Синтезирован ряд производных ди- и тетрагидротиофендиоксида, и в модельных экспериментах изучены их антиоксидантные свойства по сравнению с эталонным антиоксидантом - ацетатом alpha-токоферола. Установлено, что наибольшей антиоксидантной активностью обладают соединения, содержащие наряду с сульфоланильной группой четвертичный атом азота. Описано получение неизвестных ранее солей триаминосульфолана и тридиметиламиносульфолана с янтарной кислотой и N-(3-пиперидиносульфоланил-4)N-метилпиперидиний монометилсульфата.

Одержано нові біологічно активні сполуки в ряді 3-заміщених гідрокси(оксо)хінолінів: 3-алкіл-4-гідрокси-2-оксохіноліни та їх 4-О-ацильні похідні; 3-бром-3-алкіл-2,4-діоксохіноліни; 5-R'-1,3,4-тіадіазоліл-2-аміди 1-R-4-гідрокси-2-оксохінолін-3-карбонових кислот. Розроблено препаративні методики синтезу 3-алкіл-4-гідрокси-2-оксохінолінів і 1-R-3-бром-4-гідрокси-2-оксохінолінів. Вперше показана можливість здійснення конденсації Дікмана в умовах термолізу, яка відбувається на відміну від класичних уявлень при відсутності основних каталізаторів; запропоновано ймовірний механізм цього перетворення. Вивчені УФ-, ІЧ- та ПМР спектральні характеристики синтезованих речовин. За результатами фармакологічного скринінгу виявлені ефективні сполуки мембраностабілізуючої, антиоксидантної, діуретичної, антикоагулянтної та фунгіцидної дії; встановлені окремі закономірності зв'язку "будова - дія". Найбільш перспективна сполука рекомендована як потенційний гепатопротекторний засіб.

Здійснено синтез йодметилатів та метилбензосульфонатів основних ефірів та амідів 3,3-діарил-2-оксоіндолін-1-, 5- і 7-карбонових кислот. Шляхом конденсації ефірів 2-оксоіндолін-3-гліоксилових кислот з амінами, а також 2-оксоіндолінів з ефірами оксамінових кислот за Кляйзеном здійснено синтез амідів 2-оксоіндолін-3-гліоксилових кислот. Вивчено вплив на першу конденсацію природи аміну, природи розчинника, молярних співвідношень реагентів та температури. Структура одержаних сполук підтверджена даними елементного аналізу, ІЧ-, ПМР- та мас-спектрів. Проведено фармакологічний скринінг одержаних сполук. Для поглиблених фармакологічних досліджень рекомендовано 4'-броманілід-5-бром-2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти, який виявив високу протидифтерійну та виражену протизапальну активність.

Викладено теоретичне обгрунтування й експериментальні дані з практичного використання ІЧ-спектроскопії у якісному та кількісному аналізах похідних пурину - ксантинолу нікотинату, рибоксину й еуфіліну в субстанціях і лікарських формах. Вперше проведено системні дослідження ІЧ-спектрів ксантинолу нікотинату, рибоксину й еуфіліну, виявлено зміни у спектрах у процесі зберігання зразків, що сприяло вивченню стабільності досліджуваних лікарських засобів під дією факторів зовнішнього середовища протягом тривалого зберігання. Вперше використано другу похідну ІЧ-спектрів для виявлення замаскованих смуг вбирання і диференціації близьких за частотою смуг, що з'явились внаслідок деструкції досліджуваних речовин у процесі їх зберігання. Розглянуто можливість використання кристалічних зразків досліджуваних лікарських речовин для їх одночасної ідентифікації та кількісного аналізу.

Синтезовано нову групу біологічно активних похідних хінолін-3-карбонової кислоти: алкіл-, аралкіл- і гетериламіди 1-R-4-гідрокси-2-оксохінолін-3-карбонових кислот. Запропоновано ефективний спосіб перетворення 2'-хлоретиламідів 1-R-4-гідрокси-2-оксохінілін-3-карбонових кислот з високими виходами на відповідні 2'-бром- та 2'-йодпохідні. Одержано оптично чисті антиподи 1'-фенілетиламідів 1-R-4-гідрокси-2-оксохінолін-3-карбонових кислот. За допомогою рентгеноструктурного аналізу встановлено, що обертання конфігурації в процесі амідування етилових ефірів 1-R-4-гідрокси-2-оксохінолін-3-карбонових кислот S(-) 1-фенілетиламіном не відбувається. Досліджено антитироїдну, протитуберкульозну, протисудомну та діуретичну активності одержаних сполук. Встановлено елементи зв'язку "хімічна структура - фармакологічна дія". Для подальшого впровадження як перспективний антитероїдний засіб рекомендовано 2'-йодетиламід 1-H-4-гідрокси-2-оксохінілін-3-карбонової кислоти.

Досліджено реакцію гідразидів 1-R-2-оксо-4-гідроксихінолін-3-карбонових кислот з етилортоформіатом. Встановлено, що виділені за цих умов етоксиметиліденгідразиди під впливом надлишку етилортоформіату перетворюються на етилові ефіри відповідних хінолін-3-карбонових кислот, а у процесі термолізу - на симетричні N, N'-ді-(1-алкіл-2-оксо-4-гідроксихіноліноїл-3)-гідразини. Запропоновано найбільш оптимальні умови одержання N-алкілантранілових кислот - ключових структур у синтезі 2-оксо-4-гідроксихінолінів. Здійснено синтез бензиліденгідразидів та (2'-алкіл-4'-оксохіназолін-3'-іл)-амідів 1-R-2-оксо-4-гідроксихінолін-3-карбонових кислот. Структуру одержаних сполук підтверджено даними елементного аналізу, ПМР- та мас-спектрів, а в окремих випадках - зустрічним синтезом та рентгеноструктурним аналізом. Проведено фармакологічний скринінг одержаних речовин. З метою поглиблення фармакологічних досліджень рекомендовано бензиліденгідразид 1-гексил-2-оксо-4-гідроксихінолін-3-карбонової кислоти, як потенційний лікарський засіб, придатний для лікування туберкульозних та нетуберкульозних мікобактеріозів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено методи синтезу нових 4-незаміщених 3-ціанопіридин-2(1Н)-тіонів на базі взаємодії електрофільних олефінів (етоксиметилен-похідних діетилового естеру малонової кислоти, ацетилацетону, трифтортеноїлацетону, трифторбензоїлацетону та ацетаніліду) з ціанотіоацетамідом, вивчено будову та властивості продуктів реакції. Виявлено особливості перебігу даних реакцій у присутності N-метилморфоліну, вивчено алкілування отриманих піридинтіонів за атомом сірки, синтез тієно[2,3-b]піридинів і бромідів 2,3-дигідротіазоло[3,2-a]піридинію. Продемонстровано деякі препаративні можливості вперше отриманого 5-бромацетил-6-метил-2-метилтіо-3-ціанопіридину.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено особливості й напрями багатокомпонентної конденсації alpha, beta-ненасичених кетонів та їх структурних аналогів з дворазовою молярною кількістю ціаноселеноацетаміду й алкілгалогенідами за присутності дворазового молярного надлишку N-метилморфоліну. Розроблено оригінальні методи синтезу раніше невідомих функціонально заміщених 7-алкілселено-1,4-дигідро-1,6-нафтиридинів. Механізм побудови 1,6-нафтиридинової системи підтверджено зустрічними синтезами й обговорено у рамках нуклеофільного вінільного заміщень у 2-алкілселено-1,4-дигідропіридинах. Показано, що заміщені 7-алкілселено-1,4-дигідро-1,6-нафтиридини вступають в реакції алкілування, ацетилювання, діазотування, окиснення та гетероциклізації з утворенням важкодоступних похідних і нових гетероциклічних систем з потенційною біологічною активністю.

Науково обгрунтовано доцільність виробництва капсул і таблеток індометацину методом прямого пресування. Вивчено технологічні характеристики субстанції індометацину та ряду допоміжних речовин. Розроблено склад, технологію промислового виробництва капсул і таблеток індометацину.

  Скачати повний текст

Оптимізовано метод синтезу 5-ариліден-3-R-2-тіоксотіазолідин-4-онів. Запропоновано новий метод синтезу 3-арил-2-метиліден-4-тіазолідонів на основі амідів ціаноцтової кислоти, встановлено реакційну здатність їх метиленової групи у положенні 5 та одержано ряд 5-ариліденпохідних. Наведено метод синтезу 5-ариліден-2,4-тіазолідиндіон-3-алканкарбонових кислот з різною довжиною алкільного радикалу та синтезовано комбінаторну бібліотеку амідів зазначених гетероциклічних кислот. Розроблено оптимальний підхід до синтезу імідів 5-ариліден-4-тіазолідон-3-алкандикарбонових кислот з арильними та амінокислотними фрагментами у молекулах. Синтезовано ряд нових тіазолотіопіранів на основі реакції гетеродієнованого синтезу, одержано неописані у літературі конденсовані гетероциклічні системи з фрагментом борнану у молекулі та запропоновано новий варіант "доміно" реакції для 5-ариліденізороданінів. Зазначено, що структуру сполук підтверджено методами ІЧ-, мас- та ПМР-спектроскопії. На підставі фармакологічних досліджень, обгрунтованих віртуальним скринінгом, виділено групу "структур-лідерів", які характерні високою антиексудативною активністю та є практично нетоксичними сполуками. Проведено QSAR-2D аналіз результатів фармакологічного дослідження, на підставі якого сформульовано вимоги до структур з протизапальною дією для дизайну та цілеспрямованого синтезу біологічно активних сполук з групи 4-тіазолідонів. На базі вивчення антимікробної активності синтезованих сполук виявлено похідні роданіну та тіазолотіопірану, яким характерна висока активність щодо поліантибіотикорезистентних штамів стафілококу.

Ключ. слова: bacterial lectins, heterocyclic bis-adducts, biological activity
Індекс рубрикатора НБУВ: Л662.262.2 + Р562.3-52

Рубрики:

Похідні імідазолу

Саркома

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л662.263.14

Шифр НБУВ: РА333250 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Систематизовано сучасні теоретичні та експериментальні методи синтезування та перетворення 4-тіазолідонів (2-тіоксо-4-тіазолідонів, 2-іміно-4-тіазолідонів та 2,4-тіазолідиндіонів). Наведено основні методи побудови 4-тіазолідонового циклу. Встановлено особливості хімічної модифікації 4-тіазолідонів за положенням 3 і 5. З'ясовано перспективи використання 4-тіазолідонів як структурних елементів у процесі спрямованого синтезу нових фізіологічно активних речовин. Розглянуто вибрані методики синтезу конденсованих і неконденсованих систем на основі 4-тіазолідонів та реакцій рециклізації даних сполук. Проаналізовано останні досягнення у галузі фармакології в аспекті вивчення зазначеної групи гетероциклів. Встановлено фармакологічні особливості та перспективи застосування 4-тіазолідонів та споріднених гетероциклічних систем у галузі практичної медицини.

Систематизированы современные теоретические и экспериментальные методы синтезирования и преобразования 4-тиазолидонов (2-тиоксо-4-тиазолидонов, 2-имино-4-тиазолидонов и 2,4-тиазолидиндионов). Представлены основные методы построения 4-тиазолидонового цикла и установлены особенности химической модификации 4-тиазолидонов по положениям 3 и 5. Обоснованы перспективы использования 4-тиазолидонов как структурных элементов в процессе направленного синтезирования новых физиологически активных веществ. Рассмотрены избраные методики синтеза конденсированных и неконденсированных систем на основе 4-тиазолидонов и реакции рециклизации даных соединений. Проанализированы последние достжения в отрасли фармакологии в сфере изучения данной группы гетероциклов. Установлены фармакологические особенности и перспективы использования 4-тиазолидонов и родственных гетероциклических систем в отрасли практической медицины.

З використанням методів віртуального скринінгу показано перспективність використання 2Н-пірано[2,3-c]піридинів як інгібіторів тирозинових кіназ. Здійснено дизайн та синтез комбінаторних бібліотек даного класу сполук.

С применением методов виртуального скрининга показана перспективность использования 2Н-пирано[2,3-c]пиридинов как ингибиторов тирозиновых киназ. Осуществлен дизайн и синтез комбинаторных библиотек данного класса соединений.

With use of methods of virtual screening perspectives of use of 2Н-pyrano[2,3-c]pyridines as tyrosine kinases inhibitors are shown. The design and synthesis of combinatory libraries of the given class of compounds have been carried out.

Ключ. слова: Синтез, химические свойства, таутомерия, дигидро-1, 2, 4-триазоло[1, 5-а]пиримидины
Індекс рубрикатора НБУВ: Г264.1 + Л662.264.1

Рубрики:

Група піримідину

Група пірамідину

Шифр НБУВ: Ж24793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст