Тезисы докладов II Международной конференции "Актуальные проблемы современной альгологии".

Дисертація є першим для України узагальнюючим дослідженням, присвяченим вивченню викопних діатомових водоростей, закономірностей розподілу їх решток у товщі морських осадових відкладів та детальному аналізу їх еволюції протягом значного відрізку геологічного часу. Визначено послідовність зональних діатомових підрозділів, встановлено біостратиграфічні репери і на цій основі розроблено першу для території України зональну біостратиграфічну діатомову шкалу кайнозойських відкладів. Встановлено найважливіші корелятивні рівні для зпівставлення розробленої шкали з діатомовими шкалами інших регіонів світу та Світового океану та можливості її використання для розчленування та кореляції кайнозойських утворень. Визначено межі еволюційних змін та обгрунтовано еволюційну етапність у розвитку відділу Bacillariophyta у регіоні, простежені шляхи еволюції стратиграфічно важливих таксонів. Екологічні структури викопних діатомових ценозів стали підгрунтям для інтерпретації палеоекологічних умов існування діатомових та визначення палеогідрологічних характеристик басейнів протягом їх кайнозойської історії. Розроблено комп'ютерну базу даних та створено атлас викопних діатомових водоростей України, що є складовою частиною банку даних про викопні організми країни. Результати роботи знайшли впровадження під час побудови Національним Стратиграфічним комітетом "Стратиграфических схем фанерозоя и докембрия Украиным" (1993).

Тезисы докладов II Международной конференции "Актуальные проблемы современной альгологии".

Тезисы докладов II Международной конференции "Актуальные проблемы современной альгологии".

Індекс рубрикатора НБУВ: Е159.123

Шифр НБУВ: Ж14395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Голова міжнародної стратиграфічної комісії (МСК) Ю. Ремане звернувся письмово у червні 1997 р. до міжнародної підкомісії зі стратиграфії силурійської системи (МПСС) із пропозицією назвати сучасні силурійські серії Міжнародної стратиграфічної шкали (МСШ) (від ландоверійської до пржидольської) ярусами, а сучасні силурійські яруси (від руданського до лудфордського) - під'ярусами. На його думку, вказані серії є еквівалентними за об'ємом ярусам девону (як і решти систем палеозою). Рекомендації Ю. Ремане викликали жваву дискусію серед членів МПСС відносно серій і ярусів МСШ. З огляду матеріалів цієї дискусії випливає: 1) термін "серія" використовується в сучасній МСШ силуру та інших геологічних систем палеозою для позначення літостратиграфічних підрозділів стратотипових областей Західної Європи; 2) зони та лише деякі з сучасних ярусів МСШ палеозойських систем є біостратиграфічними підрозділами. Зроблено першу спробу розчленувати силурійську систему Південного Заходу Східно-Європейської платформи на супідрядні підрозділи палеонтологічного обгрунтування за даними стратиграфічного поширення решток граптолітів, брахіопод, хітинозой та інших груп організмів. Силур запропоновано розділяти на три відділи, а не на чотири серії, як постановив 27-й Міжнародний геологічний конгрес (МГК, Москва, 1984). Середній відділ розчленовується на китайгородський і тіритський пояси. Кожний з поясів поділяється на яруси, яруси - на зони. Обгрунтовано необхідність виділення нового для стратиграфіїсереднього відділу силуру конівського ярусу.

Председатель МСК Ю. Ремане в июне 1997 г. обратился письменно в Международную подкомиссию по стратиграфии силурийской системы (МПСС) с предложением переопределить силурийские серии Международной стратиграфической шкалы (МСШ) (от ландоверийской до пржидольской) в ярусы, а современные ярусы (от руданского до лудфордского) - в подъярусы. По его мнению, указанные серии эквивалентны по объему ярусам девона (как и остальных систем палеозоя). Рекомендации Ю. Ремане вызвали оживленную дискуссию среди членов МПСС относительно серий и ярусов МСШ. Из обзора этой дискуссии следует: 1) термин "серия" используется в современной МСШ силура и других геологических систем палеозоя для обозначения литостратиграфических подразделений стратотипических областей Западной Европы; 2) зоны и только некоторые из современных ярусов МСШ палеозойских систем являются биостратиграфическими подразделениями. Предпринята первая попытка расчленить силурийскую систему Юго-Запада Восточно-Европейской платформы на соподчиненные подразделения палеонтологического обоснования по данным стратиграфического распространения остатков граптолитов, брахиопод, хитонозной и других групп организмов. В итоге силур предложено разделять на три отдела, а не на четыре серии, как постановил 27-й Международный геологический конгресс (МГК, Москва, 1984). Средний отдел расчленяется на китайгородской и тиритский пояса. Каждый из поясов делится на ярусы, ярусы - на зоны. Обоснована необходимость выделения нового для стратиграфии среднего отдела силура коновского яруса.

In June 1997 Chairman of International Commission on Stratigraphy (ICS) Jurgen Remane initiated a discussion with the tirular membership of the Subcommission on the Silurian Stratigraphy (SSS) regarding the status of the Silurian Series and the Stages/ "In order tj better approximate the practice of other subcommissions, it was recommended that the present Silurian Series (Llandovery to Pridoli) be rassigned as Stages and the present Silurian Stages (Rhuddanian to Ludfordian) be reassigned as Substages" [8, p. 4,5]. The review of the discussion of the membership of the SSS [ibid., p. 17-20] dtmonstrated: 1) The term "Series" (Llandovery to Pridoli and the Series of other of the geological Systems) reflect in the Global Stratigraphic Chart (GSC) thelithostratigraphicunits of the stratjtypical areas and therefore have no the correlative meaning. They have only the historical interest. Consequently, the discussion about the status of the Silurian Series is senseless; 2) The Zones and only some Stagesare the biostratigraphic units of the GSC. This work is the first attempt to divide the Silurian deposits of the South-Western part of the EEP according to the stratigraphical distribution of graptolites, brachiopods, chitinozoans and other groups of fauna and flora. In this article the author offered to distinguish one new Stage (Konovian) in the stratigraphy of the Middle Silurian Section.

У нижньокарбонових відкладах озерянської свити на північному заході Українського щита виявлено багатий комплекс давніх органічних залишків-мікрофосілій, серед яких присутні нитчаті водорості, які мають велике значення для стратиграфії району. Коротко описано деякі види.

За допомогою методів електронної мікроскопії вивчено зразки вапнякових порід з триасових покладів Сибіру, Північного Кавказу, карбону та девону Східно-Європейської платформи та протерозою Карелії. У триасових покладах виявлено явні коколіти, а у палеозої та протерозої - структури, дуже схожі з тими, що спостерігаються у перекристалізованих кайнозойських вапняках, які містять нанофосилії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е159.123*221.5"071.21"(5Кит)

Шифр НБУВ: Ж14395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е159.123*990.3*60"071.1"(4Укр)

Шифр НБУВ: Ж14395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі вивчення складу (у шліфах) верхньоюрських карбонатних порід автохтона Передкарпатського прогину виявлено залишки різних типів вапняних водоростей, окремі з яких є основною частиною водоростевих вапняків. Встановлено певні екологічні умови існування, притаманні кожному типу водоростей на окраїні карбонатного шельфу океану Мезотетіс.

Использован комплексный методический подход для выделения, номинации, дифференциации и анализа пространственного распределения типов растительности меловых обнажений на юго-востоке Украины. Выделено семь типов растительных сообществ, для которых определены соответствующие номинативы. Наиболее общая дифференциация типов проведена согласно значениям типологической принадлежности сообществ при условии контрарности распределения значений для групп типов солнцецветников, юринейников и иссопников. Для первой группы типов дифференцирующими являются показатели ценотического и сукцессионного коэффициентов, для второй и третьей - значения коэффициента перекрытия областей распределения значений сложности и сформированности, сукцессионного и ценотического индексов. Составлены схемы пространственного распределения участия типов в составе растительного покрова и спектр их сукцессионной продвинутости.

Вивчено органікостінний мікрофітопланктон середнього еоцену-олігоцену Українського щита та Київського Придніпров'я. Виявлено, що найбільш чисельні та різномантні комплекси фітопланктону присутні в еоценових відкладах. Фітофосилії в олігоценових відкладах виявлено лише у фаціях Київського Придніпров'я. Для даного регіону запропоновано варіант зональної схеми за диноцистами, згідно з якою в середньоеоценових-олігоценових відкладах Київського Придніпров'я виділено три зони та два шари з диноцистами, а для регіону Українського щита в еоценових відкладах - два шари з динофлорою. В історії розвитку динофітових водоростей регіону виділено еоценовий і олігоценовий етапи, кожний з яких розділяється на підетапи. Реконструйовано палеоекологічні умови басейнів седиментації середнього еоцену-олігоцену. Описано 39 видів та різновидів диноцист, дві форми з яких нові для науки, а також два види акритарх та два види зелених водоростей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е159.123"071.21"(4Рос)

Шифр НБУВ: Ж14395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати палінологічного вивчення пізньопалеолітичної стоянки Межиріч. Виділено чотири локальні палінозони. Охарактеризовано палеогеографічні умови часу існування стоянки.

The results of a palynological study of Upper Oligocene rocks in the northern part of Ukraine are presented. According to the composition of the spore-pollen complex, the reconstruction of a vegetation and a climate of the northern part of Ukraine in the Late Oligocene (according to the method of Fauquette, Guiot, Suc (1998)) is made. The trigonometric interpolation method (Molchanoff, 2002) is applied to the evaluation of a change in the mean monthly air temperature during a year.

Ключ. слова: Thymelaeaceae, Primulaceae, Brassicaceae, Fabaceae, анатомія листка, кранц-структура, C_4-тип фотосинтезу, кретофіли, крейдяні відслонення
Індекс рубрикатора НБУВ: Е159.29*691.5

Рубрики:

Викопні Magnoliophyta Викопні магноліофіти

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е159.123"072.1"*60(4Рос5) + Е159.123"071.22"*(4Рос5)

Шифр НБУВ: Ж14395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е159.123"072.1"

Шифр НБУВ: Ж14395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Впервые описаны известковые водоросли позднего девона Украины. Составлен атлас 123-х видов, в частности, 7-ми новых видов синезеленых, зеленых, красных и харовых водорослей, принадлежащих 30-ти родам. Представлены комплексы водорослей по каждому из исследованных регионов. Проанализированы особенности стратиграфического распространения данных видов. На основании фациальной характеристики приведены разработки палеореконструкции изученных бассейнов седиментации позднедевонских отложений.