На прикладі Карпатського регіону України розглянуто проблеми регіонального, спеціального та локального режимів небезпечних геологічних процесів, а також локальні закономірності розвитку екзогеодинамічних процесів (зсувів, селів, карсту). Викладено наукові й методичні аспекти регіональних і локальних закономірностей геодинамічних процесів на прикладах стаціонарного вивчення зсувів, селенебезпечних територій та карсту. Досліджено концепцію регіонального моніторингу геологічного середовища, розроблено концептуальну базу підходу до прогнозу небезпечних геодинамічних процесів. Виконано розрахунок та прогноз техноприродного ризику на об'єктах нафтогазового комплексу (на прикладі Богородчанського підземного сховища газу) з метою розробки схеми інженерного захисту території.

Проаналізовано морфометричні особливості рельєфу ландшафтів Чорногора і Свидовець в межах Закарпатської області. В ході виконання морфометричного аналізу було розроблено цифрову модель рельєфу (ЦМР) та TIN-модель для досліджуваної території, карти експозиції схилів, крутизни схилів, горизонтального і вертикального розчленувань. Вивчені особливості поширення морфометричних показників рельєфу досліджуваної території та встановлена залежність параметрів крутизни схилів, вертикального і горизонтального розчленування від особливостей залягання геологічних пластів, складу геологічних світ та їх вразливості до екзогенних процесів. Проаналізовано основні морфометричні показники форм рельєфу Чорногори і Свидовця в межах Закарпатської області, які є важливими для вивчення рельєфу ландшафту як чинника формування морфологічної структури даної території. Окрім цього, встановлені взаємозв'язки та закономірності між окремим морфометричними показниками рельєфу, а саме експозицією схилів та їх крутизною, крутизною схилів та вертикальним розчленуванням та ін.

Дисертація присвячена виявленню просторових відмінностей геоморфологічної будови Волинської височини, встановленню їхнього походження та сучасних тенденцій розвитку та деталізації геоморфологічного районування височини з урахуванням цих відмінностей. За результатами виконання морфометричного аналізу виявлено чітке переважання високих показників крутизни схилів, глибини вертикального та густоти горизонтального розчленування у південній та південно-східній частинах височини, та переважання суттєво нижчих значень цих параметрів у східній частині височини. Західна та центральна частини Волинської височини характеризуються домінуванням середніх значень аналізованих морфометричних параметрів. Повчанська та Мізоцька ділянки суттєво відрізняються від решти території Волинської височини більшою неотектонічною активністю і досить чіткою структурною зумовленістю долинної мережі. У межах найбільших річкових долин височини виявлено три морфологічно виражені тераси (одну середньоплейстоценову та дві пізньоплейстоценові) та заплаву. Наймолодша плейстоценова тераса представлена кількома рівнями, різними за відносною висотою над урізом води в ріках, переважно має локальне поширення і складена головно піщанистим матеріалом. У долині р. Горинь виявлено також четверту, ранньоплейстоценову терасу. Рельєф височини характеризується значним розповсюдженням реліктових форм, зокрема денудаційних поверхонь вирівнювання, долин стоку талих льодовикових вод і лесового посткріогенного мікрорельєфу. За сукупністю геоморфологічних ознак деталізовано схему геоморфологічного районування Волинської височини, в результаті чого у межах 6 геоморфологічних районів виділено 20 підрайонів та 4 річкові долини як окремі таксономічні одиниці.

Мета дослідження - проаналізувати фактори розвитку, особливості поширення та ландшафтну диференціацію геолого-геоморфологічних процесів у субальпійському й альпійському високогір'ї Чорногори, а також визначити вплив геологічної будови та морфометричних особливостей на інтенсивність їхнього розвитку. Методичною основою дослідження є комбінація методів польових досліджень і геоінформаційного аналізу засобами ГІС, що надало змогу визначити у високогір'ї Чорногори основні осередки розвитку обвалів, осипів, зсувів і лінійної ерозії. На основі ландшафтного підходу проаналізовано просторову диференціацію геолого-геоморфологічних процесів у розрізі висотних місцевостей і ландшафтних стрій і проведено їх комплексний аналіз, а за допомогою геоінформаційної та статистичної обробки даних про розміщення та чисельність осередків розраховано інтенсивність прояву негативних процесів. Основним результатом дослідження є укладена карта поширення негативних геолого-геоморфологічних процесів (обвалів, осипів, зсувів, лінійної ерозії) у ландшафтних комплексах субальпійського й альпійського високогір'я Чорногори, а також карта на ключову ділянку в околицях г. Смотрич, яка відображає ландшафтну диференціацію цих процесів на рівні ландшафтних стрій та урочищ. У результаті дослідження проаналізовано структуру та специфіку розвитку геолого-геоморфологічних процесів у геокомплексах різного походження та з різними морфологічними та морфометричними параметрами. Вплив геологічної будови на розвиток процесів проявляється у домінуванні масивних пісковиків і пісковикового флішу, які сприяли розвитку великих і крутосхилих форм рельєфу із притаманними їм інтенсивними обвально-осипними процесами та лінійною ерозією. Аналіз інтенсивності прояву цих процесів свідчить про найбільший їх розвиток у геокомплексах давньольодовиково-екзараційного походження - карах, цирках, трогових долинах, нівальних нішах тощо. Розвиток, характер та інтенсивність прояву негативних геолого-геоморфологічних процесів у ландшафтних комплексах нівально-ерозійного та денудаційного походження суттєво відрізняються. Особливістю диференціації процесів тут є чітка залежність їх від складу та особливостей залягання пластів корінних порід, морфометрії рельєфу тощо. Важливим результатом дослідження є укладена згадана вище карта на ділянку високогір'я в околицях г. Смотрич, яка відображає приурочення раніше малодосліджених зсувних процесів до вузьких смуг поширення аргілітів та аргілітового флішу. Визначено взаємозв'язок різноманіття та поширення негативних геолого-геомофрологічних процесів із генезисом ландшафтних комплеків високогір'я Чорногори, їхньою структурою, структурно-літологічними та морфометричними особливостями. Проаналізовано та описано ландшафтну диференцію та інтенсивність прояву обвалів, осипів, зсувів та лінійної ерозії у високогір'ї досліджуваного масиву.