Розглянуто фауністичні та флористичні особливості болотних угідь (БУ) регіону Українських Карпат, Закарпаття та Прикарпаття. Вперше в Україні проведено дослідження деяких груп найпростіших і мікробезхребетних (інфузорій, корененіжок, рачків-гарпактикоїд). Знайдено декілька нових для України видів, зокрема серед коловерток (Rotifera). Значну увагу приділено вивченню структури та особливостей функціонування екосистем БУ, показано вплив діяльності людини на їх стан. Розглянуто питання охорони досліджуваних територій і створення заповідників. Проаналізовано досвід ренатуралізації меліорованих болотних екосистем.

Рассмотрены фаунистические и флористические особенности болотных угодий (БУ) региона Украинских Карпат, Закарпатья и Прикарпатья. Впервые в Украине проведено изучение некоторых групп простейших и микробесхребетных (инфузорий, корненожек, рачков-гарпактикоид). Найдены несколько новых для Украины видов, в частности среди коловерток (Rotifera). Значительное внимание уделено изучению структуры и особенностей функционирования экосистем БУ, показано влияние деятельности человека на их состояние. Освещены вопросы охраны исследуемых территорий и создания заповедников. Проанализирован опыт ренатурализации мелиорированных болотных экосистем.

Висвітлено проблеми участі громадськості у розробці методичних рекомендацій, плануванні та впровадженні заходів зі збереження, невиснажливого використанння та відтворення водно-болотних угідь і різноманіття водних птахів. Визначено перспективи використання водно-болотних угідь Чорноморського регіону для розвитку екотуризму. Увагу приділено відображенню соціальної, економічної, естетичної, культурної та релігійної цінностей водно-болотних угідь в менеджмент-планах.

Освещены проблемы участия общественности в разработке методических рекомендаций, планировании и внедрении мероприятий по сохранению, бережному использованию и воспроизводству водно-болотных угодий и разнообразия водных птиц. Определены перспективы использованя водно-болотных угодий Черноморского региона для развития экотуризма. Уделено внимание отражению социальной, экономической, эстетической, культурной и религиозной ценностей водно-болотных угодий в менеджмент-планах.

Наведено результати досліджень змін провідних біотичних і абіотичних компонентів лучних і болотних екосистем дельти Кілійського гирла Дунаю. Розроблено підходи та методи формування експериментальних даних, а також методику оцінки змін екосистем під впливом прямого антропогенного впливу. Здійснено структурний і порівняльний аналіз провідних біотичних і абіотичних компонентів лучних і болотних екосистем за природних умов і під впливом антропогенних чинників - викошування, випасання та випалювання травостою. Здійснено аналіз та встановлено критичні оцінки значень біотичних і абіотичних компонентів умовно непорушених лучних і болотних систем. З використанням теорії прийнятного ризику втрат екосистем визначено імовірнісні оцінки можливих негативних наслідків антропогенного впливу на її компоненти. Виділено характерні рівні впливу різних антропогенних чинників. Установлено, що кожному рівню властивий певний діапазон значень комплексних оцінок, за яким проводиться моніторинг компонентів досліджуваних екосистем. Обгрунтовано застосування еталонних значень коефіцієнтів подібності біотичних й абіотичних компонентів для розрахунків припустимого господарського використання та визначення змін екологічних умов під дією антропопресії.

Відображено географічні, флористичні та фауністичні особливості водних і болотних екосистем Поділля. Наведено результати дослідження антропогенного впливу на природне середовище та його біотичну й географічну складову. Описано модельні об'єкти водно-болотних угідь Поділля й обгрунтовано створення нових водно-болотних угідь міжнародного, національного та місцевого значення.

З метою ідентифікації різнотипових плавневих біотопів степових річок Північно-Західного Причорномор'я у різних класифікаційних схемах водно-болотних угідь проаналізовано найбільш вживані міжнародні та вітчизняні класифікації останніх, серед яких: "Рамсарська система класифікації водно-болотних угідь" (1971); "Класифікація водно-болотних угідь та глибоководних ділянок США" (Cowardin and others, 1979); Бернська класифікація типів природних середовищ (1979); спільнот CORINE (1980); радянських болотознавців (М. Я. Кац, B. C. Доктуровський, Є. М. Брадіс, Г. Ф. Бачурина, Д. К. Зеров); "динамічна" класифікація морських (приморських) водно-болотних угідь (Г. В. Вихованець, Т. Д. Борисевич). Ідентифіковано плавневі ділянки регіону дослідження як заплавні болота маршевого типу, прісноводні (долинні) або солонуватоводні (дельтові), нестабільні (постійні та сезонні/пересихаючі), на мінеральних грунтах із чітким домінуванням трав'янистої рослинності (очерету, рогозу, осок).