Розглянуто модернізацію багатофункціональних абсорберів, встановлених на Богородчанському та Більче-Волицькому підземних сховищах газу. Використання нових внутрішніх пристроїв зменшує винос абсорбенту з апаратів.

Проведено огляд розвитку підземного зберігання газу у світі й Україні. Висвітлено проблеми проектування, створення й експлуатації підземних сховищ газу у виснажених газових родовищах Прикарпаття. Розглянуто основні задачі технологічного проектування підземних газосховищ, наведено методологію прогнозу зміни їх основних параметрів за газового режиму роботи покладу. Запропоновано методи визначення п'єзопровідності пласта за картами ізобар, вибору оптимальної конструкції свердловин і діаметра фонтанних труб, інтервалу перфорації продуктивного горизонту у пластах великої товщини, розрахунку оптимальної депресії на пласт і діаметра шлейфів свердловин. Проаналізовано особливості створення й експлуатації газосховищ, які відносяться до Західного комплексу підземного зберігання газу.

Проведен обзор развития подземного хранения газа в мире и Украине. Освещены проблемы проектирования, создания и эксплуатации подземных хранилищ газа в истощенных газовых месторождениях Прикарпатья. Рассмотрены основные задачи технологического проектирования подземных газохранилищ, приведена методология прогноза изменения их основных параметров при газовом режиме работы залежи. Предложены методы определения пьезопроводимости пласта по картам изобар, выбора оптимальной конструкции скважин и диаметра фонтанных труб, интервала перфорации продуктивного горизонта в пластах большой толщины, расчета оптимальной депрессии на пласт и диаметра шлейфов скважин. Проанализированы особенности создания и эксплуатации газохранилищ Западного комплекса подземного хранения газа.

Впервые рассмотрены проблемы использования шахтных выработок и естественного пористого пространства горных пород для хранения углеводородов. Определены горно-геологические условия: приток воды к выработкам, количество и состояние шахтных стволов, количество угля, оставленного в старых выработках, а также технология сохранения газа в горных выработках. Проанализирован опыт в области хранения газа в горных выработках в Польше. Описаны типы подземных газохранилищ. Изложены требования Закона охраны окружающей среды, касающиеся хранения газа в горном массиве. Внимание уделено зарубежному правовому регулированию в данной сфере.

Проанализировано состояние подземных хранилищ газа (ПХГ) на данный момент, основных технико-экономических показателей их деятельности, доказана необходимость повышения эффективности использования ПХГ.

Обоснована комплексная методика мониторинга подземных хранилищ газа (ПХГ) с применением полевой геотермической съемки для определения герметичности скважин и проводимости разрывных нарушений на территории ПХГ с последующим проведением в зонах аномальных температур геохимических исследований для оконтуривания участков повышенной загазованности. Приведены результаты исследований на ПХГ в Западном регионе Украины.

Проанализирована эффективность подземных хранилищ природного газа в отработанных нефтегазовых месторождениях, водоносных структурах и каменной соли. Проведено сравнение типов хранилищ по эксплуатационным характеристикам, срокам геологоразведочных работ, строительства и введения в эксплуатацию. Показано, что хранилища в каменной соли по многим показателям превосходят хранилища в пористых структурах.

Узагальнено результати досліджень вчених факультету нафтогазопроводів ІФНТУНГ, скеровані на підвищення ефективності та зменшення енерговитратності процесів транспортування та зберігання нафти, нафтопродуктів і газу.

Розроблено математичну модель і алгоритм розрахунку поперечно-крутильних коливань ліфтової колони з урахуванням взаємодії насосно-компресорних труб зі стінкою свердловини та досліджено вплив жорсткості віброізолятора на коливання ліфтової колони під час експлуатації свердловини підземного сховища газу.

Представлено результати експериментальних досліджень процесу осушення порового простору від залишкової води. На підставі результатів експериментів розроблено математичну модель максимальної зміни водонасиченості пористого середовища залежно від його проникності та параметрів роботи.

Розглянуто розроблений метод автоматизованого захисту компресора докачувальної компресорної станції підземного сховища газу від помпажу, який забезпечує реєстрацію зривних процесів, ліквідацію нестійкості й автоматичне оновлення оптимального режиму роботи.

Серед економічних проблем газотранспортної системи України в комплексі підземного зберігання газу виділяється проблема достовірного обліку і звітності підприємств в частині обліку вартості буферного газу. Запропоновано виходити з того, що до теперішнього часу буферний газ на підприємствах обліковувався за нульовою ціною, а зараз необхідно оцінити його як актив за справедливою (ринковою) вартістю. Обгрунтовано терміни експлуатації ПСГ та варіанти нарахування амортизації буферного газу. Розкрито причини безповоротних втрат буферного газу в процесі експлуатації ПСГ.

Представлено результати теоретичних досліджень вивчення процесу осушення покладів ПСГ від залишкової води. На підставі залежностей підземної гідравліки розроблено математичні моделі зміни залишкової водонасиченості пористого середовища. Надано результати апробації одержаних залежностей на прикладі одного із сховищ України.

Розглянуто нове вирішення впливу кроку дискретизації інформативних параметрів на час регулювання системи автоматичної ідентифікації помпажних характеристик газоперекачувального агрегату. Намічено перспективи подальших досліджень в даному напрямі.

Досліджено характер утворення нафтових газів у газовому просторі нафтового резервуара протягом доби в літній та зимовий періоди експлуатації та визначено необхідні умови використання ежекційної системи для утилізації легких фракцій нафтопродуктів. Встановлено принципову можливість використання енергії стовпа нафти в резервуарі як силового приводу струминного апарата системи утилізації нафтових газів.

Розглянуто науково-практичне завдання виявлення і виділення гармонічних компонент із стохастичних сигналів, характерних для предпомпажних явищ в газоперекачуючих агрегатах докачуючих компресорних станцій підземних сховищ газу. Обгрунтовано енергозберігаючу технологію виявлення нестаціонарних процесів у нагнітачі.

Розглянуто нові результати створення енергозберігаючої технології визначення наведених характеристик відцентрових нагнітачів газоперекачуючих агрегатів для вирішення завдань антипомпажного регулювання і захисту на докачуючій компресорній станції підземного зберігання газу. Запропоновані матеріали грунтуються на результатах наукових досліджень і аналізі виробничого досвіду.

Описан опыт переоборудования отработанных камер рассолодобычи Мозырского рассолопромысла для хранения природного газа. Дана характеристика применяемых технических средств и методов, которые позволяют сделать отработанную камеру надежным хранилищем газа. Показан экономический эффект использования отработанных камер рассолопромысла для хранения газа.

Зазначено, що у разі використання старих газових свердловин для нагнітання інертних газів у пласт ПСГ виникає питання щодо зміни їх продуктивної характеристики через зміну параметрів газу, що нагнітається у пласт. Запропоновано методику перерахунку величин фільтраційних коефіцієнтів, одержаних в процесі дослідження свердловин з природним газом, на випадок використання для нагнітання в пласт інертного газу.

Розглянуто математичні моделі таких ланок як конфузор, відцентровий нагнітач, засувки, витоки, розгалуження газопроводу, що дозволяють забезпечити опис об'єкта і підсистеми антипомпажного регулювання системи автоматичного управління відцентровим газоперекачуючим агрегатом докачуючої компресорної станції підземного сховища газу "Більче-Волиця".

Одержано дані, які дозволяють оцінити граничний стан підшипника нагнітача ГПА і прогнозувати його ресурс. Граничними величинами амплітуд коливань опорного підшипника є рівні вібрацій 65 мкм (попереджувальна величина) і 75 мкм (гранична амплітуда, що вимушує зупинити агрегат). Тоді за ресурсу ГПА 30 тис. годин роботи рівень вібрацій сягає 58,6 мкм, у разі 35 тис. годин - 71,4 мкм, а у випадку напрацювання понад 36 тис. годин необхідно зупинити агрегат.