Індекс рубрикатора НБУВ: И412.2,1-5-05

Рубрики:

Збагачення на відсаджувальних столах (відсаджування)

Шифр НБУВ: ДС50624 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто гравітаційні технології десульфурації вугілля, що застосовуються за кордоном та у вітчизняній практиці вуглезбагачення. Доведено, що у забезпеченні вугілля сіркою найбільш ефективні гвинтові сепаратори.

Викладено енергетичну інтерпретацію гравітаційних розподільчих процесів, на основі концепції перерозподілу зернистої суміші у монофракції за розподільною ознакою.

Предложены математические модели гидродинамических процессов при двухслойном течении гидросмеси по наклонному желобу, противоточном двухслойном течении вязкой жидкости и соударении струй. Рассмотрены аппараты гравитационного обогащения, работающие по принципу суживающегося желоба, а также технологические схемы обогащения россыпей с использованием многоярусных конусных сепараторов.

Розроблено аналітичний метод розрахунку коефіцієнта дифузії твердих частинок. Наведено залежність коефіцієнта дифузії від параметрів двофазного середовища.

Розглянуто рішення задачі динаміки гвинтового турбулентного масопереносу та запропоновано систему рівнянь руху гідросуміші в робочій зоні гвинтового сепаратора.

Завдяки використанню єдиної інтерполяційної залежності для усіх режимів осадження, що пов'язує критерії Рейнольдса й Архімеда, виявлено залежність ступеня підвищення продуктивності горизонтального гравітаційного сепаратора від ступеня попередньої коагуляції крапель рідини мінімального розміру в газовому потоці, що надходить на сепарацію.

Проаналізовано сучасний стан технологій збагачення вугілля в Україні та обгрунтовано необхідність окремого збагачення класу 0,2 - 3 мм. Запропоновано технологічну схему збагачення енергетичного вугілля з використанням мокрої гвинтової сепарації.

Доведено важливість попередньої підготовки газу для його транспортування. Наведено результати експлуатаційного дослідження роботи системи сепарації на установці комплексної підготовки газу (I-а черга) Юліївського нафтогазоконденсатного родовища, на підставі якого її визнано незадовільною.

Приведены технологические решения при обогащении шламовых продуктов с помощью винтовых аппаратов на углеобогатительных фабриках Украины. Сделаны следующие выводы: винтовые аппараты являются наиболее простым оборудованием для разделения по плотности угля в диапазоне крупности 0,1...3,0 мм, что дает возможность существенно снизить энергетические и материальные затраты на обогащение, а применение винтовых аппаратов при обогащении нижних классов дешламаторов рядового угля позволяет выделить отвальные отходы в начале процесса и удалить их из циркуляционной нагрузки.

Запропоновано уточнений метод розрахункового визначення складу пластових сумішей на базі розгонки конденсату та нафти в апараті Енглера, який базується на прогнозуванні вмісту легких вуглеводнів та їх фракцій за даними фракційної розгонки. Результати моделювання складу та властивостей газоконденсатних та газонафтових сумішей порівняно з даними лабораторних досліджень.

Изложены теоретические и практические аспекты аутогенных свойств разделительной среды при обогащении угля. Разделяющая среда, двигаясь в радиальном направлении, производит перечистку уже сложившихся слоев материала. Частицы обогащаемого материала двигаются по стационарным траекториям, подвергаясь периодическому разрежению и уплотнению турбулентными вихрями, амплитуда которых уменьшается от периферии к центру аппарата. Аутогенные свойства разделяющей среды проявляются в условиях противоточных турбулентных потоков за счет неоднородности (по плотности) суспензии в радиальном направлении при наличии специфической постели и под действием поперечной циркуляции, обеспечивающей необходимую чистоту продуктов разделения. Зерна граничной крупности и плотности обеспечивают равновесие сепарируемой системы, при котором имеет место минимальное засорение продуктов разделения.

Розроблено метод та роторний сепаратор для гравітаційного збагачення тонких вугільних шламів у випадку плівкової течії пульпи поверхнею вертикальних пластин, на боковій поверхні яких є похилі виступи і западини. Розраховано очікувану продуктивність та наведено отримані за лабораторних умов показники збагачення тонких вугільних шламів.

Проведена условная оптимизация процесса гравитационного обогащения на конусных сепараторах отмытых титан-цирконовых песков. Для упрощения вычислительной процедуры применен алгоритм условной оптимизации с поиском по оси критерия. С целью уменьшения размерности задачи проведена декомпозиция на контуры управления с одновременным агрегированием переменных в результате объединения в один контур всех аппаратов, выполняющих одну и ту же операцию.

Проведено порівняльний аналіз і визначено принципи, на яких базуються основні технології гравітаційної та хімічної десульфурацій вугілля. Встановлено, що підвищення ефективності десульфурації дрібних класів кам'яного вугілля можливе за рахунок поєднання процесу мокрої гвинтової сепарації з електрохімічними методами до вилучення сполук сірки. Досліджено гідродинамічні умови та кінетику процесу розділення піритних і вугільних мінеральних комплексів за гвинтовою поверхнею, запропоновано новий метод електрохімічної десульфурації водно-вугільної суспензії в полі жевріючого електричного розряду. Обгрунтовано, що ефективність вилучення піритних зерен за гвинтовою поверхнею визначається швидкістю поперечної циркуляції, яка, в свою чергу, впливає на кінетику даного процесу. Обробка водно-вугільної суспензії в полі жевріючого електричного розряду ініціює виникнення перекису водню, який активно окиснює невилучену після гравітаційної обробки піритну сірку, що дозволяє знижувати її вміст до 50 %. Встановлено, що на ефективність гравітаційної десульфурації на гвинтовому сепараторі впливає вміст проміжних фракцій. Обгрунтовано застосування жолобу з підвищеною кількістю витків і відсікачем, встановленим на останньому розвантажувальному витку. Визначено технологічні параметри електрохімічної десульфурації та розроблено варіанти схемних рішень гравітаційно-електрохімічної десульфурації кам'яного вугілля.

Досліджено питання розрахунку оптимальних конструктивних і технологічних параметрів відцентрового класифікатора вугілля за допомогою автоматизованої системи моделювання з метою підвищення ефективності збагачення вугільних шламів з використанням обчислювальної техніки. Обгрунтовано теоретичні та практичні основи моделювання процесу руху вугільних суспензій у конусно-тороїдальному роторі відцентрового класифікатора. З використанням фізичної та математичної моделей встановлено оптимальні значення кута конусності ротора, частоти обертання ротора, фактора розподілу та вмісту твердого продукту у вихідній суспензії для запропонованого відцентрового апарата.

Проаналізовано роботу золотовидобувних фабрик близького та далекого зарубіжжя, а також речовинний склад руд родовища Клинці. Руди цього родовища, а також практично всі золотовмісні руди Українського щита мають у своєму складі арсен. Запропоновано альтернативний варіант, який забезпечує одержання золотовмісних товарних концентратів та екологічно безпечних відвальних хвостів за енергоощадною безфлотаційною технологією.

Досліджено нестаціонарні гідромеханічні процеси згущення, розділення рудних пульп і зневоднення концентратів. Розроблено фізико-технічні основи технологій переробки розсипів на базі гравітаційних методів забезпечення мінеральної сировини. Запропоновано нестаціонарні гідродинамічні моделі процесів згущення рудної пульпи у згущувальних лійках і струминних зумпфах і зневоднення концентратів на стрічкових вакуум-фільтрах, а також одно- та двошарову моделі нерівномірного плину рудної пульпи на поверхні конусного сепаратора. Зазначені динамічні моделі дозволяють визначити коефіцієнти підсилення гідродинамічних параметрів на виході з апаратів у разі їх збурень на вході й тим самим узгодити роботу різних апаратів у послідовному технологічному ланцюзі, що позитивно впливає на стабільність показників збагачення. Апробовано підсистему енергоощадження технологій переробки розсипів, зокрема, розв'язано задачу компенсації реактивної потужності на Вільногірському державному гірничо-металургійному комбінаті (ВДГМК). Підсистему енергоощадження доповнено підсистемою забезпечення надійності електропостачання. На базі гідродинамічних моделей розроблено комплекс методик розрахунку параметрів технологічних процесів за умов збагачення розсипів і руд, впроваджений у наукові дослідження та проектно-конструкторські роботи. Наведено нові технології рудопідготовки, довилучення цінних матеріалів і зливів струминних зумпфів, а також первинного збагачення рудних пісків, упровадження яких на ВДГМК дало значний економічний ефект.

Розроблено математичну модель гравітаційного збагачення в шарі хвостосховища та по довжині за умов динамічної рівноваги струму пульпи. Модель дозволяє прогнозувати максимально можливий вміст магнітного та загального заліза, а також мінералів пустої породи. Наведено порівняння розрахованих та експериментальних даних. Результати досліджень можна використати для розробки технологічної схеми збагачення техногенних шламових хвостосховищ.

Вперше розроблено імітаційну модель динаміки процесу збагачення вугілля методом гідравлічного відсадження, яка грунтується на принципах матеріального та зонального балансу та залежності щільності поділу від основних параметрів процесу. Показано, що нова модель, на відміну від існуючих, дає можливість виконувати моделювання в широкому діапазоні зміни якісно-кількісних характеристик забагачуваного матеріалу та параметрів технологічного процесу. Запропоновано критерій оцінки ефективності процесу відсадження вугілля, виражений у кількості кондиційної пальної маси кінцевого продукту збагачення, що дозволяє об'єктивно оцінити енергетичну цінність концентрату. Розроблено ситуаційну систему автоматичного керування відсаджувальними машинами (САУ ВМ) з експертною базою знань, яка враховує функціональну взаємозалежність між неконтрольованим вхідним впливом та якістю продуктів збагачення, що сприяє підвищенню якості регулювання за умов дії збурювань зі стохастичними параметрами. Вперше запропоновано метод компенсації транспортного запізнювання у ВМ шляхом введення випереджувальної корекції, що враховує зміни вмісту важких фракцій у збагачуваному вугіллі та дозволяє вводити процес керування швидкістю розвантаження в промпродуктовому відділенні.