Досліджено вплив олеїнової кислоти на структурно-реологічні, трибологічні властивості і термостабільність ріпакового масла та показано характер їх зміни в процесі довготривалого зберігання композицій.

Досліджено стабільність дисперсій наповнювача та стабілізатора. Визначено розмір частинок водних емульсій епоксидованої ріпакової олії та епоксидованого етилалілетилакрилату. Визначено оптимальні концентрації стабілізатора та епоксиду, які можуть адсорбуватися на наповнювачі та волокнах шкіри.

За допомогою методу інфрачервоної спектроскопії досліджено ріпакову олію, її метилестери та ізопропілестери. Установлено перевагу застосування як палива у зимовий період ізопропілестерів у порівнянні з метилестерами.

Досліджено та проаналізовано кінетичні закономірності екстракційного вилучення олії з насіння ріпаку за умов замкненого процесу під час кипіння розчинника. Перевірено математичну модель і визначено коефіцієнти дифузії D, які є необхідними для опису кінетики вилучення олії з насіння ріпаку різними розчинниками.

Приведено результати досліджень процесу екстракційного вилучення олії з насіння ріпаку. Вивчено механізм процесу екстрагування олії. Показано, що попереднє подрібнення насіння призводить до інтенсифікації процесу екстрагування олії та збільшення ступеня її вилучення. Перевірено математичну модель кінетики екстрагування на прикладі насіння ріпаку та визначено кінетичні коефіцієнти, необхідні для опису кінетики вилучення олії з насіння ріпаку.

Досліджено та проаналізовано механізм і кінетику екстракційного вилучення олії з насіння ріпаку. Розроблено математичні моделі екстрагування, які адекватно описують процес за умов замкнутого періодичного та безперервного процесу різними розчинниками. Визначено кінетичні коефіцієнти.

Досліджено процес екстракційного вилучення олії з насіння ріпаку в апараті з мішалкою з метою встановлення впливу розміру частинок зерна та температури на кінетику процесу. Здійснено пошук ефективного екстрагента для вилучення олії шляхом порівняння кінетики процесу екстрагування різними екстрагентами за постійної температури. Перевірено математичну модель екстрагування та визначено кінетичні коефіцієнти, необхідні для прогнозування процесу за виробничих умов.

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.16-3 + Л782.127-101

Рубрики:

Ріпак

Олії з насіння хрестоцвітих

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані дослідження впливу імпульсної та інверторної дії мікрохвильового поля на екстрагування олії з насіння ріпаку сорту "Озимий" розчинником н-гексаном, різної фракції з цілого зерна та жмиху.

Методом піролітичної мас-спектрометрії досліджено вплив дигліцидилового етеру діетиленгліколю (ДЕГ-1) на термостабільність ріпакової олії. Виявлено підвищення термостабільності олії за наявності епоксидного олігомеру.

Створено математичну модель процесу нагріву зерна ріпаку в прес-екструдері з індукційним обігрівом, враховуючи розподіл температури в напрямку руху матеріалу.

Встановлено механізм та кінетику екстрагування олії з насіння ріпаку полярними розчинниками (н-гексаном, хлористим метиленом, бутилацетатом, бензолом) та неполярним розчинником (етанолом). Наведено методику розрахунку коефіцієнта стислої дифузії згідно з математичною моделлю, в основу якої покладено внутрішньодифузійний механізм процесу екстрагування. Визначено коефіцієнти стислої дифузії за різних температур процесу екстрагування, здійснено перевірку математичної моделі на адекватність.

Узагальнено методи та критерії оцінок змащувальної здатності мастильних матеріалів на чотирикульовій машині тертя (ЧМТ). Досліджено 3 варіанти новітніх методів випробувань на ЧМТ. За новими методами під час випробувань знайдено 2 піки, які віднесені до критичного навантаження різної фізико-хімічної природи, - руйнування фізичного адсорбційного шару (1-й пік) і хімічного адсорбційного шару (2-й пік). Виявлено, що позитивне зміщення піків залежить від ступеня оксиетилювання ріпакової олії. Найбільший ефект хімічної модифікації ріпакової олії спостережено під час сульфуризації 3,5 % сірки. У цьому випадку зміщення 1-го піку, у порівнянні з немодифікованою ріпаковою олією, відбувається на 1069, а другого - на 4063 - 4802 Н.

Одержано за вдосконаленою методикою епоксид ріпакової олії, що виключає стадію використання токсичного розчинника, досліджено його хімічні показники та термічну стабільність. Показано, що даний епоксид є термічно стабільним у межах температур, необхідних для процесу модифікації. Проведено дослідження для підтвердження одержаних результатів стабільності епоксиду.

Наведено результати дослідження залежності інтенсивності зношування для пари бронза - сталь від вмісту компонентів мастильної композиції на основі хімічно-модифікованої ріпакової оливи. Показано, що за мінімального вмісту сірки, трифенілфосфіну та бензотриазолу та високого вмісту дифенілтіосечовини у композиції спостерігаються мінімальні значення інтенсивності зношування оловофосфорної бронзи.

Досліджено вплив попередньої мікрохвильової обробки насіння ріпаку на вміст глюкозинолатів, кількісний вихід олії, вміст пероксидів, жирно-кислотний склад. В процесі досліджень використано мікрохвильову обробку насіння ріпаку потужністю НВЧ-поля 100 - 300 Вт. Олію вилучено за допомогою методу пресування на лабораторному пресі, вміст глюкозинолатів визначено за допомогою методу глюкотесту, пероксидне число - за допомогою йодометричного методу, жирно-кислотний склад олії - за допомогою методу газорідинної хроматографії. Показано можливість використання мікрохвильової обробки насіння ріпаку для зменшення вмісту глюкозинолатів у насінні та продуктах його переробки. Волого-теплова обробка насіння ріпаку з нагріванням у мікрохвильвому полі суттєво прискорює процес висушування та збільшує вихід пресової олії. Пресова олія, одержана після обробки сировини в полі НВЧ, мала суттєво нижче значення пероксидного числа та не відрізнялась за жирно-кислотним складом від контрольного зразка. Одержані результати можна використовувати під час одержання ріпакової олії та обробки ріпакової макухи з метою зменшення вмісту глюкозинолатів.

Досліджено інтенсифікування процесу екстрагування олії із насіння промислового призначення сої та ріпаку дією мікрохвильового поля. Розглянуто вплив та визначено рекомендовані показники факторів для максимального вилучення цільового компонента при електромагнітному впливі. Підтверджено та розширено наукову гіпотезу про інтенсифікування процесу за рахунок бародифузійного потоку, запропоновану керівником наукової школи ОНАХТ д.т.н., професором О. Г. Бурдо. Методом "аналізу розмірностей", враховуючи фізичний зміст процесу, одержано залежність чисел подібності для розрахунку процесів екстрагування із насіння сої та ріпаку в мікрохвильовому полі. Розроблено методи експериментального моделювання, що надають змогу визначити коефіцієнти дифузії та масовіддачі, а також узагальнити результати експериментів екстрагування олії із насіння ріпаку та сої під впливом мікрохвильового поля. Визначено значення відповідних до умов проведення екстрагування коефіцієнтів масовіддачі, а також співвідношення в безрозмірних числах подібності для розрахунку інтенсивності масоперенесення в екстракторі з мікрохвильовим інтенсифікатором. Розроблено методику інженерного розрахунку екстрактора з електромагнітним інтенсифікатором та технологічну схему процесу.

Удосконалено температуру та тривалість сушіння насіння ріпаку призначеного для переробляння на олію, залежно від вологості насіння (9,8 - 10,5 %, 10,5 - 13,5; 14,0 - 17,8; 18,0 - 21,5 %) і особливостей сортів. Вперше досліджено збереженість насіння безерукового та низькоглюкозинолатного ріпаку ярих сортів Магнат, Добробут та озимих Аліот, Чемпіон України за початкової вологості 7,5 - 9,8 %, 10,5 - 13,5; 14,0 - 17,8 %, за різних умов зберігання як сировини для виробництва олії. Встановлено збереженість знеособленого насіння ріпаку з вологістю 7 % у насипі висотою 3 м та терміном зберігання шість місяців, за нерегульованих умов зерносховища. Обгрунтовано економічну ефективність режимів сушіння насіння ріпаку за виробничих умов на зерносушарці ДСП - 32от і встановлено, що за рахунок їх застосування зростає рівень рентабельності на 12,4 - 13,0 %.

Наведено результати експериментальних досліджень кінетики та механізму екстрагування олії з насіння рижію посівного як альтернативи ріпаку для її подальшого використання у хімічній промисловості для виробництва біопалива. Встановлено механізм екстрагування та визначено фізичну константу - коефіцієнт дифузії. Встановлено, що процес екстрагування олії з неподрібненого насіння відбувається виключно за внутрішньодифузійним механізмом. Інтенсифікація процесу екстрагування олії забезпечується підвищенням температури та подрібненням насіння, завдяки якому збільшується поверхня фазового контакту та руйнуються бар'єри переміщення цільових компонентів у зерні.

Досліджено інтенсифікацію процесу екстрагування олії з насіння промислового призначення сої та ріпаку дією мікрохвильового поля. Досліджено вплив і визначено рекомендовані показники факторів для максимального вилучення цільового компонента при електромагнітному впливі. Розроблено методи експериментального моделювання, що надають змогу визначити коефіцієнти дифузії та масовіддачі, а також узагальнити результати експериментів екстрагування олії з насіння ріпаку та сої під впливом мікрохвильового поля. Визначено значення відповідних до умов проведення екстрагування коефіцієнтів масовіддачі, а також співвідношення в безрозмірних числах подібності для розрахунку інтенсивності масоперенесення в екстракторі з мікрохвильовим інтенсифікатором. Розроблено методику інженерного розрахунку екстрактора з електромагнітним інтенсифікатором і технологічну схему процесу.