Проведено оцінювання потенціалу землеробства України на основі методології агроекологічних зон. Розроблено системний просторовий реєстр і класифікацію природних (кліматичних, грунтових) ресурсів України щодо їх придатності для вирощування основних сільськогосподарських культур. Наведено кількісні оцінки потенціалу урожайності озимої пшениці, кукурудзи на зерно та соняшнику за визначених агроекономічних і господарських умов. Визначено, що Україна має значні ресурси для сільськогосподарського виробництва з огляду на кліматичні умови, грунти та режими зволоження, але поточні сільськогосподарські технології далекі від оптимальних, а територіальні та щорічні коливання загалом низької урожайності призводять до невизначеності сільськогосподарського виробництва, втрат доходів, соціальних проблем на селі.

Рассмотрены основные факторы природного и техногенного происхождения, которые наносят экономически значимый ущерб агропромышленному комплексу и снижают показатели продовольственной безопасности государства. Проанализированы основные болезни сельскохозяйственных животных с точки зрения снижения эффективности животноводства и возможности использования экологически чистой терапии на основе низкоэнергетических электромагнитных излучений.

Розглянуто питання формування механізму екологізації зрошення земель в умовах ринку. Обгрунтовано системно-екологічний підхід до модернізації виробництва. Запропоновано нові принципи оптимізації структури використання зрошуваних земель.

Вміщено результати наукових досліджень за такими напрямами: прилади та методи контролю речовин, матеріалів, виробів і навколишнього середовища, проблеми агроекології та радіоекології та шляхи їх вирішення, екологія людини та екотрофологія, регіональна політика та екологічні проблеми Поділля, хімія довкілля та екотоксикологія, проблеми змін клімату та біосфери, контроль за атмосферними викидами у світлі Кіотського протоколу, проблеми екологічної освіти і науки, виховання та культури, екологічні, економічні та соціальні проблеми сталого розвитку. Розглянуто питання використання термаакустичних технологій для зменшення впливу на довкілля теплових викидів, дослідження аерозольного забруднення атмосфери, лідарного контролю радіаційного забрудження. Запропоновано екологічно чисту технологію спалювання палива. Проведено аналіз сучасних тенденцій використання нанотехнологій у екологічній та інших сферах діяльності. Обгрунтовано необхідність контролю впливу інсектицидів на якість біопродукції в агросистемах, напрями удосконалення методів еколого-орієнтованого регулювання землекористування в Україні. Описано методичні підходи до формування моделей для еколого-економічного оцінювання сільськогосподарського землекористування. Окреслено перспективи застосування адсорбційних технологій в захисті навколишнього середовища, запропоновано принципово нові перспективні методи очистки повітря від дрібнодисперсного пилу. Значну увагу приділено участі громадськості в ефективному поводженні з твердими побутовими відходами, акцентовано на перспективах розвитку місцевих ініціатив у сфері раціонального та безпечсного поподження з ними.

Розглянуто теоретичні положення сутності екологізації агропромислового комплексу, визначено проблемні моменти, що призвели до потреби розробити проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обгрунтування сівозміни та впорядкування угідь для подальшої організації сільськогосподарського виробництва у межах землеволодінь та землекористувань для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, створення сприятливого екологічного середовища й покращання природних ландшафтів.

Проведено визначення основних факторів впливу економічної діяльності сільськогосподарського виробництва на екологічні аспекти функціонування суспільства.

Концепція сталого розвитку агросфери пов'язана зі здатністю підтримувати задовільний рівень продуктивності праці та врожайності без шкоди для навколишнього середовища. Органічне сільське господарство сприяє збереженню навколишнього середовища та поліпшенню якості продуктів харчування і здоров'я людини.

Проаналізовано європейські вимоги щодо викидів парникових газів та активного азоту в тваринницькій галузі. Визначено проблеми забруднення повітря внаслідок викидів у сільському господарстві. Розраховано викиди аміаку у тваринництві України за 2010 р. Запропоновано заходи зі зниження викидів сполук активного азоту. Розроблено способи утилізації відходів птахівництва та одержання органічних добрив.

Оцінено ступінь збалансованості природо-господарської організації території із застосуванням декількох методик. За розрахованими коефіцієнтами екологічної стабільності, антропогенного навантаження, абсолютної і відносної напруженості та інтегрального коефіцієнта зроблено висновок про екологічну вразливість і критичний рівень екозахищеності території, що є наслідком надмірного антропогенного навантаження, зокрема аграрного. Неврівноваженість господарського навантаження екологічним потенціалом загрожує нестійкістю агроландшафтів і погіршенням якості агровиробничих ресурсів.

Проаналізовано передумови та розроблено теоретико-методологічні положення з екологізації сільськогосподарського виробництва на основі системно-екологічного підходу. Виявлено фактори, що визначають організаційні, технологічні, економічні та соціальні аспекти переходу сільськогосподарського виробництва на екологічний спосіб господарювання. Зазначено, що для господарювання на екологічних засадах сільськогосподарське виробництво повинно розглядатися як стала еколого-економічна система, елементи якої функціонують як єдине взаємопов'язане ціле.

Охарактеризовано елементи методики оцінювання екологічного стану селітебних територій за основними компонентами агроекосистем.

Наведено результати 10-річних (2000 - 2011 рр.) досліджень, присвячених встановленню закономірностей міграції й акумуляції важких металів (Cu, Pb, Cd, Zn) у компонентах природних, aгpo-, парково-рекреаційних та агроселітебних ландшафтів. Встановлено особливості міграції цих металів за профілем основних типів грунтів, визначено коефіцієнти небезпечності вмісту рухомих форм полютантів у верхніх 0 - 20 см горизонтах грунтового профілю та розроблено картографічні моделі вмісту міцнофіксованих свинцю та кадмію у грунті. Проведено оцінювання рівнів забруднення важкими металами урбаноземів і фітоценозів на території парково-рекреаційних та агроселітебних ландшафтів Житомира, а також грунтового покриву та рослинницької продукції в особистих приватних господарствах у межах сільських населених пунктів 15-кілометрової приміської зони. Розроблено стохастичні моделі, що дозволяють спрогнозувати рівні забруднення картоплі й овочів Cu й Zn, а також карту-схему забруднення Cu, Pb, Cd, Zn урбаноземів, овочів і картоплі. Проведено оцінювання забруднення важкими металами поверхневих і підземних вод, вод боліт і торфів, проаналізовано наслідки пірогенної деградації торфових грунтів. Надано відомості про морфологічні особливості пірогенних утворень, їх фізичні та фізико-хімічні властивості, вміст макроелементів і важких металів. Визначено особливості накопичення Cu, Pb, Cd, Zn, Mo і Мn дикорослими представниками деревної та трав'янистої рослинності, мохами та лишайниками. Розглянуто проблеми, що стосуються можливості здійснення екологічного нормування важких металів на основі інтегрального п

оказника еколого-біологічного стану та порушення комплексу властивостей і процесів, які визначають екологічні функції грунту. Розроблено рекомендації з ведення сільськогосподарського виробництва у приватному секторі за умов посиленого антропогенного впливу на навколишнє середовище.

Висвітлено результати досліджень об'єктів природокористування для здійснення лісогосподарської діяльності, формування агроекосистем, побудови та відображення в статистичній звітності їх екологічних показників. Доведено необхідність диференціації терміна "природокористування" щодо суб'єктів відповідних видів економічної діяльності. У цьому контексті до зазначеної проблеми варто привернути увагу наукової громадськості, а також удосконалити відповідне законодавство. Запропоновано рекомендації щодо актуалізації обліку лісомеліоративних насаджень у межах сільськогосподарських угідь.

Виявлено зміни у рослинних організмах під впливом фосфорорганічних пестицидів на екофізіологічному рівні. Визначено показник, за змінами якого можна оцінювати токсичність препаратів для рослинного організму.

Загострення екологічних проблем сільських територій, погіршення умов життя і здоров'я населення об'єктивно обумовили необхідність на законодавчому рівні впровадити правовий статус територіальних зон і розробити нові методи оцінки екологічних небезпек цих територій.

Наведено основні екологічні, економічні та соціальні складові збалансованого розвитку сільських територій за умов економічної розбалансованості аграрного сектора.

Досліджено агрометеорологічні умови росту та розвитку озимого ріпаку в весняно-літній період вегетації. Висвітлено досвід використання автоматичних вимірювачів температури поверхні грунту на метеостанції Києва за весняний період 2012 р. Розглянуто теоретичні основи та практичні реалізації оцінки стану водних ресурсів за умов недостатності даних спостережень і змін клімату (на прикладі Північно-Західного Причорномор'я). Вивчено рельєф дна Луганського водосховища, залежність випаровування з водної поверхні Каховського водосховища від температурного фактора. Описано методику просторових прогнозів характеристик максимального весняного стоку на річках Півдня України. Досліджено льодові явища нижньої частини р. Дунай, наведено їх статистичні характеристики. Проаналізовано доцільність використання регіональних кліматичних моделей для прогнозу температури повітря на території України. Вивчено властивості снігового покриву для обстеження відвалів вугільних шахт, з'ясовано їх мікрокліматичні властивості. Досліджено сучасні зміни континентальності клімату України. Показано особливості утворення циклонів влітку над Східною Європою. Проведено аналіз статистичних характеристик згуртованості морського льоду Антарктичного басейну з 1972 до 2010 рр. Розкрито гідроекологічний стан Азовського моря.

Досліджено й узагальнено актуальні проблеми природокористування в АПК. Подано інформацію, яка характеризує ефективність використання, відтворення й охорони навколишнього природного середовища. Запропоновано варіант концептуальної моделі забезпечення сталого еколого-збалансованого розвитку АПК. Розглянуто методологічні засади формування екологічної культури особистості. Розкрито педагогічні умови забезпечення ефективності процесу формування екологічної культури. Наведено основні напрями діяльності та заходи для формування екологічної культури населення.

Разработаны высокочувствительные и селективные методы определения форамсульфурона, тиенкарбазон-метила и ципросульфамида при совместном присутствии в пробах воды, почвы и зерна кукурузы с использованием высокоэффективной жидкостной хроматографии. Методы основаны на экстракции гербицидов из проб, очистке экстрактов от коэкстрактивных веществ и дальнейшем хроматографическом определении. Внедрение разработанных и запатентованных методов в практику оптимизирует контроль за применением гербицидов в сельском хозяйстве и их мониторинг в окружающей природной среде.

Наведено визначення показника населення, що знаходиться у зоні шумового забруднення та загазованості селищ від автотранспорту. Проведено екологічний аналіз якості води р. Ворскла у межах Полтавської області. Розглянуто математичне моделювання емісій парникових газів від спалювання населенням твердих видів палива у Рівненській області. Увагу приділено аналізу міжнародного співробітництва України у сфері охорони навколишнього природного середовища. Подано інформацію про внесок феросплавного виробництва в забруднення природного середовища. Проведено функціональне зонування Азовського узбережжя України з метою вдосконалення раціонального природокористування. Вивчено зміни об'єму та фотоактивної поверхні хлоропластів деревної рослинності за дії аерогенного забруднення.