Дано огляд літератури, в якому зібрано та проаналізовано дані про розвиток лісових ценозів і спонтанне відтворення лісової рослинності на відкритих безлісних ділянках за відсутності або мінімізації антропогенного втручання. Вивчення загальних особливостей перебігу процесів самозаліснення, а також аналіз швидкості та спрямованості цих процесів у Чорнобильській зоні відчуження дозволяють зробити прогноз подальшого розвитку флори цього регіону під дією прямого (опромінення) та опосередкованого (припинення господарювання) впливу радіації.

Наведено загальний видовий склад та систематичну структуру рослин залізничних місцезростань Луганської області. Досліджено й узагальнено дані про стан і місце залізничної флори та її адвентивного субелементу у флорі регіону та області, проведено карпологічний аналіз, здійснено господарську оцінку. Зроблена власна характеристика стану популяцій адвентивних рослин та прогноз їх розвитку на залізницях і в прилеглих ценозах, складено анотований конспект цих рослин.

Подано результати вивчення аеротехногенного забруднення зелених насаджень м. Алчевська методом снігової індикації. Встановлено, що головними забруднювачами атмосфери в цьому районі є оксид вуглецю, пил, діоксид сірки, діоксид азоту, аміак. Сніговий покрив у насадженнях підлуговується техногенними амонієм, кальцієм і магнієм. З наближенням до промзони збільшується навантаження хлором та кальцієм. Розподіл у просторі решти інгредієнтів не має чіткого зв'язку з віддаленням від джерел викидів. У цілому, забруднення насаджень у місті вище, ніж у передмісті. Виняток становлять важкі метали, яких більше накопичується на околицях міста.

Досліджено взаємний вплив рослин ароматичних видів (непети, чорнобривців, змієголовнику, кропу), зернових (пшениці, кукурудзи, гречки, ячменю) і кормових (ріпаку, суріпиці) за умов їх сумісного вирощування. Встановлено як позитивний, так і негативний (одно- та двосторонні) взаємовпливи рослин-партнерів, що може мати практичне значення. Показано стимулювальний вплив на врожайність маси сирої речовини та збір ефірної олії непети сумісного вирощування з кормовими, лікарськими та ефіроолійними культурами, крім кропу городнього.

Подано аналітичний огляд літератури останніх двох десятиріч стосовно алелопатії рослин в аспекті проблем агрофітоценології. Показана актуальність подальших досліджень культурних рослин з урахуванням їх алелопатичних властивостей і взаємовідносин з агрономічно цінними групами мікроорганізмів у зв'язку з удосконаленням технологій їх вирощування.

Представлена характеристика бриофлоры степной зоны Европы на фоне антропогенного прессинга на природу. Приведена история изучения мохообразных, проанализирована таксономическая, эволюционно-географическая, биоморфологическая, экологическая и ценотическая структура бриофлоры. Рассмотрены основные этапы истории формирования бриофлоры, изменения бриофлоры под антропогенным воздействием. Показано, что для охраны редких видов созданы 8 заказников, а на 19 заказников и 2 национальных парка подготовлены материалы.

Заповедные степные территории Украины образуют сеть базовых полигонов реинвентаризационного фитоценологического мониторинга. С образованием в 1996 г. в степной полосе нового природного заповедника "Еланецкая степь" (Николаевская обл., 1675,5 га) возникла возможность подключить его к этой сети. В 1997 г. были проведены флороценотические исследования заповедника, составлена подробная геоботаническая карта (1:500), заложены стационарные профили-трансекты, собран массив описаний стандартных пробных участков. Заповедник отличается слабой представленностью плакорных степей, наличием огромных площадей молодых залежей (около 46% от площади заповедного массива), значительным распространением петрофитных степей на известняковых обнажениях, сильной антропогенной трансформированностью природных комплексов и наличием коллекции копытных животных в специальном вольере. Крайнее западное расположение "Еланецкой степи" относительно ранее имевшихся заповедных участков предполагает значительное своеобразие резерватных сукцессий.

Вивчено процес накопичення зв'язаних і вільних амінокислот у зерні кукурудзи за звичайних умов вирощування рослин і при передпосівній обробці грунту гербіцидами. Введено одиницю "індекс невключення" - відношення кількості вільної амінокислоти до її сумарної кількості, яка характеризує ефективність використання фонду вільних амінокислот в процесі біосинтезу запасних білків зерна. Показано генотипову обумовленість перебудови азотовмісних сполук зернівки під дією пестицидів.

Вивчали можливості використання методу культивування рослин в системі in vitro для порівняльної оцінки фітотоксичності важких металів. Побудовані ряди фіто- та цитотоксичності (токсичності на клітинному рівні) важких металів, а також ряди, що відображають здатність до нагромадження іонів цих металів у коренях і надземній частині рослин. Пропонується гіпотеза, що бар'єрна функція кореня сформувалася як вибірковий захист від найбільш цитотоксичних елементів.

Исследованы динамические процессы в популяциях разных видов Potentilla L., произрастающих на осушенных площадях Волынского Полесья. Эксплеренты P. anserina L. и P. reptans L. активно распространяются на мелиорированных площадях. Патиенты P. alba L. и P. argentea L. не испытывают в результате осушения значительных изменений. Однако наиболее ценный в сырьевом отношении P. erecta (L.) Raeusch. быстро выпадает из состава новых сообществ, а его урожайность снижается примерно в 5 раз.

Наведено результати досліджень радіального приросту сосни під впливом викидів токсикантів підприємствами Лисичансько-Рубіжансько-Сєвєродонецької промагломерації. Показано закономірності динаміки річного приросту сосни, його зв'язки з антропогенними та кліматичними факторами.

Показаны особенности изменения таксономической, биоморфической и экологической структур рудеральных растительных сообществ в сукцессионном ряду. Выявлена специфика формирования спонтанных лесных сообществ на однотипных субстратах.

Обстеження лук заплави Сіверського Дінця в межах Харківської області показало можливість застосування принципів лісової типології для їх екологічної класифікації. Але лучні спільноти за своїм складом і будовою суттєво відрізняються від лісових. Тому виділення типів лук потребує вибору інших критеріїв у порівнянні з тими, які прийняті для виділення типів лісу.

Наведено методологічні підходи до екологічного нормування аеротехногенного навантаження на лісові екосистеми. Вивчено забруднення соснових і букових насаджень та його наслідки в районі шести промислових об'єктів у Поліссі, Лісостепу, Степу та Прикарпатті. Встановлено гранично допустимі навантаження токсикантів на лісові екосистеми в цих районах.

Вивчення складу снігового покриву в лісових насадженнях зеленої зони Донецька показало, що внаслідок локального забруднення та регіонального переносу відбуваються значні зміни в його хімізмі. Не дивлячись на значний вміст кислих аніонів, у цілому спостерігається зсув реакції опадів у лужний бік. Рівень надходження забруднювачів може коливатися в значному діапазоні.

Досліджено забруднення цезієм-137 представників флори західного регіону України: ягідних, грибів та нижчих рослин (мохів і лишайників). Описано значні відмінності в здатності накопичення радіоактивного цезію вегетативними та регенеративними органами рослин. Розраховано відповідні коефіцієнти, які характеризують особливості переходу цезію-137 з грунту в рослини. Зроблено висновок про можливість визначення щільності забруднення грунтів цезієм за даними відповідного забруднення грибів.

Наведені дані щодо заростання нафтовиливних плям особинами різних видів рослин. Виділено п'ять стадій заростання, подано їх характеристики.

Рассмотрены графики распределения индекса фитоценотической значимости вдоль ценохроноклина растительности отвалов для 62 видов типичных для отвалов растений, построенные по данным наблюдений на 290 пробных площадях, расположенных на 40 терриконах угольных шахт Донбасса. При первичной сукцессии на отвалах шахт наблюдается каскадный эффект, т. е. появление стадий, различающихся по видовому составу и структурной организации растительного покрова. Образование каскадов объясняется взаимодействием растений с местообитанием, являющимся комплексом микросайтов с определенным распределением экологических условий, а также межвидовыми взаимодействиями растений. Вначале преобладает "постоянно действующая конкуренция", но на второй и, особенно, третьей стадиях происходит дифференциация экологических ниш видов и конкуренция становится диффузной. Учет этих взаимодействий позволяет создавать рекультивационные фитоценозы с межвидовыми взаимоотношениями, неблагоприятными для карантинных видов растений, очагом которых часто являются отвалы.

Узагальнено літературні і власні експериментальні дані стосовно проблеми проліферації та розтягнення рослинних клітин за умов водного стресу на різних системних рівнях. Визначено роль систем репопуляційного відновлення і розкрито особливості субклітинних механізмів осмотичної регуляції в підтриманні водного гомеостазу меристематичних тканин при дефіциті води.

За допомогою біотестів на коренях крес-салату вивчалась алелопатична дія суміші з речовин, яка належить до групи стероїдних сапонінів - дельтозиду, та 11 фенолкарбонових кислот. Показано пряму залежність між будовою молекули фенолу, концентрацією дельтозиду та сумарним ефектом дії суміші сапоніну та фенолкарбонової кислоти.