Роботу присвячено вивченню видатної архітектурно-історичної пам'ятки оборонного будівництва Київської Русі - Золотим воротам у Києві, які слугували понад 700 років головним в'їздом у місто. Основну увагу приділено легендам про Михайлика та хана Батия.

Наведено результати досліджень видатного українського вченого, дослідника історії, мистецтва та архітектури В.Вуйцика, зокрема, з історії церков, площ та вулиць Львова, будинків Наукового товариства ім. Т.Г.Шевченка, театральних будинків, представлено бібліографію друкованих праць вченого.

Приведены результаты исследований известного украинского учёного, исследователя истории, искусства и архитектуры В.Вуйцика, в частности, по истории церквей, площадей и улиц Львова, домов Научного общества им. Т.Г.Шевченка, театральных домов, представлена библиография печатных трудов учёного.

Розглянуто загальні питання та доведено основні положення методики дослідження об'єктів реконструкції старовинної забудови поселень, зважаючи на виокремлення естетичних параметрів. Докладно наведено загальну структуру даної методики, що складається з п'яти розділів, кожен з яких виокремлює основний градієнт напрямку проведення досліджень у контексті даної методики. Ця методика апробована в учбовому процесі в межах лекційно-практичних дисциплін "Регіональна архітектура" й "Естетика міського та природного середовища" з практичним опрацюванням.

Рассмотрены общие вопросы и доказаны основные положения методики исследования объектов реконструкции старинной застройки поселений з точки зрения выделения эстетических параметров. Детально освещена общая структура данной методики, состоящей из пяти разделов, каждый из которых выделяет основной градиент направления проведения исследований в контексте данной методики. Эта методика апробирована в учебном процессе в рамках лекционно-практических дисциплин "Региональная архитектура" и "Эстетика городской и природной среды" с практической обработкой.

Розглянуто загальні питання та доведено основні положення методики дослідження об'єктів реконструкції старовинної забудови поселень, базуючись на виокремленні естетичних параметрів. Наведено загальну структуру зазначеної методики, що складається з п'яти розділів, кожен з яких виокремлює основний градієнт напрямку проведення досліджень у контексті даної методики.

Освещены проблемы теории и истории архитектуры в контексте региональных особенностей, сохранности и реставрации памятников архитектуры, вопросы охраны и реставрации памятников архитектуры в системе архитектурного образования. Проанализированы состав и область применения объемных и планировочных элементов, представленных в структуре мусульманских общественных зданий Крыма. Рассмотрен ассортимент древесных и кустарниковых растений с красивыми плодами. Приведена характеристика их основных морфологических и систематических признаков, декоративных достоинств, данных об устойчивости к экологическим факторам. Определены районы возможной культуры, предложены рекомендации по использованию данных растений в зеленом строительстве при проектировании парков Южного берега Крыма.

Приведены основные общие положения сравнительного исторического анализа фасадов старинных зданий. Путем метрического анализа выявлены метрические ряды фасадов, которые аналитически представлены в виде структурно-логических последовательностей, операционно, количественно и качественно отражающих функционально-конструктивные, объемно-планировочные, архитектурно-композиционные, визуально-психологические, эстетико-художественные аспекты построения (членения) фасадов здания, их фрагментов или отдельных деталей.

Описано принципи консервації та реставрації архітектурно-урбаністичної (містобудівельної) спадщини, архітектуру дерев'яних храмів. Проаналізовано містобудівельний розвиток Чернівців у XIV - ХІХ ст., шляхи охорони урбаністичного середовища міста. Розкрито історичні чинники містобудівного розвитку Яворова (Львівщина). Висвітлено архітектурно-декоративні засоби опорядження житла німецьких колоністів у Галичині, типи планування вестибюльної групи приміщень у житлових будинках другої половини ХІХ - початку ХХ ст. в районі Новий Світ у Львові.

Описаны принципы консервации и реставрации архитектурно-урбанистического (градостроительного) наследия, архитектура деревянных храмов. Проанализированы градостроительное развитие Черновцов в XIV - ХІХ ст., пути охраны урбанистической среды города. Раскрыты исторические факторы градостроительного развития Яворова (Львовщина). Освещены архитектурно-декоративные средства отделки жилья немецких колонистов в Галиции, типы планирования вестибюльной группы помещений в жилых домах второй половины ХІХ - начала ХХ ст. в районе Новый Свет во Львове.

Описано пам'ятку української монументальної дерев'яної архітектури Лівобережної України XVII - XVIII ст. - церкву Св.Миколи у Новому Ропську на Стародубщині. Проаналізовано особливості розпланування василіянських монастирських комплексів у містобудівній структурі Львова, архітектуру дерев'яних костелів кінця ХІХ - першої половини ХХ ст. у Львові. Наведено проектні рекомендації щодо реставрації замку в Жовкві Львівської області.

Описана памятка украинской монументальной деревянной архитектуры Левобережной Украины XVII - XVIII ст. - церковь Св.Николая в Новом Ропске на Стародубщине. Проанализированы особенности распланирования василианских монастырских комплексов в градостроительной структуре Львова, архитектура деревянных костелов конца ХІХ - первой половины ХХ ст. во Львове. Приведены проектные реставрации относительно реставрации замка в Жовкве Львовской области.

Розглянуто особливості збереження та реставрації історичних елементів дизайну міського середовища.

Рассмотрены особенности сохранения и реставрации исторических элементов дизайна городской среды.

Article is devoted to a theme of preservation and restoration of historical elements of design of the city environment.

Освещены этапы реконструкции и восстановления здания Одесского театра оперы и балета - выдающегося памятника архитектуры и театрального зодчества мирового значения. Приведено описание особенностей разработки и реализации конструктивов усиления и защиты его наземной и подземной частей как единой системы. Отражено многообразие примененных инженерных методов и средств для вывода из аварийного состояния этого уникального объекта.

Проаналізовано особливості планування розвитку території Києва ХІХ - початку ХХ ст. Описано пам'ятки епіграфіки південно-східного фасаду північної сходової вежі Софії Київської в контексті її побудови. Розглянуто питання визначення та класифікації об'єктів архітектурно-містобудівної спадщини. Висвітлено історію містобудівництва Переяслава XVII - XX ст., забудови київського Лівобережжя. Наведено результати археологічних досліджень на території ближніх печер Києво-Печерської лаври у 2006 р. Викладено методичні рекомендації щодо уніфікації найменувань пам'яток історії та монументального мистецтва відповідно до чинного пам'яткоохоронного законодавства.

Проанализированы особенности планирования развития территории Киева ХІХ - начала ХХ ст. Описаны памятки эпиграфики юго-восточного фасада северной ступенчатой башни Софии Киевской в контексте её построения. Рассмотрены вопросы определения и классификации объектов архитектурно-градостроительного наследия. Освещена история градостроительства Переяслава XVII - XX ст., застройки киевского Левобережья. Приведены результаты археологических исследований на территории ближних пещер Киево-Печерской лавры в 2006 г. Представлены методические рекомендации относительно унификации наименований памяток истории и монументального искусства в соответствии с действующим памяткоохранным законодательством.

Висвітлено проблеми сучасної теорії дизайну, дослідження і збереження пам'яток містобудівного мистецтва Сумщини. Розглянуто питання обгрунтування архітектурних реконструкцій мурованих храмів Херсонеса, історії вивчення пам'яток історії та культури в Криму в першій половині ХІХ ст., дослідження некрополя Успенського собору Києво-Печерської лаври. Проаналізовано містобудівну спадщину у Зводі пам'яток Києва та забудові Пушкінської вулиці в Одесі.

Освещены проблемы современной теории дизайна, исследования и сбережения памяток градостроительного искусства Сумской области. Рассмотрены вопросы обоснования архитектурных реконструкций кирпичных храмов Херсонеса, истории изучения памяток истории и культуры в Крыму в первой половине ХІХ ст., исследования некрополя Успенского собора Киево-Печерской лавры. Проанализировано градостроительное наследие в Своде памяток Киева и застройке Пушкинской улицы в Одессе.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ110.83 + Т.е(0)л60

Рубрики:

Охорона та реставрація пам'яток архітектури

Історія.Історичні науки - Організація науково-дослідної роботи

Шифр НБУВ: Ж62291 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Предложен метод геометрического реконструирования объектов, содержащих соосные поверхности вращения, по их одиночному фотоснимку. По известным радиусам двух поверхностей и координатам их очерков от изображения оси на снимке определяются: фокусное расстояние снимка, расстояние от точки съемки до оси, радиус утраченной поверхности вращения по координате ее очерка от изображения оси.

Узагальнено попередні дослідження застосування архітектурного ордера. На підставі традиційних і запропонованих методик визначено принципи застосування ордера у забудові Львова XVI - XVII ст.: функціональної, об'ємно-просторової, композиційної, часової та стилістичної залежності; суперпозиції, поєднання ордера з іншими тектонічними системами; варіабельності ордерів та пропорцій; поєднання ордера з декором; декоративної та семантичної функцій. На підставі результатів структурного аналізу (рівневого, метричного, модульного) визначено особливості ордера. Виявлено історичні прототипи (у трактаті С.Серліо) та аналоги у забудові міст Західної України. Виконано теоретичні реконструкції фрагментів ордера музеїв Львова. На підставі реставраційних методів аналогів, анастилозу, сигнацій, музеєфікації визначено принципи сучасного збереження та розроблено спеціальний алгоритм і рекомендації для реєстрації ордера.

Запропоновано історичну періодизацію розвитку вулиці. Представлено критерії, що обумовили становлення Хрещатика як центральної вулиці Києва. Підсумовано визначні періоди формування Хрещатика. Введено в професійний обіг нові архівні та проектні документи, встановлено авторство багатьох споруд, розроблено схеми забудови вулиці станом на 1915 р. Досліджено специфіку фасадної архітектури Києва кінця ХІХ ст. Описано особливості стилістичного формування забудови Хрещатика. Виявлено унікальні архітектурно-будівельні традиції, що поширилися з даної вулиці на центральні райони міста. Встановлено елементи гармонізації забудови Хрещатика на межі ХІХ - ХХ ст. та критерії спорідненості сучасної забудови вулиці з утраченою. Розроблено план-схему з зазначенням дисгармонійних елементів простору. Створено стратегію диференційного підходу до забудови, згідно з якою зроблено зонування вулиці за чотирма режимами допустимих реставраційних втручань. Запропоновано засоби гармонізації забудови Хрещатика.

Розглянуто особливості архітектурно-дизайнерської організації архітектурного середовища малоповерхового житла. Розроблено теоретико-методологічну систему комплексної архітектурно-дизайнерської організації середовища житлових комплексів з малоповерховою забудовою у структурі великих міст. Виявлено основні напрямки та тенденції формування середовища житла такої забудови у контексті соціального та культурного розвитку. Розглянуто соціально-просторові аспекти середовищної організації, а також проаналізовано характер середовищної діяльності та сприйняття предметно-просторового оточення. Досліджено структуру відкритих просторів житлового утворення з малоповерхневою будівлею на основі соціально-просторових закономірностей їх формування. Вивчено планувальні особливості організації житлових утворень з різними типами малоповерхової будівлі. З'ясовано закономірності розвитку предметно-просторового середовища житлових утворень. Узагальнено структурно-типологічну систему елементів міського дизайну. Розроблено теоретичні положення з формування архітектурного середовища малоповерхового житла в структурі великого міста.

Розглянуто питання створення оперативних та ефективних кількісних методів оцінки якості первинних структурних елементів території міст (мікрорайонів). У науковий обіг введено новий термін "цілісне житлове утворення" (ЦЖУ), який запропоновано використовувати для дослідження розвитку мікрорайону як структурної одиниці території міста. Для визначення якості ЦЖУ розроблено метод системної оцінки, який грунтується на принципі компактності (принципі Мопертюї), що найбільше відповідає вимогам творчого процесу архітектурного проектування. Для визначення економічного розвитку ЦЖУ створено метод вартісної оцінки. Показано можливості використання нових методів для всебічного аналізу планувальних, функціональних та економічних якостей ЦЖУ та вирішення двох типів задач: порівняння різних ЦЖУ (після приведення до зіставності) та порівняння різних варіантів одного ЦЖУ.

Запропоновано визначення поняття "техногенного ландшафту" як системного компонента міського середовища, який є сукупністю територіально роз'єднаних, але композиційно взаємозалежних порушених територій, особливості формування яких обумовлені промисловою діяльністю людини. Удосконалено існуючу класифікацію порушених територій за визначеними класифікаційними ознаками: містобудівними характеристиками рельєфу даних територій і навколишнього простору, місцем порушених територій у міському середовищі, їх містобудівним потенціалом. Запропоновано модель міського середовища Донбасу, що передбачає визначення соціальних, антропогенних, природних і техногенних показників. Розроблено методику архітектурної реабілітації даного міського середовища на базі архітектурно-ландшафтного зонування територій містобудівних утворень та визначення напрямів містобудівного використання порушених територій. Обгрунтовано напрямки та наведено методику визначення критерію соціально-економічної ефективності з архітектурної реабілітації міського середовища Донбасу.

Вперше проблему реконстукції ансамблю античного міста розглянуто у межах системного підходу, який визначає просторово-часові та структурні зв'язки елементів містобудівного ансамблю. Проведено комплексне дослідження містобудівних систем грецьких міст-полісів. Одержано графічну модель організації внутрішньоміського простору. Розглянуто античні концепції "ідеального міста" та теоретичний досвід епохи еллінізму. Проаналізовано тогочасні традиції містобудування на матеріалі археологічних досліджень грецьких міст. З'ясовано загальні закономірності у композиційній побудові плану та здійснено їх співвіднесення зі світоглядними принципами даної епохи. Проведено порівняльний аналіз морфологічних параметрів забудови. Запропоновано методику графоаналітичної реконструкції античного міста, на основі якої виконано реконструкцію ансамблю Херсонеса елліністичного періоду.