Метод комет был применен для оценки повреждений ДНК, индуцированных УФ-С, в клетках крови лиц, участвовавших в ликвидации аварии на ЧАЭС в 1986 - 1987 гг. Образцы крови были отобраны у 12 ликвидаторов в 1997 г., через десять лет после облучения в дозах, не превышающих 0,25 Гр. В качестве контроля использовали образцы крови 12 здоровых лиц такого же возраста. Результаты наших исследований показали повышенную чувствительность ДНК лейкоцитов у ликвидаторов к облучению УФ-С по сравнению с контролем. Достоверные статистические различия в спонтанных уровнях повреждений ДНК как внутри каждой из исследованных групп, так и между группами отсутствуют.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р362

Рубрики:

Дозиметрія іонізуючого випромінювання у діагностиці та терапії

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описан автоматизированный метод ретроспективного восстановления доз внутреннего облучения участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС. Рассматривается внедренная в опытную эксплуатацию на Чернобыльской АЭС специализированная компьютерная экспертная система, позволяющая оценить принципиальную возможность восстановления ожидаемой эффективной дозы, проанализировать результаты измерений и применить оптимальный вариант расчета дозы.

Цель работы: На модели лучевого эпидермита изучить кинетику ацетилхолинэстеразы (АХЭ), аденозинтрифосфатазы (АТФ-зы) и сульфгидрильных групп (SH-групп) в различных структурных элементах кожи. Выводы: Сухой лучевой эпидермит сопровождается фазовыми изменениями активности АХЭ, АТФ-зы и количества SH-групп в различных структурных элементах кожи. Между такими изменениями существует отрицательная корреляционная зависимость. Отмечается зависимость между активностью АХЭ, АТФ-зы, количеством SH-групп и клиническим течением лучевого эпидермита. Максимальные изменения показателей отмечаются в период ранней и основной эритематозной реакции, а нормализация происходит по мере стихания процесса.

При обследовании ликвидаторов аварии на ЧАЭС установлено снижение активности кислых и щелочных фосфатаз, свидетельствующее о компенсаторной реакции, препятствующей развитию кариозного процесса.

Чорнобильська катастрофа прямо чи опосередковано призвела до істотного погіршення демографічних показників у потерпілих від радіації районах, що знайшло своє відображення у значному зростанні смертності, зменшенні народжуваності та природного приросту населення Чернігівської області у 1987 - 1989 рр. Механізми реалізації впливу аварії на населення досить різноманітні і являють собою певну суперпозицію, пов'язану з дією багатьох несприятливих чинників - як безпосередньо викликаних аварією, так і супутніх. У найближчі роки слід очікувати істотного зменшення чисельності населення потерпілих районів, як неминучого наслідку стрімкого погіршення демографічних показників у 1987 - 1995 рр. Дотепер цей чинник ще не встиг проявитися через досить велику інерційність систем, якими є досліджувані групи населення.

За теперішнього часу серед населення районів, забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи, спостерігається зростання числа захворювань різної етіології. Зростання захворюваності викликане, очевидно, впливом комплексу шкідливих чинників довкілля - радіаційного, соціально-економічних та ін. Для успішного лікування і профілактики захворювань, спричинених впливом Чорнобильської катастрофи, необхідно усунути стресогенні чинники і визначити на базі епідеміологічних досліджень причинний та кількісний зв'язок між захворюваністю і шкідливими чинниками довкілля.

За 1981 - 1996 рр. по Харьківському регіону частість та структура уроджених вад розвитку органів сечовидільної системи не зазнали істотних змін при тенденції до зростання їх абсолютної кількості, переважно за рахунок тканинних дисплазій та гіпоплазій нирок, у останні 6 років.

Висвітлено проблеми екологічної техногенної безпеки за умов науково-технічного прогресу. Наведено дані щодо стану навколишнього середовища: атмосферного повітря, літосфери, гідросфери, їх впливу на здоров'я людей. Надано практичні поради стосовно захисту населення за умов надзвичайних ситуацій: стихійного лиха, аварій, катастроф, екстремальних транспортних та криміногенних ситуацій. Особливу увагу приділено захисту населення за умов радіаційного та хімічного забруднення у випадках аварій на атомних електростанціях, хімічно небезпечних об'єктах і застосування зброї масового ураження, під час надання першої медичної допомоги та взаємодопомозі у разі ураження і травм.

Розглянуто небезпечні та шкідливі чинники у ситуаціях, що виникають як у середовищі проживання людини, так і у середовищі навчання і праці. Розроблено заходи та способи захисту людей в умовах виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного характеру та під час використання зброї масового ураження. Наведено характеристику надзвичайних ситуацій природного і техногенного походження та їх наслідки. Розглянуто екстремальні ситуації криміногенного характеру і способи їх уникнення, а також джерела, зони дій та рівні забруднень навколишнього середовища у разі аварій на АЕС та хімічно небезпечних об'єктах. Представлено характеристику осередку ядерного, хімічного та бактеріологічного ураження та ін.

За результатами 12-річного обстеження учасників ліквідації аварії на ЧАЕС і населення різних груп нагляду встановлено, що основою біологічних ефектів малих доз іонізуючого випромінювання є системні гомеостатичні реакції, що ініційовані радіохімічними, вільнорадикальними процесами, мембранними та ядерними змінами з наступними реакціями напруження та виснаження нервової, ендокринної, імунної, кровотворної систем. Основною причиною порушення стану організму за дії малих доз опромінення є стресасоційовані хронічні непухлинні захворювання центральної, периферичної нервової, ендокринної, серцево-судинної, дихальної та травної систем. Стохастичні ефекти проявляються у збільшенні кількості пухлин щитовидної залози.

Рассмотрена информативность микроядер в лимфоцитах периферической крови для биодозиметрии хронического воздействия малых доз облучения на людей, проживающих на радиационно загрязненных территориях. На основании полученных данных сделано заключение, что тест частоты микроядер в лимфоцитах периферической крови используется для групповой биоиндикации надфонового низкомощностного облучения людей, проживающих на территориях, загрязненных радионуклидами. Микроядерный тест не пригоден для биодозиметрии низкомощностного облучения всего тела. Показана необходимость исследования определения возможности применения для биодозиметрии облучения красного костного мозга. Увеличение частоты микроядер у отдельных индивидуумов рассмотрено как сигнал потенциального риска для здоровья.

Рассмотрены основные возможные направления разработки проблемы автоматизированной системы ранней диагностики бронхолегочной патологии среди ликвидаторов. Отмечены недостатки и достоинства каждого направления. Предложен наиболее перспективный вариант решения задачи.

Цель работы: Установление величин активности ряда основных инкорпорированных радиоизотопов и возможности развития зависимости "доза - эффект" со стороны бронхолегочной системы путем анализа показателей функции внешнего дыхания (ФВД). Выводы: Уровень инкорпорированного цезия-137 в пределах до 10 мкКи не вызывает достоверного снижения изучаемых показателей ФВД как у жителей зоны усиленного контроля, так и у ликвидаторов аварии.

Радіаційний вплив у відносно низьких (0,7 бер) та високих (100-200 бер) дозах призводить до значного збільшення специфічної взаємодії ЛПНЩ з клітиною в організмі людини. Наявність гіперхолестеринемії істотно не впливає на рецептор-зв'язуючі властивості ліпопротеїнів опроміненого організму. Низькі дози іонізувального опромінення не змінюють інтенсивності неспецифічної взаємодії, тоді як високі збільшують її. Порушення ліпідного обміну (наявність гіперхолестеринемії) значною мірою впливає на збільшення нерецепторної взаємодії незалежно від дози опромінення.

Розроблено ефективну двохетапну процедуру зниження перешкод м'язового походження у знятих зі скальпа ЕЕГ-сигналах. Доведено, що вільний від м'язових перешкод спектр знятих зі скальпа ЕЕГ-сигналів у діапазоні частот 0-1000 Гц можна описати сумою двох кривих Лоренца.

Матеріали I Українського з'їзду терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів. 24 - 27 січня 1999 р., Харків.

В результаті дії іонізувальної радіації найбільша ефективність перенесення енергії між флуорофорами, локалізованими у різних ділянках апікальної мебрани ентероцитів, спостерігається у парі пірен - АНС. Із зростанням дози опромінення від 0,5 до 2,0 Гр зменшується ефективна товщина гідрофобної ділянки ліпідного бішару та знижується зміст загальних ліпідів в апікальній мебрані ентероцитів. При дії іонізувальної радіації в дозах 0,5 - 2,0 Гр відбуваються структурні зміни у ліпідній фазі апікальних мембран ентероцитів.

Характер перебігу і прогноз легенево-серцевої недостатності у хворих на ХОБ залежать від функціонального стану не тільки правого, але й лівого шлуночка серця - порушення його систолічної функції і падіння ударного об'єму. Механізми компенсації внутрішньосерцевої гемодинаміки відповідно до метаболічних потреб організму у хворих з ЛСН реалізуються за рахунок збільшення функціональних об'ємів обох шлуночків для забезпечення мобілізації їх скоротливого резерву. Поєднане вивчення стану правих і лівих відділів серця за допомогою РНВГ створює можливість для динамічної оцінки прогресування ЛСН та виявлення основних компенсаторних механізмів.

Установлено, что гипоксическая тренировка крыс, подвергнутых хроническому воздействию внешнего или внутреннего облучения, не влияя на уровни 11-ОКС в плазме крови и интенсивность базальной секреции глюкокортикоидов изолированными надпочечниками облученых животных, способствовала восстановлению их реактивности на действие тропного гормона italic.