Ключ. слова: лактобацили, макрофаги, фагоцитоз, окиснювальна активність, гіперчутливість сповільненого типу
Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.794 + Е422.265*871

Рубрики:

Біогенні стимулятори, адаптогени

Lactobacillus

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Комплексно вивчено вплив основних технологічних параметрів та умов культивування виробничих штамів лактобактерій на нагромадження біомаси, лізовамість клітин та рівень прояву антагоністичної, онкопротекторної та імуномодулювальної активності вихідної субстанції з метою наступного використання для одержання препаратів з широким спектром терапевтичної активності готових препаратів. Визначено можливість проведення керованого біосинтезу для одержання за виробничих умов біомаси молочнокислих бактерій з переважно заданими властивостями. З'ясовано їх антибіотичну дію та показано можливість зміни рівня онкопротекторної й імуномодулювальної активності. Доведено високий рівень індивідуальної мінливості клітин продуцентів, показано необхідність використання великої кількості критеріїв для відбору культур-претендентів з метою віднесення їх до пробіотичних штамів. Запропоновано додаткову характеристику чутливості клітин до дії літичних ферментів як одного з показників стабільності властивостей пробіотичної культури. Установлено залежність чутливості клітин до дії літичного ферментного комплексу та лізоциму від умов культивування - складу ферментаційного середовища та ряду технологічних параметрів. Показано різноспрямованість регулювання процесів нагромадження біомаси, формування антагоністичного комплексу й імуномодулювального потенціалу продуцента.

  Скачати повний текст

Визначено параметри росту різних штамів лакто- і біфідобактерій з пробіотичними властивостями в процесі культивування у середовищах, оптимальну кількість та співвідношення між складовими середовищ для максимального нагромадження біомаси.

Определены параметры роста разных штаммов лакто- и бифидобактерий с пробиотическими свойствами в процессе культивирования в средах, оптимальное количество и соотношение между составными сред для максимального накопления биомассы.

З мікробних екосистем людини ізольовано понад 2 000 штамів лактобацил. Вивчено окремі пробіотичні властивості 116-ти найбільш активних штамів. Установлено високий пробіотичний потенціал 58-ми таких штамів та їх перспективи щодо використання у складі біопрепаратів і молочних продуктів пробіотичної дії.

Из микробных экосистем человека изолировано более 2 000 штаммов лактобацилл. Изучены отдельные пробиотические свойства 116-ти наиболее активных штаммов. Установлен высокий пробиотический потенциал 58-ми таких штаммов и перспективность их использования в составе биопрепаратов и молочных продуктов пробиотического действия.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.265*871 + Л870.4

Рубрики:

Lactobacillus

Одержання ферментних препаратів

Шифр НБУВ: Ж25976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.265*871

Рубрики:

Lactobacillus

Шифр НБУВ: Ж25976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.265*871

Рубрики:

Lactobacillus

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено вплив складу кріозахисних середовищ на збереження життєздатності та біотехнологічні властивості ліофілізованих бактерій штаму Lactobacillus plantarum ONU315. Використання захисного середовища, до складу якого входить знежирене молоко (40 %), цукроза (20 %), натрій лимоннокислий (20 %), лактоза (9,5 %), мальтоза (9,5 %) і желатин (1 %) дозволяє зберегти життєздатність і біохімічну активність ліофілізованих бактерій штаму L. plantarum ONU315. Ліофілізовані лактобактерії штаму L. plantarum ONU315 упродовж 6 місяців зберігали антагоністичну активність до представників мікробіоти плодових тіл гливи звичайної.

Мета роботи - пошук біологічно активних штамів лактобактерій, перспективних у виробництві функціональних молочних продуктів. Об'єктом дослідження були молочнокислі бактерії, ізольовані з вмісту кишечника здорових людей та з некомерційних молочних продуктів. Застосовано сучасні методологічні підходи й відібрано штами молочнокислих бактерій Lactobacillus сasei 302, Lactobacillus аcidophilus 35 і Streptococcus thermophilus 21 з високим рівнем біологічної активності. Встановлено високий біологічний потенціал відібраних культур лактобактерій, що здатен забезпечити стабільність перебігу технологічного процесу виробництва та необхідні характеристики бактеріальних препаратів і ферментованих ними продуктів. У дослідах in vitro показано, що селекціонованим штамам притаманні важливі промислові властивості, а саме: здатність знижувати рівень холестеролу та лактози під час розвитку в молоці, стійкість до вірулентних бактеріофагів та агресивних сполук шлунково-кишкового тракту, висока антагоністична й адгезивна активність.

Вивчено вплив Lactobacillus plantarum ONU87 у суміші з автолізатом клітин Erwinia carotovora ZM1, що містить бактеріофаги та макромолекулярні бактеріоцини, на розвиток інфекції бактеріального раку. Інфекційним агентом був штам Rhizobium radiobacter C58, який характеризується високою вірулентністю. Як тест-моделі використано коренеплоди моркви (Daucus carota subsp. sativus L.) і рослини каланхое (Kalanchoe daigremontiana Mill.). Вивчено вплив суспензії лактобацил і автолізату ервіній на виживання бактерій штаму R. radiobacter C58 in vitro. Показано, що кількість життєздатних клітин фітопатогенних бактерій зменшується вже через чотири години. Обробка сумішшю лактобацил і автолізату ервіній призводить до повного пригнічення патогенезу бактеріального раку на рослинах каланхое. На коренеплодах моркви обробка експериментальною сумішшю веде до зменшення кількості уражених експлантів на 14,3 %. Зроблено висновок, що залежно від сприйнятливості рослини обробка сумішшю лактобацил і автолізату ервіній призводить або до повного пригнічення патогенезу бактеріального раку, або до зменшення проявів його симптомів.

Виділено бактерії Lactobacillus plantarum з виноградного сусла та вивчення їх генетичної різноманітності. Молочнокислі бактерії були виділені з ягід 14 сортів винограду, який культивувався на півдні України. Для ідентифікації L. plantarum та вивчення різноманітності штамів застосовували класичний метод ПЛР та RAPD-ПЛР. Для реконструкції філогенетичного дерева досліджених штамів було використано програму Matlab 7.0. Бактерії роду Lactobacillus були виділені з 7 проб виноградного сусла серед 14 протестованих сортів винограду. 80 % досліджених штамів лактобацил належали до виду L. plantarum. Виявлено групи генетичної схожості між штамами L. plantarum. На філогенетичному дереві штами формували чотири кластери, згруповані за ступенем їх подібності. Вказані результати дозволили зробити висновок про те, що генетично подібними могли бути штами L. plantarum, виділені з виноградного сусла різних сортів та місцевостей культивування винограду. У той же час штами L. plantarum з однакового джерела походження могли виявляти генетичну різноманітність.

Визначено імуномодулювальну дію базової пробіотичної композиції молочнокислих бактерій на основі роду Lactobacillus, рослинного компонента карбюлози та комплексного пробіотика з карбюлозою на експериментальній моделі інтактних мишей. Встановлено, що введення до складу пробіотика карбюлози підвищувало функціональну активність клітин фагоцитарної системи, а саме поглинальну активність макрофагів (за показником фагоцитозу). Після введення інтактним мишам комплексного препарату на основі композиції молочнокислих бактерій з карбюлозою виявлено тенденцію до підвищення кількості CD19+ В-лімфоцитів, кількості CD25+- клітин у селезінці, до яких належать активовані Т- та В-лімфоцити, а також активовані макрофаги. Під впливом чистої карбюлози у селезінці дослідних мишей також підвищувалась кількість CD4+-клітин (на дев'яту добу) та CD25+-клітин (на третю та шосту добу). Одержані дані свідчать про потенційну здатність як базової композиції пробіотика, так і комплексного препарату з карбюлозою, направляти розвиток імунної відповіді по клітинному типу, важливому при захисті як від бактеріальних, так і вірусних патогенів.

Мета роботи - вивчення взаємодії клітин Lactobacillus plantarum Р17630 та Candida albicans ATCC 18804 при утворенні полівидової біоплівки та встановлення основних етапів її формування. Методи - взаємодію клітин Lactobacillus plantarum Р17630 та Candida albicans ATCC 18804 при утворенні моно- та полівидової біоплівок вивчали за культивування у живильних середовищах MRS і Сабуро. Структуру біоплівок та наявність окремих структурних складових, які визначають ступінь зрілості мікробних асоціацій, визначали за забарвленням кристалічним фіолетовим. Реєстрацію взаємовідносин впродовж формування полівидової біоплівки здійснювали шляхом порівняння показників її оптичної щільності з показниками монобіоплівок L. plantarum Р17630 та C. albicans ATCC 18804. Результати: найбільш інтенсивне утворення монобіоплівки окремими штамами L. plantarum Р17630 та C. albicans ATCC 18804 відбувалося впродовж перших двох діб культивування у рідкому живильному середовищі Сабуро. Під час утворення полівидової біоплівки між L. plantarum Р17630 та C. albicans ATCC 18804 розвивалася антагоністична взаємодія, найбільший прояв якої спостерігався впродовж перших 48 год культивування, визначаючи порушення структурних компонентів біоплівки. Висновки: в процесі формування моновидових біоплівок було визначено три основних етапи: адгезія клітин до щільної поверхні (перші 24 год), утворення окремих мікроколоній (впродовж другої доби) та формування зрілого суцільного клітинного шару (за 96 год інкубації). Антагоністична взаємодія L. plantarum P17630 та C. albicans ATCC 18804 у складі полівидової біоплівки, зокрема уповільнення розвитку дріжджоподібних грибів та утворення ними суцільного міцелію, була більш вираженою при утворенні еукаріотним учасником угруповання гіфів, ніж окремих дріжджоподібних клітин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.265*871

Рубрики:

Lactobacillus

Шифр НБУВ: Ж25976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі вивчення фенотипових властивостей і хемотаксономічних ознак вперше показано гетерогенність фізіолого-біохімічних показників росту штамів L. plantarum, виділених з ендемічних ферментованих продуктів рослинного походження, у порівнянні зі штамами, ізольованими з кисломолочних продуктів. Встановлено відсутність впливу джерела виділення штамів L. plantarum на антибіотикочутливість і стійкість до умов шлунково-кишкового тракту. Показано залежність синтезу біогенних амінів і кислотоутворення від джерела виділення штамів L. plantarum. Вперше виявлено різницю у кількісному жирнокислотному складі загальних клітинних ліпідів штамів L. plantarum, залежно від джерела виділення. Штами, ізольовані з ферментованих овочів, мали вищий вміст cis-C 18:1 та нижчий рівень С16:0 та trans-C18:1 жирних кислот в порівнянні з ізолятами з кисломолочних продуктів. Показано різницю у антагоністичній активності штамів L. plantarum, ізольованих з різних джерел, щодо фітопатогенних та умовно патогенних мікроорганізмів. Вперше виявлено залежність антагоністичної дії ізольованих штамів щодо фітопатогенних мікроорганізмів від наявності глюкози та твіну-80 у поживному середовищі. Відсутність в ньому глюкози не впливала на антагоністичну активність штамів щодо Shigella flexneri, Staphylococcus epidermidis та Candida albicans.

Доведено наявність пробіотичної властивості штамів лактобактерій, виділених із різних екологічних ніш. Відібрано три штами L. fermentum 25 i L. plantarum 991 i 1005, перспективні для подальших досліджень з метою використання їх як основи для пробіотичних препаратів.

Доказано наличие пробиотического свойства штаммов лактобактерий, выделенных из разных экологических ниш. Отобраны три штамма L. fermentum 25 i L. plantarum 991 i 1005, перспективные для дальнейших исследований с целью использования их в качестве основы для пробиотических препаратов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л92-1с + Е422.265*871

Рубрики:

Виробництво м'яса і м'ясних продуктів

Lactobacillus

Шифр НБУВ: Ж43715 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - вивчити вплив L. plantarum на мікроміцети Fusarium sp., виділений з уражених поляганням сіянців сосни звичайної. Антагоністичний вплив лактобацил виявляли лунковим методом дифузії в агар. Вплив L. plantarum на проростання інфікованого насіння вивчали шляхом внесення добової культури лактобацил і відмитих клітин лактобацил у грунт перед посівом насіння. Добовою культурою також обробляли сіянці сосни. Дослідження впливу культур лактобацил на ріст Fusarium sp. 17, виділеного з ураженого сіянця сосни, показало, що добові культури L. plantarum ОНУ 12, ОНУ 311, ОНУ 355 та їх консорціуми спричиняли зони затримки росту міцелію гриба. Обробка грунту перед посівом добовою культурою штаму L. plantarum ОНУ 311 збільшувала схожість насіння сосни на 17,3 %, виживання рослин на 7 %, і середню висоту сіянців на 8 %. Внесення у грунт суспензії відмитих клітин і обробка ними сіянців були неефективними. Висновок: бактерії виду L. plantarum можуть бути розглянуті як перспективні мікроорганізми для покращення схожості насіння сосни звичайної і захисту сіянців за дотримання певних умов обробки грунту.