Методом максимального правдоподобия синтезирован оптимальный алгоритм оценки отношения сигнал/шум. Найдены точностные характеристики алгоритма. Результаты анализа позволяют обоснованно выбрать время анализа и ширину спектрального шумового окна для обеспечения требуемого качества работы измерителя. Исследовано влияние нестабильности частоты измерительного сигнала на точность оценки отношения сигнал/шум.

Запропоновано спосіб реалізації віртуальних складових засобу вимірювання, який базується на застосуванні механізму резидентних програм і дозволяє використовувати однозначні операційні системи, що характеризуються простотою, стабільністю в роботі та невибагливістю щодо обчислювальних ресурсів.

Рассмотрены вопросы параметрической оптимизации систем передачи измерительной информации по цифровым каналам связи. На основе корневых деревьев предложена методика построения оптимального алгоритма временного разделения каналов. Проанализирован новый способ измерения отношения сигнал/шум в канале связи без выключения сигнала, описаны возможные пути его реализации.

Розглянуто теоретичні та практичні питання розробки високоточних швидкодіючих ІВС (інформаційно-вимірювальних систем) для опрацювання стрибкоподібних сигналів, вимірювальні канали яких самокалібруються. Проаналізовано статичні та динамічні похибки, що виникають у каналах під час вимірювання рівнів цих сигналів. Описано методи підвищення точності та швидкості систем для їх опрацювання.

Рассмотрены теоретические и практические вопросы разработки высокоточных быстродействующих ИИС (информационно-измерительных систем) для обработки скачкообразных сигналов, измерительные каналы которых самокалибруются. Проанализированы статические и динамические погрешности, возникающие в каналах при измерении уровней этих сигналов. Описаны методы повышения точности и скорости систем для их обработки.

Викладено основи теорії тригонометричних сплайнів. Доведено, що застосування тригонометричних сплайнів однієї та двох змінних у задачах моделювання й обробки вимірювальних сигналів з відомими диференціальними властивостями дозволяє зменшити методичні похибки методів моделювання та подальшої обробки цих сигналів, а також забезпечити можливість уніфікації алгоритмів, що здійснюють ці операції.

Изложены основы теории тригонометрических сплайнов. Доказано, что применение тригонометрических сплайнов одной или двух переменных в задачах моделирования и обработки измерительных сигналов с известными дифференциальными свойствами позволяет уменьшить методические погрешности методов моделирования и дальнейшей обработки этих сигналов, а также обеспечить возможность унификации алгоритмов, которые осуществляют эти операции.

Розглянуто особливості моделювання інформаційно-вимірювальних систем за умов невизначеності з використанням методів інтервального аналізу. Наведено інформацію про інтервальні моделі статичних і динамічних аналогових перетворювачів, принципи побудови та структурну схему системи інтервального моделювання. Увагу приділено впровадженню системи моделювання в процеси проектування.

Рассмотрены особенности моделирования информационно-измерительных систем в условиях неопределенности с использованием методов интервального анализа. Дана информация об интервальных моделях статических и динамических аналоговых преобразователей, принципах построения и структурной схеме системы интервального моделирования. Уделено внимание внедрению системы моделирования в процессы проектирования.

Розглянуто питання оптимізації інформаційно-вимірювальних систем (ІВС). Висвітлено основи прийняття оптимальних рішень у процесі розробки радіоелектронних систем, описано особливості оцінювання параметра сигналу у реальних системах. Наведено методи розв'язання задач синтезу ІВС, а також дискримінаторний, пошуковий і багатоканальний методи оцінювання параметрів сигналу. Розкрито зміст основних понять про виміри. Проаналізовано особливості параметричного синтезу ІВС, синтезу сигналів радіотехнічних систем за тактико-технічними вимогами.

Рассмотрены вопросы оптимизации информационно-измерительных систем (ИИС). Освещены основы принятия оптимальных решений при разработке радиоэлектронных систем, описаны особенности оценивания параметра сигнала в реальных системах. Приведены методы решения задач синтеза ИИС, а также дискриминаторный, поисковый и многоканальный методы оценивания параметров сигнала. Раскрыто содержание основных понятий об измерениях. Проанализированы особенности параметрического синтеза ИИС, синтеза сигналов радиотехнических систем с учетом тактико-технических требований.

Запропоновано метод зменшення впливу похибки формування вхідної величини та перетворення вихідної величини на вірогідність контролю відносних параметрів, проаналізовано ефективність та обмеження його застосування.

Розглянуто упорядковані вибірки випадкового некорельованого шуму з нульовим середнім ("білий шум"), визначено спільні щільності імовірності пари елементів вибірок, одержано формули взаємних, авто-, крос- коваріаційних і кореляційних моментів і функцій для елементів ковзних упорядкованих вибірок даних.

Решена задача синтеза алгоритма оценки параметров трехмодальной плотности распределения вероятностей выборочной совокупности, которая содержит хаотические импульсные помехи положительной и отрицательной полярности. Выполнен анализ эффективности алгоритма оценки, который подтвердил работоспособность алгоритма и приемлемость принятых допущений.

Розглянуто вплив операцій дискретизації за часом і квантування за рівнем на точність вимірювання амплітуди та різниці фаз гармонічних сигналів. Проведено моделювання похибок вимірювання інформативних параметрів, що враховують розглянуті операції. Наведено рекомендації щодо мінімізації цих похибок.

Показаны проблемы экспертизы, основанной на оценке семантической корректности программного обеспечения информационно-управляющих систем, обусловленные значительной ресурсоемкостью. Предложен метод эффективного представления семантической информации, основанный на использовании сжимающего семантического отображения семантического пространства в упорядоченное множество семантических дескрипторов. Исследованы свойства дескрипторного семантического пространства. Показана возможность использования семантических дескрипторов для вычисления физической размерности результата. Определена аксиоматика дескрипторной алгебры, использование которой позволяет снизить вычислительные ресурсы, необходимые для формального доказательства семантической корректности программного обеспечения информационно-управляющих систем.

Індекс рубрикатора НБУВ: З965.981-013

Рубрики:

Інформаційні вимірювальні системи (ІВС)

Шифр НБУВ: Ж69973 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано методику визначення границь допуску у разі оцінки достовірності результатів одержаних від декількох однотипних засобів контролю.

Рассмотрены особенности идентификации линейных и нелинейных систем обработки информации на основании статистического анализа результатов наблюдения за входными воздействиями и выходными реакциями. В качестве тестовых сигналов предложено использовать линейные случайные процессы. Идентификация нелинейных систем решена путем использования теории функциональных рядов, в частности, рядов Вольтерра и стохастических ортогональных рядов.

Наведено основні вимоги до сигналів з нормованим спектром (СНС) та до калібраторів (мір) СНС. Узагальнено відомості щодо найбільш розповсюджених видів СНС, а також надано їх класифікацію.

Розроблено цифровий комбінований вимірювач модуляції, що грунтується на скануванні АМ сигналу постійною напругою з рівномірним кроком. Наведено алгоритми вимірювання коефіцієнтів модуляції вгору та вниз, середнього значення напруги та фазочастотної характеристики АМ сигналу.

Запропоновано метод коригування похибок комутатора вимірювального каналу інформаційно-вимірювальних систем (ІВС) опрацювання стрибкоподібних сигналів, що дозволяє зменшити загальну інструментальну похибку каналу та підвищити точність вимірювань. Удосконалено метод підвищення точності ІВС для опрацювання стрибкоподібних сигналів, який базується на введенні до структури вимірювального каналу системи як "ядра" порозрядного аналого-цифрового перетворювача (АЦП) з ваговою надлишковістю, що самокалібрується. Контур даного ІВС включається в контур коригування похибок каналу. Удосконалено метод підвищення швидкодії ІВС для опрацювання стрибкоподібних сигналів, за яким здійснюється компенсація динамічних похибок першого та другого роду у вимірювальному каналі шляхом уведення до його структури порозрядного АЦП з ваговою надлишковістю. Розвинуто математичні моделі динамічних похибок другого роду, що виникають у вимірювальному каналі під час зміни вхідних сигналів, і які можна значно зменшити (на 1 - 2 порядки) за рахунок їх компенсації у порозрядному АЦП, що входить до складу ІВС.

Розроблено методи адаптації пристроїв передавання інформації до параметрів каналу зв'язку з метою застосування їх у системах, що вимагають передавання великих об'ємів інформації. На підставі проведеного аналізу існуючих методів створено методики адаптивного вибору параметрів пристрою передавання, а також алгоритми та структури пристроїв для реалізації адаптивного процесу передавання інформації, які забезпечують надійність та швидкість дослідженого процесу.

Дисертацію присвячено розробці методів та засобів контролю параметрів вимірювальних каналів систем контролю та керування без демонтажу з діючого обладнання. Розроблено методику визначення параметрів вимірювальних каналів з використанням тестових сигналів на робочому сигналі. Запропоновано методи зменшення динамічної складової похибки визначення параметрів каналів. Наведено практичні рекомендації щодо реалізації спеціалізованої підсистеми - метрологічного спостерігача - яка відповідає за контроль та відновлення характеристик вимірювальних каналів. Впровадження метрологічного спостерігача дозволяє підвищити вірогідність інформації про стан об'єкта керування та якість виготовлення продукції.