В огляді літератури (26 джерел) висвітлено сучасні уявлення про мітохондрію, приклади використання поліморфізму мітохондріальної ДНК у дослідженні сільськогосподарських тварин, обмеження застосування даного типу генетичних маркерів, пов'язані з особливостями організації й еволюції мітохондріального геному.

Вивчено гідратне оточення та зміни структурного стану ДНК з печінки щурів, опромінених у зоні ЧАЕС. Для водних розчинів виявлено зміни комплексної діелектричної проникності в мм-діапазоні довжин хвиль, що свідчать про зменшення структуруючого впливу на водне оточення пострадіаційної ДНК у порівнянні з контрольною. Знайдене зменшення ступеня гідратації ДНК пояснено на основі аналізу ІЧ-спектрів значною зміною її вторинної структури внаслідок дії радіації. Електрофореграми показали яскраво виражену фрагментацію ДНК.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*725.112.1

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж29137 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Показано, що інтенсивність процесів біосинтезу та деградації ядерної ДНК карциноми Герена та печінки у щурів на фоні передуючого трансплантації пухлини фракціонованого опромінення в малих дозах залежить від стадії онкогенезу та періоду після зняття радіаційного чинника. На фоні цих змін визначено можливі віддалені наслідки фракціонованого опромінення в малих дозах та інтенсифікованого росту злоякісного новоутворення в організмі пухлиноносія. Розглянуто фракційний склад позаклітинної ДНК в сироватці крові попередньо опромінених щурів-пухлиноносіїв, виявлено та охарактеризовано на різних етапах онкогенезу дві фракції розмірами 21 т.п.н. та від 2 т.п.н. і менше. Встановлено, що щоденне введення 3-(5-аміноурацил)-5,6-бензокумарину в дозі 6 мг/кг протягом семи діб порушує стабільність ядерної ДНК, зумовлюючи підвищення ДНКазних активностей та появу високомолекулярних фрагментів розмірами від 50 т.п.н. в ядерній фракції гомогенатів карциноми Герена та печінки. За таких умов інтенсивність деградації ядерної ДНК пухлини є вищою у порівнянні з печінкою, що може бути основою цитостатичної активності досліджуваного засобу.

Досліджено методи одержання похідних нафталіміду, бензоізатину та нафтофурану. Розроблено зручний метод аміноетилування сполук, які містять зв'язок гетероатоматом водню за міжфазних умов. Одержано похідні нафталіміду, бензоізатину та нафтофурану. Для всіх сполук показано здатність щодо інтеркаляції до ДНК. Вперше показано противірусну активність, а властивості індукторів інтерферону показано вперше для всіх синтезованих сполук. Розкрито інтерфероногенну та противірусну активність сполук - аналогів карбоксиметилакридону, які містять у молекулі планарний поліциклічний фрагмент і карбоксильну групу, здатну до депротонування за фізіологічних умов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*725.112.1-638.233

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*725.112.1*723.9

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*725.112.1*011.5

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено теоретичне й експериментальне порівняння чотирьох наборів праймерів для детекції провірусної ДНК вірусу лейкозу великої рогатої худоби (ВЛ ВРХ) за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Продемонстровано, що використання праймерів із 100 %-м ступенем гомології для всіх відомих ізолятів ВЛ ВРХ дозволило виявити більшу кількість вірусоносіїв, ніж праймерів з меншим рівнем гомології, які мають по 2 - 4 помилкових (неспарених) нуклеотиди. Сформульовано основні положення програми з безвакцинного викорінення ВЛ ВРХ в Україні. Показано, що праймери з комерційного набору для ПЛР-детекції вірусу імунодефіциту людини 1-го типу мають 5 - 7 помилкових нуклеотидів, що може істотно знижувати якість ПЛР-діагностикуму.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*725.112.1 + Е60*441.4

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*725.112.1*011.7 + Е60*550.32

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*737.15-638 + Е60*725.112.1-638

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*725.112.1*801.1-64

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*725.112.1-638

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*725.112.1-636

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*725.112.1-648

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*725.112.1

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено взаємодію ДНК тимусу теляти з кластерними сполуками ренію з фосфатними, адамантильними та ферулатними лігандами. Показано, що механізм взаємодії включає ковалентне приєднання сполуки Ренію до нуклеїнової основи з подальшим розплетенням спіралі ДНК та відрізняється при низьких і високих концентраціях кластерних сполук Ренію. При низьких концентраціях кластерних сполук ренію відбувається взаємодія між ними і нуклеїновими основами незалежно від природи й орієнтації лігандів навколо біядерного фрагмента Re26+, найімовірніше, завдяки його аксіальному положенню, що призводить до розплетення спіралі ДНК. При високих концентраціях сполук ренію(III) можливе утворення комплексів із нуклеїновими основами, при цьому відбувається взаємодія між pi-електронною густиною нуклеїнових кислот і лігандами, що є у структурі кластерних сполук ренію. Вивчення електронних спектрів поглинання і в'язкості розчинів кластерних сполук ренію й ДНК надало змогу підтвердити наявність взаємодії цих сполук із нуклеїновими основами та продемонструвати механізм редокс-активації цього процесу, що важливо для розуміння механізму антиканцерогенних властивостей кластерних сполук ренію і може пояснити раніше показану синергічну антиканцерогенну дію сполук Ренію та Платини.