Розглянуто питання методології, теорії та методики геоморфологічних досліджень, зокрема, використання аерокосмічної інформації в інженерно-геоморфологічному картографуванні, ендогенні, екзогенні та антропогенні процеси у довкіллі та їх підпорядкування глобальним закономірностям функціонування природного середовища, а також актуальні напрями вивчення техногенного рельєфу. Досліджено регіональні проблеми в геоморфології, у т.ч. успадковування та направленість розвитку неоструктури центральної частини північної України, динаміку континентального осадконакопичення в неогені та її кореляцію з еволюцією морських басейнів півдня території України, особливості поширення шкідливих рельєфотворчих процесів в Українських Карпатах. Особливу увагу приділено палеографії та палеогеоморфології, особливо, палеографічним та палеогеоморфологічним аспектам формування нафтоматеринських товщ у Дніпровсько-Донецькому нафтогазоносному басейні, а також характеристиці та умовам формування палеозападин плейстоценового віку Волинського Полісся.

Проанализировано состояние вопроса. Определены материальные и идеальные объекты исследований ландшафтного разнообразия. Изложены подходы к методологии его систематики на примере равнинной территории Украины.

На підставі розвитку методологічно-прикладних аспектів стохастичної екологічної гідрології обгрунтовано способи та проведено комп'ютерно-картографічне комплексне районування радіоактивно забруднених територій Полісся і півночі Лісостепу згідно з гідрологічно-ландшафтними умовами та можливими радіоекологічними наслідками місцевого водо- та ресурсокористування. Просторово модельно вирізнено гідрологічно-ландшафтні та ландшафтно-гідрологічні комплекси різного рівня з певним розрахунково-прогнозним ступенем радіоекологічного ризику за умов користування місцевими природними ресурсами, що дозволяє обгрунтувати конкретні рішення щодо відновлювання або підтримування радіаційної безпеки та реабілітування забрудненого середовища.

Запропоновано структуру соціоекологічних показників, що характеризує різні аспекти соціального розвитку на території та стану навколишнього середовища. Розроблено методологію розрахунку інтегральних показників (індексів) соціального розвитку населення та якості навколишнього середовища, які адекватно відображають ступінь поступу суспільства у напрямі екостійкого розвитку. Розглянуто процедуру шкалювання для первинних соціоекологічних показників, а також отримання вагових множників значущості для них на основі використання методики попарного порівняння.

Освещены основные направления исследований ландшафтоведов Института географии НАН Украины. Результаты исследований имеют многоцелевое назначение - теоретико-методологическое, методологическое, научно-прикладное. Для изучения природы Украины и рационального решения проблем природопользования существенны результаты физико-географического районирования, картографирования ландшафтов; их геофизических, геохимических, стационарных и экспедиционных исследований; обеспечение решения эколого-географических проблем, особенно связанных с Чернобыльской катастрофой; поисковых исследований и изучения ландшафтных составляющих антропогенизации природы и природного разнообразия. Определены важнейшие направления ландшафтоведческих исследований на перспективу.

Рівень потоків тепла, викликаних адвекцією, в лісоаграрному ландшафті пов'язаний з формуванням шару витіснення на залісненому полі, що призводить до зменшення турбулентності повітряного потоку та теплообміну. Посилення теплообміну у відкритому полі викликано турбулізацією повітряного потоку та збільшенням швидкості вітру.

Досліджено проблеми ландшафтного різноманіття України. Висвітлено принципи та методи його сучасних досліджень. Проаналізовано вплив антропогенної діяльності на ландшафти. Класифіковано типологію та систематику ландшафтного різноманіття. Викладено прикладні аспекти його вивчення, охорони та збереження. Вміщено нову інформацію про використання та охорону земельно-ресурсного потенціалу України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д821(45Укр)

Рубрики:

Ландшафтознавство. Геоекологія. Геосистеми

Шифр НБУВ: Ж14560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено розподіл важких металів та їх рухомих форм у грунтах типових ландшафтів Українського Полісся, а також вплив ландшафтно-геохімічних умов на їх міграцію в радіальних розрізах грунтів.

Висвітлено результати радіобіологічних, радіогеохімічних, ландшафтно-геохімічних, гідрологічних, гідрогеологічних досліджень на території чорнобильської зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення. Проаналізовано чинники, що впливають на стан радіаційно забруднених наземних і водних екосистем. Викладено основні положення теорії реабілітації екосистем, що зазнали радіонуклідного забруднення. Визначено головні супутні процеси, їх критерії та швидкість. Наведено карти сучасного стану екосистем зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення та прогноз розвитку автореабілітаційних процесів.

Освещены результаты радиобиологических, радиогеохимических, ландшафтно-геохимических, гидрологических, гидрогеологических исследований на территории Чернобыльской зоны отчуждения и Зоны безусловного (обязательного) отселения. Проанализированы показатели, влияющие на состояние радиационно загрязненных наземных и водных экосистем. Изложены основные положения теории автореабилитации экосистем, подвергшихся радионуклидному загрязнению. Определены основные сопутствующие процессы, их критерии и скорость. Приведены карты современного состояния экосистем Зоны отчуждения и Зоны безусловного (обязательного) отселения и прогноза развития автореабилитационных процессов.

Наведено результати історико-географічного аналізу процесу антропогенізації лісостепової смуги України та прилеглих територій, формування на їх основі нової природно-господарської структури - лісопольової зони. Розглянуто проблеми взаємодії лісу і степу, лісокультур і поля, формування зональних антропогенних ландшафтів лісополя України в першій половині ХХІ ст.

Проаналізовано структуру соціологічних показників для характеристики різних аспектів соціального розвитку стану навколишнього середовища. Запропоновано методологію розрахунку інтегральних показників (індексів) соціального рівня населення та якості навколишнього середовища з метою адекватного відображення поступу суспільства в напрямі екостійкого розвитку. З використанням методики попарного порівняння наведено процедури шкалювання для первинних соціоекологічних показників, а також одержання вагових множників значущості для них.

Рассмотрена структура социологических показателей для характеристики различных аспектов социального развития состояния окружающей среды. Предложена методология расчета интегральных показателей (индексов) социального развития населения и качества окружающей среды с целью адекватного отражения степени прогреса общества в направлении экоустойчивого развития. С использованием методики попарного сравнения приведены процедуры шкалирования для первичных социоэкологических показателей, а также получения весомых множителей значимости для них.

Рассмотрены теоретико-методологические основы управления природопользованием и природоохранной деятельностью с позиций геоэкологии, а также история развития управленческой науки в мире и Украине. Освещены организационные вопросы управления, охарактеризована организация как субъект управления, а также как процесс реализации его функции. Предложена классификация и методика оценки экологических ситуаций. Проанализированы законодательно-нормативные акты Украины по данному вопросу.

Висвітлено теоретико-методичні засади регіональних досліджень водних та водно-болотних антропогенних ландшафтів Поділля, зокрема, вплив природних чинників на їх формування, динаміку, розвиток та функціонування як складних парадинамічних систем. Проаналізовано історико-географічні етапи формування аквальних та водно-болотних антропогенних ландшафтів Поділля, описано їх структуру, наведено класифікацію, визначено районування та напрями оптимізації.

Освещены теоретико-методические основы региональных исследований водных и водно-болотных антропогенных ландшафтов Подолья, в частности, влияние природных факторов на их формирование, динамику, развитие и функционирование как сложных парадинамических систем. Проанализированы историко-географические этапы формирования аквальных и водно-болотных антропогенных ландшафтов Подолья, описана их структура, приведена классификация, определены районирование и направления оптимизации.

Розкрито теоретичні та методичні засади геоекологічних підходів до розробки систем раціонального природокористування та інтегрального управління природними ресурсами. Описано напрями та перспективи геоекологічних досліджень, проаналізовано практичну реалізацію даного наукового напряму для обгрунтування шляхів раціоналізації природокористування. Висвітлено сучасний стан компонентів ландшафтів, які одночасно є ресурсною базою, розглянуто типи природокористування й особливості ведення промислового, водного, аграрного та лісового господарства на території Івано-Франківщини.

Раскрыты теоретические и методические основы геоэкологических подходов к разработке систем рационального природопользования и интегрального управления природными ресурсами. Описаны основные направления и перспективы геоэкологических исследований, проанализирована практическая реализация данного научного направления для обоснования путей рационализации природопользования. Освещено современное состояние компонентов ландшафтов, являющихся одновременно ресурсной базой, рассмотрены типы природопользования и особенности ведения промышленного, водного, аграрного и лесного хозяйства на территории Ивано-Франковской области.

Розглянуто методичні підходи до геоекологічного районування території та визначення об'єктно-предметного поля геоекології. Запропоновано методику геоекологічного районування території на основі показника геоекологічного потенціалу, викладено концепцію його визначення. Подано серію карт, що відображають складові інтегрального показника геоекологічного потенціалу регіональних ландшафтних структур України, зокрема, природного потенціалу, потенціалу стійкості та техногенного навантаження. Визначено геоекологічні проблеми вітчизняних регіонів. На підставі аналізу та порівняння рівнів геоекологічного потенціалу, соціально-економічного та господарсько-містобудівного освоєння виділено 7 груп районів, для яких запропоновано заходи щодо оптимізації природокористування.

Рассмотрены методические подходы к геоэкологическому районированию территории и определению объектно-предметного поля геоэкологии. Предложена методика геоэкологического районирования территории на основе показателя геоэкологического потенциала, изложена концепция его определения. Дана серия карт, отображающих слагаемые интегрального показателя геоэкологического потенциала региональных ландшафтных структур Украины, в частности, природного потенциала, потенциала устойчивости и техногенной нагруженности. Определены геоэкологические проблемы отечественных регионов. На основе анализа и сравнения уровней геоэкологического потенциала, социально-экономического и хозяйственно-градостроительного освоения выделены 7 групп районов, для которых предложены меры по оптимизации природопользования.

Отмечено, что сеть природоохранных объектов характеризуется естественными, антропогенизированными ландшафтными составляющими и многоаспектной гуманистичностью. Гуманистичность включает в себя понятия человеческого (отражение преимущественно объектных и субъектно-исследовательских материальных сущностей) и человечного (предметно-мотивационные высокоэтичные идеальные сущности). Такие же составляющие имеет гуманистичность естественно-географических исследований, направленных на обоснование формирования экосети - и обоснование системы мер по охране природных и восстановлению измененных ландшафтных комплексов в пределах экокоридоров. Особенности охраны, использования и восстановления ландшафтных комплексов экосети Украины, пути ее формирования и перспективы развития представлены по природным зонам - лесной, лесостепной, типичностепной и сухостепной.

Територію нашої держави в геохімічному відношенні вивчено недостатньо. Геохімічні формули ландшафтів України вказують на можливість відкриття нових дефіцитних і надлишкових щодо живої речовини елементів. На вивченні головних органогенних елементів (у першу чергу О, С, Н, N) треба робити найбільший наголос у процесі геохімічних досліджень, бо вони складають основну масу живої речовини (98 %). До того ж ці мігранти мають властивість накопичуватися в ландшафті.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д821(45УКР)

Рубрики:

Ландшафтознавство. Геоекологія. Геосистеми

Шифр НБУВ: Ж14560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изложены предпосылки и проблемы обоснования земельного кадастра (ЗК) на ландшафтно-географической основе. Дан обзор некоторых значимых почвенно- и ландшафтно-географических исследований проблем его формирования. Рассмотрены необходимые для его разработки результаты крупномасштабной съемки почв Украины, проведенной во второй половине XX в. с широким участием географов. Выделены опыт и проблемы разработки кадастров ландшафтов. Из анализа вытекает: только природный блок в ЗК является базовым; в условиях повсеместной техногенной нарушености ландшафтов Украины в составе Кадастра необходимо выделить еще природно-техногенный блок (подблок); базовое значение ЗК для ведения других кадастров природных ресурсов требует формирования его как единого ("сплошного") земельно-территориального кадастра; создание совершенного ЗК возможно при условии его комплексного ландшафтоведческого обеспечения; решение этой и многих других актуальных задач (учет земель, их мониторинг, охрана, аудит, комплексная оптимизация и др.) определяют необходимость создания государственной ландшафтной службы.