Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*696.321*114 + Е60*739.177.522*07

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: ДС45492 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*696.321*114 + Е60*739.177.522*07

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: ДС45492 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*696.321*114 + Е60*739.177.522*07

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: ДС45492 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*696.321*112.6 + Е60*739.177.522*07

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: ДС48947 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*696.321*112.6 + Е60*739.177.522*07

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: ДС48947 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова:
Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.177.522*02,025

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова:
Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.177.522*715.7,025

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Із застосуванням методу "петч-клемп" у конфігурації "ціла клітина" були досліджені кальцієві струми через соматичну мембрану культивованих за умов низької щільності нейронів гіпокампа щурів.В сомі всіх досліджених клітин виявлялись низько- та високопороговий компоненти кальцієвого струму.Низькопорогові струми активувались при мембранному потенціалі біля -75мВ та досягали максимальної амплітуди при -45+-4мВ,тоді як високопорогові - при 17+-6мВ.Низькопороговий кальцієвий струм на відміну від високопорогового слабко пригнічувався Cd2+ в малих концентраціях (10-20мкМ),тоді як Ni2+ однаково пригнічував кальцієві струми обох типів.Результати експериментів з органічними блокаторами каналів показали,що в більшості нейронів експресувались високопорогові кальцієві канали принаймні чотирьох типів: L,N,P та нечутливі до застосовуваних блокаторів (здогадно,R-тип).Блокатор кальцієвих каналів L-типу ніфедипін (10мкМ) блокував в середньому 22.7+-5.2,блокатор кальцієвих каналів N-типу omega-СТх-GVIA (1мкМ)-30.0+-5.0,блокатор кальцієвих каналів P-/Q-типів omega-Aga-IVA (200 нМ)-37.2+-13.3 інтегрального високопорогового струму.Резистентний компонент складав 15.7+-5.1 даного струму.Зроблено висновок про те,що при культивуванні з низькою щільністю нейрони гіпокампа експресують фармакологічно гетерогенну популяцію кальцієвих каналів; співвідношення каналів різних типів близьке до отриманого раніше на зрізах гіпокампа щурів.

За допомогою методу фіксації потенціалу на цілій клітині досліджувались трансмембранні калієві струми в соматичній мембрані нейронів гіпокампа в умовах тривалого культивування. На основі активаційних характеристик та даних щодо фармакологічної чутливості був ізольований та описаний потенціалкерований калієвий струм А-типу, що швидко інактивується (КСШI). Транзієнтний КСШI активувався при потенціалах -50...-40 мВ та був чутливим до 4-амінопіридину (4-АП). Позаклітинне прикладення 5 мМ 4-АП призводило до зменшення амплітуди КСШI на 75 , в той час як прикладення 10 мМ тетраетиламонію не викликало її помітних змін. Кінетика активації КСШI описувалась однією експонентою в четвертому ступеню. При зміні потенціалу на мембрані від -40 до 30 мВ постійна часу активації варіювала від 2.8 до 1.5 мс. Кінетика інактивації описувалась однією експонентою з постійною часу, що змінювалась від 37 мс при -45 мВ до 18 мс при 40 мВ. Криві стаціонарної активації та інактивації описувалися рівнянням Больцмана; половинне значення рівня стаціонарної інактивації досягалось при -80 мВ, а стаціонарна активація - при -25 мВ. Кінетика виходу із стаціонарної інактивації описувалась однією експонентою з постійною часу 41 мс. Робиться припущення про те, що КСШI соматичної мембрани нейронів гіпокампа протікає через калієві канали типу Kv4.2.

Ключ. слова:
Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.177.522*715.71*725.29кальцій

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова:
Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.177.522*715.71*725.29натрій

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова:
Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.177.522*022.4-604.2,025

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено вивченню модулюючої дії основного збуджуючого нейромедіатору центральної нервової системи (ЦНС) глутамата на гальмівну gamma-аміномасляну кислоту (ГАМК)-ергічну синаптичну передачу у культурі нейронів гіпокампу щура. Показано, що глутамат пригнічує амплітуду викликаних гальмівних постсинаптичних струмів (ГПСС). Виявлено, що дія глутамату на ГПСС має два різних типи кінетичних та електрофізіологічних характеристик, що може бути пов'язано з проксимальним або дистальним розташуванням гальмівних закінчень у досліджуваних синаптичних пар. У більшості випадків отримувана депресія ГПСС набуває тривалого, необоротного характеру. Швидка та короткочасна складова депресії зумовлена активацією іонотропних рецепторів, повільна та тривала - метаботропних. На підставі дослідження депресії повторного імпульсу (PPD), відповідей на прикладення екзогенної ГАМК та характеристик спонтанної гальмівної активності встановлено участь перед- та постсинаптичних механізмів у дії, що спричиняється глутаматом на гальмівний синаптичний зв'язок.

  Скачати повний текст

Розглянуто механізми взаємодії похідних амідазол-4,5-, та піразол-3,4-дикарбонових кислот і нової бензопіранової сполуки, структурно подібної кумаринам рослинного походження - ансекуліна (КА-672) із NMDA-рецептор-керованим іонним каналом пірамідних нейронів щура. З використанням електрофізіологічних методів визначено дію даних сполук на провідність, керовану NMDA-рецепторами. Досліджено роль гідрофобних взаємодій у їх модуляції. Виявлено основні характеристики взаємодії КА-672 із рецепторами NMDA-типу. На підставі даних скринінгу піразольних та імідазольних похідних висловлено припущення про існування у глутамат-розпізнаючому центрі NMDA-рецептора ліпофільної ділянки, з якою може взаємодіяти ліпофільний замісник молекули похідної. Наявність такої взаємодії призводить до зміни і, навіть, інверсії агоністичних властивостей даної похідної. Досліджені речовини можуть бути прототипами для створення більш ефективних блокаторів NMDA-рецепторів, придатних для використання у клінічній медицині. КА-672 перебуває у другій фазі клінічних досліджень серед хворих на синдром Альцгеймера.

На білих щурах досліджено вплив електролітичного руйнування базолатеральних ядер мигдалеподібного комплексу (БЛ МК) на тривалість фаз швидких їжодобувних рухів передньої кінцівки. Руйнування великоклітинної частини базолатеральних ядер мигдалика (БЛМ) (як контралатерального відносно робочої кінцівки, так і двобічного) призводило до скорочення всіх фаз рухів, що узгоджується з уявленням про гальмівну функцію саме цих ядер. Після тотального руйнування БЛМ спостережено зростання тривалості окремих фаз рухів, причому, після однобічного руйнування - її екстензію. Зміни показників посилювались з 4-го до 6-го післяопераційних днів, що свідчить про зміну рухових програм із залученням інших мозкових структур для здійснення додаткових компенсаторних механізмів. Зроблено висновки про функціональну гетерогенність різних частин БЛ МК.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.177.522

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З використанням оригінальної методики вперше досліджено реакцію самофотостимуляції ритмічним світлом у щурів. Проведено порівняльний аналіз ефектів впливу ритмічної фотостимуляції та самофотостимуляції, а також особливостей реакції самофотостимуляції в інтактних щурів та щурів з емоційною гіпертензією. Вперше показано, що вплив ритмічного світлового імпульсу у діапазоні біопотенціалів мозку спрямовано змінює функціональну активність структур лімбіко-неокортикальної системи мозку та гемодинаміку щурів. Вперше описано характер електрогенезу неокортексу, гіпоталамусу, гіпокампу, мигдалеподібного комплексу мозку щурів між примусовим і саморегульованим імпульсним фотовпливом у ритмі біопотенціалів мозку (4,6 і 9 Гц). Вперше виявлено вплив ритмічної фотостимуляції на формування позитивних і негативних емоційних реакцій, а також рівень артеріального тиску та електрокардіографічні показання. Показано, що диференційовані ефекти даних впливів залежать від методу фотодії (ритмічної фотостимуляціії та фотостимуляції), частоти, ритмічного світла й вихідного стану емоціогенних структур мозку контрольних щурів та щурів з емоційною гіпертензією. Експериментально доведено, що в процесі самофотостимуляції відбувається регулювальна активація структурно-функціональних резервів мозку, спрямована на подолання стійкого патологічного стану, що призводить до відновлення фізіологічної активності з нормалізацією гемодинаміки.

Проведено детальне дослідження впливу однобічного та двобічного руйнування базолатерального відділу мигдалеподібного комплексу (БЛМ) на показники швидких рухів для добування їжі передньою кінцівкою у щурів. Установлені зміни в характеристиках рухів свідчать про причетність базальних і латеральних ядер амігдалі до ініціації рухів та до ефективної їх реалізації. Установлено гальмівний вплив базальних ядер амігдали на досліджувані рухи. Відмінності у змінах параметрів рухів після руйнування всього базолатерального відділу та окремо базальних ядер свідчать про різне функціональне призначення окремих ядер базолатерального відділу амігдали. Досліджено імпульсну активність БЛМ у щурів за умов вільної поведінки під час здійснення інструментального рефлексу діставання їжі з годівниці. На підставі одержаних результатів визначено роль базальних та латеральних ядер мигдалеподібного комплексу в організації та здійсненні всіх етапів швидкого руху для добування їжі передньою кінцівкою.

Досліджено особливості стресорного та постстресорного періодів під час моделювання у щурів емоційних порушень внаслідок нейрогенного стресу, що спричинявся ноцицептивною стимуляцією. У цих тварин поступово розвивалися глибокі зміни електричної активності мозку та емоційної поведінки. Такі зміни виявлялися протягом тривалого часу після припинення впливів, що зумовлювали стрес. Одержані результати показують, що за умов продовженої дії емоційного стресу встановлюються тісні й стійкі зв'язки між лімбічними утвореннями мозку та гіпоталамічними центрами негативних емоцій. Це зумовлює розвиток затяжного стану негативного емоційного збудження. Гіпокамп є однією з ключових структур лімбічної системи, відповідальних за розвиток стійких патологічних реакцій мозку на стрес. У післястресорний період могло спостерігатися значне погіршення загального функціонального стану тварин, що супроводжувалося підвищенням рівня активності негативної емоціогенної системи мозку. Наявність періодів нестійкого балансу емоційних реакцій різної спрямованості в динаміці стресу та після припинення впливів, які спричиняють стрес, очевидно, є загальною закономірністю. Такі періоди відбивають особливості перебудови пристосувальних механізмів мозку в разі стійкої зміни режиму його функціонування за умов тієї чи іншої конкретної ситуації.