Ключ. слова: calcium signalling, calcium channel, cardiac muscle, sarcoplasmic reticulum, inactivation, restitution
Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*692.123

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: channel gating, ryanodine-sensitive Ca²⁺ release, cardiac myocytes, sarcoplasmic reticulum, Markovian model
Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*692.123

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучено влияние пептидного комплекса на некоторые показатели метаболизма миокарда интактных животных, животных с имунным дефицитом компонентов пептидной системы и в условиях острого иммобилизационного стресса. Установлено отсутствие существенных биохимических изменений в тканях сердца и сыворотке крови, фибринолитических и тромбопластических свойств тканей сердца интактных животных при изучении влияния пептидного комплекса в дозах 0,1 и 1 мг/кг. При имунном дефиците компонентов пептидной системы регуляции сердца пептидный комплекс имел нормализующий дозозависимый эффект. В условиях острого иммобилизационного стресса последний проявлял стресспротективное действие.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*692.123-636-601.2

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*692.12*333.8-63

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж24977 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.65 + Е60*692.123-636-601.2

Рубрики:

Порушення обміну речовин і енергії

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*692.12*73*33

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням дослідження взаємозв'язку різних параметрів кардіогемодинаміки в організмі тварини. В результаті проведених досліджень вперше у ветеринарії визначені етапи включення блукаючого нерва в ритм роботи серця: 1. 1-5 день після народження - період високої частоти серцевих скорочень, виражена симпатикотонія; 2. 6-15 день - початковий період становлення парасимпатичної іннервації; 3. 16-21 день - період стабілізації центрів; 4. 30-45 день - стабільне функціонування вагуса. У телят чорно-рябої породи визначені основні генодинамічні показники серцево-судинної системи (систологічний і хвилинний об'єм крові), на що отримано патент. Вперше враховувався фактор часу (від народження і до становлення) поділу тварин за типом регуляції серцевого ритму, отримано патент.

Вивчено секреторні компоненти серця людей і щурів у нормі та секреторних компонентів серця щурів за умов моделювання гемодинамічного перевантаження міокарда, введення адреналіну та дексаметазону. Встановлено вікові особливості морфлогії та закономірності розташування серцевих тканинних базофілів і міоендокринних клітин у людей дефінітивного періоду. Виявлено, що гемодинамічне перевантаження міокарда активує секреторні компоненти серця: збільшує кількість тканинних базофілів біля кровоносних судин і специфічних секреторних гранул у міоендокринних клітинах і сприяє їх переміщенню. З'ясовано, що адреналін активує тканинні базофіли та міоендокринні клітини, а дексаметазон - гальмує активність тканинних базофілів й активує міоендокринні клітини. Запропоновано новий спосіб моделювання гемодинамічного перевантаження міокарда й активації секреторних компонентів серця. Розроблено класифікацію тканинних базофілів з урахуванням їх розташування у тканинах серця.

Дисертація присвячена питанням формування взаємодії між різними тканинними компонентами в складі міокарда лівого шлуночка серця щура. У роботі виявлений чіткий взаємозв'язок між якісними виявами диференціювання сполучної тканини, рівнем енергетичного метаболізму і кількісними структурними характеристиками міокарда. Визначені типи міжтканинних взаємовідносин в серці щура й установлені хронологічні рамки їх реалізації. З'ясована роль рецепторів клітинної поверхні кардіоміоцитів до лектинів PNA і UeA. Запропоноване в роботі поєднання кількісних морфологічних та гістохімічних методів надає можливість більш глибокого аналізу міжтканинних взаємовідносин в різних органах і тканинах.

Дисертація присвячена питанням морфогенеза міжшлуночкової перегородки серця людини та щура. В роботі проведений аналіз закономірностей формування шлуночкового міокарда, виявлені періоди у розвитку міжшлуночкової перегородки. Представлені кількісні дані про структурні та метаболічні характеристики формотворчих процесів у серці на органному, тканинному, клітинному та ультраструктурному рівнях. Викладені дані про співвідношення між провідними факторами формування міжшлуночкової перегородки - проліферацією, цитодиференціюванням, клітинним ростом. Основні результати роботи будуть корисними для кардіохірургів та дослідників у галузі прикладної морфології при моделюванні аномалій міжшлуночкової перегородки.

Вивчено характер і динаміку морфофункціональних змін у міокарді, а також кількісно-функціональні показники елементів периферичної крові щурів у разі хронічної інтоксикації пестицидом "Симазин" у малих дозах та її корекції тимогеміном у режимах профілактики та лікування. Визначено, що пестицид "Симазин", взятий у малій дозі, що дорівнює величині вірогідного та реального забруднення пестицидами продуктів і води, за умов тривалої дії справляє патогенний вплив на клітини крові та реалізує свій значний кардіотоксичний потенціал. Встановлено відповідність динаміки морфофункціональних змін у міокарді динаміці змін у крові. Показано, що прогресування міокардіодистрофічного процесу відбувається паралельно із появою та поглибленням Т-імунодефіциту, фагоцитарної недостатності нейтрофілів, зі зменшенням кількості моноцитів і зростанням еозинофілів. Доведено, що після лікування щурів тимогеміном від уже сформованих наслідків довгострокової симазинової інтоксикації не спостерігається відновлення структури міокарда, не зростає кількість Т-лімфоцитів, дещо активізується фагоцитарна активність сегментоядерних нейтрофілів. Зазначено, що найефективнішим імуномодулятор "Тимогемін" виявляється у режимі протекторного його застосування. Встановлено, що наявність ознак підсилення регенераторних процесів у кардіоміоцитах щурів у разі застосування впродовж інтоксикації симазином імуномодулятора "Тимогемін", дозволяє рекомендувати його як запобіжний засіб для підтримання резистентності організму.

Досліджено вікові особливості процесу розвитку стану пізньої кардіопротекції, індукованого впливом гострої гіпоксичної гіпоксії та гострої гіпертермії, та визначено можливі механізмів даних видів прекондиціювання. Розроблено нові режими гострого гіпоксичного та гострого гіпертермічного впливів, які індукують ефект пізнього прекондиціювання міокарда й описано зміни кардіодинамічних, біохімічних і морфологічних характеристик міокарда щурів за умов запропонованих моделей відстроченого прекондиціювання. Виявлено різницю між рівнями експресії iNOS у міокарді молодих s зрілих щурів (у молодих тварин цей показник вдвічі вищий, ніж у зрілих) та між такими рівнями у різних шлуночках серця (у правому шлуночку молодих і зрілих тварин цей рівень вищий, ніж у лівому, на 80 % та на 20 %). Виявлено протилежну спрямованість змін рівнів експресії iNOS у міокарді молодих і зрілих щурів після гострої гіпоксичної гіпоксії - зростання у перших і зниження у других. Показано зв'язок рівнів експресії iNOS у міокарді зі ступенем кардіопротекції за ішемії-реперфузії ізольованого серця. Обгрунтовано необхідність поділу загальної вікової групи дорослих щурів на групи "дорослих молодих" і "дорослих зрілих", які мають істотні відмінності у фізіологічних характеристиках (зокрема, різну реактивність міокарда).

Встановлено зміни форми серця в постнатальному онтогенезі у різних видів тварин різних класів. Визначено особливості будови та формування внутрішнього рельєфу серця, а також співвідношення тканинних компонентів в стінці шлуночка у різних видів тварин. Доведено, що для більшості досліджених тварин з різних класів характерна еліпсоподібна форма серця. Виявлено крайні типи форми серця - конусоподібна та куляста. У більшості видів тварин визначено філогенетичну стабільність серцевого індексу. Показано, що філогенетичною особливістю внутрішнього рельєфу серця риб, амфібій і рептилій є відсутність сосочкових м'язів, їх функцію виконують м'язові перетинки, а сосочкові м'язи з'являються у тварин із чотирикамерним серцем. Проведено кореляційний аналіз зв'язків між параметрами серця та розмірами тіла різних видів тварин. Виявлено зміни у співвідношенні тканинних компонентів стінки шлуночка тварин різних видів, які вказують на залежність кількості м'язових тканин не тільки від виду тварин і кількості камер серця, а й особливостей способу їх життя.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*441.10 + Е60*692.123*33

Рубрики:

Загальна біологія

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено, що ритмічні холодові діяння активно впливають на одну з патогенетичних ланок процесу ПОЛ, що відіграє значну роль в процесах старіння, зокрема забезпечують підсилення репаративної і синтетичної внутрішньоклітинної активності, що підвищує стійкість організму похилого віку до дії несприятливих факторів. Вони також активують діяльність вегетативних центрів, які сприяють переходу процесів моделювання ритмів серця з повільного гуморально-метаболічного рівня регуляції на швидкий вегетативний рівень, який не є характерним для організму похилого віку.

Установлено, что ритмические холодовые воздействия активно влияют на одно из патогенетических звеньев процесса ПОЛ, играющего доминирующую роль в процессах старения, приводят к усилению репаративной и синтетической внутриклеточной активности, что благоприятно сказывается на повышении устойчивости пожилого организма к действию неблагоприятных факторов, приводящих к развитию осложнений в процессе старения. Ритмические холодовые воздействия также активируют деятельность вегетативных центров, что подтверждает переход процесса модулирования ритма сердца с медленного гуморально-метаболического уровня регуляции на быстрый вегетативный уровень, не присущий пожилому организму.

Висвітлено морфологічні особливості структурної організації капілярної ланки лівого передсердя та лівого шлуночка серця щурів у нормі на ультраструктурному рівні. Також приводилися дослідження щодо динаміки ультраструктурних змін у капілярній ланці лівого передсердя та лівого шлуночка серця щурів на ранніх стадіях перебігу експериментального стрептозотоциніндукованого цукрового діабету. Проведено зіставлення одержаних результатів наприкінці 2-го та 4-го тижнів з вихідними показниками норми з метою одержання даних про початок морфологічних змін у ділянці васкуляризації лівих відділів серця та настання початку критичного періоду змін.

Цель работы - изучить особенности трехмерной организации миокарда желудочков сердца. Работа построена на результатах макроскопического изучения свиных сердец, препарированных по методу F. Torrent - Guasp (n = 10), А. С. Гуляевой и И. М. Рощевской (n = 5) и в предложенной модификации метода А. С. Гуляевой (n = 5). В связи с общим принципом строения миокарда у млекопитающих результаты этих макроскопических исследований экстраполировали на человека. Для изучения гистологического строения миокарда человека использовали секционный материал (серийные срезы желудочков 12 сердец плодов 22-й недели гестации и 3 сердец взрослых людей). От боковых поверхностей определенных кардиомиоцитов (КМЦ) в одну сторону отходят ответвления, дающие начало новым миокардиальным пучкам, направленным под углом к исходным. За счет этого происходит наращивание массы миокарда от верхушки к основанию сердца и вместе с тем формируются разнонаправленные мышечные пучки. Во внутреннем слое миокарда левого желудочка (ЛЖ) КМЦ ориентированы от верхушки к основанию в косом направлении против часовой стрелки. Соединенные под углом с ними КМЦ наружного слоя формируют пласт, направленный от основания к верхушке по часовой стрелке. На уровне сосочковых мышц ЛЖ большинство КМЦ внутреннего и наружного слоев меняют свое направление, создавая средний циркулярный слой миокарда. В области задней межжелудочковой борозды существует вертикальный мышечный тяж, дающий ответвления в межжелудочковую перегородку, базальные отделы желудочков и наджелудочковый гребень правого желудочка (ПЖ). Этот тяж в состоянии сокращения может служить точкой опоры для миокарда основания желудочков. Точкой опоры для миокарда верхушечного отдела ЛЖ являются сокращающиеся трабекулы, которые ориентированы вдоль продольной оси сердца. В них под углом вплетаются разрозненными группами мышечные волокна внутреннего слоя желудочка, что сообщает ротационный компонент движению ЛЖ. Трабекулы ПЖ соединяют противоположные его стенки, усиливая констрикторную функцию миокарда ПЖ. В передней стенке выходного тракта ЛЖ от устья аорты к базальным концам трабекул и в межжелудочковой перегородке идут 2 продольных мышечных пучка, которые при сокращении должны подтягивать корень аорты навстречу потоку крови, изгоняемому из ЛЖ. Выводы: миокард представляет собою трехмерную замкнутую, синцитиоподобную структуру с разнонаправленными пучками мышечных волокон, консолидированное, последовательное (от верхушки к основанию) сокращение которых обеспечивает наиболее эффективный - констриктивно-ротационный - режим работы ЛЖ.