На прикладі автоматизованої системи реєстрації НДДКР і дисертацій України розглянуто основні етапи та проектні рішення щодо програмно-технологічного забезпечення формування великих обсягів БД з питань науково-технічної діяльності, запропоновано основні критерії його вибору.

Розроблено критерії та метод ідентифікації структури дерева (або лісу) ймовірнісних залежностей між змінними номінального типу на базі даних. Доведено, що метод надійно відтворює топологію суміжності змінних. Спрямованість залежностей розпізнається вірно. У випадку, коли вони належать до патерну "квазіоднозначних". Досліджено поведінку запропонованих показників і критеріїв.

Наведено матеріали про історію становлення та розвитку комп'ютерної лексикографії. Розглянуто сучасні лексикографічні бази даних, програмні продукти та проекти. Наведено класифікацію електронних словників за робочими критеріями, визначено їх типові службові функції та можливості використання в системах аналізу та синтезу текстів. Охарактеризовано найбільш розповсюджені версії англійських електронних словників. Проаналізовано передумови виникнення та основні етапи створення електронних енциклопедій. Наведено хронологію становлення проекту Вікіпедія, визначено його переваги та недоліки. Розглянуто способи використання електронних словників у базах даних, інформаційно-пошукових системах, авторедагуванні та машинному перекладі.

Приведены материалы по истории развития компьютерной лексикографии. Рассмотрены современные лексикографические базы данных, программные продукты и проекты. Приведена классификация электронных словарей по рабочим критериям, определены их служебные функции и возможности использования в системах анализа и синтеза текстов. Охарактеризованы наиболее распространенные версии английских электронных словарей. Пронализированы предпосылки возникновения и основные этапы создания электронных эндиклопедий. Приведена хронология разработки проекта Википедия, установлены его преимущества и недостатки. Рассмотрены особенности использования электронных словарей в базах данных, информационно-поисковых системах, авторедактировании и машинном переводе.

Подано основні теоретичні поняття та терміни, які розкривають сутність бази даних та проблеми її проектування. Висвітлено питання інфологічного та даталогічного проектування баз даних, технологію створення та ведення клієнтської бази даних засобами Microsoft Access, розкрито особливості роботи з розподіленими базами даних. Розглянуто питання застосування сховищ даних в OLAP-системах та системах Data Mining, а також автоматизації проектування баз і сховищ даних на основі використання CASE-технології.

Представлены основные теоретические понятия и термины, раскрывающие сущность базы данных и проблемы ее проектирования. Изложены вопросы инфологического и даталогического проектирования баз данных, технология создания и ведения клиентской базы данных средствами Microsoft Access, раскрыты особенности работы с распределенными базами данных. Рассмотрены вопросы применения хранилищ данных в OLAP-системах и системах Data Mining, а также автоматизации проектирования баз и хранилищ данных на основе использования CASE-технологии.

Описана методология создания современных систем поддержки принятия решений для предприятий, в основе которых лежат корпоративные хранилища данных. Рассмотрены вопросы построения хранилищ данных, в частности, планирование проекта, логическое и физическое моделирование корпоративных данных, анализ источников, преобразование и использование данных. Освещены основные принципы работы и приведены примеры применения программных средств анализа корпоративных данных.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч237.1 + З970.410

Рубрики:

Зберігання інформації

Банки даних

В основу работы системы положена композиция вербального и контекстного подхода к поиску информации в Интернете. Рассмотрена контекстная часть таких систем, реализующаяся с помощью алгоритмов классификации, исследование поведения которых в рамках контекстных ИПС представляет большой интерес. Создан инструментарий для проведения таких исследований, в частности, реализована часть, обеспечивающая вербальный поиск, и среда работы алгоритмов классификации.

Відзначено: з розвитком інформаційних технологій став доступним великий обсяг інформації, і можливість зручного та ефективного її аналізу, що має стратегічне значення для успіху в різних сферах діяльності. Саме на це спрямовано технології й інструменти сховищ даних, що становлять істотну частину будь-якої системи підтримки прийняття рішень. Висвітлено підходи до підвищення ефективності обробки інформації за допомогою матеріалізованих представлень у сховищах даних.

Розглянуто підхід до визначення політики створення системи електронного документообігу, запропоновано його спрощену структурну схему.

Розглянуто концепцію підготовки і розробки відкритих та з обмеженим доступом електронних документів (ЕД). Наведено схему алгоритму створення ЕД і загальну модель життєвого циклу ЕД.

Індекс рубрикатора НБУВ: З970.410

Рубрики:

Банки даних

Шифр НБУВ: Ж14024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто підхід до створення моделей композитного документообігу на базі теорії графів. Описано методи детермінування множин для розробленої моделі, запропоновано алгебру документообігу, що базується на апараті теорії графів. Положення статті можна використовувати для подальшого розвитку теорії та практики електронного документообігу та створення на їх базі програмного забезпечення.

Рассмотрены основные возможности и особенности EPrints как свободно распространяемой системы построения электронных научных архивов на основе Веб. Описан также первоначальный опыт построения многоязычной электронной библиотеки с особенностями адаптации под определенные задачи и требования.

Запропоновано правила використання метаданих Дублінського ядра для створення описів наукових електронних інформаційних ресурсів (періодичних видань; видань, що повторюються; статей; книг; звітів; дисертацій) та надано пропозиції щодо розширення множини його елементів з метою забезпечення повноти описів.

Побудовано концептуальні моделі, які відображають лексикографічні одиниці, історичні дати та лексикографічні параметри, що забезпечують упорядкування реєстру словника за різними критеріями. Наведено методику побудови концептуальної моделі інших лексикографічних параметрів. Інформаційну модель словника та найтиповіші лексикографічні параметри відображено у реляційній моделі СКБД. Запропоновано оригінальну технологію укладання словників, що базується на інформаційній моделі з використанням лексикографічних баз даних на персональних комп'ютерах. Розглянуто алгоритми реалізації головних модулів запропонованої технологічної лінії. Розроблено системотехнічні засади та створено діючий варіант інструментального комплексу для укладання термінологічних, тлумачних, перекладних, біографічних і таксономічних словників на персональних комп'ютерах. На базі даної технології та моделей укладено та вийшло друком дев'ять словників. Запропоновану модель використано у сервісній довідково-функціональній системі "Ботанік" та інформаційно-аналітичній системі "Еколог", що функціонують у ботанічному саду Українського державного лісотехнічного університету (Львів) та біографічній базі науково-виробничого підприємства "Некрополіс" (Львів).

Удосконалено метод структурного аналізу предметної області, а саме, на підставі структурного підходу реалізовано елементи, властиві об'єктній методології, а також розглянуто суміжні області методів та напрямки їх можливого розвитку, що дозволяє використовувати переваги об'єктної методології у межах структурного підходу. Удосконалено методи та моделі формалізації предметної області та одержання раціональної за даними критеріями логічної структури бази даних інформаційних систем у межах математичного забезпечення інтелектуальних СППР, а саме: адаптовано математичну модель предметної області та процедури інформаційного наповнення й аналізу даних для подальшого ефективного використання знань про предметну область, що містяться в одержаних математичних моделях, а також обгрунтовано їх використання, що дозволило оптимізувати процес розробки баз даних та скоротити час розробки. Удосконалено існуючі методи цільового програмування щодо проектування раціональних за заданими критеріями структур баз даних інформаційних систем, а також за допомогою елементів теорії нечітких множин модифіковано метод інтерактивного послідовного цільового програмування. Установлено, що використання теорії нечітких множин у межах модифікованого методу спрощує процес нормалізації критеріїв, прискорює процедуру пошуку розв'язків.

Проаналізовано метамоделі предметних областей інформаційних систем організаційного управління в різних галузях науки та техніки. Розглянуто проблему виділення предметних областей та врахування динаміки їх структури та даних про їх елементи. Розроблено математичні операції над моделями предметних областей та їх сутностей. Запропоновано побудову інформаційних моделей предметних областей на базі інформаційних сховищ. Розв'язано проблему застосування метамоделей предметних областей для їх аналізу та побудови інформаційних систем. Здійснено практичне випробування результатів дослідження в об'єктах.

Розглянуто вплив сучасних чинників розвитку інтелектуальних інформаційних технологій на суспільний прогрес.

Рассмотрено влияние современных факторов развития интеллектуальных информационных технологий на общественный прогресс.