Показано результати моделювання впливу деяких проектних та непроектних ситуацій на безпеку Ігналінської АЕС. Наведено результати аналізу часткових розривів трубопроводів, що спричиняє стагнацію теплоносія, гідроудари, які виникають при гільйотинних розривах трубопроводів, а також перехідних процесів при відмові існуючої системи аварійної зупинки реактора при відсутності та наявності додаткової аварійної системи захисту реактора. Подано рекомендації щодо підвищення безпеки Ігналінської АЕС.

Проаналізовано чутливість розрахункових значень дози опромінення персоналу від інгаляційного надходження радіонуклідів з пилом і аерозолями об'єкта "Укриття" до організму щодо невизначеності початкових даних для розрахунку цієї дози. Встановлено, що розрахункова інгаляційна доза найбільш чутлива до значення коефіцієнта вторинного пилопідйому та малочутлива до неоднаковості радіонуклідного складу повітря, що надходить до організму. Наведено коефіцієнти вторинного пилопідйому в приміщеннях об'єкта, отримані на базі експериментальних даних.

Проаналізовано можливості та забезпечення ядерної та радіаційної безпеки персоналу, населення та довкілля під час виконання робіт з установки, експлуатації та зняття з експлуатації аварійної системи пилозаглушення на об'єкті "Укриття".

Рассмотрены общие принципы вероятностного анализа безопасности (ВАБ) и его подходы к решению поставленной задачи - анализу безопасности АЭС на основе кода IRPAS. Изложены структура и принцип управления IRPAS, правила построения расчетных моделей ВАБ в среде IRPAS для исходных событий аварий, порядок ввода в компьютер исходных данных, правила проведения анализа значимости и неопределенности аварийных последовательностей. Дана характеристика показателей надежности оборудования, систем и персонала АЭС, их взаимодействия в процессе ликвидации аварий.

Рассматриваются аспекты и особенности термина "культура безопасности" применительно к АЭС. Анализируются причины аварии на Чернобыльской АЭС с точки зрения нарушения культуры безопасности. Показаны конкретные примеры влияния различных факторов на уровень безопасности АЭС, а также отмечается взаимосвязь между культурой безопасности и уровнем радиационной защиты.

Розглянуто основні аспекти зняття з експлуатації та консервації реакторів РБМК. Показано, що найбільш ефективним є варіант тривало відкладеного демонтажу (консервації) реакторної установки строком на 30-100 років.

Наведено результати радіаційного моніторингу водних накопичень у приміщеннях об'єкта "Укриття", аерозолів, що виносяться через нещільності конструкцій, грунтових вод у межах проммайданчика, приземного шару повітря локальної зони, одержані в 1998-2000 рр. Значення контрольованих параметрів не перевищували встановлені контрольні рівні.

Проаналізовано можливі тенденції погіршання радіаційної обстановки в локальній зоні після будівництва нового конфайнмента та видалення покрівлі старого "Укриття". Запропоновано оригінальне технічне рішення з метою послаблення дії розсіяного гамма-випромінювання.

Исследуется информационное поле, которое появилось в результате аварии на Чернобыльской АЭС, показаны особенности формирования такого поля в динамике, разработана рациональная модель информационного обеспечения населения как в современной ситуации, связанной с последствиями такой аварии, так и на случай новых крупных техногенных катастроф. Рассматриваются методологические и методические особенности изучения информационного поля крупных техногенных катастроф, структурная и семантическая характеристика документального информационного потока Чернобыльской катастрофы.

На підставі аналізу сучасної нормативної бази України здійснено класифікацію ймовірностей подій наслідків і ризиків. Запропоновано методичний підхід до аналізу ризиків, що є основою для створення системи оптимального керування ризиками під час проведення робіт на об'єкті "Укриття".

Изложен метод проведения радиационного обследования энергоблока, разработанный и практически примененный при проведении комплексного инженерного и радиационного обследования на энергоблоке N 1 Чернобыльской АЭС. Приведены специальные требования по обследованию энергоблоков, снимаемых с эксплуатации, а также основные принципы проведения обследования, критерии определения объема и порядка исследования различных систем энергоблока АЭС.

Описываются существующие сценарии аварии на Чернобыльской АЭС, сценарии образования лавообразных топливосодержащих масс (ЛТСМ) объекта "Укрытие" и вопросы безопасности объекта "Укрытие". Описаны новые модели процессов тепломассопереноса во время аварии на ЧАЭС, разработанные автором. Это модели начальной стадии аварии на Чернобыльской АЭС, модели разрушения технологического канала реактора РБМК-1000, модели процесса разрушения реактора, новый сценарий разрушения шахты реактора и здания 4-го блока ЧАЭС, модели образования черных и коричневых ЛТСМ. Предлагается создание постоянно действующего программно-технического комплекса для исследования и прогнозирования процессов тепломассопереноса в объекте "Укрытие", математических моделей диагностики ядерной безопасности, программного комплекса для решения задач тепломассопереноса. Рассматриваются вопросы применения математических моделей и моделирования.

Викладено загальний підхід до розробки систем підтримки прийняття рішень щодо протидії за умов надзвичайних ситуацій. Розглянуто питання створення інформаційно-моделюючої системи стосовно ситуації, що склалася в Україні внаслідок чорнобильської катастрофи, для розв'язування задач оптимального розподілу коштів, які виділяються для усунення її наслідків, на підставі порівняльного аналізу очікуваної користі та необхідних витрат. Сформульовано відповідні оптимізаційні задачі. Описано базові складові моделюючої системи - підсистеми розрахунку показників впливу факторів радіаційної небезпеки на людину, показників збитків (реальних і можливих) від дії цих факторів, ефективності та вартості контрзаходів радіаційної безпеки і загальносистемних витрат, пов'язаних із наслідками чорнобильської катастрофи, інформаційну й операційну підсистеми. Розглянуто питання програмної реалізації.

Рассматриваются аномальные вариации ионосферы с конца апреля до середины мая 1986 г., зарегистрированные приемной станцией НПО "Метрология" (Харьков). Описаны статистические оценки вариаций и возможные механизмы возникновения аномальных возмущений. Предприняты попытки обосновать связь аномальных изменений СДВ-сигнала с аварийными процессами на 4-м энергоблоке Чернобыльской АЭС.

Выполнен анализ основных положений стандартов Украины и США на примере внедрения Систем Представления Параметров Безопасности (СППБ) в технологию обеспечения безопасности АЭС Украины. Сформулирована постановка задачи сравнения стандартов с позиций системного подхода к обеспечению безопасности АЭС согласно стандарту ОПБ-88. Обоснованы цели и задачи сравнения стандартов. Проведен выбор базиса и методологии сравнения, а также обоснована оценка условной эффективности системы стандартов как нормативно-технической части технологии управления безопасностью. Выполнен анализ существующих показателей риска и эффективности. Приведены рекомендации по согласованному применению стандартов Украины и США с целью повышения эффективности внедрения СППБ в технологию обеспечения безопасности АЭС Украины.

Описаны принципы и критерии обеспечения ядерной и радиационной безопасности при извлечении топливосодержащих материалов (ТСМ) и радиоактивных отходов (РАО) с помощью дистанционно управляемых агрегатов, а также приведены модели возможных аварийных ситуаций при извлечении, контейнеризации, транспортировании и хранении ТСМ и РАО. Представлены модели ТСМ и РАО для проведения предварительных расчетных исследований в обоснование обеспечения ядерной и радиационной безопасности при производстве работ и организации хранилища. Изложены результаты расчетных оценок изменения размножающих свойств ТСМ и радиационной обстановки при возможных аварийных ситуациях, которые могут произойти при использовании ДУА для очистки подреакторных помещений.

Розглянуто особливості та проаналізовано головні проблеми, що виникли внаслідок зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації. Показано необхідність комплексного підходу до вирішення даних проблем. Зокрема, недостатньо скоординовано діяльність щодо зняття з експлуатації енергоблоків N 1, 2 та N 3 і перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему. Запропоновано основні концептуальні принципи для вирішення проблеми та визначено першочергові завдання.

Розглядається логічна модель аварії, в якій виділяються події, що сталися на аварійному об'єкті за час дії сил, обумовлених причинами події. Показано наслідки радіаційної аварії та заходи з їх ліквідації.

Проанализированы экспериментальные результаты, характеризующие свойства радиоактивного загрязнения на поверхностях, закрытых кровельными конструкциями объекта "Укрытие". Получены значения плотности снимаемого и фиксированного загрязнений, а также аэродинамических диаметров пылевых частиц, способных ко вторичному воздушному подъему. Рассмотрен эффект долговременного действия системы пылеподавления в подкровельном пространстве объекта. На основе ретроспективного анализа проведена интегральная оценка топливной пыли на открытых поверхностях под кровлей объекта "Укрытие".

Рассмотрен вопрос о создании на основе омыленного таллового пека пенообразующего раствора для пылеподавления на объекте "Укрытие". Приведены экспериментальные результаты по исследованию свойств пенообразователя, получаемых пен, эффективности пылеподавления и защитных свойств, образуемых после разрушения пен локализующих покрытий. На основе этих результатов сформулированы рекомендации по практическому применению пен в условиях объекта "Укрытие".