників рідного краю, охарактеризовано прикладні аспекти порівняльного аналізу фразеологізмів з онімами. Проаналізовано явище фонетичної та словотвірної варіативності власних імен Луганська, розкрито роль ономастики в системі наук.

Рассмотрены структурно-стилистические особенности антропонимикона малой прозы А.Димитрова, повести Н.Малахуты "Привычка - натура". Показано значение применения топонимов в художественных текстах писателей родного края, охарактеризованы прикладные аспекты сравнительного анализа фразеологизмов с онимами. Проанализировано явление фонетической и словообразующей вариативности собственных имен Луганска, раскрыта роль аномастики в системе наук.

Досліджено етимологію українських карпатських і прикарпатських назв населених пунктів, які виникли від антропонімів, утворених від загальних назв (апелятивів). Розглянуто історію походження назв населених пунктів, що виникли від антропонімів, утворених від слов'янських автохтонних особливих імен-композитів та від композитних скорочень, але не були раніше етимологізовані.

Исследована этимология украинских карпатских и прикарпатских названий населеных пунктов, возникших на основе антропонимов, образованных от общих названий (аппелятивов). Рассмотрена история происхождения названий населенных пунктов, которые возникли от антропонимов, образованных от славянских автохтонных особенных имен-композитов и от композитных сокращений, которые ранее не были этимологизированы.

Приведено 539 статей, содержащих историко-этимологический анализ географических названий греко-таврорумеев и урумов, переселившихся в Северное Приазовье из Крыма в конце 1870-х гг. Раскрыто содержание понятия топонимов. Проанализированы говоры румейского (или таврорумейского) диалекта, на которых разговаривали жители нескольких сел, в частности, урзуфо-ялтинский (села Урзуф и Ялта), больше-янисольский (Большой Янисоль, Константинополь, Стыла), каракубский (Старая Каракуба, Новая Каракуба, Бугас). Предложен словарь используемых лингвистических терминов.

Досліджено походження назв Україна і Русь, визначено їх співвіднесеність з етнонімами, що характеризували окремі слов'янські племена - укри і руги (руси). Аналіз зроблено з урахуванням розвитку лексико-семантичних груп слів у праіндоєвропейській та праслов'янській мовах, глибокої реконструкції їх семантики і тенденцій розвитку. Виявлено, що зазначені етноніми вийшли з єдиного індоєвропейського кореня зі значенням "арії - скотарі, воїни". У цьому ж контексті встановлено походження етнонімів арії, слов'яни/склавіни, венети, анти, а також етимологію деяких гідронімів і топонімів.

Проведено исследование происхождения названий Украина и Русь, установлено их соотношение с этнонимами, характеризующими отдельные славянские племена - укры и руги (русы). Анализ осуществлен с учетом развития лексико-семантических групп слов в праиндоевропейском и праславянском языках, глубокой реконструкции их семантики и тенденций развития. Установлено, что данные этнонимы происходят от единого индоевропейского корня со значением "арии - скотоводы, воины". В этом же контексте установлено происхождение этнонимов арии, славяне/склавины, венеты, анты, этимологию некоторых гидронимов и топонимов.

Розкрито суть понять гідронімів Івано-Франківщини, що є назвами 2 161-го водного об'єкта. Розглянуто питання походження даних назв, а також способи творення, словотвірні засоби, визначено зв'язок з найменуваннями інших географічних об'єктів.

Раскрыта сущность понятий гидронимов Ивано-Франковщины, являющихся названиями 2 161-го водного объекта. Рассмотрены вопросы происхождения данных названий, а также способы и средства словообразования, определена связь с названиями других географических объектов.

Розкрито сутність категорій топоніміки та понад 3 500 мікротопонімів адміністративного району Турківщини. Проаналізовано їх походження в контексті природних, соціально-економічних і культурних особливостей рідного краю.

Раскрыта сущность категорий топонимики и более 3 500 микротопонимов административного района Турковщины. Проанализировано их происхождение в контексте природных, социально-экономических и культурных особенностей родного края.

Розроблено теоретичні та методичні засади здійснення комплексного географічного вивчення топонімії території України. Встановлено вимоги до збирання топонімічнї інформації, розглянуто особливості зберігання інформації про загальнодержавані топонімічні територіальні системи традиційними методами та засобами ГІС-технологій. Обгрунтовано концепцію хорологічності та просторової континуальності топонімічної системи України, розроблено схему топонімо-географічного дослідження території загальнодержавного та регіонального рівнів. Розроблено концептуальні засади збирання, систематизації, зберігання й оновлення топонімічної інформації й її втілення на топонімічних картах. Виявлено територіальні топонімічні системи, які утворюються у межах природних та антропогенних територіальних комплексів, визначено їх придатність до вивчення методами географічної науки. Удосконалено теорію топонімічного районування, виділено чинники топонімічної диференціації території держави. Створено топонімічні бази та банки даних території України, а також електронні топонімічні інформаційні системи.

Теоретично обгрунтовано велике значення вивчення топонімів, які є одним з надійних джерел фіксації мовних явищ. Досліджено історію виникнення географічних назв, динаміку їх розвитку та втрачання топонімів - назв населених пунктів у зв'язку зі змінами політичних систем. Проаналізовано 528 словникових статей та понад 1 200 їх фонетичних і морфологічних варіантів, зібраних за польових умов, винайдених на географічних і кадастрофічних картах різних історичних періодів, а також зібраних в архівах Будапешта та Берегова. Матеріал проаналізовано в етимологічному, словотвірному та соціолінгвістичному аспектах, а також за його функцією та мотивацією. За етимологією запропоновано розмежування власне угорських топонімів, топонімів іншомовного походження та змішану групу, до якої входять складні та складені топоніми, складові компоненти яких різного (змішаного) походження. У словотвірному аспекті розмежовано топоніми, утворені від загальних, а також від власних назв. Запропоновано поділ топонімів за їх функцією та мотивацією формування за двома групами: назви об'єктів і споруд, загальні (відапелятивні) назви. З застосуванням цих методів дослідження у поєднанні з порівняльно-історичним методом уперше всебічно проаналізовано топоніми у мовленні угорців м.Берегова та його околиць.

З використанням 5 000 мікротопонімів досліджено мікротопонімію Західного Поділля. Проведено комплексний лінгвістичний аналіз матеріалу, зібраного завдяки експедиціям та шляхом анкетування респондентів. Здійснено класифікацію мікротопонімів, яка грунтується на детальному вивченні семантики їх твірної бази. Досліджено їх структуру, виявлено дериваційні особливості, зокрема визначено моделі, за якими утворено мікротопоніми досліджуваного регіону, з'ясовано їх регулярність. Укладено словник мікротопонімів Західного Поділля.

Комплексно досліджено ойконімікон північної Хмельниччини (південно-східної Волині). Розглянуто всі населені пункти та об'єкти, що мали статус поселення (1 232 денотати), зафіксовані протягом XI - XX ст. в актах, літописах, довідниках, на картах. Висвітлено історію заселення краю, динаміку ойконімного процесу, відойконімні похідні та генітивні форми назв поселень. Ойконімію даного регіону проаналізовано за типами класифікацій: семантикою твірної основи (відонімні та відапелятивні), мотиваційними відношеннями (локативні, квалітативні, посесивні, родові, патронімічні, меморіальні) і словотвірною структурою. Наведено словник ойконімів північної Хмельниччини, а також історико-етимологічні відомості про всі населені пункти.

На підставі аналізу джерел та літератури розглянуто історичні та суспільно-політичні умови еволюції міської топонімії Сімферополя. Досліджено всі назви вулиць міста, включаючи ті, що вийшли з ужитку. Простежено мотиви номінацій і перейменувань з дня створення міста до сучасності. Виявлено загальні закономірності та регіональні особливості. Обгрунтовано висновок про годонім як згорнутий багатоплановий текст, про назви вулиць як пам'ятки культури, історії та мови.

Розглянуто основні методи топонімічного аналізу. Розглянуто неоднорідність та різночасові рамки походження елементів назв; особливе місце в мові (соціалізація), особливе відношення носіїв мови до збереження одиниць номенклатурних реєстрів як характерні особливості топонімів. Запропоновано прикладне застосування результатів топонімічних досліджень у туристичному краєзнавстві. Розглянуто перспективні напрямки створення атрактивних туристично-краєзнавчих центрів в Україні.

Рассмотрены електронные газеттиры географических названий четырех стран: США и Канады, Великобритании, Венгрии, а также изображение газеттиров ЮАР и Австралии; изложены их параметры. Описана сущность международного стандарта ISO 19112 "Географическая информация - Пространственная привязка с помощью географических идентификаторов" касательно создания электронных газеттиров географических названий объектов. Предложено решение проблемы интеграции различных ведомственных данных в электронных газеттирах в соответствии с этим стандартом.

Здійснено системний структурно-семантичний опис географічної апелятивної лексики західноподільських говірок у межах Віньковецького, Волочинського, Городоцького, Дунаєвського, Кам'янець-Подільського, Новоушицького, Чемеровецького, Ярмолинецького районів Хмальницької області та Гусятинського району Тернопільської області. Виявлено чинники формування та функціонування системи географічної номенклатури на досліджуваній старожитній території. Залучено діалектологічні матеріали різних говіркових зон та лексикографічних праць. Зроблено попередні висновки про явища можливих семантичних зрушень. Зафіксовано випадки як міжговіркових і міжмовних термінологічних паралелей, так і розходження семантики. Визначено особливості номінативних процесів у межах тематичної групи лексики. Простежено західноподільські говіркові риси. Укладено матеріали до словника народної географічної термінології діалектної зони.

Рассмотрены особенности национальной стандартизации географических названий в Российской Федерации. Проведен анализ разработок российских специалистов в области стандартизации географических названий, указаны основные направления исследований, методы и подходы к их реализации. Выделены работы по созданию и ведению Государственного каталога географических названий России.