Розглянуто загальні принципи обробки первинних інформаційних даних і підготовки інформаційних блоків для наступного аналітичного опрацювання. Наведено перелік тематичних рубрик третього рівня для опису проблем організації наукової діяльності (за рубрикатором МДНТІ).

Розглянуто проблеми формування, інтерпретації та використання ресурсів фонду неопублікованих документів України, а також різні форми обробки, формування та синтезу даних реєстрації науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і дисертацій.

Рассмотрены проблемы формирования, интерпретации и использования ресурсов фонда неопубликованных документов Украины, а также различные формы обработки, формирования и синтеза данных регистрации научно-исследовательских, исследовательско-конструкторских работ и диссертаций.

Наведено цілісний историко-науковий аналіз досліджень у галузі реєстрації, передачі та відтворення інформації крізь призму її ключових результатів.

Проведено бібліометричний аналіз наукових досліджень та матеріалів конференцій за ключовими словами "інформація", "ресурси", здійснено систематизацію наукових досліджень за видами інформаційних ресурсів.

Обговорено проблеми документознавства в соціально-комунікаційному просторі, інформаційно-аналітичної діяльності, а також архівних, музейних та бібліотечних установ у контексті сучасних потреб інформаційного суспільства. Охарактеризовано особливості інформаційного забезпечення зовнішньополітичної діяльності в сучасних міжнародних відносинах, ділової та інформаційної етики в діяльності профільних організацій та установ.

Розглянуто вплив сучасних чинників розвитку інтелектуальних інформаційних технологій на суспільний прогрес.

Рассмотрено влияние современных факторов развития интеллектуальных информационных технологий на общественный прогресс.

Рассмотрены возможности обеспечения исследователей Беларуси зарубежной научной информацией (организация сетевого доступа, осуществление международного документообмена). Исследован качественный состав зарубежных информационных ресурсов, к которым ЦНБ НАН Беларуси предоставляет доступ.

Розглянуто когнітивні аспекти Інтернет-комунікації та констатовано, що процес передавання знань від автора до користувача супроводжується певними втратами інформації, тобто є ентропійним. Визначено підхід до зменшення інформаційної ентропії - створення мережевих когнітивно орієнтованих ресурсів, які надають відомості про авторів документної інформації. Розглянуто конвергенцію документних і когнітивно орієнтованих ресурсів, що здійснюється в Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського шляхом організації системи гіпертекстових зв'язків між ними.

Проведено порівняльний аналіз україномовного сегмента онлайнової енциклопедії "Вікіпедія" з іншими мовними сегментами. За використання вебометричного інструментарію подано кількісну та якісну оцінку україномовного сегмента "Вікіпедії".

Розкрито сутність вторинного інформаційного продукту, показано його значення як засобу подолання суперечностей у документальній комунікації - між зростанням кількості електронних видань і можливістю їх освоєння суспільством. Визначено закономірності виникнення та функціонування вторинного інформаційного продукту, виявлено переваги його використання замовником. Охарактеризовано різні види оглядових видань, які створюються на базі Служби інформаційно-аналітичного забезпечення НБУВ, розглянуто їх типологізацію та особливості підготовки.

Раскрыта сущность вторичного информационного продукта, показано его значение как средства преодоления противоречий в документальной коммуникации - между увеличением количества электронных изданий и возможностью их освоения обществом. Установлены закономерности возникновения и функционирования вторичного информационного продукта, определены преимущества его использования заказчиком. Охарактеризованы различные виды обзорных изданий, созданных на базе Службы информационно-аналитического обеспечения НБУВ, рассмотрена их типологизация и особенности подготовки.

Обгрунтовано необхідність розробки ефективних засобів і методів систематизації та структуризації великих масивів інформації, що обумовлено активним розвитком індустрії систем електронного документообігу та збільшенням кількості інтернет-видань. Показано актуальність вирішення проблеми відбору необхідної інформації та ефективної організації роботи з текстовими документами. Розроблено й апробовано нові автоматичні системи, призначені для впорядкування інформаційних масивів, зокрема, класифікації документів за тематичними та стилістичними характеристиками, а також на підставі заданого набору ознак тексту.

Обоснована необходимость разработки эффективных средств и методов систематизации и структуризации больших массивов информации, что обусловлено активным развитием индустрии систем электронного документооборота и увеличением количества интернет-изданий. Показана актуальность решения проблемы отбора необходимой информации и эффективной организации работы с текстовыми документами. Разработаны и апробированы новые автоматические системы, предназначенные для упорядочения информационных массивов, в частности, классификации документов по тематическим и стилистическим характеристикам, а также на основе заданного набора признаков текста.

Проаналізовано надання інформації у ХХ ст. Розглянуто взаємозв'язки інформації з різними науковими дисциплінами, а також бачення світу людиною в різні історичні періоди існування людства.

Вивчено та проаналізовано існуючі методи інформаційного пошуку. Розглянуто метод спільної фільтрації, яка дозволяє обробляти інформацію і використовувати цю інформацію щоб створювати прогнози. Значною перевагою спільної фільтрації є те, що замість того, щоб опитувати кількох друзів про декілька об'єктів, система колаборативной фільтрації може враховувати думки тисяч людей відносно тисячі об'єктів, виробляючи все автоматично і анонімно.

Розглянуто методи дослідження інформаційного продукту, методи аналізу його показників, методи прогнозування майбутніх станів інформаційного продукту; окреслено основні складності, що виникають у цьому випадку.

Рассмотрена проблема сравнения документов по смыслу на примере анализа названий научных публикаций для определения близких по тематике. Для решения проблемы использован латентно семантический анализ (ЛСА), применение которого позволяет получить взаимозависимости между набором документов и словами, которые они содержат. Также ЛСА предоставляет возможность выделения ключевых слов и классификации документов по смыслу.

Запропоновано функціонально-логістичний метод опрацювання контенту як етап його життєвого циклу. Метод опрацювання комерційного контенту описує процеси формування та рубрикації електронних дайджестів і спрощує технологію управління комерційним контентом. Проаналізовано основні проблеми функціональних сервісів опрацювання комерційного контенту. Запропонований метод надає можливість створити засоби опрацювання інформаційних ресурсів і реалізувати підсистеми управління комерційним контентом.

Існують сценарії застосування безпроводових сенсорних мереж, в яких використання наземного зв'язку стає неприйнятним: значна відстань між сенсорними вузлами, руйнування наземних ліній зв'язку під час стихійних лих та ін. Альтернативою наземного зв'язку під час вирішення завдання забезпечення передачі інформації від сенсорних вузлів може бути використання супутникових каналів зв'язку. Однак використання супутникового каналу пред'являє високі вимоги до енергетики приймально-передавальних пристроїв, що накладає обмеження на характеристики сенсорних вузлів. Мета досліджень - огляд існуючих методів застосування супутникових каналів зв'язку в безпроводових сенсорних мережах. Аналіз відомих публікацій, присвячених застосуванню супутникових каналів зв'язку в безпроводових сенсорних мережах, надав змогу виявити характерні сценарії, в яких застосування супутникових каналів може бути ефективним рішенням. Встановлено, що, незважаючи на додаткові складності застосування супутникових каналів зв'язку в безпроводових сенсорних мережах, які пов'язані з енергетичними обмеженнями сенсорних вузлів, супутникові канали здатні забезпечити необхідну територіальну гнучкість під час розгортання безпроводових сенсорних мереж. Висновки: використання супутникових каналів зв'язку в безпроводових сенсорних мережах має ряд нерозв'язаних проблем. Наприклад, відсутня методика вибору протоколу множинного доступу до супутникового каналу, яка необхідна для ефективного використання ресурсів каналу під час передачі різних типів трафіка. Перспективним напрямком застосування супутникових каналів зв'язку в безпроводових сенсорних мережах є метод утворення каналу передачі даних від групи рознесених сенсорних вузлів з енергетичними обмеженнями, який базується на принципах фазованих антенних решіток.