На основании концепций, подходов и сущности понятий морской геозологии, методов и обобщения результатов исследования освещены условия формирования, компонентная структура, экологическое состояние морской геосистемы (МГЭС) донных отложений черноморского шельфа Украины как подсистемы экологической системы Черного моря. Рассмотрены антропогенные изменения компонентной подсистемы, современное состояние и причины нарушений МГЭС, даны рекомендации по ее охране и защите.

Висвітлено концептуальні засади, методологію й основні методи дослідження сучасної динаміки рельєфу України. Охарактеризовано провідні процеси сучасного геоморфогенезу, під дією яких здійснюється трансформація давнього рельєфу. Розглянуто зональні й азональні особливості розвитку сучасних процесів, їх парагенезис, режими й обстановки геоморфогенезу. Запропоновано шляхи використання одержаних даних для вирішення інженерних завдань, оцінки еколого-геоморфологічного ризику.

Освещены концептуальные основы, методология и основные методы исследования современной динамики рельефа Украины. Охарактеризованы ведущие процессы современного геоморфогенеза, под действием которых осуществляется трансформация древнего рельефа. Рассмотрены зональные и азональные особенности развития современных процессов, их парагенез, режимы и обстановки геоморфогенеза. Предложены пути применения полученных данных для решения инженерных задач, оценки эколого-геоморфологического риска.

Обосновано выделение на территории Украины разного ранга таксонов геоморфологического районирования - стран (3), провинций (2), областей (13), подобластей (36), районов (158) с учетом морфоструктурных, орографических, генетических, морфологических и морфометрических характеристик рельефа, а также разновозрастного геологического субстрата, на котором он сформировался. Приведена карта масштаба 1:5 000 000.

На основе краткого анализа особенностей исследований современного геоморфогенеза, степени изученности рельефообразующих процессов, проявляющихся в Среднем Приднепровье, изложены концептуальные основы, проблемы и перспективные направления исследований северо-восточного склона Приднепровской возвышенности.

Обгрунтовано концепцію аналізу рельєфу та сучасного морфогенезу, базуючись на екологогеоморфологічних засадах для розв'язання регіональних проблем природоохоронної діяльності. Здійснено оцінку чинників формування рельєфу території центральної частини Придніпровської височини та встановлено, що головним є господарська діяльність, яка зумовила значну антропогенну трансформацію рельєфу. Кількісно оцінено роль антропогенних впливів на рельєф. Розроблено класифікацію основних видів господарської діяльності. Виявлено взаємозв'язок чинників формування рельєфу та складників природних умов, які суттєво впливають на еколого-геоморфологічний стан дослідженої території. Здійснено морфологічну інтерпретацію флювіальної мережі (з'ясовано головні напрямки латеральної міграції речовинних мас у процесі морфогенезу), на підставі аналізу щільності флювіальної мережі встановлено локальні відмінності у вияві морфогенезу. Створено великомасштабну геоморфологічну карту ключової ділянки дослідженої території, яка відображає напрямки потоків речовини та антропогенної трансформації рельєфу. Проаналізовано співвідношення вершинної та базисної поверхонь і встановлено тенденції розвитку даної території, сформульовано поняття "природно-антропогенної геоморфологічної системи" території, функціонування якої зумовлене впливом природних і антропогенних чинників та супроводжується відповідними еколого-геоморфологічними змінами життєвого середовища людини. Визначено критерії, виділено таксони та здійснено геоморофологічне районування дослідженої території з метою розв'язання прикладних геоекологічних проблем.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д823(45УКР)11 + Д829(45УКР)3

Рубрики:

Геоморфологія

Регіональна фізична географія

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто актуальну наукову проблему вдосконалення методології геомеханічної оцінки та прогнозу стійкості природних схилів і техногенних укосів із неоднорідною структурою й управління їх зсувонебезпечністю на регіональному та локальному рівнях. З'ясовано, що вологонасичення м'яких суглинистих порід є головним фактором зсувонебезпечності. Обгрунтовано геокліматичну модель зсувонебезпечності для регіонів України та яружно-балочної мережі, яка дозволяє обчислювати кількість зсувів на території залежно від атмосферних опадів. Установлено ефект переходу від нормального до рівномірного закону розподілу фізико-механічних характеристик суглинків за рахунок коливань їх вологонасичення та відповідно зменшення їх міцнісних властивостей. Обґрунтовано оціночну шкалу зсувонебезпечності природних схилів і техногенних укосів для управління їх стійкістю та запобігання екологічній і техногенній небезпеці від зсувів. Визначено закономірності зниження міцнісних властивостей суглинистих грунтів залежно від вологонасичення.