Доведено необхідність комплексного підходу до вирішення екологічних проблем під час дослідження природно-антропогенних комплексів: використання разом ландшафтно-індикаційного методу і різноманітних методів фізико-хімічного аналізу природних компонентів навколишнього середовища. Такий підхід дозволяє більш детально розглянути особливості поведінки кожного полютанту за конкретних геохімічних обставин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*806.3

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж68985 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто екотон як поліфункціональну систему, однією з функцій якої є обробка інформації про стан зовнішнього середовища. За допомогою показника надлишковості проаналізовано структуру екотона між дібровою та лукостепом.

Розглянуто процеси деградації грунтово-рослинного покриву та зменшення площі природно-просторових ресурсів внаслідок неврахування екологічних факторів розвитку міста, які вимагають послаблення антропогенного навантаження та оптимізації природної підсистеми.

Для оценки устойчивости и динамики экосистем предложено использование методики фитоиндикации. Методика была апробирована на примере лесов зеленой зоны г. Киева и пионерских сообществ Товтрового кряжа (Хмельницкая обл.). Смоделирован ход сукцессии на отвалах известняка Товтр.

Наведені головні підходи та методи опису й аналізу структурної організації лісових екосистем. Проведено аналіз сучасних поглядів на проблему структури екологічних систем, методологічних аспектів збору і статистичної обробки даних. Особливу увагу приділено геостатистичним підходам як засобам оцінки та моделювання просторових закономірностей. Обговорюються питання вивчення динаміки показників просторового складу лісових біогеоценозів. Наведені методи проілюстровано на прикладі дібров степової зони України в еталонних варіантах (Присамарський біосферний стаціонар) та в умовах техногенезу (регіони вуглевидобутку Західного Донбасу).

Проведено теоретичне дослідження процесу перетворення рослинних решток (фітодетриту) у природних екосистемах на прикладі лісових і лучних підстилок в Українських Карпатах. Узагальнено багаторічні спостереження, наведено основні закономірності розкладу органіки на поверхні грунту залежно від еколого-типологічної підпорядкованості та внутрішньої організації гірських екосистем. Подано оцінку природних та антропогенних тенденцій у забезпеченні стійкості підстилок, детритного покриву та їх підсистем. Розроблено класифікацію підстилок, розглянуто прикладні аспекти детритного циклу перетворення фітомаси.

Розглянуто питання поглинання вуглецю в лісах. Проаналізовано сучасні методи оцінки, інвентаризації, моніторингу та картографування запасів вуглецю за різних компонентів лісових екосистем. Висвітлено особливості міжнародного досвіду оцінки вуглецю в лісах і моніторингу його динаміки.

Рассмотрены вопросы поглощения углерода в лесах. Проанализированы современные методы оценивания, инвентаризации, мониторинга и картографирования запасов углерода в разных компонентах лесных экосистем. Освещены особенности международного опыта оценки углерода в лесах и мониторинга его динамики.

Висвітлено загальнотеоретичні, методологічні та практичні проблеми становлення та розвитку національних природних парків та інших заповідних об'єктів, а також моніторингу, стану біорізноманіття на природно-заповідних територіях. Розглянуто питання розвитку науки, екологічної освіти, рекреації у природно-заповідній галузі. Показано роль транпірації в гідрологічному режимі екосистем Українських Карпат, проаналізовано стан популяцій рідкісних макроміцетів у Криму та проблеми їх охорони.

Освещены общетеоретические, методологические и практические проблемы становления и развития национальных природных парков и других заповедных объектов, а также мониторинга, состояния биоразнообразия на природно-заповедных территориях. Рассмотрены вопросы развития науки, экологического образования, рекреации в природно-заповедной отрасли. Показана роль транпирации в гидрологическом режиме экосистем Украинских Карпат, проанализированы состояние популяций редких макромицетов в Крыму и проблемы их охраны.

Приведены результаты многолетних стационарных исследований парковых культурфитоценозов методами лесной биогеоценологии. Изучены водный и питательный режимы, биологическая активность, физические, химические и водно-физические свойства почв. Показано влияние эдификаторов (преимущественно интродуцентов) на изменение структуры почвенного покрова и основных свойств почв. Оценена степень обеспеченности эдификаторов почвенными запасами подвижных форм основных элементов питания. Проанализированы результаты изучения взаимоотношений между декоративными древесными и кустарниковыми растениями, а также представителями живого напочвенного покрова, показана его роль в функционировании парковых культурфитоценозов. Детально изучены поступление опада на поверхность почвы, его химический состав, особенности разложения. Охарактеризованы основные компоненты, структура и функции лесной подстилки как особого горизонта парковых культурфитоценозов, установлены сроки формирования и депонирования питательных элементов в ее различных подгоризонтах. Дана оценка интенсивности и объема биокруговорота, показана возможность его интенсификации для повышения устойчивости парковых культурфитоценозов.

Узагальнено багаторічні дослідження, а також досягнення сучасної науки в галузі вивчення лучних, степових, болотних та інших типів трав'янистих біогеоценозів як кормовиробничих і природоохоронних складових природно територіальних комплексів України. Визначено типологічний склад лучних і болотних угіль. Висвітлено еколого-біологічні та фітоценотичні особливості видів трав'янистих рослин, їх взаємовідносини в ценозах і закономірності динаміки рослинного покриву під дією різних екологічних факторів.

Обобщены многолетние исследования, а также достижения современной науки в области луговых, степных, болотных и других типов травянистых биогеоценозов как кормопроизводственных и природоохранных составляющих природно территориальных комплексов Украины. Определен типологический состав луговых и болотных угодий. Освещены эколого-биологические и фитоценотические особенности видов травяных растений, их взаимоотношения в ценозах и закономерности динамики растительного покрова под действием различных экологических факторов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*806.3(4УКР-6КРИ)я54(4УКР)3

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж72349 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Предложены основные концепции экологии, связанные с изучением и оценкой биоразнообразия. Раскрыто содержание понятия экологической ниши, проанализированы возможности определения ее ширины через разнообразие. Рассмотрены общие положения, принципы и основные методы оценки разнообразия, вопросы связи его с условиями среды. С использованием натурных данных освещены различные аспекты формирования видового разнообразия сообществ гидробионтов, сделана попытка терминологического упорядочения понятия разнообразия для биообъектов различной сложности. С использованием показателей биоразнообразия рассмотрены проблемы оценки качества среды.

Приведена созологическая квалификация эндемиков флоры Крыма. Описана технология переформирования порослевых древостоев в семенные дубравы. Проанализировано влияние засоления и экзогенных регуляторов роста на перераспределение содержания важнейших анаболитов в растениях кукурузы. Раскрыто содержание тяжелых металлов на различных фенологических этапах развития листьев дуба пушистого. Освещены гидроэкологические проблемы крымских рек. Изложены экологические аспекты очистки сточных вод. Рассмотрены проблемы биоразнообразия и охраны исчезающих видов насекомых Крыма.

Розглянуто фундаментальні та прикладні аспекти функціонування лучних біогеоценозів Карпат, а також причини появи екологічних дисбалансів і напрями їх подолання. Наведено технологію виробництва та використання біогенних добрив (біокомпостів) для біомеліорації гірських грунтів як основи виробництва екологічно безпечної, біологічно повноцінної та конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції.

Рассмотрены фундаментальные и прикладные аспекты функционирования луговых биогеоценозов Карпат, а также причины появления экологических дисбалансов и направления их преодоления. Приведена технология производства и применения биогенных удобрений (биокомпостов) для биомеллиорации горных почв как основы производства экологически безопасной, биологически полноценной и конкурентоспособной сельскохозяйственной продукции.

Розглянуто особливості формування біогеоценотичного покрову (БП) за умов потужного техногенного навантаження. Проаналізовано структури та визначено еколого-ценотичну роль рослинності у БП ландшафтно-техногенних систем (ЛТС) Кривбасу. Встановлено характерні ознаки грунтового покриву даних специфічних утворень, проведено фітоіндукцію, на підставі якої виявлено індикаторні групи окремих екологічних режимів. Наведено класифікацію грунтів ЛТС регіону. Запропоновано заходи щодо оптимізації екологічної ситуації у ЛТС.

Рассмотрены особенности формирования биогеоценотического покрова (БП) в условиях мощной техногенной нагрузки. Проанализированы структуры и определена эколого-ценотическая роль растительности в БП ландшафтно-техногенных систем (ЛТС) Кривбасса. Установлены характерные признаки почвенного покрова данных специфических образований, проведена фитоиндукция, на основе которой выявлены индикаторы группы отдельных экологических режимов. Приведена классификация почв ЛТС региона. Предложены мероприятия по оптимизации экологической ситуации в ЛТС.

Выполнена первичная биогеохимическая оценка аэропромышленного загрязнения тяжелыми металлами территории природного заповедника "Горганы" (Ивано-Франковская обл.). В качестве биоиндикаторов использованы споровые растения (мхи и лишайники), которые наиболее чувствительно реагируют на атмосферное загрязнение. В результате исследований определены сравнительные показатели биоаккумуляции антропогенных поллютантов видами Pleurozium schreberi и Hypogymnia physodes.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*806.3

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: ВА637781 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что проблема леса и степи, вызывающая острые дискуссии, требует всестороннего анализа, включающего аспекты термодинамики, в частности, аккумуляции и трансформации энергии, определяющей устойчивость и развитие экосистем. Проведено сравнение энергетических потенциалов и потоков лесных и степных экосистем по различным блокам. Анализ количественных данных свидетельствует о концентрации энергии в биомассе лесных экосистем, характеризующихся высокой энергетической емкостью, и в подземном блоке степных экосистем (преимущественно за счет высокой концентрации гумуса в мощных черноземах). Биотический блок степных экосистем характеризуется высоким энергетическим оборотом, в 16 раз превышающим лесные, а также более высокими показателями энтропии (0,48), чем в лесных (0,035), что определяет характер сукцессии. Энергия выступает движущей силой сукцессии, направленной на противодействие изменениям, вызванным влиянием внешней среды, снижение энтропии, повышение самоорганизации экосистем за счет аккумуляции энергии в надземном (лес) либо подземном (степь) блоках.

Изучено видовое и функциональное разнообразие фитофагов, зоофагов и паразитов. Установлены качественные и количественные закономерности организации трофических уровней с участием консументов. Выявлены основные направления движения вещества в солончаковых биогеоценозах.