Ррозглянуто шляхи і способи формування технічної термінології, лексико-семантичні термінології техніки, структурно-словотворчі особливості української технічної термінології та структурно-словотворчі особливості термінологічних найменувань з фізики і математики. Наведено російсько-український словник, який містить лексику з фізики і суміжних з нею галузей (математики та хімії).

На прикладі просторово-розподіленої синергетичної системи з адитивними кольоровими шумами розглянуто фазові переходи, пов'язані з порушенням симетрії. Встановлено, що переходи в системі стають можливими за рахунок зв'язку тимчасових кореляцій флуктуації та відмінного від нуля параметра взаємодії вузлів просторових грат. У межах теорії середнього поля одержано відповідні фазові діаграми та визначено поведінку параметра порядку. Теоретичні результати підтверджено числовим експериментом.

Вивчено семантичні відношення в українській науково-технічній термінології (УНТТ) на матеріалі словників, виданих у 1990-ті рр. - на початку XXI ст. Уточнено деякі загальнолінгвістичні поняття ("семантика терміна", "полісемічні відношення", "синонімічні відношення", "антонімічні відношення", "омонімія у термінології"). Вперше у вітчизняному мовознавстві семантичні відношення в УНТТ на сучасному етапі досліджено у порівнянні з такими ж відношеннями у загальновживаній мові. Уведено до наукового обігу поняття "омонімічна група у термінології", "термінологічне синонімічне об'єднання", "термінологічна антонімічна пара". Описано регулярні моделі термінологічної багатозначності, подано структурно-семантичну характеристику термінів полісемантів, омонімічних груп, синонімічних об'єднань, антонімічних пар на матеріалі науково-технічної термінології. Виявлено співвідношення семантичних розрядів і полісемії, омонімії, синонімії та антнімії в УНТТ. Проаналізовано особливості відображення семантичних відношень між українськими науково-технічними термінами у термінологічних і загальномовних словниках 1990-х рр. - початку XXI ст. різного типу. Наведено рекомендації щодо подальшого зменшення кількості полісемічних і синонімічних термінів науково-технічної галузі знання.

Розглянуто питання відродження сакральної архітектури в навчальних закладах України. Висвітлено світоглядно-праксеологічні проблеми науки й освіти у постмодерному просторі. Проаналізовано перспективи розвитку техніки в інформаційному суспільстві, роль філософії в становленні постмодерністського світогляду. Визначено шляхи взаємодії архітектури та дизайну на початку третього тисячоліття.

Рассмотрены вопросы возрождения сакральной архитектуры в учебных заведениях Украины. Освещены мировоззренческо-праксеологические проблемы науки и техники на постмодерном пространстве. Проанализированы перспективы развития техники в информационном обществе, роль философии в становлении постмодернистского мировоззрения. Определены пути взаимодействия архитектуры и дизайна на пороге третьего тысячелетия.

Досліджено когнітивно-номінативний аспект термодериватів науково-технічної термінології, що базуються на принципі пріоритетності поняттєво-концептуального та предметно-практичного складника термінологічної деривації. Здійснено системне й цілісне вивчення дериваційних процесів у сучасній природничій і технічній терміносистемах. Виявлено специфіку термінологічної деривації у науково-технічній сфері, зокрема з'ясовано когнітивно-інформаційну природу терміна. Доведено роль словотвору в оптимізації професійного спілкування, показано роль дериватології у розвиткові інформаційно-мовної культури суспільства.

Показано, что история науки затрагивает наиболее важные вопросы современной философии: соотношение эмпирического и теоретического, роль теоретического начала в развитии знания. Раскрыто содержание понятия закона природы, проанализирована динамика и определены закономерности естественнонаучного познания. Рассмотрены особенности становления идеалов и норм исследовательской деятельности, а также вопросы этики ученого. Раскрыты философские аспекты ненаблюдаемого и наблюдаемого в математическом познании.

Визначено основні соціокультурні підходи щодо дослідження онтології техніки у соціокультурному контексті. Розглянуто особливості сучасного етапу взаємозв'язку техніки та соціуму. Проаналізовано основні тенденції становлення сучасного онтологічного технічного простору. Висвітлено засоби та шляхи впливу техніки на становлення соціального типу характеру. Розкрито значення відношень, сформованих у сфері технічного простору, для перспектив розвитку людського суспільства.

Визначено імперативні засади життєдіяльності людини як сукупності світоглядно-регулятивних принципів та показано можливості їх використання для ліквідації суперечностей техногенного суспільства на його постіндустріальному етапі розвитку. Доведено, що екологічний імператив є базовим принципом етики виживання людства та систематизуючим для інших імперативів суспільного розвитку. Сформульовано зміст імперативу економічної збалансованості як необхідної умови практичної реалізації екологічного імперативу. Розкрито зміст імперативу незаангажованості науки, який розкривається в деполітизації наукової сфери, а також визнанні принципу наукової альтернативи. Обгрунтовано значення імперативу толерантності як необхідного принципу подолання інертності та стереотипності мислення, культивування неупередженого ставлення до "інакших" індивідуальних проектів буття. Встановлено значення імперативності дії "етнічного" як позитивно-консервативного чинника культурного поступу за умов технократизму як певної сукупності світоглядно-ціннісних настанов. Визначено, що імператив рівноцінності культур є регулятивним принципом толерантного цивілізаційного співбуття, умовою підтримки гетероетнічної природи людства.

Розглянуто проблеми стандартизації науково-технічної термінології та її впровадження в повсякденний обіг.

Висвітлено філософсько-методологічні проблеми науки та техніки у контексті світових реалій на межі ХХ - ХХІ ст. Розглянуто найважливіші аспекти науково-технічної революції, сучасні науково-інтегративні процеси, їх вплив на розв'язання глобальних проблем людства та реалізацію концепції сталого розвитку. Викладено питання комп'ютерної революції, інформатизації суспільства, інформаційної культури вченого та спеціаліста. Визначено емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання.

Освещены философско-методологические проблемы науки и техники в контексте мировых реалий на рубеже ХХ - ХХІ ст. Рассмотрены важнейшие аспекты научно-технической революции, современные научно-интегрированные процессы, их влияние на решение глобальных проблем человечества и реализацию концепции устойчивого развития. Изложены вопросы компьютерной революции, информации общества, информационной культуры ученого и специалиста. Определен эмпирический и теоретический уровни научного познания.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю252:Ж + Ж.в

Рубрики:

Філософські питання техніки

Філософські питання техніки

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі аналізу таких проблем сучасності як перспектива екологічного колапсу, наукократизм, деструкція людської особистості та розчинення етнічної складової культури в універсальності технічного, визначено імперативи людської життєдіяльності, реалізація яких, на думку авторів, допомогла б уникнути подальшого поширення вказаних небезпек.

Проаналізовано методологічну специфіку технічного об'єкта, його інтегративну сутність. Обгрунтовано синтетичну природу технікознавства як єдності пізнавального та перетворювального на базі діалектики теоретичного і практичного.

  Скачати повний текст

Досліджено полісемію та омонімію в українській науково-технічній термінології на прикладі складених термінів із семою вода.

Сформульовано принцип передачі на письмі й у звуці чужоземних слів. На цій підставі запропоновано зберегти оригінальне звучання дифтонгів і найширше вживання літери та звуку і в українській науково-технічній термінології як такій, що тяжіє до інтернаціональної.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж.в

Рубрики:

Філософські питання техніки

Шифр НБУВ: Ж14585 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто явище синонімії в українській науково-технічній термінології на базі джерел 30-х рр. XX ст. у порівнянні з сучасним джерелом. Викладено погляди різних учених на синонімію у термінології. Проаналізовано прикметникові синонімні терміни, причину їх появи та доцільність функціонування на сучасному етапі, а також іншомовні терміни та їх кальки на українському грунті.

Техніку розглянуто як феномен культури. Обгрунтовано тезу, що швидше техніка має бути підпорядкована людському імперативу, ніж людина підпорядкована технічному імперативу. Філософія техніки тлумачиться не в термінах знарядь праці, а як цілеспрямована діяльність людини в культурі, де індивід реалізує самого себе.

На основі аналізу матеріалів словників показано процес спеціалізації загальновживаних слів, у контексті здобутків і втрат термінотворення проаналізовано запозичення, репрезентовано дериваційні процеси сучасної української мови, які свідчать про уніфікацію словотвірного оформлення термінів різних частин мови, розглянуто інноваційні процеси творення сучасних українських технічних термінів.

На основе анализа материалов словарей показан процесс специализации общеупотребительных слов, заимствования проанализированы в контексте приобретений и утрат в образования терминов, представлены деривационные процессы современного украинского языка, которые свидетельствуют об унификации словообразовательного оформления терминов разных частей речи, рассмотрены инновационные процессы образования современных технических терминов.

The article highlights the process of common use words specialization on the basis of the dictionaries materials analysis, borrowings are analysed from the point of view of acquisitions and losses in terms creation, derivative processes of modern Ukrainian language are also presented, they testify to the word-building terms-formation unification of different parts of speech, the innovative processes of modern Ukrainian technical terms creation are also under study here.