Рассмотрены планировка и благоустройство городского придомового пространства, сформированного индустриальной застройкой в крупнейших городах на протяжении 1970 - 1990-х гг. Освещены проблемы их функционирования и организации как элемента материально-пространственной среды повседневной деятельности человека.

Виявлено принципи формування планувально-просторової структури міської тканини історичної частини Львова, сформованої у період кінець XVIII - початок XX ст. Розкрито суть поняття "міська тканина" та грунтовно проаналізовано її основну складову - квартальну забудову. Базуючись на картографічному матеріалі, визначено особливості морфології архітектурно-планувальної структури квартальної забудови та розроблено типологію планувальної структури історично сформованої квартальної забудови міста. Здійснено композиційний аналіз фронту квартальної забудови центральної частини Львова, визначено основні типи його композиційного вирішення.

Розглянуто питання створення оперативних та ефективних кількісних методів оцінки якості первинних структурних елементів території міст (мікрорайонів). У науковий обіг введено новий термін "цілісне житлове утворення" (ЦЖУ), який запропоновано використовувати для дослідження розвитку мікрорайону як структурної одиниці території міста. Для визначення якості ЦЖУ розроблено метод системної оцінки, який грунтується на принципі компактності (принципі Мопертюї), що найбільше відповідає вимогам творчого процесу архітектурного проектування. Для визначення економічного розвитку ЦЖУ створено метод вартісної оцінки. Показано можливості використання нових методів для всебічного аналізу планувальних, функціональних та економічних якостей ЦЖУ та вирішення двох типів задач: порівняння різних ЦЖУ (після приведення до зіставності) та порівняння різних варіантів одного ЦЖУ.

Розглянуто принципи формування планувально-просторової структури історичної частини Львова, сформованої в період кінця XVIII - початку XX ст. На основі картографічного матеріалу визначено особливості морфології архітектурно-планувальної структури квартальної забудови (КЗ) і розроблено типологію плануваної структури історично сформованої КЗ Львова. Проведено композиційний аналіз фронту КЗ центральної частини міста, визначено основні типи композиційного вирішення фронту КЗ.

Висвітлено результати архітектурно-містобудівного аналізу комплексу історичної забудови ділянки Національного університету "Львівська політехніка" у районі вулиць М. Коперника та Академіка Колесси у м. Львів. Дослідження історії та етапів розвитку забудови виконано у рамках пошуків шляхів ревіталізації та ревалоризації комплексу. Застосовуючи методи аналізу історичних праць, іконографічних і картографічних матеріалів, а також у результаті натурних досліджень, реконструйовано етапи розвитку забудови кварталу, виявлено цінні архітектурні об'єкти та сформовано рекомендації щодо збереження, реставрації та спадкоємних архітектурно-містобудівних перетворень будівель і території. Висвітлено цікаві сторінки історії кварталу, розкрито період існування палацового комплексу королівського стольника Августа Мошинського у XVIII ст., простежено перетворення, які здійснювалися в кварталі у XIX ст. та після Другої Світової війни.