Проведено антропометрію, кардіометрію, гістометрію стінки серця. Визначено соматотип досліджених. Здійснено статистичну обробку оптимальних результатів для вивчення взаємозв'язків антропометричних і соматотипологічних особливостей тіла з морфологічними показниками серця. Визначено взаємозв'язки між антропометричними, соматотипологічними та морфометричними показниками серця на трупному матеріалі чоловіків зрілого віку, померлих від чинників, не пов'язаних з патологією серця. Уперше взаємозв'язки зазначених параметрів виявлено під час аналізу на різних рівнях структурної організації - на рівні цілого організму, органному та клітинному рівні. З урахуванням особливостей антропометричних і соматотипологічних показників, на базі методу покрокової регресії у чоловіків зрілого віку побудовано вірогідні моделі морфометричних показників серця, які характеризують його тотальні розміри.

Уточнено джерела, місце та час закладення сосочкових м'язів шлуночків серця, сухожилкових ниток. Досліджено послідовність їх розвитку, а також формування у плодів та у людей віком до 70 років. Виділено основні етапи інтенсивного й уповільненого зростання м'язів і сухожилкових ниток в онтогенезі. Встановлено можливі варіанти розташування сухожилкових ниток у шлуночках різних вікових груп. Визначено етапи формування та кількісний склад додаткових сухожилкових ниток в онтогенезі. Виявлено тенденцію до значної зміни ваги шлуночків і міжшлункової перетинки та папілярно-трабекулярного апарату різних вікових груп. З'ясовано критичні періоди, морфологічні передумови та час можливого виникнення деяких природжених вад сосочкових м'язів і сухожилкових ниток.

Досліджено зв'язки ехокардіографічних (ЕхоКГ) показників з особливостями будови тіла у практично здорових міських підлітків різних соматотипів, мешканців Подільського регіону України. Із використанням результатів аналізу одержаних кореляційних зв'язків побудовано регресійні моделі нормативних індивідуальних сонографічних параметрів серця. Вперше у практично здорових міських підлітків Поділля різних соматотипів визначено особливості кореляцій між ЕхоКГ параметрами й антропометричними, соматотипологічними параметрами та показниками компонентного складу маси тіла. Розподіл підлітків на різні соматотипи дозволяє визначити зростання сили та кількості достовірних кореляцій. Виявлено виражені статеві відмінності зв'язків за силою, кількістю та напрямком. У більшості випадків відсутня упорядкованість кореляцій між структурними та функціональними ЕхоКГ параметрами й окремими групами антропометричних і соматотипологічних показників. Вперше проаналізовано регресійні моделі ЕхоКГ параметрів у підлітків різних соматотипів, побудованих на підставі особливостей будови тіла. Встановлено, що кількість моделей, які мають практичне значення для медицини, найбільша у підлітків мезо- й ектомезоморфного соматотипу (з вищою точністю опису модельованої ознаки у дівчаток, ніж у хлопчиків).

Наведено модель ішемічного пошкодження структур передсердно-шлуночкового відділу з визначенням ролі судин у формуванні аритмогенного серця. Визначено щільні об'єми судин гемоциркуляції провідної системи в нормі, експерименті та за вроджених вад серця у порівнянні з даними показниками прилеглого скорочувального міокарда. Встановлено, що у ранньому постнатальному онтогенезі відбуваються важливі морфогенетичні відтворення у вигляді компактизації, резорбційних і фібропластичних процесів провідної системи, збільшення щільного об'єму її міоцитів і судин гемоциркуляції.

У практично здорових міських юнаків та дівчат Поділля із різними типами гемодинаміки встановлені особливості показників варіабельності серцевого ритму (ВСР) та статеві розбіжності даних показників між юнаками і дівчатами з гіпо- і еукінетичними типами гемодинаміки, які вказують на більшу активність парасимпатичного відділу автономної нервової системи у дівчат з гіпо- і еукінетичним, ніж у дівчат з гіперкінетичним типом гемодинаміки та в юнаків з гіпо-, ніж з еукінетичним тимпом гемодинаміки, а також у дівчат гіпо- і еукінетичних типів, ніж юнаків відповідних типів гемодинаміки. Встановлено особливості кореляцій між показниками ВСР та антропо-соматотипологічними параметрами тіла і силою м'язів-згиначів кисті й пальців у практично здорових юнаків та дівчат із різними типами гемодинаміки та виявлено виражені статеві відмінності зв'язків. У дівчат з гіпо- і гіперкінетичним типами гемодинаміки побудовані регресійні моделі більшості показників ВСР залежно від особливостей антропо-соматотипологічних параметрів тіла, віку і сили м'язів-згиначів кисті й пальців з коефіцієнтами детермінації більше 0,5. Аналіз усіх моделей показав, що як у дівчат, так і у юнаків найбільш часто до їх складу входять показники ширини дистальних епіфізів довгих трубчастих кісток кінцівок; лише у дівчат (за винятком осіб з гіпокінетичним типом гемодинаміки) - вік і сила м'язів-згиначів кисті й пальців; а у юнаків - діаметри тіла.