Вивчено органи, тканини та клітини імунної системи мишей лінії CBA і C57BL. Значну увагу приділено генетичним аспектам системи комплементу, гібридизації соматичних клітин з метою одержання моноклональних антитіл, реакції відтворення алогенного трансплантанта, генетичному контролю гіперчутливості сповільненого типу тощо. Досліджено групи крові сільськогосподарських тварин, виявлено міжлінійні відмінності антитілогенезу на рівні антитілоутворювальних клітин.

Дається імуногенетична характеристика чистопородних свиней (велика біла, дюрок) та їх помісей різної кровності (1/2ВБx1/2Д, 1/4ВБx3/4Д, 3/4ВБx1/4Д), протестованих 30-ма антигенними факторами груп крові.

У самок щурів у препубертаті штучно знижено рівень ендогенних стероїдів, метаболітів тестостерону: естрогенів (введенням інгібітора ароматази) або 5alpha-відновлених андрогенів (введенням інгібітора 5alpha-редуктази). У щурів протягом пубертації розвивалась у першому випадку гіперандрогенія на тлі недостатності естрогенів, у другому - гіперестрогенія. Зміни андроген-естрогенного гомеостазу у пубертаті призводили у дорослому віці до патології репродуктивної функції, головним проявом якої було порушення статевого циклу. Віддаленим наслідком пубертатної андрогенізації було пригнічення гонадотропної секреції, гонадального синтезу андрогенів, пізніх стадій фолікулогенезу й овуляції. Зменшення кількості овуляцій, навіть за умов збереженого циклу, може спричиняти зниження плодючості самок. Пубертатна естрогенізація самок призводила у репродуктивному віці до пригнічення секреції прогестерону в післяовуляційний період. Недостатність лютеїнової фази оваріального циклу може стати причиною невиношування вагітності, безпліддя ендокринного генезу.

Исследованы у самок крыс в пубертате искусственно сниженные уровни эндогенных стероидов, метаболитов тестостерона: эстрогенов (введением ингибитора ароматазы) или 5alpha-восстановленных андрогенов (введением ингибитора 5alpha-редуктазы). В первом случае у крыс в течение пубертации наблюдалась гиперандрогения на фоне недостаточности эстрогенов, во втором - гиперэстрогения. Изменение андроген-эстрогенного гомеостаза в пубертате приводило у взрослых животных к патологии репродуктивной функции, главным проявлением которой было нарушение структуры полового цикла. Отдаленным последствием пубертатной андрогенизации было угнетение гонадотропной секреции, гонадального синтеза андрогенов, поздних стадий фолликулогенеза и овуляции. Уменьшение числа овуляций, даже в условиях сохраненного цикла, может вызывать снижение плодовитости самок. Пубертатная эстрогенизация организма приводила в репродуктивном возрасте к угнетению секреции прогестерона в постовуляторный период. Недостаточность лютеиновой фазы овариального цикла, вероятно, может стать причиной невынашивания беременности и бесплодия эндокринного генеза.

In prepubertal female rats low endogenous estrogen or 5alpha-reduced androgen levels were modeled by treatment with aromatase or 5alpha-reductase inhibitors, respectively. the former resulted in hyperandrogenemia with lack of estrogens during pubertation; thelatter led to the hyperestrogenemia. the altered androgen-estrogen homeostasis in puberty evoked the disturbance of reproductive function in adult animals that mainly consisted in the disorder of the estrous cycle. the depression of the gonadotrophin secretion, the ovarian androgen synthesis, the latest stages of folliculogenesis and ovulation were the remote results of female pubertal androgenization. the diminishing of ovulation number provokes the decrease of fertility, notwithstanding preserved estrous cycle. the pubertal estrogenization resulted in suppression of progesterone secretion in postovulatory period in adulthood. luteal phase lack of the ovarian cycle contributed to the break off pregnancy that could be the cause of the endocrine infertility.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*444*71,025

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*444*739-641.9

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*444*739

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*444*721 + Р410.1-29

Рубрики:

Загальна зоологія

Хвороби серця

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*444*739

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Досліджено ефекти опромінювання світлом He-Ne лазера і надвисокої частоти (НВЧ) яєць і ляльок дрозофіли на показники теплостійкості імаго, репродуктивної здатності та виходу імаго у ліній з низькою та високою статевою активністю, та їх гібридів. У дослідах на клітинах букального епітелію людини встановлено, що випромінювання He-Ne лазера надвисокої частоти викликає збільшення електронегативності ядер (ЕНЯ) та підвищення кількості гранул гетерохроматину в ядрах. Досліджено вплив інсуліну та інгібіторів біосинтезу РНК і білка на ЕНЯ. За результатами дослідження виявлено значні ефекти мікрохвильового та лазерного випромінювання на клітинному й організменому рівнях, реакція на дані фактори обумовлена генотипом.

Вивчено молекулярні механізми регуляції гліколізу на рівні експресії 6-фосфофрукто-2-кінази/фруктозо-2,6-бісфосфатази (PFKFB) у різних органах тварин у разі гіпоксії та цукрового діабету. Установлено, що експресія PFKFB-3 та її сплайн-варіантів за умов гіпоксії посилюється, але по-різному у різних органах. У разі діабету в різних органах установлено зміни в експресії мРНК PFKFB-3 та деяких сплайс-варіантів. Виявлено нові сплайс-варіанти PFKFB-3, -4 та -1 у мишей і щурів та визначено їх нуклеотидну послідовність. З'ясовано, що варіант мРНК PFKFB-1 сітківки щура відрізняється від PFKFB-1 печінки змінами у послідовності нуклеотидів і відсутністю залишку серину, який зумовлює негативну регуляцію активності, а сплайн-варіант мРНК PFKFB-4 має делецію у бісфофатазному домені та його експресія виявилася лише у головному мозку у разі діабету.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*443.1 + Е60*444*721

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: РА360974 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*444*745 + Р281.779-29

Рубрики:

Загальна зоологія

Імуностимулятори. Імунодепресанти. Інтерферон

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На комп'ютерних моделях спінальних мотонейронів миші з реконструйованими дендритними розгалуженнями проведено порівняльне дослідження особливостей дендритної морфології та специфіки патернів вихідних розрядів, що генерувались у відповідь на ступінчасті та трикутні деполяризуючі струми, прикладені до соми; для моделювання використовували мотонейрони мишей дикого типу (WT) і мутантів за геном Cu/Zn супероксиддисмутази 1 (SOD1). Шість дендритів мотонейрона SOD1-типу утворювали більш складне розгалуження, ніж 10-дендритне галуження клітини типу WT. Хоча обидва розгалуження мали подібну максимальну маршрутну довжину, яка дорівнювала майже 600 мкм, комплекс максимально складних дендритних розгалужень клітини SOD1 знаходився в області маршрутних відстаней порядку 300 мкм від соми, тобто приблизно на 100 мкм далі від останньої, ніж у клітини WT. Більша кількість дендритних шляхів, що закінчувалися на значніших відстанях від соми, формували також різні патерни морфометричної асиметрії SOD1- і WT-розгалужень. Модельні нейрони були здатні відтворювати деякі типи експериментально зареєстрованих патернів розрядів, що були описані в літературі. Головні відмінності між двома типами клітин спостерігалися в гістерезисних співвідношеннях частота - струм, що характеризували розряди, викликані трикутними поштовхами струму.

  Скачати повний текст

Досліджено розподіл Fos-імунореактивних (Fos-ір-) і НАДФН-діафоразореактивних (НАДФН-др-) нейронів у під'ядрах мигдалеподібного тіла та інсулярній корі щурів (на рівнях від -2,12 до -3,14 мм від брегми), а також виявлено зміни частоти серцевих скорочень (ЧСС) у інтактних тварин, після харчової депривації та реалізації тваринами їжодобувних рухів. Достовірне збільшення кількості Fos-ір-нейронів виявлено в мозку щурів, які здійснювали оперантні рухи (у порівнянні з іншими групами тварин) як у центральному ядрі мигдалеподібного тіла, так і інсулярній корі на всіх досліджуваних рівнях. Основний фокус локалізації Fos-ір-нейронів у мигдалеподібному тілі був зареєстрований у латеральній частині центрального ядра на рівні -2,56 мм. Більша середня кількість активованих нейронів визначалася також у медіальному та капсулярному під'ядрах центрального ядра. У гранулярній/дисгранулярній інсулярній корі кількість Fos-ір-клітин становила 165,5 од. Однак середня кількість і щільність НАДФН-др-нейронів у досліджених структурах мозку у тварин усіх груп достовірно не відрізнялися. У щурів, що реалізують їжодобувні рухи, були зареєстровані нейрони з подвійним забарвленням (Fos-ір + НАДФН-др) у медіальному, базолатеральному, передньому кортикальному ядрах мигдалеподібного тіла та безіменній субстанції. Виявлено, що виконання тваринами оперантних рухів передньою кінцівкою протягом повторних сеансів тренування супроводжується поступовим зниженням (на 5 - 12 %) усереднених значень ЧСС із наступним відновленням їх до початкових значень (тонічний компонент). Аналіз змін ЧСС протягом реалізації окремих цілеспрямованих рухів виявив період швидкого (500 мс) її

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*444*725.12

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнено дані останніх років з вивчення генів мікроцефалії. Обговорено результати молекулярно-генетичного дослідження цих генів, зроблено оцінку семи визначених локусів (МСРН1 - МСРН7). Описано відповідні їм гени та білкові продукти генів, їх можливу роль у нормальному розвитку мозку, а також мутації у цих генах.