Розглянуто питання гідрогазодинамічних методів покращання технологічних показників експлуатації сховищ газу, сформованих у багатопластовій неоднорідній водоносній системі, на підставі досліджень та узагальнення промислових даних і впровадження їх у практику. Висвітлено особливості геологічної будови об'єкта зберігання газу та процесу формування сховища за результатами аналізу результатів дослідної експлуатації підземних сховищ газу (ПСГ). На основі математичного моделювання спрогнозовано технологічні показники роботи ПСГ, спільно з міжпластовими витоками газу. Подано аналітичне обгрунтування стану тампонажного кільця у свердловині під час компресорного нагнітання газу. Проведено аналітичне дослідження реологічних параметрів герметизуючих композицій з метою зменшення витоків газу за рахунок ефективних відновлювальних робіт. Розроблено ефективну технологію експлуатації підземних сховищ, яка базується на селективно-диференційованому способі нагнітання і видобування газу пластами та свердловинами. Запропоновано перервний режим нагнітання газу в сховище, що зумовило зменшення періоду перебування сховища під заниженим тиском, обводнення пласта-колектора та защемлення газу. Удосконалено методи герметизації заколонного простору свердловин та закріплення привибійної зони, що дозволило підвищити надійність експлуатації свердловин та підземних сховищ.

Розглянуто модернізацію багатофункціональних абсорберів, встановлених на Богородчанському та Більче-Волицькому підземних сховищах газу. Використання нових внутрішніх пристроїв зменшує винос абсорбенту з апаратів.

Досліджено питання формування та експлуатації штучного газонасиченого об'єму підземних сховищ газу (ПСГ) в покладах, які розроблялися за пружноводонапірного режиму, а також розглянуто роботу колекторної системи збору газу на ПСГ. На прикладі Опарського та Більче-Волиця-Угорського ПСГ визначено пружний запас водоносного басейну покладів, досліджено вплив заводнення на формування газонасиченого об'єму ПСГ і режим його циклічної експлуатації. Обговорено тривалість часу формування штучних покладів ПСГ і фактори, які впливають на величину газонасиченого об'єму сховища. Виявлено причини зменшення продуктивності експлуатаційних свердловин у разі використання колекторної системи збору газу.

Розроблено математичні моделі процесів формування та експлуатації підземних сховищ газу, створених у водоносних структурах за умов пружного і пружноводонапірного режимів роботи, розроблено методи їх реалізації. Проведено дослідження проникності пористого середовища на лабораторній моделі з врахуванням залишкової водонасиченої породи. На підставі результатів досліджень установлено, що характерною ознакою режиму роботи покладу є безрозмірний час циклічної експлуатації сховищ у водоносних структурах.

Розроблено методику та систему контролю технічного стану ємнісним методом, яка дає змогу контролювати кут трубопроводів та відносне просідання технологічних об'єктів підземного сховища газу. З використанням даних розробленої системи запропонована методика дає змогу контролювати величину розподілу напружень у трубопроводах, визначати місце максимальних напружень. Розроблено ємнісний первинний перетворювач, у якому враховано особливості його експлуатації в групах до 30 шт., розподілених на значних відстанях. Особливу увагу приділено питанню роботи первинного перетворювача за різних температур, що мають місце протягом року. Проведено метрологічний аналіз розробленої системи та первинного перетворювача, а також лабораторні та натурні дослідження розробленої системи.

Запропоновано метод параметричного діагностування компресорних циліндрів поршневих газоперекачувальних агрегатів, що базується на аналізі тренду перетинів негерметичності, наведено методику його практичної реалізації на базі вимірювань параметрів режиму роботи. Показано, що узагальнюючим діагностичним параметром для оцінки стану циліндра може слугувати температура газу на його виході. На цій підставі розроблено два методи діагностування стану циліндра.

Обоснована комплексная методика мониторинга подземных хранилищ газа (ПХГ) с применением полевой геотермической съемки для определения герметичности скважин и проводимости разрывных нарушений на территории ПХГ с последующим проведением в зонах аномальных температур геохимических исследований для оконтуривания участков повышенной загазованности. Приведены результаты исследований на ПХГ в Западном регионе Украины.

Проанализировано состояние подземных хранилищ газа (ПХГ) на данный момент, основных технико-экономических показателей их деятельности, доказана необходимость повышения эффективности использования ПХГ.

Проанализирована эффективность подземных хранилищ природного газа в отработанных нефтегазовых месторождениях, водоносных структурах и каменной соли. Проведено сравнение типов хранилищ по эксплуатационным характеристикам, срокам геологоразведочных работ, строительства и введения в эксплуатацию. Показано, что хранилища в каменной соли по многим показателям превосходят хранилища в пористых структурах.

Представлено результати теоретичних досліджень вивчення процесу осушення покладів ПСГ від залишкової води. На підставі залежностей підземної гідравліки розроблено математичні моделі зміни залишкової водонасиченості пористого середовища. Надано результати апробації одержаних залежностей на прикладі одного із сховищ України.

Показано можливість підвищення ефективності експлуатації ліфтових колон свердловин підземних сховищ газу за рахунок запобігання розгвинчуванню колон шляхом зниження амплітуд їх коливань і раціонального добору моментів згвинчування. Розроблено математичні моделі вільних і вимушених коливань ліфтової колони, що виникають під час експлуатації свердловин, обгрунтовано раціональні значення коефіцієнта жорсткості віброізолятора, показано вплив параметрів віброізолятора на розподіл крутних моментів по довжині колони. З застосуванням теорії товстостінних оболонок і гіпотези про еквівалентну заміну витків різі пружними прошарками типу основи Вінклера побудовано математичні моделі напружено-деформованого стану елементів муфтового з'єднання, з використанням яких встановлено допустимі моменти згвинчування. Експериментально визначено амплітудно-частотні характеристики вібрацій ліфтових колон. Обгрунтовано технічні рішення та практичні рекомендації, спрямовані на запобігання розгвинчуванню ліфтових колон.

Узагальнено результати досліджень вчених факультету нафтогазопроводів ІФНТУНГ, скеровані на підвищення ефективності та зменшення енерговитратності процесів транспортування та зберігання нафти, нафтопродуктів і газу.

Розкрито гідрогеохімічну зональність Богородчанського газосховища. Спостережено геохімічну спорідненість у іонно-сольовому складі вод автохтонних відкладів та солянок вилуговування молас алохтона. Встановлено, що Богородчанська структура характеризується відсутністю прямої вертикальної гідрогеохімічної зональності, а основний об'єм порід-колекторів заповнений солянками, витисненими з глинисто-соленосних молас Самбірсько-Рожнятівського покриву. Гідрогеохімічні ознаки вказують на проникнення сучасних інфільтрогенних вод на глибину до 950 м. Цей інтервал є несприятливим для збереження вуглеводневих скупчень. Найбільш придатними для зберігання газу є верхньобаденські породи-колектори, що залягають на глибинах нижче 950 м.

Проведено огляд розвитку підземного зберігання газу у світі й Україні. Висвітлено проблеми проектування, створення й експлуатації підземних сховищ газу у виснажених газових родовищах Прикарпаття. Розглянуто основні задачі технологічного проектування підземних газосховищ, наведено методологію прогнозу зміни їх основних параметрів за газового режиму роботи покладу. Запропоновано методи визначення п'єзопровідності пласта за картами ізобар, вибору оптимальної конструкції свердловин і діаметра фонтанних труб, інтервалу перфорації продуктивного горизонту у пластах великої товщини, розрахунку оптимальної депресії на пласт і діаметра шлейфів свердловин. Проаналізовано особливості створення й експлуатації газосховищ, які відносяться до Західного комплексу підземного зберігання газу.

Проведен обзор развития подземного хранения газа в мире и Украине. Освещены проблемы проектирования, создания и эксплуатации подземных хранилищ газа в истощенных газовых месторождениях Прикарпатья. Рассмотрены основные задачи технологического проектирования подземных газохранилищ, приведена методология прогноза изменения их основных параметров при газовом режиме работы залежи. Предложены методы определения пьезопроводимости пласта по картам изобар, выбора оптимальной конструкции скважин и диаметра фонтанных труб, интервала перфорации продуктивного горизонта в пластах большой толщины, расчета оптимальной депрессии на пласт и диаметра шлейфов скважин. Проанализированы особенности создания и эксплуатации газохранилищ Западного комплекса подземного хранения газа.

Серед економічних проблем газотранспортної системи України в комплексі підземного зберігання газу виділяється проблема достовірного обліку і звітності підприємств в частині обліку вартості буферного газу. Запропоновано виходити з того, що до теперішнього часу буферний газ на підприємствах обліковувався за нульовою ціною, а зараз необхідно оцінити його як актив за справедливою (ринковою) вартістю. Обгрунтовано терміни експлуатації ПСГ та варіанти нарахування амортизації буферного газу. Розкрито причини безповоротних втрат буферного газу в процесі експлуатації ПСГ.

Представлено результати експериментальних досліджень процесу осушення порового простору від залишкової води. На підставі результатів експериментів розроблено математичну модель максимальної зміни водонасиченості пористого середовища залежно від його проникності та параметрів роботи.

Розроблено математичну модель і алгоритм розрахунку поперечно-крутильних коливань ліфтової колони з урахуванням взаємодії насосно-компресорних труб зі стінкою свердловини та досліджено вплив жорсткості віброізолятора на коливання ліфтової колони під час експлуатації свердловини підземного сховища газу.

Розглянуто математичні моделі таких ланок як конфузор, відцентровий нагнітач, засувки, витоки, розгалуження газопроводу, що дозволяють забезпечити опис об'єкта і підсистеми антипомпажного регулювання системи автоматичного управління відцентровим газоперекачуючим агрегатом докачуючої компресорної станції підземного сховища газу "Більче-Волиця".

Розглянуто нові результати створення енергозберігаючої технології визначення наведених характеристик відцентрових нагнітачів газоперекачуючих агрегатів для вирішення завдань антипомпажного регулювання і захисту на докачуючій компресорній станції підземного зберігання газу. Запропоновані матеріали грунтуються на результатах наукових досліджень і аналізі виробничого досвіду.

Розглянуто науково-практичне завдання виявлення і виділення гармонічних компонент із стохастичних сигналів, характерних для предпомпажних явищ в газоперекачуючих агрегатах докачуючих компресорних станцій підземних сховищ газу. Обгрунтовано енергозберігаючу технологію виявлення нестаціонарних процесів у нагнітачі.